М е т а. Дати дітям перші уявлення про зимові опади; вчити спостерігати за явищами природи, фантазувати, складати казки; збагачувати мовлення новими словами; розвивати пам'ять, уяву, увагу, творче мислення; виховуй вати любов до природи, естетичні почуття.
О б л а д н а н н я: ілюстрації, головні убори персонажів казки, ножиці, папір, олівці.
Хід заняття
Організаційний момент. Актуалізація опорних знань.
В и х о в а т е л ь. Діти, відгадайте загадку:
Біле, як сорочка.
Пухнасте, як квочка.
Крил не має,
А гарно літає.
Що це за птиця,
Що сонця боїться? (С н і г).
Бесіда.
- Чому ви думаєте, що це сніг? (Бо біле, як сорочка, пухнасте; крил не має, але гарно літає; сонця боїться...).
- Правильно. Ви мене переконали. А яка зараз пора року? Так, зима. Подивімося, які ж ці перші вісники зими — сніжинки. (Пухнасті, великі, білі-білі; легенькі, як пушинки). На кого вони схожі? (На білі мухи, білі пташенята, метелики, пух...).
- Звідки ж вони прилетіли? (З неба). Подивіться, яке небо? (Похмуре, сердите, непривітне. Небом пливуть темно-сірі хмарки і. сиплять снігом).
(Слухання вірша М.Т.Рильського "Білімухи').
- Що нагадують сніжинки? Яку картину ви уявляєте, слухаючи цей вірш? Діти, підставте рукавичку і роздивіться сніжинку, що впала на неї. Скажіть, яка вона. (Всі вони візерунчасті, різної форми, схожі на срібні зірочки). А тепер підставте долоньку, щоб сніжинка сіла вам на руку. Що замість неї лишилося? (Крапелька водички). Тож із чого утворилася сніжинка? (З води).
Хто ж її викував? (Мороз). Як же це відбувається? (Хмаринка пустить крапельку на землю погуляти або землю напоїти, а мороз — тут як тут. Одразу, ще в повітрі, заморозить і викує з неї чарівну зірку). Подивіться, сіда¬ють сніжинки. Де ж вони зникають на землі? (Вони тануть, входять в землю, напувають її). А як ви думаєте, добре це чи погано?
(Добре. Землі потрібна вода для майбутнього врожаю. Напоять сніжинки землю вдосталь, прикриють теплою пухкою ковдрою, і хай вона спочиває усні).
- А чому сніжинки тануть на землі? (Бо земля ще тепла, мороз до неї поки не дійшов).
- Де швидше тане сніг: на землі, чи на ялинці? (На землі).
- Діти, подивіться навколо. Чи не здається вам, що ми потрапили у казку? Що роблять сніжинки? (Танцюють. Кружляють у танці, літають). Уявімо, що ми сніжинки, і потанцюємо, покружляємо.
Фізкультхвилинка.
Білесенькі сніжиночки вродились ми з води.
Легенькі, як пушиночки, спустилися сюди.
Ми хмаркою носилися від подиху зими
І весело крутилися метелицею ми.
Тепер ми хочем спатоньки, як дітоньки малі
І линемо до матінки, до рідної землі.
Інсценізація казки.
Жив собі на світі холодний безбарвний Сніг. Ох і сумно ж йому було — все навкруги кольорове: блакитне небо, зелена трава, червона троянда, жовте сонечко, коричнева пташка — і тільки він... Та ж його навіть не видно! От вирішив Сніг і собі колір пошукати. Підійшов він до трави:
- Скажи-но, Травичко, чому ти зелена?
- Зелена — то й зелена! А тобі навіщо?
- Попросити хотів, щоб ти зі мною кольором поділилася.
- Не можу, мені самій мало. Тоді Сніг пішов до троянди.
- Поділися зі мною кольором.
- Кольором з тобою? ... Іди геть! Пішов Сніг до сонця.
- Сонечко, ти таке всемогутнє. Поділися кольором.
- Не можу. Мені треба обігрівати цілу землю. А якщо я віддам частинку себе, то земля стане холоднішою.
Побачив Сніг пташку.
- Поділись кольором зі мною, чарівна пташко.
- Не можу, так я ховаюсь від хижаків.
Зовсім йому стало сумно, ледь не плаче. Коли це бачить: при самій землі квіточка, теж засмучена.
- Що за лихо в тебе?
- Кожна квіточка має назву, а я безіменна. Тоді Сніг і про свою біду розповів.
- А хочеш, я поділюся з тобою своїм кольором, а ти зі мною — назвою?
Так і зробили. І з того часу сніг має колір, а квітку почали називати підсніжником.
Підсумкова бесіда.
Висновки.
У матеріалі використано вірші українських поетів.
Оксана ХЛІБОВСЬКА,
вчителька початкових класів Кам'янець-
Подільської ЗОШ № 11 Хмельницької обл.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
науково-методичний журнал