МИКОЛА КОРФ - фундатор народної школи
Роль ідей видатного українського педагога у становленні національної початкової освіти
Сьогодні вітчизняна початкова школа проходить етап кардинального реформування, активно рухаючись до європейських та світових стандартів. Проте далеко не всім відомо, що багато сучасних "інноваційних ” ідей сягають своїм корінням у минуле української освіти. Пропонуємо ознайомитись основоположними принципами народної початкової школи відомого педагога і громадського діяча XIX століття М. Корфа.
Микола Олександрович Корф — видатний педагог -методист і ревнитель народної освіти організатор земських шкіл у Запорізькій області (за часів Російської імперії — Олександрівський повіт Катеринославської губернії), відомий громадський діяч XIX ст., автор численних підручники та посібників. Його діяльність з розвитку української національної школи високо цінували К. Ушинський .М. Пирогов, А. Чехов та інші.
Свій патріотичний обов'язок Микола Корф убачав у поширенні знань серед народу Тому присвятив себе створенню нового типу сільської школи (" корфіеська тризимка ”). Довгий час вона залишалася взірцем для інших земських шкіл Російської імперії.
Розглянемо особливості школи, створеної видатним педагогом мислителем
Корфіеська тризимка
У створене М Корфом школі було запроваджено трирічний курс навчання. Уроки тривали з жовтня до травня. Їх вів один учитель одночасно з трьома класами (що є прототипом сучасної малокомплектної школи) за сталим розкладом Відмітки про успіхи учнів та перебіг навчального процесу педагог вносив У класний журнал, структуру якого розробив М. Корф. Домашні завдання дітям не задавали. Наприкінці навчального року учні обов'язково складали іспити.
Курс початкової школи передбачав з цих дисциплін: читання, письма, арифметики(вивчали чотири арифметичні дії), -Міровєдєнів' {ознайомлення з навколишнім світом, природою » тварин, участь у польових роботах тощо та Закону Божого.
Покладаючи в основу всебічного» розвитку особистості дитини гуманістичний підхід, М. Корф окреслив завдання народної освіти загалом і народного вчителя в трикласній елементарній школі зокрема --надання різнобічної початкової освіти, що уможливить подальше навчання, розширить тісні межі професійної спеціалізації
Завдяки ентузіазму Миколи Корфа залученню ним до освітньої справи багатьма меценатів-опікунів — поміщики, міщан купців, промисловиків, місцевих селян-у 1872 році в Олександрівському повіті налічувалося 100 земських шкіл.
Основні принципи педагогічної системи
Микола Корф реалізував у своїй школі цілісну оригінальну педагогічну систему. Більшість її основоположних принципів є актуальними в сучасній українській школі.
- Пріорітетність рідної мови у початковій школі
М. Корф відстоював думку про необхідність опанування читання, письма і навіть рідною мовою. Лише після цього пропонувалося переходити до вивчення церковнослов'янської та російської.
- Принцип обов'язковості здобуття початкової освіти.
Науковість і системність. Дітям слід подавати лише науково обґрунтовану інформацію. Причому викладати її треба поступово і системно.
Зв'язок з життям. Програмовий матеріал має уточнювати, збагачувати знання учня про середовище, в якому він зростає. Свої погляди М. Корф виклав у книзі для читання "Наш друг ” (1871). Вона поклала початок докорінній перебудові методики викладання й стала незамінним посібником - практикумом з навчання дітей свідомо сприймати навчальний матеріал, розвитку логічного мислення з опорою на практичний досвід. У її зміст педагог увів класичні твори видатних письменників, призначені для дітей, які легко читалися (на противагу моралізаторським оповіданням), а також доступні школярам розповіді про життя тварин, популярні статті з гігієни, географії, мінералогії, землекористування тощо, з урахуванням практичних потреб побуту селян. Увесь зміст книжки був спрямований не так на запам'ятовування, як, передусім, на пробудження самостійного мислення учня, на яке необхідно спиратися для його ж (мислення) послідовного й систематичного розвитку.
Практичне спрямування освіти. Видатний педагог говорив про необхідність не тільки здобуття школярами певної суми знань, а й вироблення у них необхідних для подальшої самоосвіти навичок, що перегукується із сучасними ідеями компетентнішого спрямування освіти та безперервного навчання.
Упровадження в практику початкової школи дослідницької діяльності.
Наповнення кожного уроку виховним і розливальним змістом. Так, на уроках математики школярі не тільки опановували лічбу, а й навчалися аргументовано доводити думку, будувати судження, виконували завдання, спрямовані на розвиток логічного мислення. На уроках природознавства педагог мав пробуджувати у дітей любов до природи рідного краю, закладати основи морального й естетичного виховання, розвивати чуття прекрасного. На уроках рідної мови — приділяти увагу вихованню свідомих громадян -патріотів.
Надання змісту освіти національного характеру.
Принцип наочності. Микола Олександрович вважав, що в роботі слід ураховувати особливості розвитку пізнавально-розумових здібностей та способи формування понять і суджень маленьким школярем, тому на перших етапах навчання має бути наочним. На третьому році він збільшував
Корф Микола Олександрович
(1834-1883)
Народився 2 (14) липня у м. Харкові в родині барона Олександра Корфа.
Початкову освіту здобув у домашній "сімейній школі ” в маєтку
Д. Градовського.
З дев’яти років навчався в закладі Крюммера , потім у популярному в Петербурзі пансіонат) О. Філіппова
1848 рік — успішно склав вступні іспити до петербурзького Олександрівського ліцею, який вважався одним з кращих аристократичних вищих навчальних закладів Росії. Саме тут сформувалися основи соціально-педагогічних переконань юнака.
По закінченні навчання служив у департаменті міністерства юстиції.
1855 рік — оселився в родовому маєтку — селі Нескучному Олександрійського повіту Катеринославської губернії.
Одруження і поява дітей спонукали до дослідження питань виховання, натхненної самоосвіти, створення та розбудови земської школи.
У 1870 році був обраний почесним членом Петербурзького педагогічного товариства;
1871 — Московського університету й Московського комітету грамотності; 1874 — Женевської академії.
1872 рік — емігрував до Швейцарії, де продовжив свою педагогічну діяльність.
1880 рік — повернувся на батьківщину, активно займався громадською та педагогічною діяльністю, створював недільні школи, керував учительськими з’їздами.
частку самостійної роботи в класі, вводив складніші завдання і вправи-твори для розвитку абстрактного мислення школярів (про це свідчить посібник "300 письменных работ. Задания для самостоятельных упражнений в письме учеников всех трех отделений начальной школы", 1882).
Пріоритет загальної освіти перед спеціальною.
Принцип індивідуалізації, гуманізації навчального процесу (прообраз принципу особистісно орієнтованого навчання й виховання).
Відповідність методів навчання розумовому розвитку учнів (аналог сучасного диференційованого підходу).
Джерело: Галина КЛИМОВА вчитель-методист. учитель початкових класів Мелітопольський НВК №16. Запорізької обл. © «Учитель початкової школи», 2017, №1