ВУЗЛИКИ ТЕОРІЇВимоги часу
Сучасне життя з його передовими технологіями, коли на перше місце виходить людський ресурс, диктує потребу у працівниках, які уміють вчитися ефективно, оновлювати свої знання швидко, які здатні генерувати нові ідеї, розробляти концепції та стратегії подальшого розвитку. У зв'язку з цим особливо гостро постає питання: «Чого і як треба навчати дітей у школах, щоб вони змогли адаптуватись до інтенсивного темпу життя? Що ми можемо запропонувати нашим дітям? Чи готова наша шкільна освіта до таких вимог сьогодення? Які ми маємо ресурси?»
Проблеми, з якими зіткнулись освітяни
Проблема І. Репродуктивний (відтворювальний) характер сучасної освіти, існуюча система освіти націлена загалом на засвоєння певного обсягу знань та їх відтворення, фокусуючись винятково на тому, щоб дати правильні відповіді на всі питання. Діти отримують готові знання.
Традиційні підходи, шаблонні розв'язки, накатані шляхи — це добре чи погано?
З одного боку, це добре, бо йде засвоєння знань, що накопичені людством, і немає необхідності щоразу по-новому «винаходити велосипед». Звичний тип мислення дає нам можливість, не замислюючись, робити багато речей і не гаяти час на те, що повинно бути відпрацьоване до автоматизму.
А з іншого боку, наразі цього недостатньо. Залишаючись єдино можливим способом мислення, стандартні завчені підходи позбавляють нас багатьох альтернатив: нових ідей, відкриттів, можливостей росту та позитивних змін, крім того, мислення часто підміняється знаннями: навіщо думати, коли можна просто запам'ятати правильну відповідь?
У такому випадку губиться самостійний, творчий підхід не лише до навчання, але й до життя, діти втрачають здатність ставити запитання, думати самостійно та продукувати власні ідеї. Вони розгублюються у життєвих ситуаціях, де на запитання «що робити?» немає готових відповідей, до яких вони так звикли у школі. Отож, значно важливіше навчити дитину думати та вчитись.
Що ж таке продуктивне мислення і як його розвивати?
Проблема 2. Сучасні шкільні програми зосереджені переважно на розвитку логічного мислення, не надаючи достатньої уваги творчому потенціалу дитини. Зрозуміло, що для гармонійного розвитку особистості потрібна інтеграція обох типів мислення.
Курс із розвитку продуктивного мислення
Основні структури мислення формуються до 10—12 років і їхнє пізнє формування стає менш ефективним. Отже, роботу з розвитку творчих та пізнавальних здібностей варто починати якомога раніше.
З огляду на це, автором статті розроблено програму та п'ять навчальних посібників з розвитку продуктивного мислення учнів початкової школи (Серія «Планета Міркувань», частини 1—4 та методичний посібник для вчителя (Гісь О., К.: інститут сучасного підручника, 2008—2009.)) та посібник «В Країні Міркувань» (Гісь О., Яцків О., Л.: Світ. 2004.). Програма і посібники отримали гриф Міністерства освіти та науки України.
Програма розроблена на стику логіки, математики, мови та психології. Це спроба на принципі інтеграції формувати мислення дітей молодшого шкільного віку, навчити їх основних операцій та прийомів мислення, розвинути кмітливість, просторову уяву, пам'ять та увагу.
Основні ідеї тренінгу та форми роботи на уроках
Одні з головних ідей, покладених в основу даного курсу, є мінімальне пояснення вчителя і максимальна активність учня. Це абсолютно новий стиль проведення уроків, де нема звичного пояснення нового матеріалу, відпрацьовування отриманих знань на типових завданнях, закріплення отриманих навичок та повторення. На уроках мислення учитель перестає бути недосяжним носієм знань. Думають усі. Учитель не навчає, а лише тренує дитячий мозок, пропонуючи розв'язати ті чи інші логічні або нестандартні завдання. Учні думають самостійно! Це може бути групова робота (у разі важких завдань), робота в парах чи індивідуальна. При груповій роботі уроки проводяться, як правило, в ігровій формі, у вигляді командних змагань (3 - 4 дитини у команді). Учні самі вигадують назви команд, записують їх на дошці та обирають капітанів. Після короткої розумової розминки з легких питань (0,5 бала кожне) учитель пропонує перше завдання. Члени команди обговорюють завдання, використовуючи метод «Матовий штурм». Тобто, кожний учасник групи пропонує товаришам свій варіант відповіді та пояснює, чому він так вважає, команда обговорює запропоновані ідеї та приймає остаточне рішення. Капітан занотовує відповідь і віддає учителю. Якщо відповідь правильна, отримані командою бали записують на дошці. Якщо перша спроба була невдалою, команда може спробувати вдруге чи втретє, втрачаючи щоразу — 5 бала. Всі учні мають змогу слідкувати за результатами команд, які записуються на дошці, набираючи по одному, два, три очки, у залежності від складності завдання. Відповідь на озвучується, доки капітани всіх команд не нададуть свій варіант розв'язку. Пояснює завдання та команда, яка першою дала правильну відповідь і той учасник команди, який перший запропонував цю ідею. Якщо жодна команда не може знайти правильну відповідь, учитель може дати невеличку підказу. Така форма роботи сприяє підвищенню рівня мотивації дітей, довше тримає інтерес та ентузіазм. Окрім того, діти привчаються:
? працювати у команді;
? слухати одне одного;
? генерувати власні ідеї;
? покладатись на себе;
? думати самостійно.
У кінці уроку вчитель може дати додатковий бал за хороший командний дух тій групі дітей, що працювала найдружніше. Важливо тримати мотивацію та інтерес. Краще зробити менше, але з радістю та бажанням. Окрім оцінювання балами та плюсиками, можна використовувати фішки та наліпки. У школі «Джерельце» використовується також нестандартне нагородження учнів: сертифікати з титулами «Суперлогік школи» чи «Суперлогік класу», «Папірус за кращий творчий зошит», присвоєння титулів «Міс Судоку», «Суперагент», «Кращий метаграміст класу» тощо.
Результати впровадження курсу
1. Результати впровадження. Курс з розвитку мислення впроваджується як експериментальний предмет (варіативна частина) у Львівській середній школі І ступеня «Джерельце» упродовж 14 років. Використовується він також в інших школах Львова, Києва та багатьох міст України.
Лише через 2 роки впровадження порівняльне тестування рівня розумового розвитку дітей, що мали уроки з розвитку мислення, та учнів зі звичайної школи, де таких занять не було, засвідчило значний прогрес розумових здібностей перших: показники логічного мислення вищі майже вдвічі, а показники евристичного мислення — у 4,5 рази. Крос-кореляційний аналіз за Пірсоном показав, що заняття з розвитку мислення підвищують інтегрованість різних видів мислення, зростає їх взаємозалежність та взаємовплив.
2. Тренінги для вчителів, літні школи, моніторинг предмету. У рамках даного проекту щороку проводяться літні школи-тренінги для вчителів, які вже впроваджують або планують упроваджувати уроки мислення у своїх школах. На даний час уже проведено шість літніх шкіл.
3. Робота в Інтернеті. На допомогу вчителям і батькам та для ознайомлення з основними ідеями курсу автором розроблено сайт www.child-thinking.com, де можна знайти інформацію про впровадження, літні школи-семінари, грифи, програму, приклади завдань з посібників та відповіді до них, а також висловити свою думку, обмінятись досвідом чи поставити запитання.
Ольга ГІСЬ,
науковий співробітник ІППММ НАН України,
кандидат фізико-математичних наук, учитель вищої категорії,
психолог, член Міжнародної групи математичної креативності,
лауреат міжнародної стипендії ім. Фулбрайта в галузі освіти.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 2 (722), січень 2014
науковий співробітник ІППММ НАН України,
кандидат фізико-математичних наук, учитель вищої категорії,
психолог, член Міжнародної групи математичної креативності,
лауреат міжнародної стипендії ім. Фулбрайта в галузі освіти.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 2 (722), січень 2014