За статистикою 90% людей на землі мають праву руку як ведучу, а 10% ліву, або однаково користуються як правою , так і лівою. На Україні ліворуких або схильних до ліворукості учнів нараховується від 10 до 12 %. Але можна констатувати тенденцію до збільшення числа ліворуких людей.
У національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті підкреслено, що дітям з особливими потребами необхідно допомагати і забезпечувати варіативність здобуття базової або повної загальної середньої освіти відповідно до здібностей та індивідуальних можливостей.
Кожна дитина — це особистість, яка володіє певними можливостями і здібностями. І щоб таку дитину краще навчити, треба розробити певні методики. Зараз більше уваги стали звертати на ліворуких дітей, на їх можливості у навчально-виховному процесі. Зовсім недавно вчителі і вихователі вважали за обов'язок перенавчати таку дитину; використовуючи жорсткі міри, незважаючи на особливість ліворукої дитини, її можливості і навіть здоров'я.
Переучувати вчителі, не менш активними були і батьки. Батьки це робили тільки тому, що звичайно люди пишуть правою, або боялися, що над лівшею будуть насміхатися, або вважали, що ліворукість завадить здобуттю професії, а то й тому, що самі були переучені лівші.
З розвитком сучасної психології та педагогіки з'явилися інші точки зору: переучувати дитину небажано, тому що це дужу сильно впливає на її психофізіологічний розвиток.
Даною проблемою займалися багато психологів, педагогів, методистів, педіатрів, як у нашій країні так і в країнах близького та далекого зарубіжжя., Іф Мар'яна Безруких, Антон Сфянін, Анатолій Козлов, Дж. Леві, М Аннет, А Захаров, А Чуприков, Т. Козак та Інші.
Вчені доводять, що поведінка дитини визначається не "хотінням" дитини, а особливою організацією її мозку, яка визначає не тільки ведучу руку; але деякі особливості організації вищих психічних функцій.
Дослідник А Захаров в статті "Праві та ліві - хто вони такі?" активність роботи півкуль головного мозку пов'язує з такими психологічними процесами як сприймання, емоції, свідомість, мислення, мовлення, пам'ять та інтелект. І в результаті своїх досліджень пропонує гіпотезу про особливу творчу обдарованість .ліворуких видатних людей -митців, композиторів, вчених, називаючи імена Леонардо да Вінчі, Р. Вагнера, А Енштейна та інших.
Людство ніколи не бую цілком праворуким. Про існування лівшів відомо з біблійних часів. Після повернення євреїв з Єгипту і завоювання ними Палестини особливою войовничістю відрізнялися сини коліна Веньяминова., що пізніше утворили разом з коліном Гули царство Іудейське. У 1406 ропі до нашої ери з майже двадцятитисячної армії було відібрано 700 воїнів, що вміли метати камені лівою рукою і точно попадати в ціль. Таким чином ще в ті часи серед євреїв було 3,7 % яскраво виражених лівшів. Якщо врахувати, що діагноз ліворукості тоді навряд чи робився точніше, ніж зараз, то можна вважати, що співвідношення ліворуких і праворуких з тих часів істотно не змінилося.
У давні часи ліворука людина вважалася '"нечистою". У багатьох мовах слово лівий - синонім слів неспритний, нещирий - тобто воно має, як правило, негативне значення.
Ліворуких людей варто розділити на дві нерівні частини. Більшу складають лівші - люди, у яких переважно розвинута ліва рука. Якщо їх у дитинстві не перенавчали, то цією рукою вони їдять, пишуть. Ліва рука у них сильніша, швидша, надійніша Меншу частину складають люди, у яких розвинуті і права, і ліва рука. Ці люди можуть користуватися обома руками.
Розглядаючи механізми взаємодії правої і лівої півкуль мозку і їхню роль у забезпеченні діяльності, дуже важливо визначити баланс у діяльності кожної півкулі, необхідність взаємодії та їхній тісний взаємозв'язок Можна припустити, що у сильних лівшів, як і у сильних правшів, порушується не якась окрема функція, а баланс взаємодії правої і лівої півкуль мозку; що дає порушення в організації діяльності.
Ліворукість - індивідуальний варіант норми. Адже, якщо у ліворукої дитини немає ніяких порушень у стані здоров'я, мовному і психічному розвитку, то можна говорити, що у неї практично немає ніяких особливостей, які б відрізняли ліворуку дитину від праворукої. Часто можна чути що ліворукі діти більш збудливі, емоційні, неспритні. Та є такі діти й серед праворуких.
Але ліворукість буває різною. Вона може бути генетично закріпленою, тобто передаватися в спадщину як по жіночій, так і по чоловічій лінії, від бабусі до онуків, від батьків до дітей. Таких людей у будь-якій популяції приблизно однакова кількість - 9-11%. Відомо, що дитячий організм дуже пластичний., тому, якщо у дитини відзначається порушення функціонування лівої півкулі., то права може компенсувати ці порушення, взявши на себе її функції. Але в цьому випадку ведучою рукою стає ліва Дуже часто подібна ліворукість носить ще назву компенсаторної, з огляду на її механізм. Тому, якщо не перенавчати ліворуку дитину і повторно не змушувати ліву півкулю виконувати ті функції, від яких вона відмовилася, тоді у дитини не буде ніяких проблем у навчанні. А якщо все-таки будемо перенавчати ліворуку дитину працювати правою рукою, тобто будемо змушувати трудитися ліву - раниму півкулю, тоді ми створимо весь комплекс проблем. Це друга група ліворуких дітей.
Ліворукість може бути змушена Така ліворукість виникає у результаті травми правої руки, що відбулася у період активного освоєння роботи руками. Внаслідок цього дитина починає берегти травмовану праву руку й активно використовувати ліву. Такі діти не є ліворукими по організації мозку, але найбільш активною у них буде ліва рука Чи значить., що цих дітей треба перенавчати1? Звичайно, ні! Адже у результаті травми, особливо тривалої, складається визначена система зв'язків, що включає роботу руки і мозку. Такі три групи ліворуких дітей виділяє доктор медичних наук Тетяна Козак.
Але існує ще один тип ліворукості. Зокрема у популярній медичній енциклопедії виділяють приховану ліворукість, коли лівша навчився користуватися головним чином правою рукою, але у критичних ситуаціях, які потребують швидкої і підсвідомої (рефлекторної) дії, прихована ліворукість може проявлятися спробою виконувати ці дії лівою рукою. Так, при користуванні апаратами, пристроями, що розраховані на праворуких, іноді це може призвести до нещасних випадків (водії транспорту, льотчики) та інші. Прихована ліворукість визначається по певним ознакам: ліва кість більше правої, нігті ширше , при переплетенні кінцівок обох рук зверху кладеться перший палець лівої, а не правої руки .
Одним із завдань загальноосвітньої школи є забезпечення індивідуального підходу до учнів для розвитку їх здібностей. А трудове навчання належить до тих галузей освіти, які можуть забезпечити індивідуальний підхід до учнів з точки зору змісту навчання. У методичному відношенні проблема індивідуального підходу до учнів з метою врахування їх особливостей розроблена досить детально, але аналіз показує, що не існує методик, які б враховували патофізіологічні особливості ліворуких дітей у процесі трудового навчання.
Таким чином, важливо, щоб вчитель володів методикою визначення чи не є дитина ліворукою. Так, перед тим, як навчити дитину виконувати практичні завдання з голкою, ножицями, гачком, спицями необхідно визначити, яка рука у дитини активніше. Для цього можна запропонувати ряд завдань:
1) нанизати ґудзики на швейну нитку,
2) перевести будь-який малюнок за допомогою копіювального паперу,
3) розрізати клаптик тканини на декілька частин;
4) розв'язати вузлики, які зав"язані на деякій відстані один від одного на шнурі.
Аналізуючи те, як учень виконує ці завдання, можна зазначити наступне:
1. Учень добре виконує лівою рукою графічні завдання (малює лінії, геометричні фігури, перемальовує складні малюнки) і переважно побутові
виходить, що дитина ліворука, тому голку, ножиці, гачок повинен тримати у лівій руці.
2. Учень добре виконує всі графічні дії лівою рукою, а побутові -правою. Такий варіант називається „графічний лівша" і „побутовий правша", У цьому випадку голка, гачок дається дитині знову ж тільки у ліву руку.
3. Учень добре виконує всі графічні дії правою рукою, а побутові -лівою, тобто він "графічний правша" і 'побутовий лівша". У цьому випадку потрібно дати учню голку у праву руку [41, с. 82].
В залежності від того, у яку руку ми даємо учню голку, гачок треба навчити його правильно тримати їх, відповідним чином сидіти за столом при виконанні ручних вишивальних та в'язальних робіт, забезпечувати необхідну освітленість робочого місця. Обов'язково такому учню слід виділити за партою місце з лівої сторони, щоб він не торкався правого ліктя сусіда Робоче місце учня повинно розташовуватися якомога ближче до вікна
Оточуючим ліворуку дитину дорослим важливо ні в якій мірі не підкреслювати цю власшвість, найкраще взагалі не починати ніяких спроб що-небудь змінити. Більше того, варто показати, що ви вважаєте ліворукість навіть перевагою. І якщо враховувати ці особливості, то можна знайти правильні методи навчання ,
Мар'яна Безруких пропонує деякі поради вчителям, як потрібно поводитися з дитиною-лівшою:
1) з огляду на підвищену емоційність і крайню вразливість такої дитини, бути дуже чуйним і доброзичливим з нею;
2) прийняти, як належне особливість дитини і не намагатися перетворити її у "правшу", пояснюючи учням в класі, що ліворуких людей дуже багато;
3) хвалити за найменші успіхи при виконанні практичних робіт;
4) не висувати завищених вимог до неї і не протиставляти їй іншим учням .
Таким чином, враховуючи ці особливості, вчитель зможе забезпечити навчальний процес для ліворукої дитини, який дозволить досягти найвищих результатів у навчально-практичній діяльності.
Анна Ігнатенко,
викладач Глухівського національного педагогічного
університету ім. Олександра Довженка