УЧИТИСЯ ЛЕГКО, КОЛИ ВЧИТИСЯ ЦІКАВОГАЛЕРЕЯ ТВОРЧИХ ПОРТРЕТІВ

Початкова освіта як складова загальної середньої освіти спрямована на всебічний розвиток молодших учнів та повноцінне опанування ними всіх компонентів навчальної діяльності. У змісті Державного стандарту враховуються наступність і неперервність, доступність і науковість, потенційні можливості для взаємозв'язку навчання, виховання й розвитку, реалізації принципів індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного процесу.

У період бурхливого науково-технічного розвитку, стрімкого збільшення обсягу наукових знань важливим є розвиток творчого мислення, пізнавальних здібностей учнів, уміння самостійно здобувати знання. Звичайно, для успішності навчального процесу його виконавці — вчителі — мусять бути, передусім, творчими особистостями, небайдужими, зацікавленими в отриманні чогось нового та неповторного.

Тож перед кожним учителем стоїть важливе завдання — створити сприятливі умови для розвитку творчого потенціалу учня та для його самореалізації в навчально-виховному процесі.

Що можна створити нового в школі? Школа має стати не підготовкою до життя, а самим життям. Відповідь проста — кожний урок мусить бути унікальним, цікавим, на якому діти в зрозумілій формі засвоять знання. Учитель повинен уміти заряджати учнів своєю позитивною енергією, професіоналізмом, а вони — вдало відкривати для себе нові сторінки в країні знань.

У сучасних умовах відбулася еволюція змісту, форм і методів навчання, що, у свою чергу спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішими вважаються інтерактивні технології (схема 1). Завдяки їм учень стає активним учасником процесу навчання. У своїй роботі вчитель повинен:

? упроваджувати інноваційні технології;

? поєднувати групові та індивідуальні форми роботи;

? застосовувати елементи інтерактивних, комп’ютерних технологій для формування творчої особистості;

? працювати над розвитком навчальних, інтелектуальних і творчих можливостей учнів.

26.10.2014-1-1

Новий Державний стандарт — нова програма, нові підручники — містять вищезазначені складові. Учителі, які викладають у 1-му класі, ознайомилися з особливостями програми й обрали підручник з урахуванням конкретних умов навчання: підготовка учнів до навчання, особисті вподобання до тих методичних підходів, які реалізуються у відповідних підручниках.

Учителі нашої школи працюють за новими підручниками: «Математика» Ф. М. Рівкінд і «Природознавство» І. В. Грущинської. Опрацювавши програми із цих двох предметів, учителі виявили, що принцип побудови в них спірально-концентричний, який забезпечує неперервне розширення й поглиблення обсягу знань для глибшого проникнення в сутність явищ та процесів на більш високому рівні, відповідно до вікових особливостей дітей.

Новий підручник із математики орієнтований на розвиток у першокласників початкових математичних уявлень, понять, умінь і навичок як на уроках математики, так і з позаурочний час. Книжка містить тренувальні й розвивальні вправи, завдання для самостійного виконання та самоперевірки. Система завдань розроблена з урахуванням психологічних і вікових особливостей школярів. Використання казкових сюжетів дає змогу створити мотиваційне середовище та забезпечити інтеграцію математики з іншими навчальними предметами.

 

Оцінивши зміст підручника, вчителі виявили, що матеріал можна поєднати з деякими темами й розділами предмета «Природознавство», оскільки «предмет математики настільки серйозний, що корисно не змарнувати нагоду зробити його трохи цікавішим» (Б. Паскаль).

 

Отже, у своїй роботі вчитель використовує зв'язок шляхом інтеграції уроків та їхніх елементів.

26.10.2014-1-2

Міжпредметні компетентності є однією зі складових цього навчального предмета і предметної галузі.

Міжпредметні зв'язки математики й природознавства можуть здійснюватися у двох напрямах (малюнок 2):

? природознавство може виступати джерелом задач для математики (у підручнику автор надає перевагу задачам на природничу тематику).

Наприклад. У бабусі було 10 гусей. 8 гусей паслося на бережку, а ще кілька плавало на озері. Скільки гусей плавало на озері?

(Поданий матеріал можна поєднати з «Мандрівкою третьою» з теми «Для чого потрібні свійські тварини?».)

? Математичні значення є інструментом дослідження в природознавстві.

Наприклад. Шпак живе 10 років. Це на 20 років менше, ніж живе полярна качка. Який вік полярної качки?

(Поданий матеріал можна поєднати з «Мандрівкою третьою» з теми «Хто такі птахи?».)

 

Підручник пропонує тематичне вивчення змістових ліній програми.

Більшість уроків містять кілька змістових елементів. Одночасно з питаннями нумерації чисел першого десятка розглядаються питання наступної теми — взаємозв'язок додавання і віднімання, назви компонентів дії додавання, знаходження невідомого доданка (на основі складу числа), різницеве порівняння (на основі предметної наочності). Кожне число вивчається окремо. У межах числа іноді розглядаються всі питання нумерації (лічба, утворення числа, співвіднесення числа до групи предметів, порівняння чисел, склад числа, числова послідовність), а іноді розглядаються лише окремі питання. Та за якою системою не навчалися б учні, вони повинні засвоїти всі програмові питання з теми як на рівні уявлення про різні поняття, так і на рівні свідомого оволодіння способами виконання практичних дій (способи порівняння чисел, визначення всіх пар чисел, з яких складається кожне число, утворення наступного числа й попереднього).

Працюючи з підручником, учителі встановили, що відповідно до встановлених санітарних норм щодо обсягу матеріалу на урок інформації може не вистачати. Проте, знаючи основні вимоги до засвоєння програмового матеріалу, вчителі коригували свою роботу, змінювали окремі вправи в підручнику, доповнювали урок самостійно дібраними вправами, застосовували матеріал із зошита з друкованою основою та інших посібників.

 

Зміст підручника «Природознавство» структуровано за розділами:

? Вступ.

? «Світ, у якому ти живеш».

? «Світ неживої природи».

? «Світ живої природи».

? «Рідний край».

? «Моя країна — Україна».

? «Запитання до природи».

Матеріал призначений для формування в молодших школярів основ екологічної культури — засвоєння елементарних екологічних знань та вмінь, усвідомлене використання їх у конкретних життєвих ситуаціях, відповідальне ставлення до природи.

 

Для кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань та вмінь учнів, що виявляються в різних видах навчальної діяльності (дитина називає, наводить приклади, характеризує, аргументує, визначає, розпізнає, відтворює, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Фундаментальність цього предмета полягає не лише в міцно засвоєних першокласниками вміннях та навичках, а й у основних компетентностях, які мають стати найважливішим надбанням розвивальної шкільної освіти. Важливим чинником успішного формування предметних і основних компетентностей молодших школярів є добір учителем ефективних засобів, методів та прийомів навчання, а також форм організації навчальної діяльності.

 

«Зробити серйозне заняття для дитини

цікавим — ось завдання початкового навчання.

Кожна здорова дитина потребує діяльності і до

того ж серйозної діяльності... З перших уроків

привчайте дитину полюбити свої обов'язки

й знаходити приємність у їх виконанні».

К. Ушинський

 

Щоб учень став рівноправним учасником процесу освіти, потрібно озброїти його техніками та прийомами, спрямувати на розвиток пам’яті, уваги й образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки. Учителі нашої школи практикують застосування таких педагогічних ситуацій на уроці, що дає змогу першокласникам виявляти самостійність та ініціативність, висловлювати власне ставлення до природних явищ, до себе та інших людей. Також доцільно використовувати різноманітні життєві ситуації проблемного характеру, заохочуючи тим самим дітей до пошуку нових знань, а також до проведення дослідів і спостережень, спираючись на власний життєвий досвід. Учителі повинні привчати школярів користуватися не лише підручником, а й здійснювати пошук інформації в додаткових джерелах.

Учителі часто використовують практично-дійове спрямування уроку, формують основну компетентність — уміння вчитися, а також навички застосування здобутих знань та вмінь на практиці.

 

Для вчителів важливе значення має вміння розподіляти активність — власну і школярів. Це можливо шляхом розгортання різних видів діалогічних форм, роботи в парах, групах, за допомогою організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності. Саме застосування інтерактивних технологій допомагає педагогу досягти розвивальних та дидактичних цілей створити атмосферу взаємної підтримки та взаєморозуміння між учнями, надати можливість кожному першокласнику самоактуалізуватися та самореалізуватися.

Так, учителі 1-го класу активно використовують інтерактивні прийоми «Незакінчене речення» (доцільний під час мотивації навчальної діяльності), «Мікрофон» (під час оголошення мети уроку та підбитті підсумків), «Асоціативний кущ», ігри «Тік-так», «Я задумала...», роботу в парах, загадки тощо.

Інтерактивні вправи допомагають активізувати навчальну діяльність, зацікавити першокласників, відійти від шаблонних рішень, стимулюють ініціативу і творчість дітей. Під час виконання різних вправ діти вчаться зосереджуватися, вдумливо, самостійно працювати, в них розвивається увага, пам'ять, з'являється інтерес до нових знань.

Нові підручники пропонують різні форми і завдання, дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності. Під час цікавої роботи вона не помічає, що вчиться — пізнає нове, запам’ятовує, мислить, тренує увагу, розум, спостережливість, робить висновки, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід, порівнює наявні уявлення та поняття, розвиває фантазію тощо.

 

Під час виконання інтерактивних вправ найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності першокласників. Такі завдання дуже корисні для дітей 6-річного віку. Адже це період «чомучок», коли діти особливо швидко засвоюють нову інформацію. Вони не люблять одноманітності.

Основний вид діяльності в них — це гра. З приходом у школу діти потрапляють у нові, незвичні умови. У школі першокласники повинні перемкнутися на навчання. А швидко це зробити вдається не всім.

За допомогою інтерактивних технологій вдається зацікавити навіть найбільш пасивних дітей. Під час виконання будь-яких вправ розвивається увага, спостережливість та кмітливість.

Добираючи ту чи іншу інтерактивну вправу до уроку природничо-математичного напряму, вчителі повинні пам'ятати, що процес створення містить ряд станів (схема 2).

26.10.2014-1-3

Отже, на практиці доцільно використовувати інтерактивні форми в цілому або можна взяти певні елементи. Саме інтерактивні методи дають змогу створити навчальне середовище, у якому теорія й практика засвоюються одночасно, а це допомагає формувати характер, світогляд, розвивати логічне мислення, зв'язне мовлення, тренувати критичне мислення, виявляти й реалізовувати індивідуальні можливості.

 

Пропонуємо інтерактивні вправи природничо-математичного змісту для використання на уроках математики в 1-му класі.

 

Вправа «Вперед — назад»

Дидактична мета: закріпити переставний закон додавання.

Обладнання: картки із цифрами й знаками.

Учні об’єднані у три команди (три ряди). З кожної виходить по 5 учнів. їм роздають картки із цифрами та знаками дій. За сигналом діти складають приклади на додавання. Потім учитель пропонує із цими числами утворити інші приклади на додавання (наприклад: 20 + 7 = 27 і 7 + 20 = 27). У кожній команді один із членів записує складені вирази на дошці. Виграє та команда, яка склала найбільше прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

 

В права «Мобілочка-рахівниця»

Обладнання: зображення моделі мобілочки, у якому екран містить проріз для встановлення чисел, результату дій над числами, про які йдеться в математичній загадці (загадує вчитель), набори цифр.

 

Вправа «Мандрівка вулицями рідного міста»

Дидактична мета: закріпити прийоми додавання і віднімання в межах 100 без переходу через десяток.

Обладнання: малюнок із зображенням автобуса.

Учитель перед початком уроку креслить на дошці схему вулиць міста і під ними записує номери у вигляді прикладів. Учні повинні визначити шлях руху автобуса від меншого номера вулиці до більшого й показати шлях руху від вулиці до вулиці стрілкою. Учні самостійно розв'язують приклади, а потім за викликом учителя по черзі виходять до дошки і показують шлях руху автобуса стрілкою. Учитель коментує (повідомляє) цікаві відомості про певну вулицю, діти допомагають.

 

Наприклад, схема подорожі: вул. Шевченка 50 - 20 ? вул. Павліченко 31 + 16 ? вул. Ярослава Мудрого 92 - 40 ? вул. Шолом-Алейхема 22 + 33 ? вул. Ярмаркова 87 - 30 ? вул. Нечуя-Левицького 42 + 36 ? вул. Соборна 100 - 20.

 

Мандрівники (учні) заздалегідь готують маленькі розповіді про вулиці. Бажано використовувати вулиці, на яких вони проживають.

 

Вправа «Хто швидше виростить квітку?»

Дидактична мета: формувати обчислювальні навички.

Учитель на дошці малює клумбу. Неподалік клумби прикріплює малюнки 9 квіток (кожна має корінь, стебло, листки), на зворотному боці яких записані приклади. У прикладах закодований рух квітки.

Учитель повідомляє учням, що на цьому уроці вони повинні прикрасити шкільну клумбу квітами. Хто швидше обчислить свої закодовані приклади, той найперший збере свою квітку.

Учитель по черзі викликає до дошки учнів (по одному від кожної команди). Кожний збирає свою квітку, називає приклад, розв'язує його, дає відповідь. Контролери підтверджують або заперечують їх.

Якщо учень правильно розв'язав приклад, він прикріплює малюнок насіння квітки поряд із малюнком клумби. Якщо учень розв'язав приклад неправильно, тоді цей приклад розв'язує інший учень із команди й прикріплює малюнок. Учитель за годинником визначає, хто швидше розв'язав приклад і яке місце посів у грі-змаганні.

У кінці змагання підбивається підсумок, визначається команда, яка найшвидше зібрала свою квітку.

 

Вправа «Цікаві числа»

Кожний урок математики в 1-му класі (II семестр) можна розпочинати із запропонованої гри.

Дидактична мета: закріпити прийоми додавання і віднімання в межах 100 без переходу через десяток; удосконалити графічні навички; систематизувати й узагальнити знання учнів з різних розділів.

Працюємо з числом сьогоднішнього робочого дня.

Наприклад: 24 лютого.

? Запишіть сьогоднішнє число. (24.)

? Поряд запишіть число, змінивши місця цифр, що позначають кількість десятків і одиниць. (42.)

? Кожне із записаних чисел збільшити на 1. (25, 43.)

? Кожне із записаних чисел зменшити на 1. (22, 41)

? Знайдіть суму цифр першого числа, (б.)

? Знайдіть різницю цифр другого числа. (2.)

? Запишіть десяток чисел, у якому знаходиться число. (21 22 23 24 25 26 27 28 29 30.)

? Однією лінією підкресліть найменше число. (22)

? Двома лініями — найбільше число. (30.)

? Трикутником обведіть число, у якому кількість десятків і одиниць однакові. (22.)

? У коло помістіть число, у якому одиниць на одну більше, ніж десятків. (23.)

? У квадрат — число, сума цифр якого дорівнює 10. (28.)

 

Вправа «Чий будиночок?»

На дошці — малюнки із зображеннями звірят і записані приклади. Навколо — макети будиночків з номерами.

- Діти, допоможіть звіряткам відшукати свої домівки.

26.10.2014-1-4

Можна наводити багато різноманітних інтерактивних вправ, доводити їхній виховний, навчальний і розвивальний вплив, але слід пам'ятати, що для дитини — це той місточок, по якому вона крокує в доросле життя.

 

Використані джерела

1. Гаряча С. А. Педагогіка майбутнього 11 Початкова освіта. — 2011. — № 9.

2. Державний стандарт початкової загальної освіти 11 Початкова освіта. — 2011. — № 18.

3. Єрмакова І. Г. Життєва компетентність особистості: від теорії до практики: Наук.-метод. посіб. — Запоріжжя: Центріон, 2005.

4. Пометун О., Пирожєнко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. — К., 2002. — 136 с.

5. Савченко О. Я. Новий Держстандарт для початкової школи: від задуму до реалізації // Пед. газета. — 2012. — № 1.

6. Саган О. Інтерактивні методи навчання як засіб формування навчальних умінь молодших школярів // Початкова школа, — 2002. — № 3.

 

Ірина БЕКАС,
учитель початкових класів
Білоцерківської ЗОШ І—III ст. № 18, Київська обл.
Всеукраїнська газета для вчителів початкових
класів «Початкова освіта» № 1 (721), січень 2014