АДАПТАЦІЯ пристосування органів почуттів до особли-востей діючих на них стимул і н л метою їх найкращого сприй¬няття і забезпечення рецепторів від перевантажень; психічне явище, що виявляється у перебудові динамічного стереотипу особистості відповідно нових вимог навколишнього середо¬вища.
АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ - процедура виз-нання державного статусу (типу і виду) освітнього закладу.
АКМЕОЛОГІЯ - наука, що виникла на межі суспільних, гуманітарних та природничих дисциплін й яка вивчає феноме¬нологію, закономірності та механізми розвитку особистості на ступені її зрілості, в період досягнення особистістю свого най¬вищого рівня розвитку - акме.
АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИКІВ - ком-плексна оцінка рівня кваліфікації, педагогічного про-фесіоналізму та продуктивності діяльності працівників освітніх закладів.
БАКАЛАВР - у більшості країн - перший науковий ступінь, який надається студенту після засвоєння програми базової вищої освіти,
ВИКЛАДАЧ - педагогічний працівник вищих, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, який викладає певну навчальну дисципліну.
ВМІННЯ - психічні утворення, які полягає в засвоєні лю¬диною способів і навиків діяльності.
ГУМАНІЗМ - визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток та виявлення власних здібностей; утвердження блага людини як критерію оцінки розвитку суспільних відношень.
ДЕЦЕНТРАЦІЯ - здатність особистості відійти від власної егоцентричної позиції, здатність до сприймання точки зору іншої людини; здатність особистості стати на позицію партне¬ра по взаємодії і координувати її зі своєю власною позицією.
ДИДАКТОГІ-ІІІЯ негативний психічний стан вихо-ванців, спричинений порушенням педагогічного такту з боку вихователя (вчителя, викладача, наставника, тренера),який проявляється у фрустрації, страхах та ін.
ЕГОЦЕНТРИЗМ - нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію стосовно деякого об'єкта, думки чи уявлення щодо нього при наявності інформації, яка суперечна його досвіду.
ЕМПАТІЯ - осягнення емоційного стану, проникнення -"вчуття» в переживання іншої людини, або особливого роду емоція, зміст якої є відображене емпатом відношення людини, яка переживає, до об'єктивної дійсності, виражене в тих же по¬чуттях і що виявляється зовнішньо у формах експресії, подібних експресії людини, яка переживає.
ЗНАННЯ - в більшості - логічна інформація про навко-лишній і внутрішній світ людини, зафіксована в її свідомості.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ - процес і результат неусвідомленого уподібнення, ототожнення суб'єкта з іншим суб'єктом, гру-пою, зразком; або схожість поведінкових або особистісних ха¬рактеристик іншої особи, як реальне їхнє відтворення або в подібних поведінкових актах, або в символічних еквівалентах поведінки.
ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ - поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки і виявляються в якостях особистості.
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ - стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності.
КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГА -нормативна модель компетентності, яка відображає науково
обґрунтований склад професійних знань, вмінь, і навичок; зве¬дені узагальнені вимоги до педагога на рівні його теоретично¬го і практичного досвіду.
МАГІСТР- науковий ступінь в ряді країн, середній між ба¬калавром та доктором наук, який присуджується особам, які закінчили університет або інший вищий навчальний заклад, які мають ступінь бакалавра, пройшли ; одатковий курс на¬вчання та які склали спеціальні іспити та захистили магістерську роботу.
НАВИЧКИ - дії, сформовані в процесі повторення і дове¬дені до автоматизму.
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ - особливий вид соціокуль-турної діяльності, спрямованої на передачу накопичених люд¬ством культури і досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їхнього всебічного гармонічного розвитку і підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.
ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ПЕДАГОГА ВИЩОЇ ШКОЛИ - складний процес активної взаємодії особистості й про-фесійного середовища, цілеспрямований, усвідомлений про-цес прийняття особистістю змісту професійної педагогічної діяльності, що в найбільшому ступені забезпечує ефективність науково-педагогічної діяльності, збереження психоемоційного здоров'я особистості та особистісну задоволеність про¬фесійною самореалізацією.
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА - складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних вмінь і значимих осо¬бистісних властивостей, які обумовлюють готовність до акту¬ального виконання педагогічної діяльності.
ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ - система сформованих устано¬вок і орієнтацій, відношення і оцінок внутрішнього і навко¬лишнього досвіду, реальності і перспектив, а також домагань, які визначають характер дій, поведінки. Процес формування професійної позиції базується на спрямованості особистості
(психологічна властивість яка поєднує цінності, устремління, потреби особистості).
ПРОФЕСІЙНЕ ЗГОРАННЯ - комплекс симптомів фізич-ного й емоційною пін ііііжсиїїя, включаючи розвиток негатив¬ної самооцінки, неї .і і иіпіоіо підношення до роботи і втрату ро¬зуміння і співчуття стосовно іншої людини; це а реакція вис¬наження, що виникає на тлі стресу, викликаного міжосо-бистісним спілкуванням.
ПРОФЕСІЙНІ /ІНСТРУКЦІЇ - негативні, порушуючі психічне та соматичне здоров'я зміни особистості фахівця, сутність яких полягає у розширенні панування "Я про-фесійного» в сфері діяльності "Я особистого».
ПРОФЕСІЙНІ КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА -сукупність індивідуальних особливостей особистості спеціаліста, які впливають на ефективність професійної діяль-ності, відповідають за встановлення продуктивної взаємодії суб'єктів освітнього простору.
ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ - індивідуальні особливості суб'єкта діяльності, що впливають на ефек-тивність діяльності й успішність її засвоєння, які є стійкими, суттєвими, рівноцінними та можуть спостерігатися.
ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - систе-ма прийомів та засобів, що реалізують цілі та завдання педа-гогічної діяльності та організують, спрямовують соціально-психологічну взаємодію викладача та студентів.
Професіограма — опис соціально-економічних, виробни¬чо-технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших особливостей професії.
ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ - процес про-фесійного розвитку та професійного становлення фахівця, ге¬незису особистості у просторі та часі професійної діяльності.
ПРОФЕСІЙНИЙ ЕГОЦЕНТРИЗМ ПЕДАГОГА - певна професійна установка педагога, що проявляється у його зосе¬редженості на власних когнітивних, емоційних та поведінко-вих позиціях в процесі взаємодії з іншими суб'єктами
освітнього процесу, й найчастіше обумовлюється незрілістю професійної Я - концепції фахівця.
ПРОФПРИДАТІНСТЬ — сукупність психічних і пси-хофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення нею за наявності спеціальних знань і вмінь прийнятної ефективності праці.
ПСИХОЛОГІЧНА КРИЗА особливі, відносно нетривалі періоди індивідуального розвитку особистості, які характери¬зуються різкими психологічними змінами.
РЕФЛЕКСІЯ - це усвідомлення особистістю того, як вона сприймається партнером по спілкуванню; це подвійний про-цес дзеркального взаємовідображення партнерів спілкування; це глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого яв¬ляється відтворення внутрішнього світу партнера по взаємодії, причому в цьому світі, в свою чергу, відбивається внутрішній світ першого дослідника.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ - вид трудової діяльності, яка ре-алізується на основі відповідної профільованої теоретичної та практичної підготовки.
УНІВЕРСИТЕТ - вищий навчальний заклад, який реалізує освітні програми вищої та післядииломної професійної освіти з широкого колу напрямків підготовки (спеціальностей); ре¬алізує підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників вищої кваліфікації, наукових та науково-технічних працівників; виконує фундаментальні та прикладні наукові дослідження з широкого кола наук; є ведучим науко¬вим та методичним центром в галузі своєї діяльності.
Я - КОНЦЕПЦІЯ - відносно стійка, в більш мірі усвідо-млена система уявлень індивіда про самого себе, яка пережи-вається ним як неповторна, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе.