Принцип активності та свідомості у навчанні

Принцип активності, свідомості та самостійності учнів є немовби похідним від принципу мотивації.

Однією з умов досягнення успіху в навчальній діяль­ності є активність учнів, в основі якої лежить змістовна мо­тивація, спрямована на участь у навчально-пізнавальній діяльності. Ця активність виражається в тому, що учні усвідомлюють цілі навчання, планують і організовують свою діяльність, уміють її контролювати, виявляють інтерес до професійних знань, ставлять питання та вміють їх вирішу­вати.

Активності та свідомості в навчанні можна досягти шля­хом:

• створення в учнів позитивного уявлення про майбут­ню професійну діяльність;

• формування розуміння учнями смислу професійної освіти й, відповідно, на цій основі інтересу до про­фесійних знань, навичок і вмінь;

• вироблення   мотивації   учіння   та   майбутньої   про­фесійної діяльності;

• спонукання учнів до правильної оцінки власних дій, вчинків, виховання у них звичок самоаналізу й само­контролю та потреби самовдосконалення;

• створення під час навчання проблемних ситуацій, які потребують самостійних, творчих і активних дій, та залучення учнів до їх розв'язання;

• використання діалогічних методів навчання, які фор­мують  і  розвивають  самостійність,  творчість  і  ак­тивність учнів;

• стимулювання  колективних форм роботи,  взаємодії учнів в учінні;

• організації навчання в умовах змагання, стимулюван­ня ініціативи і творчості;

• проблемності викладання навчального матеріалу;

• використання отриманих професійних знань, навичок і вмінь у практичній діяльності;

• диференціації навчального матеріалу відповідно до ро­зумових і фізичних можливостей і здібностей учнів;

• уміння педагога відчувати психічний стан учнів тощо.