У галузі ПТО інформаційні технології знаходять застосування в багатьох напрямах діяльності, зокрема, оновлюється зміст освіти, започатковується дистанційне навчання, впроваджуються нові форми спілкування: електронна пошта, відеоконференції, участь у роботі Інтернет-форумів та ін. А це все потребує вищого рівня і якості підготовки як педагогічних працівників, так і учнів ПТНЗ.
Беззаперечно, що комп'ютерні технології сприяють активізації навчальної діяльності учнів. Саме завдяки мультимедійним технологіям відкриваються нові можливості для творчості та розвитку молоді. Комп'ютери дозволяють індивідуалізувати навчання не лише за темпом вивчення матеріалу, а й за логікою та типом його сприйняття. Вони багатократно підвищують швидкість і точність збору й обробки інформації, дозволяють вести її корекцію.
За комп'ютерами — майбутнє у пошуку необхідної інформації. Можливості комп'ютерних і мережевих технологій активізують уяву. Тому впровадженій цих засобів у сучасний навчальний процес є абсолютно природним явищем. Звичайно, труднощів на цьому шляху більше, ніж достатньо. Значною перешкодою, зокрема можна назвати недостатнє фінансування розвитку комп'ютерних технологій у наших закладах, а ці технології надзвичайно дорогі (вартістю комп'ютерів, їх модернізація, обслуговування, мережа, придбання програмного забезпечення, підключення до мережі Інтернет); вони потребують високого фахового рівня педпрацівників, відповідної підготовки і підвищення їхньої кваліфікації.
Актуальність розробки інноваційного забезпечення діяльності методичних служб професійної школи
Розробка і впровадження у виробництво та у ПТО сучасного обладнання, широке застосування комп'ютерної техніки, інформаційних і мережевих систем зумовлюють підстави до розробки інноваційного забезпечення діяльності методичних служб професійної школи.
Інформатизація освітнього процесу дозволяє удосконалювати механізми управління системою ПТО та її науково-методичного супроводу на основі:
• використання автоматизованих банків даних статистичної, науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, об'єднаних у віртуальне методичне середовище за допомогою комунікаційних мереж;
• здійснення методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають завданням розвитку особистості того, кого навчають відповідно до сучасних умов ринку праці;
• створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, хто навчає, на формування у педагогів потреби в підвищенні своєї професійної майстерності шляхом постійного використання інформаційних ресурсів та технологій, залучення їх до творчо-експериментальної та дослідницької діяльності;
• створення і використання відкритого навчального середовища, комп'ютерних тестувальних, діагностичних, контролюючих і оціночних систем.
• здійснення методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають завданням розвитку особистості того, кого навчають відповідно до сучасних умов ринку праці;
• створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу того, хто навчає, на формування у педагогів потреби в підвищенні своєї професійної майстерності шляхом постійного використання інформаційних ресурсів та технологій, залучення їх до творчо-експериментальної та дослідницької діяльності;
• створення і використання відкритого навчального середовища, комп'ютерних тестувальних, діагностичних, контролюючих і оціночних систем.
Збором, обробкою та формуванням баз даних про систему підготовки робітничих кадрів у регіоні покликані займатися відповідні підрозділи навчально-методичних центрів ПТО, які з'явилися не так давно, і після отримання від українсько-канадського проекту відповідного обладнання ефективно працюють над формуванням ресурсного інформаційного та методичного середовища.
Створення внутрішньообласної мережі
Створення веб-порталу профтехосвіти, розробка власних веб-сайтів навчальними закладами, методичними центрами дозволили започаткувати інформаційне середовище, яке поступово забезпечує все більший вплив на здійснення управлінської та науково-методичної діяльності.
Це стало можливим після завершення процесу під'єднання всіх ПТНЗ області до швидкісної мережі Інтернет. Освоєння Інтернет-простору дало поштовх до створення в навчальних закладах власних внутрішніх мереж (провідних або зон з Wі-Fі покриттям), а також забезпечило можливість утворення внутрішньообласної мережі, в яку входять усі ПТНЗ, методичний центр та управління освіти.
Функціонування такої системи одразу ж вивело можливість інформаційного обміну на новий якісний рівень. Спочатку це був обмін інформацією через поштові сервери, а після завершення комплектації закладів веб-камерами, стало можливим обмінюватись в онлайн-режимі (режимі реального часу) не лише текстовою, а й звуковою та відеоінформацією. Для цього всі учасники внутрішньообласної мережі спочатку встановили програму Skype, потім для одночасного виходу на інтернетзв'язок програму VZOchat (відеочат).
VZOchat — це невелика за обсягом безкоштовна програма, яка здатна перетворити персональний комп'ютер чи ноутбук на повноцінний термінал відеоконференцзв'язку. Знаходиться ця програма на сайті httр://vzoсhаt.сom/ru/, і після швидкої нескладної установки та реєстрації дає змогу без особливих вимог до швидкості з'єднання з Інтернетом та до потужності ПК проводити різні типи відео зв'язку в режимі реального часу з хорошою якістю. Ця програма дає можливість використовувати відеочат навіть на мобільному телефоні, якщо в ньому вмонтована відеокамера та є функція підтримки Інтернетзв'язку.
Це значно розширює можливість оперативного вирішення питань та участі в нарадах, семінарах, конференціях незалежно від місця знаходження учасників. Безкоштовна версія забезпечує створення групових відеоконференцій з трьома учасниками, які бачать і чують один одного, та відеотрансляцію з одним ведучим і 120 учасниками. Розширена версія дає змогу збільшити кількість учасників відеоконференції до 6 осіб (6 х 6) та відеотрансляцію з двома ведучими для 120 учасників.
Для повноцінного проведення дистанційного навчання в Інтернеті пропонується використання програми відеопорт (httр://truесоnf.ru/). Переваги її в тому, що вона доповнена такими інструментами для спільної роботи, як показ презентацій, електронна дошка, показ віддаленого робочого екрану ПК, передача файлів під час конференції, відеозапис конференції.
Особливості використання інформаційних мереж
Освоєння можливостей інформаційних мереж дало змогу по-іншому спланувати всю методичну діяльність у регіоні, замінити частину традиційних методичних заходів на більш ефективні та сучасні (веб-конференції, Інтернет-форуми, чати, Інтернет-наради, семінари та інше).
Веб-конференції (англ. WеЬ сопfеrепсіng) — технології та інструменти для онлайн-зустрічей і спільної роботи (у тому числі й методичної) у режимі реального часу через Інтернет. Веб-конференції дають змогу проводити онлайн-презентації, спільно працювати з документами і програмами, синхронно переглядати сайти, відеофайли і зображення. При цьому кожний учасник перебуває на своєму робочому місці за комп'ютером.
Відеоконференції (англ. vіdеосопfеrепсе) — це галузь інформаційної технології, що забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення та подання інтерактивної інформації на відстані у реальному режимі часу за допомогою апаратно-програмних засобів обчислювальної техніки.
Взаємодію у режимі відеоконференцій також називають сеансом відеоконференцзв'язку.
Відеоконференцзв'язок — це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох і більше віддалених абонентів, за якої між ним можливий обмін аудіо- та відеоінформацією в реальному часі з урахуванням передачі оперативна даних.
Відеоконференція застосовується як засіб оперативного прийняття рішення в тій або іншій ситуації; оперативного інформування, дистанційно навчання, дистанційного ознайомлення з передовим педагогічним та виробничим досвідом.
У багатьох випадках відеоконференція приноси максимальну ефективність, а саме:
• знижує час на переїзди і пов'язані з ними витрати;
• прискорює процеси прийняття управлінських рішень при вирішенні термінових питань;
• скорочує час розгляду багатьох методичних питань;
• збільшує продуктивність, раціональність використання робочого часу учасників;
• вирішує питання обміну досвіду;
• дає змогу оперативно стежити за новими нормативно-правовими актами в галузі освіти і швидко реагувати на їх зміни;
• дає можливість ухвалювати більш обґрунтовані рішення за рахунок залучення за необхідності додаткових учасників.
• прискорює процеси прийняття управлінських рішень при вирішенні термінових питань;
• скорочує час розгляду багатьох методичних питань;
• збільшує продуктивність, раціональність використання робочого часу учасників;
• вирішує питання обміну досвіду;
• дає змогу оперативно стежити за новими нормативно-правовими актами в галузі освіти і швидко реагувати на їх зміни;
• дає можливість ухвалювати більш обґрунтовані рішення за рахунок залучення за необхідності додаткових учасників.
Відеоконференція забезпечує одночасно двосторонню передачу, обробку, перетворення й подання інтерактивної інформації на відстань у реальному режимі часу. Відеоконференції можна використовувати для трансляції очних конференцій, педрад, семінарів, відкритих занять, виконання лабораторних робіт і демонстраційного експерименту. Також у процесі їх проведення можна демонструвати макети, плакати тощо.
До різновидів відеоконференції можна віднести вебінари й спільне використання екрану комп'ютера. Вебінарами називають веб-конференції, які передбачають «однобічне» оповіщення ведучого. Вони використовуються переважно для донесення навчального матеріалу, тому, що в цій системі мінімізований зворотній зв'язок від аудиторії. Дуже зручним методом донесення навчальної інформації, що включає також перевірку знань, є чат.
Чат-конференція використовується для дискусій, обговорення проблемних питань і тем. Також чат-конференцію можна використовувати з метою короткої звітності про виконану роботу, наприклад, виконане індивідуальне чи інше завдання, з метою надання групових та індивідуальних методичних консультацій. У чаті учасники можуть поставити питання ведучому в процесі й після закінчення вебінару. Вебінари дозволяють проводити онлайн-презентації, одночасно працювати з документами й додатками, синхронно переглядати сайти, відеофайли й зображення. Такі технології застосовують для онлайн-зустрічей і співпраці методистів та педпрацівників у режимі реального часу через Інтернет.
Спільне використання екрана комп'ютера дає змогу демонструвати все, що відбувається на робочому столі комп'ютера. Така функція дає можливість одночасно працювати над текстовими документами, презентаціями, кресленнями, схемами, структурами, графіками, таблицями, фотографіями. За допомогою такої функції можна швидко й наочно показати, як працювати з певною програмою або Інтернет-ресурсом. Функція також може бути дуже корисною для спільної роботи над різними проектами, наприклад, при складанні навчальних робочих планів і для наочних консультацій.
Розповсюдження досвіду використання інформаційних мереж
Використання можливостей відеозв'язку дозволило в 2010 р. чверть методичних заходів області провести віртуально. За приблизним розрахунком планово-економічного відділу управління це дало змогу зекономити тільки на відрядженні працівників близько 48 тис. грн.
Розповсюдження досвіду використання програми відеочату в інших областях дозволило проводити заходи із залученням колег з інших областей. Зокрема, на секції заступників з навчально-виховної роботи, яка відбулась у жовтні 2010 р., були присутні в онлайн-режимі заступники директорів і працівники НМЦ ПТО в Закарпатській області, а працівники методцентру в Чернігівській області мали змогу бути присутніми на відеоконференції з питань проведення профорієнтаційної роботи, яку проводив НМЦ ПТО у Дніпропетровській області.
Враховуючи набутий досвід використання інформаційних мереж для здійснення методичної діяльності в системі ПТО, було б доцільно здійснити комплекс організаційних заходів для створення міжобласної мережі відеозв'язку між методичними центрами та відділенням профтехосвіти Інституту змісту та засобів навчання, Департаментом ПТО Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту профтехосвіти НАПН України. Це значно б поліпшило координацію методичної діяльності в межах нашої держави, дозволило б оперативно обмінюватись передовим досвідом діяльності навчальних закладів та приймати управлінські рішення щодо забезпечення якісної підготовки робітничих кадрів.
Людмила Свищ,
методист ДПТНЗ «Житомирське вище
професійне училище сервісу і дизайну»
Журнал «Професіно-технічна освіта» - № 12(48), 2012.
методист ДПТНЗ «Житомирське вище
професійне училище сервісу і дизайну»
Журнал «Професіно-технічна освіта» - № 12(48), 2012.