Тільки 18% дорослих перевіряють, які сайти відвідує їх дитина. При тому, що 87% батьків вважають, що повинні навчати дітей правилам безпечного користування мережею. Інститут соціології НАН України нещодавно провів дослідження про те, наскільки серйозними є загрози, які підстерігають українських дітей в Інтернеті. Адже хоча рівень комп'ютерної грамотності зростає, багато батьків просто не розуміються на підводних каменях мережі для їх чад: 76% батьків навіть не цікавляться, які Інтернет-сторінки відвідує їх дитина.
Відповідно до статистики правоохоронних органів США, 70% злочинців, засуджених за злочинами, пов'язаними з сексуальною експлуатацією дітей, використовували Інтернет. А кожна п'ята дитина піддається сексуальному домаганню в on-line чатах. Але це лише одна з небезпек - часто злочинці вивідують номери банківських карток батьків або дізнаються, коли нікого не буде вдома (наприклад, коли сім'я поїде у відпустку), щоб без ризику зламувати квартири.
- Ми виділили три групи дітей за віком: 6-8 років, 9-14 років і 15-17, - розповіла деталі соціологічного дослідження Гульбаршин Чепурко, заступник директора Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України. - Виявилося, що хоча ризик у цілому високий для будь-якого віку, проте для молодших груп ризик потрапити на он-лайн загрози не з власної волі вищий. Швидше від незнання, цікавості - адже більш старші підлітки шукають інформацію в Інтернеті цілеспрямовано.
Тим часом, в Україні поки що мало хто усвідомлює реальні загрози з боку злочинців, які несе Інтернет для дітей. Так, за словами Гульбаршин Чепурко, батьки на перше місце ставлять небезпеку погіршення зору, вчителі - що Інтернет відволікає від навчання. Власне он-лайн небезпеки вчителі поставили на третє місце (19%) серед причин для контролю над відвідуванням дітьми Інтернету, після загрози зору, а батьки - аж на четверте (11%), після занять іншими справами і он-лайн залежності.
Британський правозахисник на конференції у Варшаві продемонстрував серйозність проблеми: він створив свій аккаунт на популярному ресурсі Facebook.com з мінімальними відомостями про себе і витратив два дні на масову розсилку запитів для інших користувачів з метою познайомитися. Через два дні у нього було вже більше двох сотень «друзів» молодше 18 років з докладними особистими даними, аж до домашньої адреси та телефону.
На чому проколюються Українські діти в Інтернеті
Побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю чи тютюну, хоча б раз пробували їх купити - 28%
Готові переслати свої фотографії незнайомцям в Мережі - 28%
Періодично потрапляють на сайти для дорослих - 22%
Без вагань погоджуються повідомити інформацію про себе і свою сім'ю (місце проживання, професія і графік роботи батьків, наявність в будинку цінних речей) - 17%
Відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх, не звертаючи уваги на їх вартість – 14%
Намагалися купити наркотики - 11%
Що діти шукають в Інтернеті?
Світлана Задонцева, дитячий психолог:
- Не варто переконувати, що Інтернет - це погано, треба пояснювати дітям приховані небезпеки Мережі. Можна відволікати цікавими сайтами: у школі задають написати реферат - так можна показати дитині, як знайти потрібну інформацію.
Перше, що приваблює дітей в Інтернеті - це анонімність, що, загалом-то, схоже з дорослими. А в підлітковому віці це особливо актуально - з багатьма своїми проблемами діти до батьків не підуть, та й з друзями не завжди обговорять. Ось і ведуть дискусії про свою першу любов на Інтернет-форумах і в соціальних мережах.
Підлітки також часто хочуть показатися старшими - адже дівчинка може вказати, що їй не 13, а 16 років - і так пожити не своїм життям. У Мережі багато хто шукає і суспільного визнання, самоствердження. Підліткам потрібно пояснювати, що друзі з Інтернету - це не завжди безпечно. З іншого боку, через Мережу можна спілкуватися з друзями, шукати нових - але краще робити «за інтересами», ніж «поговорити про життя».
Ну, і звичайно, «Про це». Тут вже батькам треба самим почати розмову з дітьми - і пояснити їм, як змінюється їх організм, розповісти про особисту гігієну, безпеку. Адже далеко не гарантія, що прочитане в Інтернеті буде правильним.
Євген Журба, системний адміністратор:
- Щоб обмежити доступ дітей до певних сайтів, в операційній системі Windows Vista є функція «Батьківський контроль» (Family Control Manager). Там можна створити обліковий запис на дитину, де будуть відфільтровані всі небажані сайти. Там же можна встановити обмежувач часу роботи за комп'ютером. Крім того, через цю програму можна поставити пароль на Internet Explorer або взагалі залишити дитині лише «Word», а інші програми заблокувати.
Якщо ж у вас Windows XP, то в розділі «Властивості», у пункті «Зміст», можна встановити обмеження доступу до певних сайтів, скажімо до відеоресурсів YuoTube, або поставити пароль на роботу з Internet Explorer.
Для самих маленьких є спеціальний Інтернет-браузер Gogul.tv, який містить лише корисну цікаву інформацію, без будь-якої можливості залізти в що-небудь «доросле». Ну а щоб дізнатися, по яких сайтах ваше чадо сьогодні гуляло, достатньо зайти в «Журнал подій» - там усе фіксується. Переглядаєте ж ви шкільний щоденник своєї дитини - ось і «подорожі» по Мережі варто було б перевіряти.
«Чи контролюєте ви свою дитину в Інтернеті?»
«Буде лазити по порносайтах - заблокую»
Іван Кохан, банківський службовець, синові 9 років:
- Спочатку ми з дружиною навіть підштовхували сина до Інтернету - щоб сам шукав собі реферати та інформацію для уроків, а не просив нас це робити. Зараз Олексій вже непогано розбирається в Мережі. І це починає мене лякати: хто знає, які сайти відвідує дитина в нашу відсутність? Адже іноді навіть на солідних сайтах спливають еротичні картинки. До того ж насторожує те, що у Всесвітній павутині діти можуть спілкуватися з незнайомцями. Можливо, в майбутньому я заблокую частину Інтернет-сторінок.
«Дівчата самі розуміють, що непристойні картинки їм ні до чого»
Вікторія Великих, викладач, донькам 9 і 11 років:
- У нас дві доньки: Інтернетом користуються, але виключно в навчальних цілях, решта їх просто не цікавить. Чи то так виховані, чи то нема коли - обидві професійно займаються хореографією, обожнюють читати. Хіба що старшій Даші доводиться частіше працювати на комп'ютері - вона пише роботи для Малої Академії Наук. Що стосується непристойних картинок в Мережі, то дівчинки і самі розуміють, що їм це ні до чого.
«Син може зайти на порносайт?.. Нехай побачить»
Ярослав М., перекладач, сину 7 років:
- Мій син недавно тільки читати навчився. Тому його Інтернет поки зовсім не цікавить. Він читає дитячі книжки, а комп'ютер у нього - для ігор. Звичайно, я вже думав про те, що пізніше Тимур зможе зайти на порносайт, і вирішив: нехай побачить. Що природно - то не бридко, я не ханжа. Щодо знайомств по асьці - буду пояснювати так: «У Мережі не видно – чи це дівчинка чи хлопчик. І скільки «ніку» років - невідомо». Налякаю наслідками, звичайно.
«Про віртуальні афери син сам попереджає»
Ніна Дмитрівна, продавець, синові 17 років:
- Син вчора до опівночі завис в Інтернеті. Сподіваюся, що грав з другом в ігри. Те, що він може гроші програти у грі - не думаю. Стас це вже пройшов. Коли йому було 11 років, по телевізору йшла передача - потрібно було телефонувати в прямий ефір за номером «8-900». А потім нам величезний рахунок прийшов на телефон. Син це на все життя, думаю, запам'ятав. Тепер навіть мене про різні афери попереджає.