Мета: ознайомити учнів з поняттям «толерантність»; розвивати соціальну культуру, навички толерантного поводження; виховувати моральні якості (терпиме, уважне ставлення до інших людей, здатність співчувати, співпереживати ближньому).
Учасники: учні 11-го класу, класний керівник, шкільний психолог.
Підготовча робота:
1. Визначення класним керівником разом з активом класу теми й форми проведення виховної години, складання плану підготовчої роботи.
2. Створення й діяльність творчих груп з підготовки виховної години у формі телевізійної передачі. Учні розподіляють між собою такі ролі: режисери й сценаристи програми, журналісти-кореспондсігги, фотокореспонденти, відеооператори, звукооператори, художники-оформлювачі, артисти — ведучі телепрограм.
Оформлення, обладнання: у приміщенні імітується телевізійна студія: дошка-екран, стільці розставлені у вигляді двох трибун, розташованих одна навпроти одної, комп'ютер, мультимедійний проектор, сигнальні картки для учасників.
Хід заняття
І. Початок програми (Звучить музична заставка, після чого виходять ведучі Оплески.)
Ведучий 1. Здрастуйте, дорогі глядачі. Ми раді вітати вас у нашій студії. Тема нашої сьогоднішньої програми — «Світ відмінностей». (На екрані з 'являється тема й показуються музичні сіайди, що зображують різних людей (за зовнішністю, статтю, віком, соціальним становищем тощо.)
Ведучий 2. Кожен із нас унікальний і неповторний: усмішка, зовнішність, жести, навіть малюнок на нашій долоні. Немає у світі двох однакових людей.
Ведучий 1. Справді, ми дуже різні: старі й молоді, повні й худі, здорові й хворі, багаті й бідні, у нас різні погляди, смаки, національності, віросповідання. Добре цс чи погано? Чи можуть відмінності між людьми стати причиною нерозуміння, конфліктів, а іноді ворожнечі й навіть на-сильства? Як навчитися жити в злагоді й спокої? Як бути людиною на Землі? Ось ті питання, які будуть у центрі нашої уваги сьогодні.
Ведучий 2. Кожен учасник нашої програми має три сигнальні картки: червону, яка означає «так, я згодний», чорну, що значить «ні, я проти» і білу зі знаком оклику — «прошу слова». Під час нашої програми ви можете скористатися цими картками.
Ведучий 1 Я хочу представити вам гостю нашої студії. У нас присутній психолог (називає ім'я). (Оплески.) Можливо, у процесі нашої розмови нам доведеться звернутися до її авторитетної думки, а поки шо ми починаємо програму.
Ведучий 2. Дія початку ми вирішили з'ясувати, наскільки актуальна ця тема для нашої аудиторії, чи варто її обговорювати. Тому зараз ми проведемо міні-опитування присутніх у студії. Прошу вас висловити свою думку за допомогою сигнальних карток «так» — «ні». Отже:
- Хто з вас коли-небудь мав образливе прізвисько, пов'язане із зовнішністю, комплекцією, національністю або іншими вашими відмітними рисами?
- Сусідська дівчинка-інвалід запросила вас на день народження. Підете?
- Чи відчуваєте ви дискомфорт, якщо в одному купе з вами їдуть цигани?
- Чи дратує вас, якщо попереду дуже повільно йде жінка літнього віку, загороджуючи вам дорогу, а ви дуже поспішаєте?
(Учні висловлюють свою позицію)
Ведучий 2. Так, проблема існує.
Ведучий 1. Але, можливо, це проблема тільки нашої аудиторії?
Ведучий 2. Ми хочемо запропонувати вашій увазі відеосюжет, знятий нашими кореспондентами. (На екран виводяться фрагменти інтерв 'ю, у яких учні-кореспонденти ставлять запитання з теми жителям міста.)
Ведучий 1. Ви тільки що переконалися, що проблема існує й за межами нашої студії, тобто багато хто з нас не приймає людей, чимось на нас не схожих, а отже, нам є що обговорити.
II. Дискусія
Ведучий 2. Давайте з вами порозмірковуємо:
- Чи може людина прожити одна, без товариства інших людей?
- Те, що ми різні, добре чи погано?
- Що було б, якби всі люди були однаковими?
- Що може принести нам спілкування з несхожими на нас людьми?
Ведучий 1 (підбиває підсумок висловлювань учасників). Отже, людина — істота соціальна, ми щодня й щохвилини пов'язані тисячами ниток з іншими людьми, і нікуди нам один від одного не дітися. У нас одне небо, одне сонце, одне повітря, одна земля, а отже, вихід тільки один — навчитися жити разом, і жити в злагоді й спокої. Але чи завжди в нас це виходить? Ми пропонуємо вам наступний фрагмент нашого ток-шоу. До нас у студію звернувся хлопець, який назвався Володимиром. Він не побажав відкрити своє лице, тому що в нього досить делікатна проблема, але він хоче поділитися з нами своєю історією. Отже, «людина в масці». (Звучить музична заставка, оплески)
III. «Людина в масці»
Ведучий 1. Здрастуйте, Володимире. Володимир. Здрастуйте.
Ведучий 2. Скажіть, із чим Ви до нас прийшли? Розкажіть нам про с юю проблему.
Володимир. Коли я довідався тему вашої програми, то відразу зрозумів, що це про мене. Я саме та людина, котра не така, як усі.
Ведучий 1. Що Ви масте на увазі? Зовні Ви цілком звичайна людина.
Володимир. У мене на диво неблагозвучне прізвище, і це навіть м'яко сказано. Перша реакція людей, коли я називаю своє прізвище, — це півгодинний регіт. Думаю, не варто й казати, як мені жилося з таким прізвищем у школі, в армії. Зараз я студент одного з ВНЗ, і моя проблема продовжує переслідувати мене. Зовні я досить симпатичний хлопець, часто знайомлюся з дівчатами, і відносини складаються нормально, але тільки доти, доки вони не довідуються моє прізвище. А недавно я зустрів дівчину, яку полюбив, і вирішив одружитися. Думаю, ви вже здогадалися, що весілля не відбулося. Загалом, я скрізь почуваю себе ізгоєм, предметом постійних глузувань і знущань. І від цього дуже важко і сумно.
Ведучий 1. Володимире, Ви хотіли б почути від нас якісь порали? Володимир. Так, хотілося б дізнатися думки інших людей, можливо, у когось із присутніх е подібна проблема. (Учасники й психолог висловлюють свої думки й дають гостеві поради.)
Ведучий 1. Спасибі Вам за відвертість. Не впадайте у відчай, ми впевнені, що все у Вашому житті налагодиться, адже не прізвище красить людину, а навпаки. Удачі Вам!
Володимир. Спасибі Вам. До побачення! (Музична заставка, оплески.)
IV. Дискусія
Ведучий 2. Ось така історія. Володимир пішов, а в нас з'явилися підстави продовжити розмову. Чому ми іноді відкидаємо, жаргуємо, а то й відверто знущаємося з тих, хто чимось відрізняється від нас? Чи зобов'язані ми всіх любити?
Ведучий 1 (підбиває підсумок висловленням учасників). Так, комусь не вистачає виховання, батьки в дитинстві не навчили їх поважати інших людей; хтось піддається стереотипам; ще хтось не вміє поставити себе на місце іншого. Але й любити всіх теж неможливо. І не потрібно. Потрібно просто поважати право іншої людини бути такою, якою вона є, і розуміти, що всі люди, навіть якщо вони бідні, хворі, некрасиві, інших націй, мають право жити на нашій планеті й не страждати від презирства й образ.
Ведучий 2. Мені здається, настав час звернутися за роз'ясненнями до нашого шановного фахівця. Що порекомендує нам психологічна наука?
V. Виступ психолога
Ведучий 1. У психології існують поняття «толерантність», «толерантна особистість», «інтолерантна особистість». Ці терміни вперше почали вживати ще в XVIII столітті. Видатний французький філософ і письменник Вольтер зауважував: «Шаленством є переконання, що всі люди повинні однаково думати про певні речі».
Ведучий 2. Що ж таке «толерантність»?
Психолог. Якщо говорити простою мовою, толерантність — це здатність без роздратування прийняти людину такою, якою вона є, навіть якщо вона не схожа на тебе; це повага до чужої позиції, готовність миритися з чужою думкою; повага прав інших; відмова від домінування, заподіяння шкоди й застосування насильства до того, хто відрізняється від тебе. Толерантність — це частина загальної культури людини.
Ведучий 1. Як нам уникнути нерозуміння й конфліктів, навчитися бути толерантними особистостями?
Психолог. Розподіл усіх людей на толерантних і нетолерантних досить умовний. Кожна людина у своєму житті здійснює як толерантні, так і нетолерантні вчинки. Важливо, щоб схильність поводитися нстолерантао не стала звичкою, стилем поведінки, тому що це вже небезпечна тенденція. Адже такі глобальні проблеми, як расова дискримінація, націоналізм, фашизм, релігійна ворожнеча беруть свій початок саме в нстолераитному поводженні. Потрібно виховувати в собі терпимість і повагу до інших людей. Слід шукати у спілкуванні не те, що нас роз'еднус, а те, що нас об'єднує. Це найголовніше.
Ведучий 2. Спасибі за Вашу вичерпну відповідь.
Ведучий 1. А на закінчення нашої програми ми хотіли б запропонувати вашій увазі художній номер, який теж може слугувати ілюстрацією того, що різне — це не завжди погано.
VI. Танець «Два в одному» (Юнак і дівчина танцюють вальс, раптом мелодія різко обривається, починається інша. Дівчина скидає із себе бальну спідницю й починає танцювати хіп-хоп.)
Ведучий 1. Ви побачили два зовсім різних танці, але, гадаю, ви зі мною погодитеся, що кожний прекрасний по-своєму, і ніщо нічому не суперечите
VII. Висновок програми (Звучить музична заставка.)
Ведучий 2. Ми говорили сьогодні про важливі речі, і якщо наша розмова змусила вас про щось замислитися, це вже добре.
Ведучий 1. Так, усі ми різні, але тим і цікаві один одному. У кожному з вас є та родзинка, що відрізняє вас від інших, і це чудово. Будьте різними, будьте індивідуальностями, але будьте терпимі до інших людей. Ми дякуємо всім учасникам і глядачам за увагу. До нових зустрічей в ефірі!