Мета: У формі гри - ярмарку викликати в учнів інтерес до творчості Даля та Грінченка, до усної народної творчості рідного краю, розвивати мовлення учнів, їх артистичні навички, кмітливість, розвивати естетичні смаки
Обладнання: Портрети: Грінченка, Даля, музика до народних пісень, словники, плакат:
Якби мені не тиночки
Та не перелази,
Ходив би я на ярмарок
В тиждень по три рази.
Якби мені не тиночки
Та не перелази,
Ходив би я на ярмарок
В тиждень по три рази.
Хід ярмарку:
2 ведучі(учитель української мови, учитель російської мови)
Учитель української мови:
"Луганська земля дала світові багатьох видатних діячів. Такими саме людьми, які жили деякий час і працювали на Луганщині, були 2 світочі культури: В.І. Даль, що народився в Луганську, та Б.Д. Грінченко, що 6 років жив у селі Олексіївка, нині Перевальского району поблизу Луганська".
До учнів: що вам про них ще відомо?
Учитель російської мови:
"Как связано имя Даля с нашей школой, ее жизнью? "
(Учні: Козак Луганський, автор "Толкового словаря живого великорусского языка", учений, медик. У нас є кабінет - музей, присвячений життю та діяльності В.І.Даля).
Учитель російської мови додає:
"В.И. Даль изучал наш родной край, общался с простыми людьми, интересовался устным народным творчеством Луганщины".
Учитель української мови:
(Бесіда з учнями про Грінченка: укладач словника, народний учитель, письменник). "Обидва займалися етнографією, вивченням фольклору, дбали про розвиток культури, мови. Їх діяльність є прикладом, як любити рідний край, його звичаї. То ж про рідний край, народні звичаї й буде мова та дійства".
Учитель російської мови:
"Жизнь наших предков была нелегкой и в то же время романтичной. Много тяжестей, горя пришлось им пережить. Но серые будни скрашивались праздниками.
Учитель української мови:
"А часом робота і свято перепліталися. Праця поєднувалася з обрядовістю, ставала святковою, загадковою, святою. Тому й здається нам життя наших предків романтичним, ніж важким, бо час - майстер стирати погане, а лишати неповторне і вічне.
Так і ярмарок. Кілька разів на рік селянин мав побувати там, та ярмарок був одним із засобів його існування. На ярмарку можна було продати результати своєї праці, придбати побутові речі, худобу".
Учитель російської мови:
"Именно на ярмарках могли оценить мастерство, здесь люди учились общаться, торговать, экономить, познавали географию, азы бизнеса".
Учитель української мови:
"Ярмарок в Україні - це багатющий фольклор та цікаві традиції, які в свій час збирали такі знаменитості: В.І.Даль та Б.Д.Грінченко.
Ярмарку, як чогось незвичайного, чекали всі: старі й малі, дорослі".
Учитель російської мови:
"Но достаточно мечтать! Все на ярма-а-рку!
На ярма-а-рку!"
(Під музику "Ти ж мене підманула...").
І дівчинка - учениця: "І видно: аж - аж - аж, ген до того ліска, куди око дістає, дорогою вози потяглися. І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята. З кучами, з сіном, із соломою... І дорога вже не дорога, а страшна величезна гадюка, жива і покручена. І де її голова, де хвіст - невідомо. Але ось і Явтух їде, а від нього не відстає дівча..."
Учень: "Приїхали! Тпру!"
(Інсценування пісні "Да куди їдеш, Явтуше?")
І дівчинка - учениця: "Увага! Увага! Поспішайте до нас на ярмарок! У нас музики грають, у нас пісні співають!"
(Звучить пісня російською мовою)
Скакал казак через долину,
Через Луганские поля; (2)
Скакал он садиком зеленым,
Кольцо блестело на руке. (2)
Кольцо казачка подарила,
Когда казак ходил в поход (2)
Она дарила й говорила
Что через год буду твоя (2)
Вот год прошел...
Казак стрелою в село родное прискакал: (2)
Ему казачка изменила,
Другому сердце отдала. (2)
Учитель української мови:
Сьогодні в нашім ярмарковім краї,
Хто присутній, той співає,
Хто не співає, той танцює,
Хто не танцює, той купує,
Хто не купує, той торгує.
Учитель російської мови:
Вот бублейницы идут,
Все вам, все вам продадут.
И аппетита пожелают
К новому урожаю.
Учитель української мови:
З вишиванками йдуть дівчата
Гляньте, ось, як їх багато.
Якщо купите у них речі,
Буде радість для малечі.
Учитель російської мови:
"Конечно, здесь - то нам известно, Что мальчики все любят торт. Девчонки, тортик подавайте! Мальцам приятного желайте,
Но перед тем предупреждайте:
"Готовьте деньги (гривны) наперед".
Учитель української мови:
"Усе - усе можна купити на ярмарку! Усе - усе продати... Навіть чоловіка".
(Інсценівка "Ой там, на товчку, на базарі")
Учитель української мови:
"До нашого часу з часів Грінченка й Даля дійшло чимало приказок і прислів’їв: "
______________Рос._______________________________Укр.________________
1. Хорошо, как собаке на привозе 1. Загубився, як теля на ярмарку
2. Сморщился, как цыган на ярмарке 2. Повезли, як козу на ярмарок
3. Провел глазами, как вор на ярмарке 3. Не галасуй, як на ярмарку
4. Як п'яте колесо на ярмарку
Учитель російської мови:
"А вот на ярмарке, глядишь, откуда-то появился служивый".
(Учні виконують міні-сценки)
Крестьянин: "Отдай, солдат, мешок. Зачем яблоки забрал?"
Солдат: "Неужто, мужик, твой мешок с яблоками?"
Крестьянин: "Мой"
Солдат: "Эх ты, простофиля! А зачем ты мне тогда, мужик, ничего не сказал, когда я с телеги мешок брал... Ты проворонил по сторонам ! А я, видишь, как намаялся и
амуницию потерял. Вот видишь! Мундир запачкал! Давай сюда, мужик, деньги на чистку! Я казенный мундир потер".
-8-
Крестьянин: "Вот - вот, батенька, сделай милость, возьми себе и яблоки с мешком, только "чур - чур" тебе, отцепись и пусти меня".
2-я сценка:
Цыганка: "Постой - ка, постой - ка, служивый! Позлати, служивый, ручку, я тебе твою судьбу предскажу".
Солдат: "Нешто скажешь?"
Цыганка (берет за руку): "О! Да на твоей руке написано, что генералом будешь! А генеральская дочь тебе женой станет. Закрой глазки, я пошепчу шепотком, чтобы гривенки к тебе прилипали. (Что - то шепчет, вытягивает у солдата из кармана кошелек и убегает)".
Солдат: "Вот старая ведьма! Обманула ведь!"
Учитель української мови:
"А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!" Гумореска М. Хижка
Це було позаторік
Та на нашім ринку:
Хтів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Ламав голову Павло
(Нелегке це діло)
Нешкідливе, щоб було,
І щоб добре їло,
І нарешті підібрав:
О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
- А з якого ви села? –
Та йому відповіла:
- Я з села Мельниці.
- Забирайте їх назад!-
Буркнув незабаром, -
Я мельницьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
- То ж назвіть причину!
- А я з вашого сіла
Маю вже ... дружину.
Учитель української мови:
"А тим часом ярмарок іде далі. Сонце піднімається високо - високо. Настав день".
(Чуються діалоги):
1.- Годі, тату, торгувати!
- Чому, синку?
- Та вже нема, чим здачу давати!
2. - Почім ця тканина?
- Дуже дешево: поцілунок за метр.
- Дайте мені три метри ... Бабусю, йдіть розрахуйтеся!
3. - Скількі коштують яйця?
- Карбованець за штуку. А, биті - півкарбованця.
- Та розбийте мені два десятки.
Учитель української мови:
"Той купує, той торгує, той божиться, той прицінюється, той товариство скликає, той на жінку гукає, жіноцтво щебече, усі разом розказують і ні одна не слуха".
Але тут почулося: «Йшла дівчина лужками» (пісня).
(Сценка із твору Нечуя-Левицького "Баба Параска і баба Палажка")
Палажка: "Ой, боже ж ти мій, ой, люди добрі, заверещала, як свиня перед смертю!"
Параска: "Заткни свого рота, бо я зараз обплюю твою погану морду!"
Палажка: "Подивись на свою морду, яка вона стала од злості синя, як бузок".
Параска: "Ах, ти така - сяка, бодай твоє порося вовки з'їли і бодай ти вечора не діждала".
Палажка: "І чур, і пек тобі, хвороба тобі на тебе і на твоє порося".
Параска: Ах ти свиня погана, та я тебе зараз!" (Хапає рогач і йде на Палажку, Палажка теж хапає рогач).
Учень (розповідає під музику):
Ой що ж то за шум учинився?
То із ярмарку народ воротився.
Той воли собі купив та спідничку,
Тепер добре і дружині й чоловічку.
А на ярмарку так добре торгувалось,
Що у одного чобіт вже не зосталось.
Та не плач, моя миленька, не журися,
А на нашого сусіда подивися:
Він вина привіз продати цілу бочку
"А продав і чоботята, і сорочку."
Учні розповідають анекдоти українською мовою:
- Купив, чоловіче, те що казала?
- Ні.
- А гроші де?
- Нема.
- А де ж ти їх дів?
- А от де: за чоботи просили чотири, а я давав три - це сім; карбованця туди - карбованця сюди - це дев'ять; а одного з кумом проїли - от і всі десять.
- Діду, корову продав?
- Продав.
- А гроші ж де?
- Воно, бач, стара... Та ж ополоник купив...
2 команди для ігор:
(Ігри: перетягування каната, учні стрибають, чия команда швидше, в мішках; домальовують малюнки із зав’язаними очима). Далі учні змагаються, хто краще скаже скоромовки.
Скоромовки російські:
При Прокопе кипит укроп,
И без Прокопа кипит укроп,
И ушел Прокоп - кипит укроп,
И пришел Прокоп - кипит укроп.
По ягодке да по грибку
Полны коробы несу,
Сколько хочешь бери на грош,
Растоварец мой хорош.
Українські скоромовки:
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
Ішов Прокіп - кипів окріп,
Прийшов Прокіп - кипить окріп,
Як при Прокопі, так і при Прокописі і при Прокоп’ятах.
Хто більше знає частівок?
(Учні співають російською та українською мовами):
Цвіте терен, цвіте терен,
Та й лист опадає,
Хто на ярмарок не їздив,
Той горя не не знає.
Доле моя, доле
Що мені діяти...
Бо я тільки вмію
Їсти й торгувати.
Якби мені тиночки
Та не перелази,
То ходив би на ярмарок
В тиждень по три рази...
Розпрягайте, хлопці, коні,
Та й лягайте спочивать.
Швидко прийде неділенька -
Будем знову торгувать!
Купи, тятенька, калоши,
Я годок потопаю.
Я ли, я ли тебе, тятя,
Я ли не работала.
Купи батюшка, платок,
На затылочке цветок.
Теперь мода на платки,
На затылочке цветки.
На ярмарочке срамота!
Жена мужа продала.
Да недорого взяла -
Копейку - полушку.
Не умеет он работать,
Лошаденку запрягать.
Не умеет за стол сесть,
Не умеет каши есть!
И пошло, пошло, пошло!
И пошло, поехало!
Ходом, бродом, мимоходом,
В труски, в скачки,
Кто успел, тот продал,
Не продал, так выменял.
Обидва учителі підводять підсумки ярмаркові-змаганню.
І закінчуємо цей позакласний захід віршем учениці:
Дві мужності, і два крила.
Отак життя їх поєднало з народом нашим
Назавжди вони за приклад для нас стали:
Борис Грінченко, Володимир Даль
Такі далекі ви від нас?
Ні! Близькі!
Життєвий подвиг вас обох -
Служить народу та Вітчизні.
Вбачали сенс життя у цьому
Вчите й понині нас, нащадків,
Як рідну мову берегти, і звичаї, і всі обряди.
Діяння ті вітать ми раді.
Вчите й понині нас усіх
Тримати голову високо,
Вести Вкраїну із руїн,
Духовність добре розвивати
І про майбутнє краще дбати!