ПРАЦЮЄМО ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО (Пошук оптимальної моделі організації навчально-виховного простору початкової школи)

ГАЛЕРЕЯ ТВОРЧИХ ПОРТРЕТІВ

Нове XXI століття демонструє інформаційність, глобальність, стрімкі зміни, що охоплюють усі сфери діяльності суспільства. У таких умовах допомогти людині соціалізуватися, стати затребуваною як спеціаліст і успішною особистістю взагалі, досягнути певного рівня добробуту може вміння навчатися впродовж усього життя, налагоджувати комунікації з іншими. Як не дивно, але підвалини цих умінь і навичок закладаються ще в дитинстві, у початковій школі.

Батьки приводять дитину до школи і починається інший етап життя, відкривається новий світ — світ шкільного життя. Родина, суспільство, держава ставлять перед школою чітко визначені завдання, які, врешті-решт, зійдуться в основному: шкільні роки повинні бути щасливими, успішними, плідними для гармонійного розвитку особистості кожного школяра. Нові навчальні програми та Державний стандарт загальної початкової освіти якраз і спрямовані на вирішення таких завдань. їх упровадження потребує якісного оновлення всіх ланок діяльності початкової школи.

Усе починається з першого класу, а перший клас для майбутніх школярів і їхніх батьків починається в БЗОШ № 18 з жовтня поточного навчального року. Саме в цей час відбуваються перші зустрічі з батьками майбутніх учнів, самими дітьми, знайомство зі школою, її традиціями, досягненнями в навчально-виховній діяльності. Школа приймає на навчання всіх дітей, які бажають вчитися в закладі освіти.

Як тільки батьки написали заяву про згоду навчатися в БЗОШ № 18, їхні діти й самі вони стають членами шкільної родини. З ними працюють майбутні класоводи перших класів, психолог, логопед, соціальний педагог, члени адміністрації.

Це:

? консультування — колективні, індивідуальні;

? знайомство з навчальним закладом;

? здійснення соціального супроводу (і навіть патронажу) родини, якщо вона цього потребує;

? психологічна допомога дитині та її батькам;

? зустрічі з батьківською громадою школи за круглим столом, на загальнобатьківській конференції;

? засідання загальношкільного батьківського комітету та ради навчального закладу.

Усі етапи залучення дитини й родини до навчально-виховного середовища навчального закладу представлені в циклограмі (таблиця 1).

Така організація роботи з майбутніми першокласниками, їхніми сім'ями дозволяє спрогнозувати, попередити виникнення багатьох проблем, зробити початок шкільного життя радісним, без зайвих хвилювань, подолати невпевненість, притаманну багатьом дітям, батькам.

Організація навчально-виховного процесу в початковій школі передбачає, передусім, осучаснення предметно-змістового компонента. Тут перевагу отримали ті навчальні заклади, які за рахунок варіативної складової робочих навчальних планів уводили до навчального процесу курси, що відповідали запитам і потребам громади. Так, у БЗОШ № 18 уже понад п'ять років викладаються:

? логіка;

? основи геометрії;

? з другого класу — інформатика.

Вибраний такий типовий навчальний план, який передбачає вивчення російської мови з 1-го класу. Разом із курсом «Київщинознавство», уроками для стійкого розвитку, індивідуальними заняттями ці предмети створюють комплекс, спрямований на розвиток особистості школяра — пізнай себе й світ навколо себе, вчися жити в цьому мінливому світі.

Окрім того, у початковій школі багато років реалізується поряд з класичною система розвивального навчання. З 2013/14 н. р. школа готується впроваджувати науково-педагогічний проект «Росток».

Інноваційна складова початкового навчання вагома. Вона включає в себе активне використання нових технологій. Це, передусім, ІКТ — тільки для початкової школи створено два навчальні кабінети, які обладнано комп'ютерами та плазмовими екранами. Широко використовуються вчителями проектні, ігрові технології, технології критичного мислення.

Варто окремо зупинитися на уроках для стійкого розвитку. Курс «Моя щаслива планета» викладається в 3—4-х класах і, на наш погляд, є багатофункціональним у початковому навчанні й вихованні молодшого школяра. Він дає змогу вирішити низку актуальних проблем:

? по-перше, курс розглядається як надпредмет, який дозволяє інтегрувати зміст багатьох навчальних предметів. Якщо правильно побудувати урок курсу «Моя щаслива планета», то практично всі навчальні предмети початкової школи можна долучити до інтеграції. Таким чином, це стане майданчиком формування ключових компетентностей учня;

? по-друге, екологічна спрямованість курсу дозволяє сформувати небайдуже ставлення школяра до найгостріших проблем сучасності, пов'язаних зі збереженням природи. Отже, є можливість виробити критичне мислення, діяльнісний підхід до вирішення проблем, що постають перед учнем, — від тебе як людини залежить майбутнє, від твоєї діяльності чи бездіяльності залежить, якою буде в тебе і твоїх нащадків вода, повітря тощо;

? по-третє, курс має спеціальні теми, які розглядають питання взаємодії «людина — людина», «людина — суспільство», тому учні мають можливість відпрацьовувати комунікативні компетентності, розглядати, аналізувати різні життєві ситуації, що сприяють успішній соціалізації. Необхідно також акцентувати увагу на філософських питаннях, до яких на рівні вікових можливостей долучаються учні початкової школи. Йдеться про такі світоглядні позиції, як щастя, успіх, відповідальність.

Курс має продовження в школі II ступеня: класні години в 5—7-х класах, курс за вибором у 8—9-х класах. Становлення освіти в системі сталого розвитку — загальношкільна інновація, яка реалізується протягом останніх років. Як бачимо, початкова школа закладає в ній основні підвалини.

Ще одним наскрізним напрямом роботи всього навчального закладу стала робота з обдарованими дітьми. Окремою ланкою цієї діяльності є початкова школа. Усе починається з дитинства. Здібності й обдарування, таланти дитини теж проявляються, формуються, розвиваються, якщо для цього створені відповідні умови. Одна з таких умов — можливість «тренувати» свою обдарованість, проявляти її в конкурсах, олімпіадах, турнірах. Тому учні початкової школи — активні учасники інтелектуальних змагань. Цей процес у школі чітко спланований і має тенденцію до щорічного оновлення, алгоритмічно він представлений у схемі 1.

Обдарованих дітей початкової школи об'єднує шкільне товариство «Умка», яке є структурним підрозділом загальношкільного НТУ МАН. Результати роботи з обдарованими учнями нас радують. У початковій школі це щорічні призові місця в міській олімпіаді з основ наук випускників школи І ступеня, «золоті» та «срібні» дипломи конкурсу «Кенгуру», успішні виступи на міському етапі конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика тощо.

Управління початковою школою передбачає організацію ефективного контролю результатів навчальної діяльності учнів, виконання Державного стандарту, навчальних програм, планів, за якими вчителями здійснюється навчально-виховний процес. Пріоритетами контролюючої діяльності в початковій школі обрані, передусім, кінцеві результати навчально-виховної діяльності і їх відповідність нормативно-правовим документам.

Розроблена адміністрацією школи циклограма передбачає таку організацію внутрішньошкільного контролю, який би не перевантажував учителя й учнів, а сприяв підвищенню якості навчально-виховної роботи з учнями початкової школи, перехід від «констатуючого» контролю, контролю-фіксації до контролю прогностичного, аналітичного, наближеного до моніторингу або заміненого моніторинговими процедурами, контролем діагностичним. Комплексність контролю висвітлено в таблиці 2.

Такий підхід до контрольної функції дозволяє вчасно внести корективи в діяльність школи І ступеня, спрогнозувати появу певних проблем і спланувати роботу для їх вирішення, визначити позитивні и негативні тенденції в навчально-виховній системі початкової школи.

Різнопланова методична робота — характерна ознака школи І ступеня. Адже вчитель початкової школи — це не посада й не професія, а стан душі — творчої, небайдужої, яка дозволяє вчителю разом із дитиною пройти нелегкий шлях навчання й піднести її до вершин успіху в житті.

Творити такого вчителя й призначена методична робота. Вона має чітку орієнтованість на індивідуалізацію роботи з вчителем, яка, у свою чергу, здійснюється в певному напрямі (схема 2).

Колективні та групові форми методичної роботи забезпечують персоніфікацію методичного впливу на вчителя за такими рівнями:

- перший рівень: удосконалення загальнопрофесійних компетентностей;

- другий рівень: підвищення предметних компетентностей;

- третій рівень: оволодіння інноваційними формами й методами роботи;

- четвертий рівень становлять індивідуальні форми методичної роботи, які забезпечують науково-методичну, психологічну підтримку-супровід окремому учителю.

Особливістю методичної роботи в школі є також поєднання сталих її форм — тих, які проводяться щорічно, але постійно удосконалюються, та нових (схема 3). До сталих форм методичної роботи належить щорічне проблемне обговорення на засіданні методичної ради процесу наступності навчання учнів школи І і II ступенів, адаптації випускників початкової школи, учнів 5-х класів до навчання в школі II ступеня. Моніторингові дослідження проводяться у вересні – жовтні й обговорюються на осінніх канікулах, коли разом збираються і вчителі початкової школи, і вчителі предметними.

Порядок проведення такого засідання методичної ради передбачає характеристику адаптаційного процесу в 5-х класах психологом, класним керівником, учителями-предметниками, соціальним педагогом, адміністрацією школи, оголошуються результати анкетування батьків, учнів. Особлива увага приділяється таким питанням, як загальний рівень навченості випускників початкової школи, сформованість ключових та предметних компетентностей (за результатами контрольних робіт); психологічна реакція учня на зміну навчально-виховного процесу; виявлення ускладнень, які виникають в окремих школярів, у класних колективах, в учителів-предметників, та накреслення «дорожньої карти» їх подолання, стану й перспективи розвитку колективу; вивчення стану здоров'я й соціального статусу окремих дітей, на яких особливо треба звернути увагу під час навчально-виховного процесу; забезпечення наступності навчання між школою І та ІІ ступенів.

Аналіз цих питань дає змогу вирішити багато психолого-педагогічних проблем. Серед них, визначення результатів діяльності початкової школи, шляху подолання суперечностей, які виникають через «нестиковку» навчальних програм початкової школи й 5-х класів, узгодження єдиних вимог до навчальної діяльності учнів, професійної діяльності вчителя.

Серед нових, інноваційних, форм методичної роботи перевага надається тим, які забезпечують динамізм реалізації певної методичної проблеми. Найбільш ефективні в цьому плані творчі методичні проекти. На рівні початкової школи щорічно діють 3—4 методичні проекти. Це дає змогу дієво реагувати на виявлені проблемні ситуації в навчально-виховному процесі початкового навчання й виховання, а також прогнозувати необхідність нововведень, моніторинг їх ефективності (таблиця 2).

Запропоновані підходи висвітлюють окремі аспекти оновлення загальної моделі організації діяльності школи І ступеня. Нині вони дозволяють виконувати головне завдання — забезпечують рівний доступ до якісної освіти всіх дітей; створюють комфортні умови перебування дитини у школі; впроваджують навчання всіх (учнів), але для кожного — відповідно до потреб особистісного розвитку; активізують співпрацю зацікавлених суб'єктів — громади, держави, батьків — у шкільному добробуті дитини.

Використані джерела

1. Керівник і керівництво: Інноваційні підходи / Упоряд.: Л. Галіцина. — К.: Шк. світ, 2011. — 112 с. — (Бібліотека «Шкільного світу).

2. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1—4 класи. — К.: Освіта, 2012. — 392 с.

3. Програми курсів за вибором для початкових класів. Варіативна складова Базового навчального плану. Книга 3 / Упоряд.: Г. Ф. Древаль, Л. Ф. Щербакова, А. В. Лотоцька. — Тернопіль: Мандрівець, 2012. — 200 с.