ВУЗЛИКИ ТЕОРІЇБільшість людей майже ніколи не замислюється над тим, як саме відбувається процес міркування. Мислення видається настільки природним процесом, що людину, зазвичай, він цілком задовольняє. Проте цей процес має дуже індивідуальний характер, а отже, можна припустити, що мислення є також конкретною навичкою.
У сучасному суспільстві дедалі більшого значення набуває вміння отримувати та використовувати інформацію. Інформація дуже важлива — її легко викладати, а потім контролювати засвоєння. Саме тому в процесі навчання важливе місце займає інформація. Довгі роки навчання, як правило, дають нові плоди. Поступово накопичуються знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, однак недостатньо уваги при¬діляється безпосередньо техніці мислення.
Сучасні трансформаційні процеси, розвиток інформаційних технологій та соціально-комунікативних систем вимагають від освітньої сфери пильного ставлення до проблеми формування творчих здібностей та навичок учнів. Адже відсутність творчого мислення, організація навчального процесу лише на підґрунті безпосереднього, примітивного засвоєння навчального матеріалу, спрямованого на розвиток репродуктивного мислення, гальмує мисленнєву діяльність особистості, негативно впливає на розкриття природних здібностей, інтелектуального і творчого потенціалу.
Отже, інтелект дитини характеризується мисленням, що розглядається в аспекті індивідуальних відмінностей як елемент особистісної культури мислення. А. Касимжанов і А. Кельбуганов під культурою мислення в широкому сенсі розуміють певний ступінь розвитку здатності мислення, що включає цілісну систему інтелектуальних здібностей: розум, здібність судження і продуктивна уява. У вузькому сенсі — теоретичні здібності мислення, або мистецтво оперування поняттями, що досягається шляхом оволодіння прийомами і способами мислення, які допомагають більш глибоко і всебічно, і тим самим правильно відображати світ, що постійно розвивається.
Найістотнішою ознакою, яка відрізняє мислення від інших психічних процесів, виступає спрямованість на відкриття нових знань, тобто його продуктивність. Відповідно до цього можливості учня до самостійного відкриття нових знань, які визначаються (за наявності інших необхідних умов) рівнем розвитку продуктивного мислення, складають основу, ядро інтелекту.
Отже, продуктивне мислення розглядається як загальна властивість людської свідомості і процесів мислення, що виникають завдяки засвоєнню та усвідомленню нових знань, теоретичних положень, ідей та концепцій. Процеси продуктивного мислення сприяють більш поглибленому опануванню учнем необхідних соціально значущих умінь і навичок.
У результаті продуктивного мислення відбувається становлення психічних новоутворень, нових систем зв'язку та форм психічної саморегуляції, властивостей особи, її здібностей, що вказує на зрушення в розумовому розвитку.
З психологічної точки зору немає принципової різниці між продуктивним мисленням ученого, який відкриває об'єктивно нові, ще не відомі людству закономірності навколишнього світу, і продуктивним мисленням школяра, який робить відкриття нового лише для себе самого, оскільки в основі лежать загальні психічні закономірності.
Уміння творчо, нестандартно, продуктивно мислити, ефективно використовувати навички мислення — це важливі складові майбутніх успіхів нинішніх школярів у житті та бізнесі. Саме тому актуальним в освітньому просторі є формування ефективного продуктивного мислення. Таке мислення стає тим основним ресурсом, який використовується, коли всі можливості випробувано.
Йдеться про максимально ефективне використання ресурсів мислення, які має кожна особистість. Досвід роботи фахівців початкового навчання свідчить про те, що цьому можна навчити не лише учнів, а й дорослих. Адже мислення — це навички, інструменти для розвитку та практичного застосування, доступні кожному.
Питанням формування та розвитку нестандартного мислення дошкільників та молодших школярів велику увагу приділяють науковці, зокрема, Ю. Тамберг, Я. Симановський, А. Струанінг.
Настільним посібником для вчителів та батьків стали роботи Едварда де Боно. Саме він пропонує приділяти більше уваги формуванню вміння мислити, приймати нестандартні рішення під час вирішення багатьох проблем. Застосування прийомів мисленневої діяльності в навчально-виховному процесі, в повсякденних ситуаціях суттєво підвищили ефективність роботи вчителя та учнів. Зауважимо також, що заняття за програмою Едварда де Боно зацікавили не лише учнів. Батьки також з великим інтересом та бажанням навчаються прийомів мислення.
Протягом тривалого часу в практиці використовується теорія розв'язування винахідницьких задач.
У багатьох роботах стосовно проблем формування творчого мислення особистості основними його показниками вважаються такі, які відображають ступінь відхилення від звичного рішення, подолання бар'єрів минулого досвіду. Для їх виявлення використовуються «штучні» проблеми, що припускають різке зіткнення наявного досвіду з вимогами завдання.
Мислення тісно пов'язане з відкриттям нового, зокрема з творчістю. Відомий психолог початку XX ст. О. Зельц розрізняв мислення продуктивне і репродуктивне.
Аналіз моніторингових досліджень, що проводилися у школах, засвідчив високий рівень сформованості загальнонавчальних умінь та навичок учнів. Але якщо говорити про застосування цих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, то результати вказують на те, що ті форми навчання, які вчитель використовує на уроках (передбачені навчальними планами), не дають бажаних результатів. Саме тому виникла потреба у введенні в навчальні плани варіативного курсу «Розвиток продуктивного мислення».
Для роботи за програмою видано навчально-методичний комплект, до якого ввійшли посібники: «Планет; Міркувань» для учнів 1—4-х класів та методичний посібник для вчителя (К,. «Інститут сучасного підручника»).
Вже протягом 4 років за цим комплектом працюють учителі багатьох шкіл України. Як свідчать відгуки, результати перевершують усі сподівання: діти, які навчаються за даною програмою, виявляюсь не лише великий інтерес до уроків курсу, вони краще засвоюють програмний матеріал з інших предметів.
Навчально-методичний комплект з розвитку продуктивного мислення вчителі використовують на уроках мислення, якщо такі передбачені варіативною складовою навчального плану школи. Такі уроки не схожі на традиційні, тому мають дещо іншу структуру, про що йдеться в методичних рекомендаціях, уміщених у посібнику.
Педагоги інтегрують заняття за посібниками з навчальними предметами інваріантної складової навчального плану, що робить традиційні уроки цікавішими та результативнішими.
Пропонуємо методичні розробки уроків з розвитку продуктивного мислення, створені учасниками творчої групи педагогів зі Львова та Харкова. Більш докладну інформацію про роботу з посібниками «Планета Міркувань» та особливості організації навчального процесу на уроках РПМ читайте на шпальтах «Методичного порадника».
Використані джерела
1. Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления. — М.: Высшая школа, 1968. —103 с.
2. Касымжанов А. X., Кельбуганов А. Ж. О культуре мышления. — М.: Политиздат, 1981. —128 с.
3. Кудрязцев Т. В. Формирование творческих способностей человека: проблемы методологии // Современные проблемы теории творчества: Сб. научных статей / Подред. Г. Я. Буша. — М.: Поиск, 1992. - С. 41-55.
4. Здбард де Боно. Латеральное мышление. — Минск; Попурри, 2005. — 384 с.
2. Касымжанов А. X., Кельбуганов А. Ж. О культуре мышления. — М.: Политиздат, 1981. —128 с.
3. Кудрязцев Т. В. Формирование творческих способностей человека: проблемы методологии // Современные проблемы теории творчества: Сб. научных статей / Подред. Г. Я. Буша. — М.: Поиск, 1992. - С. 41-55.
4. Здбард де Боно. Латеральное мышление. — Минск; Попурри, 2005. — 384 с.
Ірина СТРАТІЛАТ,
головний редактор газети «Початкова освіта».
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 2 (722), січень 2014
головний редактор газети «Початкова освіта».
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 2 (722), січень 2014