I. Етап передпроектної підготовки
II. Дослідницький етап
III. Етап представлення отриманих результатів
І. Етап перед проектної підготовки: 1. формування проектної групи;
2. визначення об'єкту дослідження;
3. вибір наукових керівників і консультантів;
4. визначення теми проектної роботи;
5. визначення проблемної мети (задачі);
6. висунення гіпотез вирішення проблемної задачі;
II. Дослідницький етап
III. Етап представлення отриманих результатів
І. Етап перед проектної підготовки: 1. формування проектної групи;
2. визначення об'єкту дослідження;
3. вибір наукових керівників і консультантів;
4. визначення теми проектної роботи;
5. визначення проблемної мети (задачі);
6. висунення гіпотез вирішення проблемної задачі;
7. обґрунтування методів дослідження;
8. розробка плану дослідження;
9. пошук інформації, вивчення літератури з проблеми, яка досліджується.
II. Дослідницький етап:
1. збір даних із використанням відповідних методів
дослідження;
2. аналіз вірогідності джерел інформації та отриманих даних;
3. обробка й аналіз отриманих даних;
4. підготовка висновків;
5. співставлення висновків із гіпотезою;
6. оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту.
III. Етап представлення отриманих результатів:
1. публічна презентація результатів дослідження;
2. аналіз обробки виконаної роботи;
3. оцінка роботи проектної групи в цілому і кожного з його учасників окремо.
Розглянемо детальніше роботу, яку необхідно провести на кожному з етапів.
На етапі передпроеюпної підготовки необхідно підготувати клас до реалізації проекту. Цей початковий етап роботи має на меті набуття певних знань та вмінь, які необхідні для компетентної суспільно активної роботи.
Спочатку необхідно:
• допомогти учням зрозуміти характер майбутньої роботи та її мету;
• ознайомити школярів із суттю проекту та основними етапами його проведення;
• мотивувати учнів до подальшої діяльності через набуття життєво необхідних у майбутньому дорослому житті знань та навичок (зробити добру справу для свого найближчого оточення, здобути авторитет та повагу серед шкільного колективу та місцевої громади, взяти участь у представленні результатів).
Якісна та продуктивна реалізація проекту великою мірою залежить від попередньої підготовки та компетентності самих школярів, тобто наявності в них необхідних знань та вмінь.
Для роботи над завданнями проекту можна учням класу слід об'єднатися в групи. Кожній групі запропонувати обрати лідера, придумати назву, емблему, девіз.
Одним із найскладніших етапів роботи можна вважати вибір напряму дослідження та вірне визначення теми. Обов'язковою умовою її формулювання є наявність конкретної проблеми.
Звичайно, перш ніж досліджувати, потрібно добре усвідомити, що саме ми вивчатимемо і який результат сподіваємося отримати після закінчення дослідження. Дитяче дослідження, як і будь-яке дослідження вчених, далеко не завжди приводить до отримання передбаченого результату. Починаючи дослідження, ми щоразу входимо у сферу невідомого тільки нам або й зовсім нікому. Бажаний результат прогнозуємо на основі знань, отриманих раніше. Тому на початку дослідження ми можемо говорити лише про найвірогідніший результат з нашої точки зору або результат, який ми бажаємо отримати.
Формулювати проблему іноді так само важко, як потім її вирішувати. Добре, якщо вдалося зробити це коротко, точно й зрозуміло. Вдало сформульована проблема -перший крок до її вирішення. Під час формулювання ми краще розуміємо, чого хочемо досягти, які вихідні дані маємо, які умови розв'язання проблеми.
Що лежить в основі постановки проблеми? Уміння запитувати. Дітей необхідно вчити ставити запитання й самостійно аргументовано відповідати на них.
Міркуючи., людина запитує і відповідає. Запитання - це поштовх до розуміння, ланцюжок запитань та відповідей форма цього руху.
Уміння ставити запитання розвиває чутливість до суперечностей, прогалин у знаннях, формує здатність бачити проблему, що рухає вперед думки, народжує винаходи й відкриття.
Навіщо запитувати? Щоб зібрати якомога більше початкового матеріалу, який потім буде класифікуватися. Відповідаючи на запитання. Малюки оволодівають піктографічною "грамотою" - використовують знаки й малюнки. Навіть у маленьких дітей можна й необхідно формувати уявлення про різноманітні джерела інформації. Діти мають знати, що таке інформація, звідки вона береться, навіщо вона існує, як вона допомагатиме вирішувати проблему.
Для розв'язання висунутої проблеми дослідник має здійснити два взаємо обернені процеси:
1. З'ясувати, які знання потрібні для вирішення завдань, що пов'язані з даною проблемою на практиці;
2. Визначити, чи є дані теоретичні знання для цього та чи відповідають вони сучасному розвитку практичної сфери.
Важливо мати на увазі, що етап обговорення та вибору проблеми дослідження є досить відповідальним, а його результати впливають на подальшу реалізацію проекту, тому необхідно дотримуватися таких принципів:
• Демократичність процесу вибору проблеми. Вибір проблеми повинен бути зініційований самими учнями та підтриманий більшістю класу. Противникам такої пропозиції необхідно пояснити, що це є рішення більшості і його необхідно поважати та активно включитись до подальшої роботи.
• Перспективність вирішення проблеми. Потрібно, щоб діти уявили, яким чином можна реалізувати свої плани.
• Простота та реальність проблеми. Проблема не повинна бути великою, глобальною, далекою від дітей. Найбільший виховний ефект досягається в разі цілковитого й успішного вирішення проблеми. « Вікова та потенційна відповідність. Важливо, щоб проблема, за вирішення якої взялись школярі, відповідала їхнім потенційним можливостям, віковим особливостям. Отже, кожна проблема (окрім простого інформаційного пошуку) характеризується виконанням певних теоретичних і практичних завдань, які потребують нагального розв'язання в умовах сьогодення.
Тому тема дослідження повинна бути актуальною і сучасною. Процес вибору теми проектної роботи учнів пов'язаний з визначенням кола вподобань дослідників, його можливістю «переключати» увагу з інших тем і проблем, які потребують розв'язання, наявністю необхідних матеріалів у бібліотеці (наукова, методична, дидактична, періодична література, енциклопедичні видання), умінням її опрацьовувати та накопичувати знання, документи, факти тощо.
У процесі вибору теми активну участь бере науковий керівник (класовод). Його метою роботи є:
• консультування учнів;
• допомога у формулюванні теми, цілеспрямованої та планомірної пошукової діяльності;
• кваліфікований контроль за виконанням визначених завдань у вказані строки.
Таким чином, поради й допомога керівника повністю
спрямовані на успішне вирішення поставлених перед
дослідником задач.
Консультантами можна обрати вчителів старших класів, бібліотекаря, батьків, екскурсовода музею, викладачів ВНЗ та ін.
Після формування проблеми та теми дослідник приступає до визначення категоріального апарату роботи, який складається з таких елементів як об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження.
Об'єктом пошуку виступає сфера, яка. протягом певного часу знаходиться в полі зору дослідницької (теоретичної або практичної) діяльності. Тому планування пошукової діяльності учасників проекту залежить від об'єкта дослідження. Об'єктом дослідження може виступати певний предмет, інформація, проблема, конкретна справа.
Оскільки об'єкт має декілька особливостей, характеристик, відношень, то виокремлення предмета можна розуміти як визначення конкретного апарату дослідження.
Можна скористатися іншим уточненням цих взаємопов'язаних категорій. Якщо об'єкт вважати множиною (або цілим), то його підмножиною (або складовою) виступає предмет.
Таким чином, вірне визначення об'єкта та предмета дослідження певною мірою залежить від розуміння дослідником самого цілісного утворення елементів дійсності, що підлягає науковому пошуку; виокремлення конкретної характеристики, яка буде вивчатися й досліджуватися; розкриття змістовних взаємозв'язків та взаємовпливів.
Після формулювання об'єкта й предмета дослідження потрібно визначити його мету.
Мета - передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямована діяльність окремої людини, групи або всього суспільства; намічене завдання, намір, план.
Отже, мета спрямовує пошук на отримання нових знань та експериментальну їх перевірку, а тому мета мас винятково важливе значення для спрямування, організації діяльності, постановки конкретних завдань.
Загальна мета проектної роботи реалізується через сукупність завдань, які, з одного боку, конкретизують сутність теми, а з іншого - знаходять своє відображення у висновках, які є узагальненням виконаного дослідження.
Завдання - визначений, запланований для виконання обсяг роботи; замисел, мета.
Шлях реалізації провідної ідеї пошуку відображений у гіпотетичному положенні, яке вимагає подальшої експериментальної перевірки.
Гіпотеза - (від грецьк. - основа, припущення) -науково обґрунтоване положення чи факт, які перебувають за межами безпосереднього спостереження; закономірний зв'язок явищ, який не можна встановити за допомогою наукового доведення; здогад, теорія, домисел. Це припущення, вона здебільшого створюється за правилом: те, що ми бажаємо пояснити, аналогічне до того, що ми вже знаємо. Будь-яка гіпотеза починається з пізнавального запитання. Воно виражає потребу пізнання й виникає тоді, коли для відповіді на нього вже є деяка інформація - факти, висновки, допоміжні теорії, проміжні результати. Ось чому гіпотеза - це зв'язок між „знанням" та „незнанням".
У залежності від того, що хоче довести дослідник, визначаються шляхи відбору, вивчення та узагальнення емпіричних фактів, обираються методи пошуку. Таким чином, гіпотеза виступає важливим елементом дослідження, методом пізнання об'єктивної дійсності. Гіпотетичне припущення завжди передбачає пошук нового. Підтвердження гіпотези аргументами та фактами перетворюють її в достовірні знання.
Методи дослідження, які можна запропонувати учням початкових класів:
• екскурсія;
• спостереження;
• досліди;
• бесіда;
• інтерв'ю;
• анкетування;
• робота з книгою;
• робота з архівними матеріалами.
Після визначення методів розробляється план дослідження. Слід пам'ятати, що він є планом діяльності щодо поставленої мети. Дитині треба визначити основні кроки в досягненні поставленої мети, обмірковуючи, до кого доведеться звертатися за допомогою, порадою, яку літературу опрацювати, які предмети, «знаряддя» будуть потрібні для виконання проекту, якими приладами треба буде навчитися користуватися.
Треба додати, що проект - це, насамперед, ціль, прийнята, усвідомлена дітьми, актуальна для них. Це дитяча самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух до мети, метод педагогічно організованого засвоєння дитиною довкілля, ланка в системі виховання.
Метою роботи учнів на дослідницькому етапі є збір інформації, котра різнобічно характеризує проблему, доводить її актуальність.
Рекомендуємо так реалізувати цей етап:
• Визначити джерела інформації. Обговорити в класі різноманітні джерела інформації. Визначити, котрі з них є доступними у вашій ситуації. Школярі можуть запропонувати додаткові джерела інформації, які також слід обговорити в класі. Необхідно запитати в учнів, чим може бути корисне кожне джерело інформації.
• Розподілити обов'язки щодо збору та опрацювання інформації. Після того, як учні визначили основні джерела інформації, потрібно кожній групі доручити збір необхідної інформації з певного її джерела. Переконайтеся, чи правильно діти зрозуміли завдання. Нагадайте учням, що вони будуть звітувати про виконану роботу перед колективом класу.
• Обговорити основні правила збору інформації.
Важливо щоб під час збору необхідного матеріалу школярі не обмежувалися інформацією з одних вуст, а зверталися до різноманітних джерел інформації. Вони повинні пам'ятати про те, що свідчення людей, документи, матеріали ЗМІ тощо не завжди містять достовірну інформацію. Тому, роблячи певні узагальнення та висновки, необхідно звертатися до різних джерел інформації.
Лише критичний аналіз дійсності та порівняння інформації, отриманої з багатьох джерел, що висвітлюють проблему іноді під різними кутами зору, можуть забезпечити достовірність даних.
• Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми.
Етап має на меті визначення способу вирішення проблеми, який підтримує більшість класу. Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми.
З допомогою вчителя учні можуть компонувати матеріали за такими розділами:
- актуальність та важливість проблеми;
- інформація про різні підходи до вирішення проблеми;
- обрана програма дій.
Етап передбачає спробу повністю чи частково реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів.
• Підготовка висновків.
• Співставлення висновків із гіпотезою.
• Оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту.
Результати дослідженнях можна оформити у вигляді стінної газети, книжки-розкладки, настільної гри, виставки малюнків, фотовиставки, репортажу, публікації в дитячій періодиці, створити відеофільм, колаж, комп'ютерну презентацію, веб-сайт, буклет, виступити по шкільному радіо, розробити сценарій, підготувати вечір, свято.
Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінною умовою роботи над проектом. Успішне представлення результатів дослідження може бути поштовхом до нових пропозицій і можливостей щодо подальшого вирішення проблеми.
Учителеві необхідно допомогти учням чітко узгодити питання щодо організації представлення результатів роботи над проблемою. Для якісної підготовки учнів до представлення матеріалів проекту перед журі чи іншою аудиторією, варто дотримуватися наступного плану:
- об'єднати клас в декілька груп;
- визначити мету та завдання кожної групи, переконатися в тому, що учні класу добре розуміють те, що від них вимагається;
- налагодити процес обміну інформацією між дослідницькими групами;
- розподілити всі зібрані матеріали між окремими групами відповідно до напряму їхньої роботи.
На етапі представлення отриманих результатів учні презентують матеріали дослідження. Етап ставить перед собою наступні завдання:
- поінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;
- ознайомити присутніх із результатами етапу збору та аналізу інформації;
- представити обрані способи вирішення проблеми;
- розповісти про практичну діяльність в ході реалізації проекту.
Підготовка до презентації відбувається за планом:
1. Визначення дати й місця проведення презентації.
2. Складання сценарію захисту.
3. З'ясування кількості гостей,
4. Оформлення запрошень.
5. Підготовка приміщення.
6. Запрошення гостей.
7. Стендова інформація про захід.
При представленні результатів проекту бажано дотримуватися таких правил:
1. Кожна група готує усне повідомлення й протягом 4-5 хвилин подає найважливішу інформацію про один із етапів вирішення проблеми, використовуючи для цього демонстраційний стенд та відповідно оформлені результати дослідження.
2. Під час представлення необхідно в загальних рисах охопити зміст демонстраційного стенду та папки документів.
3. Під час презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали, які допоможуть краще сприймати зміст повідомлення.
4. Рекомендується використовувати матеріали, що містяться в папці документів.
5. У представленні проекту доцільно брати участь усім членам групи. Це буде переконливим свідченням того, що учні всі разом працювали над проектом.
6. Учні повинні подавати найважливішу інформацію та наводити чіткі аргументи, говорити вільно й невимушено, уникаючи механічного читання тексту.
7. Під час виступу можна використовувати заздалегідь підготовлені нотатки, але не бажано ними користуватися, відповідаючи на запитання.
8. Представляючи проект, слід використовувати тільки ті матеріали, що розміщені на стенді або знаходяться в папці документів.
8. розробка плану дослідження;
9. пошук інформації, вивчення літератури з проблеми, яка досліджується.
II. Дослідницький етап:
1. збір даних із використанням відповідних методів
дослідження;
2. аналіз вірогідності джерел інформації та отриманих даних;
3. обробка й аналіз отриманих даних;
4. підготовка висновків;
5. співставлення висновків із гіпотезою;
6. оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту.
III. Етап представлення отриманих результатів:
1. публічна презентація результатів дослідження;
2. аналіз обробки виконаної роботи;
3. оцінка роботи проектної групи в цілому і кожного з його учасників окремо.
Розглянемо детальніше роботу, яку необхідно провести на кожному з етапів.
На етапі передпроеюпної підготовки необхідно підготувати клас до реалізації проекту. Цей початковий етап роботи має на меті набуття певних знань та вмінь, які необхідні для компетентної суспільно активної роботи.
Спочатку необхідно:
• допомогти учням зрозуміти характер майбутньої роботи та її мету;
• ознайомити школярів із суттю проекту та основними етапами його проведення;
• мотивувати учнів до подальшої діяльності через набуття життєво необхідних у майбутньому дорослому житті знань та навичок (зробити добру справу для свого найближчого оточення, здобути авторитет та повагу серед шкільного колективу та місцевої громади, взяти участь у представленні результатів).
Якісна та продуктивна реалізація проекту великою мірою залежить від попередньої підготовки та компетентності самих школярів, тобто наявності в них необхідних знань та вмінь.
Для роботи над завданнями проекту можна учням класу слід об'єднатися в групи. Кожній групі запропонувати обрати лідера, придумати назву, емблему, девіз.
Одним із найскладніших етапів роботи можна вважати вибір напряму дослідження та вірне визначення теми. Обов'язковою умовою її формулювання є наявність конкретної проблеми.
Звичайно, перш ніж досліджувати, потрібно добре усвідомити, що саме ми вивчатимемо і який результат сподіваємося отримати після закінчення дослідження. Дитяче дослідження, як і будь-яке дослідження вчених, далеко не завжди приводить до отримання передбаченого результату. Починаючи дослідження, ми щоразу входимо у сферу невідомого тільки нам або й зовсім нікому. Бажаний результат прогнозуємо на основі знань, отриманих раніше. Тому на початку дослідження ми можемо говорити лише про найвірогідніший результат з нашої точки зору або результат, який ми бажаємо отримати.
Формулювати проблему іноді так само важко, як потім її вирішувати. Добре, якщо вдалося зробити це коротко, точно й зрозуміло. Вдало сформульована проблема -перший крок до її вирішення. Під час формулювання ми краще розуміємо, чого хочемо досягти, які вихідні дані маємо, які умови розв'язання проблеми.
Що лежить в основі постановки проблеми? Уміння запитувати. Дітей необхідно вчити ставити запитання й самостійно аргументовано відповідати на них.
Міркуючи., людина запитує і відповідає. Запитання - це поштовх до розуміння, ланцюжок запитань та відповідей форма цього руху.
Уміння ставити запитання розвиває чутливість до суперечностей, прогалин у знаннях, формує здатність бачити проблему, що рухає вперед думки, народжує винаходи й відкриття.
Навіщо запитувати? Щоб зібрати якомога більше початкового матеріалу, який потім буде класифікуватися. Відповідаючи на запитання. Малюки оволодівають піктографічною "грамотою" - використовують знаки й малюнки. Навіть у маленьких дітей можна й необхідно формувати уявлення про різноманітні джерела інформації. Діти мають знати, що таке інформація, звідки вона береться, навіщо вона існує, як вона допомагатиме вирішувати проблему.
Для розв'язання висунутої проблеми дослідник має здійснити два взаємо обернені процеси:
1. З'ясувати, які знання потрібні для вирішення завдань, що пов'язані з даною проблемою на практиці;
2. Визначити, чи є дані теоретичні знання для цього та чи відповідають вони сучасному розвитку практичної сфери.
Важливо мати на увазі, що етап обговорення та вибору проблеми дослідження є досить відповідальним, а його результати впливають на подальшу реалізацію проекту, тому необхідно дотримуватися таких принципів:
• Демократичність процесу вибору проблеми. Вибір проблеми повинен бути зініційований самими учнями та підтриманий більшістю класу. Противникам такої пропозиції необхідно пояснити, що це є рішення більшості і його необхідно поважати та активно включитись до подальшої роботи.
• Перспективність вирішення проблеми. Потрібно, щоб діти уявили, яким чином можна реалізувати свої плани.
• Простота та реальність проблеми. Проблема не повинна бути великою, глобальною, далекою від дітей. Найбільший виховний ефект досягається в разі цілковитого й успішного вирішення проблеми. « Вікова та потенційна відповідність. Важливо, щоб проблема, за вирішення якої взялись школярі, відповідала їхнім потенційним можливостям, віковим особливостям. Отже, кожна проблема (окрім простого інформаційного пошуку) характеризується виконанням певних теоретичних і практичних завдань, які потребують нагального розв'язання в умовах сьогодення.
Тому тема дослідження повинна бути актуальною і сучасною. Процес вибору теми проектної роботи учнів пов'язаний з визначенням кола вподобань дослідників, його можливістю «переключати» увагу з інших тем і проблем, які потребують розв'язання, наявністю необхідних матеріалів у бібліотеці (наукова, методична, дидактична, періодична література, енциклопедичні видання), умінням її опрацьовувати та накопичувати знання, документи, факти тощо.
У процесі вибору теми активну участь бере науковий керівник (класовод). Його метою роботи є:
• консультування учнів;
• допомога у формулюванні теми, цілеспрямованої та планомірної пошукової діяльності;
• кваліфікований контроль за виконанням визначених завдань у вказані строки.
Таким чином, поради й допомога керівника повністю
спрямовані на успішне вирішення поставлених перед
дослідником задач.
Консультантами можна обрати вчителів старших класів, бібліотекаря, батьків, екскурсовода музею, викладачів ВНЗ та ін.
Після формування проблеми та теми дослідник приступає до визначення категоріального апарату роботи, який складається з таких елементів як об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження.
Об'єктом пошуку виступає сфера, яка. протягом певного часу знаходиться в полі зору дослідницької (теоретичної або практичної) діяльності. Тому планування пошукової діяльності учасників проекту залежить від об'єкта дослідження. Об'єктом дослідження може виступати певний предмет, інформація, проблема, конкретна справа.
Оскільки об'єкт має декілька особливостей, характеристик, відношень, то виокремлення предмета можна розуміти як визначення конкретного апарату дослідження.
Можна скористатися іншим уточненням цих взаємопов'язаних категорій. Якщо об'єкт вважати множиною (або цілим), то його підмножиною (або складовою) виступає предмет.
Таким чином, вірне визначення об'єкта та предмета дослідження певною мірою залежить від розуміння дослідником самого цілісного утворення елементів дійсності, що підлягає науковому пошуку; виокремлення конкретної характеристики, яка буде вивчатися й досліджуватися; розкриття змістовних взаємозв'язків та взаємовпливів.
Після формулювання об'єкта й предмета дослідження потрібно визначити його мету.
Мета - передбачення у свідомості результату, на здобуття якого спрямована діяльність окремої людини, групи або всього суспільства; намічене завдання, намір, план.
Отже, мета спрямовує пошук на отримання нових знань та експериментальну їх перевірку, а тому мета мас винятково важливе значення для спрямування, організації діяльності, постановки конкретних завдань.
Загальна мета проектної роботи реалізується через сукупність завдань, які, з одного боку, конкретизують сутність теми, а з іншого - знаходять своє відображення у висновках, які є узагальненням виконаного дослідження.
Завдання - визначений, запланований для виконання обсяг роботи; замисел, мета.
Шлях реалізації провідної ідеї пошуку відображений у гіпотетичному положенні, яке вимагає подальшої експериментальної перевірки.
Гіпотеза - (від грецьк. - основа, припущення) -науково обґрунтоване положення чи факт, які перебувають за межами безпосереднього спостереження; закономірний зв'язок явищ, який не можна встановити за допомогою наукового доведення; здогад, теорія, домисел. Це припущення, вона здебільшого створюється за правилом: те, що ми бажаємо пояснити, аналогічне до того, що ми вже знаємо. Будь-яка гіпотеза починається з пізнавального запитання. Воно виражає потребу пізнання й виникає тоді, коли для відповіді на нього вже є деяка інформація - факти, висновки, допоміжні теорії, проміжні результати. Ось чому гіпотеза - це зв'язок між „знанням" та „незнанням".
У залежності від того, що хоче довести дослідник, визначаються шляхи відбору, вивчення та узагальнення емпіричних фактів, обираються методи пошуку. Таким чином, гіпотеза виступає важливим елементом дослідження, методом пізнання об'єктивної дійсності. Гіпотетичне припущення завжди передбачає пошук нового. Підтвердження гіпотези аргументами та фактами перетворюють її в достовірні знання.
Методи дослідження, які можна запропонувати учням початкових класів:
• екскурсія;
• спостереження;
• досліди;
• бесіда;
• інтерв'ю;
• анкетування;
• робота з книгою;
• робота з архівними матеріалами.
Після визначення методів розробляється план дослідження. Слід пам'ятати, що він є планом діяльності щодо поставленої мети. Дитині треба визначити основні кроки в досягненні поставленої мети, обмірковуючи, до кого доведеться звертатися за допомогою, порадою, яку літературу опрацювати, які предмети, «знаряддя» будуть потрібні для виконання проекту, якими приладами треба буде навчитися користуватися.
Треба додати, що проект - це, насамперед, ціль, прийнята, усвідомлена дітьми, актуальна для них. Це дитяча самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух до мети, метод педагогічно організованого засвоєння дитиною довкілля, ланка в системі виховання.
Метою роботи учнів на дослідницькому етапі є збір інформації, котра різнобічно характеризує проблему, доводить її актуальність.
Рекомендуємо так реалізувати цей етап:
• Визначити джерела інформації. Обговорити в класі різноманітні джерела інформації. Визначити, котрі з них є доступними у вашій ситуації. Школярі можуть запропонувати додаткові джерела інформації, які також слід обговорити в класі. Необхідно запитати в учнів, чим може бути корисне кожне джерело інформації.
• Розподілити обов'язки щодо збору та опрацювання інформації. Після того, як учні визначили основні джерела інформації, потрібно кожній групі доручити збір необхідної інформації з певного її джерела. Переконайтеся, чи правильно діти зрозуміли завдання. Нагадайте учням, що вони будуть звітувати про виконану роботу перед колективом класу.
• Обговорити основні правила збору інформації.
Важливо щоб під час збору необхідного матеріалу школярі не обмежувалися інформацією з одних вуст, а зверталися до різноманітних джерел інформації. Вони повинні пам'ятати про те, що свідчення людей, документи, матеріали ЗМІ тощо не завжди містять достовірну інформацію. Тому, роблячи певні узагальнення та висновки, необхідно звертатися до різних джерел інформації.
Лише критичний аналіз дійсності та порівняння інформації, отриманої з багатьох джерел, що висвітлюють проблему іноді під різними кутами зору, можуть забезпечити достовірність даних.
• Аналіз інформації. Вибір способу вирішення проблеми.
Етап має на меті визначення способу вирішення проблеми, який підтримує більшість класу. Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми.
З допомогою вчителя учні можуть компонувати матеріали за такими розділами:
- актуальність та важливість проблеми;
- інформація про різні підходи до вирішення проблеми;
- обрана програма дій.
Етап передбачає спробу повністю чи частково реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів.
• Підготовка висновків.
• Співставлення висновків із гіпотезою.
• Оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту.
Результати дослідженнях можна оформити у вигляді стінної газети, книжки-розкладки, настільної гри, виставки малюнків, фотовиставки, репортажу, публікації в дитячій періодиці, створити відеофільм, колаж, комп'ютерну презентацію, веб-сайт, буклет, виступити по шкільному радіо, розробити сценарій, підготувати вечір, свято.
Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінною умовою роботи над проектом. Успішне представлення результатів дослідження може бути поштовхом до нових пропозицій і можливостей щодо подальшого вирішення проблеми.
Учителеві необхідно допомогти учням чітко узгодити питання щодо організації представлення результатів роботи над проблемою. Для якісної підготовки учнів до представлення матеріалів проекту перед журі чи іншою аудиторією, варто дотримуватися наступного плану:
- об'єднати клас в декілька груп;
- визначити мету та завдання кожної групи, переконатися в тому, що учні класу добре розуміють те, що від них вимагається;
- налагодити процес обміну інформацією між дослідницькими групами;
- розподілити всі зібрані матеріали між окремими групами відповідно до напряму їхньої роботи.
На етапі представлення отриманих результатів учні презентують матеріали дослідження. Етап ставить перед собою наступні завдання:
- поінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;
- ознайомити присутніх із результатами етапу збору та аналізу інформації;
- представити обрані способи вирішення проблеми;
- розповісти про практичну діяльність в ході реалізації проекту.
Підготовка до презентації відбувається за планом:
1. Визначення дати й місця проведення презентації.
2. Складання сценарію захисту.
3. З'ясування кількості гостей,
4. Оформлення запрошень.
5. Підготовка приміщення.
6. Запрошення гостей.
7. Стендова інформація про захід.
При представленні результатів проекту бажано дотримуватися таких правил:
1. Кожна група готує усне повідомлення й протягом 4-5 хвилин подає найважливішу інформацію про один із етапів вирішення проблеми, використовуючи для цього демонстраційний стенд та відповідно оформлені результати дослідження.
2. Під час представлення необхідно в загальних рисах охопити зміст демонстраційного стенду та папки документів.
3. Під час презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали, які допоможуть краще сприймати зміст повідомлення.
4. Рекомендується використовувати матеріали, що містяться в папці документів.
5. У представленні проекту доцільно брати участь усім членам групи. Це буде переконливим свідченням того, що учні всі разом працювали над проектом.
6. Учні повинні подавати найважливішу інформацію та наводити чіткі аргументи, говорити вільно й невимушено, уникаючи механічного читання тексту.
7. Під час виступу можна використовувати заздалегідь підготовлені нотатки, але не бажано ними користуватися, відповідаючи на запитання.
8. Представляючи проект, слід використовувати тільки ті матеріали, що розміщені на стенді або знаходяться в папці документів.