Сценарій День Збройних Сил України

Мета:

Відзначати День Збройних Сил України, сприяти згуртуванню дитячого колективу. Розвивати розумові і фізичні здібності, кмітливість і спритність. Виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння. Прищеплювати прагнення до занять фізкультурою. Збереження народних звичаїв, традицій, свят.

Обладнання: святково прибраний зал, музичне обладнання, вгорі напис "6 грудня – День Збройних Сил України".

Дійові особи: ведучий, 6 учнів, куратор.

Привітання:

1. Дорогі захисники Української держави! 6 грудня - День Збройних Сил України. Незважаючи на досить невелику офіційну історію українського війська, справжній вік Української армії сягає кількох століть, а її бойові традиції формувалися у важких кривавих війнах і конфліктах від Київської Русі до Великої Вітчизняної війни. І сьогодні солдати і офіцери Збройних Сил України гідно продовжують традиції своїх дідів і батьків. Не всі нині, на превеликий жаль, розуміють значення власної армії, призначення якої захищати суверенітет та незалежність держави від зазіхань зовнішніх агресорів. Бажаєш жити в мирі - готуйся до війни, говорить мудре народне прислів'я. Армія — це один з основних елементів стабільного і впевненого розвитку Української держави, а тому й рівень забезпечення військових має бути відповідним до покладених на них завдань. Нині ж до складнощів військової служби додаються численні життєві проблеми, насамперед житлово-побутові, які не надихають оптимізмом і наснагою офіцерський корпус, особливо молоде покоління військовослужбовців.

Щиро вітаємо всіх військовослужбовців з Днем Збройних Сил України та бажаємо Вам усім незламної волі в подоланні труднощів військового буття, надійного родинного тилу, богатирського здоров'я та звершення всіх ваших мрій і побажань.

2. Дорогі захисники Вітчизни!

Сердечно вітаю вас із Днем Збройних Сил України. Бажаю здоров'я, щастя, благополуччя та родинного затишку.

На наших військових покладена священна місія - боронити рідну землю, забезпечувати мирне життя свого народу. Історія Української держави, і її Збройних Сил свідчить про те, що вони з честю виконують її. А народ відповідає на це любов'ю та пошаною.

Щиро вітаю Вас з Днем Збройних Сил України, бажаю міцного здоров'я, успіхів у військовій підготовці, щастя Вам та Вашим рідним і близьким! Сила та міць української держави - у єдності армії та народу, тому прийміть найщиріші вітання до Вашого професійного свята і й надалі своєю важливою справою нагадуйте всьому світові про те, що Україна у надійних руках.

Зі святом Вас!

3. Шановні військовослужбовці! Дорогі захисники Вітчизни!

Від щирого серця вітаю Вас з Днем Збройних Сил України!

Сьогодні українська армія проходить складний етап становлення. За плечами військових Збройних Сил України славні традиції предків, великі звитяги козацтва та наших батьків і дідів, які здобували перемогу над фашизмом.

Я хочу звернутися до солдатів і офіцерів, які щодня щиро, вірою і правдою служать Українському народові. Сьогодні Ваше свято, бо українське військо сильне Вами.

Захист незалежності та територіальної цілісності рідної землі в усі часи був покликанням та обов'язком справжніх чоловіків. Я вірю в те, що українська армія стане національною гордістю, гарантом стабільності та безпеки України.

Щиро зичу миру та спокою Вам, дорогі друзі, подальших успіхів у вдосконаленні бойової майстерності, добра та достатку Вашим оселям.

Ваша мужність та сила здатні подолати будь-які перешкоди. Прихід до влади справжніх патріотів сприятиме подальшому формуванню війська високого професіоналізму та патріотичного вишколу.

4. До солдат, офіцерів і генералів, до всіх, хто служить у Збройних Силах України.

Вітаю з Днем Збройних Сил усіх, хто зі зброєю в руках стоїть на сторожі України. Ви стали спадкоємцями високої слави українського козацтва, героїв визвольних змагань і переможців фашизму. Мужність і професіоналізм, виявлені українськими солдатами у ході миротворчих операцій, вже здобули молодому українському війську повагу і вдячність у світі. Вірю, що Збройні Сили України і надалі з честю виконуватимуть свій обов'язок перед Вітчизною, надійно захищатимуть мир і спокій українського народу.

Бажаю всім солдатам, офіцерам і генералам мужності, сил і здоров'я, добра у родинах. Бажаю всім нам миру і спокою на всій українській землі.

Слава вам і слава Україні!

Історія створення Збройних Сил України:

Емблема Збройних Сил України

Військо – основа державності. Українське військо завжди було одним з найсильніших і одним з найпотужніших.

У прадавні часи, коли перші слов'яни поселилися на землях України, вони були змушені захищатися від загарбницьких нападів кочівників. Потім, коли була створена держава Київська Русь, для її зміцнення треба було сильне військо. Це допомогло першій державі на нинішній території України стати однією з наймогутніших в Європі. Монголо-татарську орду зміг зупинити лише король Галицько-Волинського королівства Данило Галицький.

Яскравим прикладом важливості армії для держави є Запорізька Січ. Головою держави був гетьман, який також керував армією. Запорізькі і реєстрові козаки були одними з найпотужніших у Європі. Із-за цього козаки і змогли відділити частину від Речі Посполитої для створення власної держави.

Також українські військові проявляли мужність і силу у боротьбі за інші країни: реєстрові козаки у складі Речі Посполитої допомагали у над важливих битвах, у складі Російської Імперії допомогли вистояти найсильнішу на той час армію Наполеона, мужньо захищали Севастополь у Кримській війні, як у складі Австрії, так і Росії сумлінно відстоювали їх інтереси у I Світовій Війні.

Як справжні патріоти захищали Українську народну Республіку від нападів російського уряду. Не останню роль відіграли у Громадянській війні.

Головний удар прийняли на себе саме українські військові у захисті СРСР у II Світовій Війні. Саме завдяки ним вдалося стримати наступ нациських військ і потім зовсім здолати їх.

Одними з найкращих вважалися українські військовослужбовці вже у мирні часи у СРСР. Військові спеціалісти з УРСР вважалися найкращими були найповажнішими і найбажанішими у Радянському Союзі.

Після розпаду Радянського Союзу і проголошення в 1991 році незалежності, Україна успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та сучасними зразками звичайного озброєння та військової техніки.

На території України на той час дислокувалися: ракетна армія, три загальновійськові та дві танкові армії, один армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія Протиповітряної оборони (ППО), Чорноморський флот.

Усього угруповання військ і сил нараховувало біля 780 тисяч чоловік особового складу, 6,5 тисячі танків, близько 7 тисяч бойових броньованих машин, до 1,5 тисячі бойових літаків, понад 350 кораблів та суден забезпечення, 1272 стратегічних ядерних боєголовок міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї.

Проте це не були ще Збройні Сили незалежної держави в повному розумінні цього слова, Україна отримала лише окремі фрагменти військової машини Радянського Союзу.

Тому 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про взяття під свою юрисдикцію усіх розташованих на українському терені військових формувань Збройних сил колишнього СРСР, та про створення одного з ключових відомств – Міністерства оборони України.

З цього часу наша держава стає лідером серед колишніх радянських республік у справі створення власної армії, вбачаючи в ній основу і гаранта реальної державності. Уряд України приступив до створення Збройних Сил та інших військових формувань.

Процес військового будівництва в Україні умовно можна розподілити на такі етапи:

• перший, з 1991 по 1996 роки – формування основ Збройних Сил України;

• другий, з 1997 по цей час –розвиток і модернізація Збройних Сил України.

Характерними ознаками першого з них були одночасне формування правової основи діяльності Збройних Сил, реорганізація їх структур, створення відповідних систем управління, забезпечення та інших елементів, необхідних для їх функціонування.

При цьому становлення Збройних Сил України у згаданий період супроводжувався значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки.

Верховною Радою України був прийнятий над важливий пакет законодавчих актів стосовно воєнної сфери: Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України, постанова "Про Раду оборони України", Закони України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", Воєнна доктрина України та інші.

На ті ж роки припадає й реалізація ядерного роззброєння України. Воно є однією із найбільш значних історичних подій кінця ХХ-го сторіччя. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду.

Незважаючи на різноманітні труднощі того періоду були закладені основи національного війська незалежної держави: за короткий термін були створені Міністерство оборони, Генеральний штаб, види Збройних Сил, системи управління, підготовки і всебічного забезпечення військ (сил).

Негативно вплинула на процес військового будівництва також часта зміна керівництва військового відомства. Так, з 1991 по 1996 роки змінилося три Міністри оборони і чотири начальники Генерального штабу. З початком формування Збройних Сил України було оновлено понад 70% керівного складу. Змінилися майже усі командувачі військ військових округів, армій, командири корпусів та дивізій.

На розв'язання проблем того періоду наклалися труднощі, пов'язані зі значним міждержавним переміщенням військових кадрів. З 1991 по 1994 роки з України в інші держави було переведено близько 12 тисяч офіцерів та прапорщиків і понад 33 тисячі повернулося на Батьківщину.

Безумовно, головною причиною незадовільного виконання основних заходів будівництва Збройних Сил України було постійне зниження у Державному бюджеті України, як загальної частки видатків на національну оборону взагалі, так і, витрат на утримання Збройних Сил, закупівлю озброєння і військової техніки, проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт зокрема.

Безумовно для того, щоб Україна стала займати поважне місце серед країн світу треба створити гарну армію. Для цього у нас є досить потужна основа, яка залишилась з радянських часів: досвідчені кадри, підприємництва, частково техніка, потужні військові навчальні заклади. Українську армію треба модернізувати під сучасні вимоги.

СЦЕНАРІЙ

Ведучий

Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Гарантом національної безпеки України виступають боєздатні Збройні Сили, побудовані за принципом оборонної достатності. Збройні Сили є необхідним атрибутом держави і виконують її найголовнішу - захисну - функцію.

Сьогодні строкова військова служба відповідно до Конституції та Закону України "Про загальний військовий обов'язок" є почесним обов'язком кожного громадянина (чоловічої статі). Хоча, потрібно зауважити, що багато службових посад в армії займають жінки і їх кількість з кожним роком зростає. Тому це свято стосується всіх, це свято України!

Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і українська армія.

1-й учень

На початковому етапі східнослов'янської цивілізації воєнна організація була родоплемінною. Саме рід дбав про зброю та воєнне спорядження, забезпечував охорону осель, городів від ворогів. Не було ніяких рангів чи ступенів. Керував вояками воєвода або князь.

У ІІІ - ІV століттях давньослов'янське військо мало примітивну організацію, просту зброю, слабку дисципліну. Однак, слов'янські воїни дивували всіх своєю сміливістю.

2-й учень

У часи Київської держави військо складалося з дружини князя та народного ополчення. Члени дружини мали вірно служити князеві, бути готовими з ним йти на війну. Князі утримували дружинників, платили грішми, давали землі.

Другою частиною війська було народне ополчення – воїни. До ополчення приймали міський люд, селян – хліборобів. При цьому до боротьби з ворогом залучали всіх, незважаючи на вік, озброєність, досвід.

3-й учень

За княжої доби були два основні роди війська: оружники і стрільці. Оружники мали на озброєнні панцир, шолом, щит, меч, спис. Стрільці - лук і стріли.

Головною ударною силою виступала важкоозброєна піхота. Кінноту вперше використали князі Олег та Ігор у Х столітті в походах на Візантію, на греків.

Бій з ворогом починав князь, першим кидали спис. Коли списи ламалися, бій продовжували мечами. Лучники із-за мурів міста обстрілювали ворога. З часом піхота поступилася місцем кінноті. Після того, як кіннота здобувала перемогу, піхота закінчувала битву: розбивала залишки ворога, захоплювала бранців у полон, забирала здобич, зброю.

Збиралося військо за наказом князя, оскільки не було на той час постійним. Спеціальні військові навчання у війську не проводились.

4-й учень

6 грудня 1240 року закінчилась історія княжого Києва, поховавши під руїнами Десятинної церкви останніх захисників свого міста. Могутня Київська Русь перестала існувати, а для її народу почалася епоха двохсотлітнього татарського рабства. Втративши можливість себе захищати, Київська Русь втратила свою державність.

Хоча спроби відновити суверенітет були неодноразовими. Згадаймо хоча б Галицько-Волинське князівство і славного Данила Галицького.

5-й учень

Україно!

Сивий степ - моя колиска.

І спасибі, що його ти зберегла.

Я вклонюся цьому степу низько-низько,

Поцілую чисту воду джерела.

Я приляжу серед літа, серед віку,

Припаду чутливим серцем до трави

І почую: десь підкова плаче гірко

І тупоче тьма лихої татарви.

Я почую: розмовляють між собою

Скромний горбик і запорошений курган.

Ох, чимало костомахою-косою

Накосила тут розлючена карга!

Україно! Чую голос недалеко:

Ти могил не обмини, не обмани!

Я не знаю - джерело чи око предка

Пильно дивиться на мене з глибини.

6-й учень

Страшна епоха Золотої орди, Кримської орди.

Щороку з України забирали в орду кожного десятого хлопця й десяту дівчину...

За річкою вогні горять:

Там татари полон ділять.

Село наше запалили

І багатства розграбили,

Стару неньку зарубали,

А миленьку в полон взяли.

У долині бубни гудуть,

Бо на заріз людей ведуть;

Коло шиї аркан в'ється,

А по ногах ланцюг б'ється...

Ведучий

Від татарських нападів народ почав тікати з пограничних місць у глиб України, а на межі з татарщиною залишилось вільне Дике поле, яке сягало аж по сучасну Київщину.

А коли в Україну прийшли польські порядки, багато сміливців почали тікати на вільні землі Дикого поля. Молоді українці вирушали ватагами зі зброєю, обирали отамана, будували курені та січі від можливих набігів татар.

5-й учень

Життя на "вольниці" без пана і хлопа дедалі більше вабило молодих людей. А коли їм вдавалося відбити бранців і награбований товар - щастю не було меж. Отож поступово самоорганізовані козаки ставали захисниками рідного краю. І в 16 столітті Дмитро Вишневецький своїм коштом разом з козаками будує на Хортиці фортецю - перший козацький бастіон захисту від завойовників. Для змученого віками народу України Хортиця стала символом боротьби за незалежність.

1-й учень

Над Хортицею хмари, як віки...

Дніпро біжить за ними у погоню.

Сивіючі, обпалені боки,

Як на дніпровській переправі - коні...

Давай уяву пустим до води.

Які вона таїни перекаже.

Іди на клич, козацький кінь, іди

Ти не придуманий, ти справжній.

Я виріс тут і знаю, що трава,

Коріння переплівши, вкрила тайну -

Гетьманський скарб, де мерзне булава,

Де царгородський меч мовчить причайно.

2-й учень

Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського...

Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною.

(звучить пісня "Ой на, ой на горі...")

Ой на, ой на горі там женці жнуть,

А попід горою, яром-долиною козаки йдуть,

Гей долиною, гей, гей широкою козаки йдуть.

Попе..., попереду Дорошенко,

Попе..., попереду Дорошенко.

Веде своє військо, Військо Запорізьке хорошенько,

Гей долиною, гей, гей широкою хорошенько.

А по..., а позаду Сагайдачний,

А по..., а позаду Сагайдачний.

Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,

Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний,

Ой ве..., ой вернися Сагайдачний.

Візьми свою жінку віддай тютюн, люльку необачний,

Гей долиною, гей, гей широкою необачний.

Мені, мені з жінкой не возиться,

Мені, мені з жінкой не возиться.

А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться,

Гей долиною, гей, гей широкою знадобиться.

Ой хто, ой хто в лісі озовися,

Ой хто, ой хто в лісі озовися.

Викрешемо вогню, тай запалим люльку не журися,

Гей долиною, гей, гей широкою не журися.

3-й учень

Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо.

З суботи на неділю загадали на війну;

Загадали на війну, хто сина має;

А хто не має, нехай наймає.

Мала ненька одного сина Івана,

Та й та вислала, та научала:

"Ой їдь, сину, та на війноньку!"

6-й учень

Після приєднання України до Московщини права і "вольності" війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року.

Чорна хмара наступає,

Либонь дощик буде.

Вже ж нашого Запорожжя

Довіку не буде.

Бо цариця, наша мати,

Напуст напустила:

Славне військо запорозьке

Та й занапастила...

Ой із-за гори, з-за Лиману

Вечір повіває:

Кругом Січі Запорозької

Москаль облягає...

5-й учень

Український народ залишився без власного війська, отже - втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити.

Але пам'ять про славне козацтво, його традиції, пам'ять про Січ не вмерла.

Ведучий

На теренах нашого краю наприкінці 19 століття зародився січовий стрілецький рух. Ця назва свідчила про його зв'язок з традиціями січового козацтва.

З початком першої світової війни розпочалося формування Легіону січових стрільців на засадах офіційних збройних сил для боротьби з царською Росією, за визволення України.

(звучить пісня "Ой у лузі червона калина")

Ой, у лузі червона калина похилилася.

Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо,