Педагогічний експеримент може мати й складніший характер. коли перевіряються два чи три варіанти системи заходів, а потім вибирається той, який дає найкращі результати за коротший термін. Головними етапами такого експерименту є:
- формування критеріїв оптимальності запропонованої системи заходів з погляду її результативності, а також витрат часу, засобів і зусиль (які результати ми вважаємо оптимальними для типових умов сучасної школи і в конкретному класі, які витрати часу ми вважаємо оптимальним відповідно до гігієнічних нормативів, які витрати засобів ми вважаємо оптимальними та ін.);

- розробка двох-трьох можливих варіантів вирішення поставлених для експерименту завдань (розробка двох-трьох методичних підходів до вивчення визначеної навчальної теми, розробка двох можливих варіантів проведення позакласних заходів тощо);
- перевірка ефективності розроблених варіантів у приблизно однакових умовах (у двох приблизно однакових за рівнем підготовленості класах);
- порівняльна оцінка результативності за кожним із двох-трьох варіантів експерименту;
- вибір за результатами порівняння такого варіанту, який дає найкращі результати з меншими витратами часу, засобів і зусиль, або ж найрезультативнішого варіанту за однакових витрат часу, засобів.
При підбитті підсумків експерименту послідовно оцінюються: ефективність упроваджуваних засобів; їх оптимальність відповідно до максимальних можливостей досліджуваної системи та витрат часу; умови ефективного використання рекомендацій; межі успішного застосування, за якими ефект може бути не оптимальним.
Підсумовуючи сказане, варто відмітити, що кожний дослідник має враховувати свої реальні можливості та чітко визначити завдання експерименту, який ним проводиться. Дослідиик-початківець або студент, який працює над курсовою чи дипломною роботою, може використовувати лише невеликі педагогічні експерименти, щоб поступово накопичувати навички їх проведення.