ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІУЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА
Мета роботи вчителя — це здобуття міцних знань, сформованість бажання вчитися з інтересом, збагачення світогляду та виховання особистості школярів. Роль книги у цьому процесі важко переоцінити.
Дитяча художня книга відкриває неосяжний світ життя, що діти пізнають і розумом, і серцем. Читанням виховують любов до рідної мови, своєї держави, душевність і моральність; розвивають уміння зв'язно й логічно висловлюватися, фантазію та творчі здібності.
І саме від учителя залежить, чи полюблять діти літературу, чи стануть постійними читачами, чи навчаться творити. Творчість готує школярів до дорослого життя, розвиває креативність, нестандартність мислення, упевненість у розв'язанні різних питань і завдань. Діти вчаться самовиражатися, спілкуватися засобами мистецтва слова, підвищують власний престиж, тому проблема розвитку творчої діяльності є досить актуальною.
На етапі стимулювання літературно-творчої діяльності важливим засобом мотивації є використання на уроках літературних ігор та вправ.
Літературна гра — це художня творчість за законами мистецтва, що оцінюється за естетичними критеріями. Такий вид діяльності стимулює інтелектуальну активність, розвиває пам'ять, увагу, мислення, уяву та естетичний смак молодших школярів.
За формою проведення до літературних ігор належать:
? Буриме — вірш, створений заздалегідь заданими римами, що заборонено переставляти або змінювати; вони пов'язані певним сюжетом.
Наприклад: 3-й клас. Читання.
Тема. Зимонька-Снігуронька. Л. Первомайський «Срібні дерева». В. Сухомлинський «Як дзвенять сніжинки»
Завдання. Буриме - «римування»
- Придумайте рядки вірша відповідно до запропонованих рим.
___________________________________________ сніжинки,
___________________________________________ ялинки.
___________________________________________ діти,
___________________________________________ зліпити.
(Зачитування учнями складених віршів, редагування.)
Наприклад:
Із неба падають сніжинки.
Прикрашають всі ялинки.
На подвір'я вийшли діти,
Щоб сніговика зліпити.
Прикрашають всі ялинки.
На подвір'я вийшли діти,
Щоб сніговика зліпити.
Ця гра безпосередньо готує дітей до творчої діяльності — віршування, учить їх розуміти особливості вірша як жанру. Учні дуже полюбляють римувати і вже створили цікаву збірку віршиків (див. додаток), а ми також випустили стіннівку «Наші римування».
? Метаграма — літературна гра, яка полягає в заміні літери у слові, що сприяє появі нового слова з відмінним смисловим значенням.
Наприклад: 2-й клас. Позакласний захід «Політ до зірок»
У ч и т е л ь
Друга зупинка — планета,
Вона холодна та тверда,
Світиться відбитим
Сонячним промінням.
Вона холодна та тверда,
Світиться відбитим
Сонячним промінням.
У ч е н ь. Меркурій — перша планета Сонячної системи. Йому потрібно близько 88 днів, щоб зробити повний оберт навколо Сонця.
Завдання екіпажам: розгадати метаграми.
- Запишіть відповіді, позначте звуки, що змінилися.
? Люблять нас усі збирати
Після дощику в ліску,
А як букву Г відняти —
Будемо плавати в ставку. (Гриби — риби)
Після дощику в ліску,
А як букву Г відняти —
Будемо плавати в ставку. (Гриби — риби)
? Я одиниця довжини,
І висоти, і глибини;
А голосний в кінці додайте —
І швидше у вагон сідайте. (Метр — метро)
? З У — це хліб смачний,
Що кожен знає.
З І — у лісі по гілкам стрибає,
Горіхи та гриби на зиму запасає. (Булка — білка)
? Дерева ламає,
Хвилі здіймає,
А як із К поєднати —
Буде в полі зростати. (Буря — буряк)
? З Б вдаряти, з В сплітати,
З Ж — на світі існувати,
З Р — лопатою, з М — милом,
З Ш — то голкою, то шилом.
(Бити — вити — жити — рити — мити — шити)
Перевірка відповідей команд. Визначення кращої відповіді.
Виконуючи такий вид завдання, школярі вчаться аналізувати, розвивають кмітливість, уміння відгадувати слова та пояснювати їх значення.
? Криптограма — напис, що зроблений за допомогою різних умовних знаків — шрифтів.
Наприклад: 2-й клас. Позакласний захід «Політ до зірок».
У ч и т е л ь
За червоний колір, колір крові,
Ця планета Марсом зветься,
Як і давньоримського бога війни.
Ця планета Марсом зветься,
Як і давньоримського бога війни.
У ч е н ь. Марс — четверта планета Сонячної системи. Обертається навколо Сонця приблизно за 687 днів.
У ч и т е л ь
Зараз трохи повоюємо,
Шифри розгадаємо.
Шифри розгадаємо.
- Прочитайте зашифровані слова і запишіть. Шифр — це ім'я хлопчика, який продав свою азбуку за 5 золотих монет.
Завдання: криптограма.
|
Б |
У |
Р |
А |
Т |
І |
Н |
0 |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
1414 |
БАБА |
|||||||
|
2347 |
УРАН |
|||||||
|
1345 |
БРАТ |
|||||||
|
5458 |
ТАТО |
|||||||
|
7834 |
НОРА |
|||||||
|
3474 |
РАНА |
|||||||
|
14347 |
БАРАН |
|||||||
|
14 747 |
БАНАН |
|||||||
|
1434147 |
БАРАБАН |
|||||||
Журі визначає переможця цього конкурсу.
Криптограми активізують діяльність учнів на уроці, вони вчаться швидко мислити, розшифровуючи слова.
? Інсценізація — переопрацювання літературного твору (прозового, поетичного) для постановки його на сцені (у кабінеті).
Наприклад: 1-й клас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
Інсценізація діалогу лисиці та вовка
- Спочатку слова лисички будуть промовляти дівчатка, а за вовка — хлопчики.
- Добрий день, кумонько, хліб та сіль...
- Я їм свій, а ти подалі стій.
- Дай мені рибки!
- Налови сам та їж.
- Та я не вмію.
- Я ж наловила! Ти, кумцю, піди на річку опусти хвіст в ополонку, сиди і примовляй: «Ловись, рибко, і велика, і мала! Ловись, рибко, і велика, і мала!»
- Що повинен сказати зрештою вихований вовк? (Подякувати за пораду та попрощатися.)
Ще одна пара розігрує діалог лисиці та вовка.
- Чого можна навчитися у вовка? (Увічливості, адже він попросив у лисички рибку, а не забрав.)
Зауважимо, що першокласникам важко одразу навчитися постановки художніх творів, тому спочатку доцільно вчити їх майстерності інсценізації на зразках діалогів із казок, що вивчаються протягом року.
? Анаграми — переставляння літер у слові для створення нового значення.
Наприклад: 2-й клас. Грудень рік кінчає, а зиму починає.
У ч и т е л ь. Розшифруйте «зимові» слова. Знайдіть зайве слово. Свою думку доведіть.
РОЗМО
НІЖИСК
АРГИК
БОКГИР
НІЙІ
Довідка: мороз, сніжки, крига, грибок, іній.
(Грибок — «зайве» слово, адже не стосується зими.)
Використання анаграм сприяє розвитку спостережливості, мислення. Школярі вчаться аналізувати, знаходити спільне та відмінне, вилучати зайве, аргументувати свої міркування.
Також цікавинкою для дітей є розгадування головоломок, кросвордів, ребусів та шарад. Застосування цих ігор щодо тем, які вивчаються на уроках, сприяє розвитку інтелекту, поліпшує мовне поле та готує учнів до творчої діяльності.
Урізноманітнити та активізувати діяльність дітей на уроці можна, використовуючи такі дидактичні вправи та завдання.
? «Співавтори» — школярі вчаться бачити залежність між елементами сюжету, запам'ятовують сюжетну лінію твору.
Наприклад: 1-й клас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
«Співавтори»
- Придумайте іншу назву казці.
Слухання варіантів назв казки, обирання найкращих.
- Де можна сказати «стоп», щоб вовчик не постраждав?
- Змініть пору року так, щоб вовк не залишився без хвоста.
- Як можна було б помирити героїв?
- Чи можуть вони стати друзями?
Наприклад: 4-й клас. Читання.
Тема. Україна — рідний край. Роман Завадович «Маруся Богуславка»
1. Бесіда
У ч и т е л ь. Що спільного між рисами характеру Марусі за значенням імені та вчинками нашої героїні?
- У чому був її подвиг?
- Чи справді Маруся забула про Батьківщину?
- Що ви можете зробити заради своєї родини та рідного краю?
2. «Співавтори»
- Як могла скластися подальша доля Марусі? (Відповіді учнів.) Це завдання можна використовувати в різних формах: індивідуально, у парах, у групах. Також воно може стати диференційованим творчим домашнім завданням.
? «Упізнай мене!» — діти обирають із-поміж запропонованих слів ті, що характеризують особистість і вчинки героя.
Наприклад: 1-йклас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
Визначення характеру героїв
Школярі доводять свою думку, кому притаманна певна риса характеру.
- Кого перехитрила лисичка?
- Кому довірився вовк?
- Які слова доводять вихованість вовка?
- У чому виявилася винахідливість лисички?
- Чому ми не можемо лисичку назвати щедрою?
Починаючи з першого класу, слід формувати в учнів уміння характеризувати казкових персонажів, підводити до розуміння поняття «літературний герой».
? «Пантоміма» — потрібно лише за допомогою міміки та жестів показати загадане: героя, предмет, частину сюжету тощо.
Наприклад: 1-й клас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
«Пантоміма»
- Покажіть загадане вам словосполучення тільки за допомогою рухів.
? Викидала рибку за рибкою... (відгадують хлопчики)
? Згорнулася калачиком...
? Ловись, рибко, і велика, і мала... (думають дівчатка)
? Схотів підвестись — не може...
Наприклад: 3-й клас. Читання. Зимонька-Снігуронька. Л. Первомайський «Срібні дерева». В. Сухомлинський «Як дзвенять сніжинки»
Робота над віршем «Срібні дерева» Л. Первомайського (с. 85)
Гра «Пантоміма»
Завдання: одна дитина показує предмет, що згадується у вірші, а решта його відгадують.
Діти показують жестами та мімікою: дерево, гілля, білочку, сніг.
Наприклад: 4-й клас. Читання. Україна — рідний край. Роман Завадович «Маруся Богуславка»
«Жива картинка» (2 абзац, с. 55)
Один учень уголос читає цей абзац, а інший реагує на прочитане жестами та мімікою.
Зазначимо, що цей вид діяльності («Пантоміма» або «Жива картинка») пожвавлює роботу на уроці, поглиблює аналіз прочитаного твору, певною мірою сприяє розвитку акторських здібностей учнів.
? «Пригадай героїв» — діти називають казки, де є однакові герої.
Наприклад: 1-й клас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
- Діти, пригадайте казку, де головними героями є або лисиця, або вовк. Намалюйте до неї ілюстрацію, а ми спробуємо відгадати назву загаданої вами казки.
Це завдання дуже доречно проводити під час вивчення народних і літературних казок, тому що молодші школярі узагальнюють та систематизують розрізнені знання бід прочитаних творів, у яких є однакові герої.
? «Я — автор» — формування вміння школярів складати власні твори, працювати з позиції автора.
Наприклад: 1-й клас. «Курочка Ряба» (російська народна казка)
- Придумайте до наступного уроку цю казку із новими героями.
Виконання завдань такого виду розвиває дитячу фантазію, творче мислення, дає змогу учням самовиражатися, а також ознайомлює з особливостями сюжету казки.
? «Групування» — необхідно поділити головних героїв на групи за певною ознакою.
Наприклад: 3-й клас. Читання. Зимонька-Снігуронька. О. Копиленко «Пернаті гості»
Завдання «Групування»
(На екрані — фото птахів: чижа, ворони, горобця, снігура, шишкаря та голуба.)
- Назвіть пташок, зображених на малюнку.
- На які дві групи їх можна поділити? (1) Зимуючі: ворона, голуб, горобець. 2) Птахи, які прилітають до нас зимувати: чиж, снігур, шишкар.)
- Який із цих птахів може висиджувати пташенят навіть узимку? (Шишкар, адже у нього дуже тепле гніздо.)
- Хто із них найбільше любить ласувати горобиною? (Снігур)
Послідовність роботи така: діти у попередньому завданні назвали головного героя тексту — снігура, потім за опорною таблицею складають опис птаха.
Складання опису пташки за таблицею
? Назва пташки.
? Голова: очі, щічки, дзьоб.
? Спинка, грудка, крильця, хвостик.
? Харчування.
Орієнтовний опис птаха
Це снігур. У нього очі маленькі та чорненькі, ніби намистинки. Щічки червоненькі, а дзьобик маленький та гостренький. Спинка сіренька, грудка червоного кольору, крильця чорненькі, хвіст не дуже довгий. Цей птах дуже полюбляє ласувати ягодами калини, горобини, насінням і бруньками дерев.
Учитель має завжди дуже уважно слухати опис, який складають діти, щоб вчасно надати допомогу або виправити неточність. Згодом діти вже дуже впевнено проводять цей вид роботи самостійно.
Наступне завдання перевіряє глибину сприймання змісту тексту.
«Цікавинки» про снігура
- Що цікавого ви дізналися про цього птаха із тексту «Пернаті гості»? (Їх іще називають північними папугами. До нас вони прилітають з Півночі, щоб тут перезимувати. Наприкінці лютого — на початку березня вони починають гуртуватися в зграї та відлітають у тундру.)
Перемагає той, хто найточніше пригадає інформацію. Так учні вчаться уважно читати тексти, звертаючи увагу навіть на незначні деталі.
? «Знайди або доповни речення» — це завдання вчить запам'ятовувати або знаходити деталі сюжету твору.
Наприклад: 1-йклас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
«Доповни речення»
- Вставте пропущені слова у реченнях казочки.
Взяв дід __________ і поклав на ___________ , а сам пішов попереду.
А __________ вибрала хвилинку та й почала викидати з саней _________
за ___________.
Всю ___________ повикидала, а тоді й сама зіскочила з _________ і втекла.
Наприклад: 4-й клас. Читання. Україна — рідний край. Роман Завадович «Маруся Богуславка»
Завдання «Доповніть речення»
У ч и т е л ь. Перевірмо вашу уважність. Вставте пропущені слова у словосполучення та речення, обравши відповіді із прочитаних абзаців.
...донеслась до неї ____________________________ пісня.
...то ______________________________________ людей співало.
...вже ______________________________ літ у неволі перебувають.
...то ________________________________з України в цій вежі без сонця погибають.
Раз паша у _________________________ на молитву поїхав.
Маруся щонайбільший ключ із ____________________________добула.
...залізом ковані двері ________________________.
Учні зачитують відповіді по одному реченню. Самоперевірка.
Для першокласників це завдання може видатися складним, але постійне тренування допомагає дітям розвивати уважність, а також запам'ятовувати сюжет та його елементи. Уже дійшовши до 4-го класу, учні легко виконуватимуть вправи на доповнення та знаходження речень у тексті.
? Вправа «Скажи лагідно» — завдання розвиває навички добирати до слів суфікси пестливості.
Наприклад: 1-йклас. «Лисиця та вовк» (російська народна казка)
- Попрацюймо над текстом казки, будемо вчитися називати виділені слова лагідно.
Вправа «Скажи лагідно»
Жили собі дід та баба. Якось дід каже бабі:
- Ти, бабо, напечи пирогів, а я запряжу сани, поїду по рибу.
(Дідусенько, бабусенька, пиріжечки, саночки, рибонька тощо)
Наприклад: 1-й клас. «Курочка Ряба» (російська народна казка)
Вправа «Скажи лагідно»
Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:
- Не плач, діду, не плач, бабо, знесу вам яйце не просте, а золоте.
Слід цілеспрямовано працювати над такими завданнями, адже це — початкова сходинка щодо запобігання монотонності мовлення у побудованих учнями реченнях і текстах. Потім можна ускладнювати роботу завданням «Назви по-різному», що сприяє поширенню активного словникового запасу.
? «Назви по-різному» — необхідно назвати загаданий предмет чи героя, добираючи різні слова.
Наприклад: 3-й клас. Читання. Зимонька-Снігуронька. Л. Первомайський. «Срібні дерева». В. Сухомлинський «Як дзвенять сніжинки»
3. Розвиток активного словникового запасу
1) Добирання синонімів до слова снігопад. Тренінг пам'яті.
1-й ряд. Назвіть сніжок, що кружляє, по-різному, не повторюючи попередні відповіді. (Снігопад, пороша, заметіль, завірюха, за вія, метелиця, хурделиця, хуртеча, хуртовина, хуґа, віхола
)
2) Добирання слів з епітетами до слова сніжинка.
2) Добирання слів з епітетами до слова сніжинка.
2-й ряд. Назвіть «сніжинки» різними словами. (Білі мушки, срібні бджілки, білі королеви, пушинки, веселинки, балеринки, танцюристки, зимові метелики)
3) Завдання «Добавлянка»
3-й ряд. Закінчіть речення потрібними за змістом словами.
Із хмари полетіли...
У повітрі кружляють...
На долоньку сіла... (біла балеринка).
У повітрі кружляють...
На долоньку сіла... (біла балеринка).
Наприклад: 4-й клас. Читання. Україна — рідний край. Роман Завадович «Маруся Богуславка»
4. Мовознавча хвилинка
- Доберіть синоніми до слів у тексті:
? водограй — фонтан;
? будівля — будинок, будова, споруда;
? вродлива — гарна, чарівна, красива, приваблива;
? сміливий — відважний, хоробрий, мужній, героїчний;
? дзюрчали — текли, співали, вигравали.
Ускладнити цю вправу можна завданням «Хто більше?», що одразу активізує діяльність учнів на уроці. Перемагає школяр, який добере найбільше синонімів до слова.
Практика свідчить про доречність виконання завдань «Назви по-різному» та «Хто більше?»: збагачується активний словниковий запас учнів; формується вміння уникати повторів однакових слів; розвивається мовлення школярів. Згодом дітям значно легше написати власні твори.
? «Інтонаційні етюди» — учні мають прочитати певну фразу або речення тексту із різною інтонацією (радості, суму, страху, хвилювання тощо).
Наприклад: 3-й клас. Читання. Зимонька-Снігуронька. Л. Первомайський «Срібні дерева» (с. 85)
1. Слухання вірша дітьми. Тренінг уваги
- Скільки разів повторюється слово срібний у цьому вірші? (10)
2. Повторне читання вірша хором
3. «Інтонаційні етюди»
- З'ясуйте кількість речень у вірші. (3)
- Прочитайте кожне речення із різною інтонацією:
1 — насторожено;
2 — здивовано;
3 — радісно.
Наприклад: 4-й клас. Читання. Україна — рідний край. Роман Завадович «Маруся Богуславка»
«Інтонаційні етюди» (1-й абзац, с. 57)
- В останньому абзаці прочитайте кожне речення різним тоном:
1 — вражено;
2 — щасливо;
3 — схвильовано;
4 — розчаровано.
Варіантом цього завдання є самостійне обирання дітьми усіх компонентів виразного читання.
Наприклад: 4-й клас. Читання. Зимонька-Снігуронька. Олена Пчілка «Дивна хатка» (небилиця)
Попередньо слід ознайомити учнів із біографією письменниці, поставити проблемне запитання, прочитати дітям цю небилицю, перевірити її сприймання, провести словникову роботу та розчитування. Потім — розпочати працювати за частинами небилиці.
І частина
а) Читання учнями цієї частини мовчки.
б) Обирання за таблицею темпу, сили голосу та тону читання.
Темп — повільний.
Сила голосу — звичайна.
Тон читання — здивований.
в) Виразне читання вголос (хором).
- Яку ілюстрацію можна намалювати до цього уривка? (Дивну хатку)
Учитель кріпить на дошку ілюстрацію до цієї частини.
г) Індивідуальне читання учнями.
ґ) Тренінг пам'яті. Гра «Я почну, а ти продовж» (таблиця — на дошці).
Діти продовжують рядочок, показуючи все рухами.
Іду я ... салом ...
Аж стоїть ... маслом ...
Сама ...
Стріха ... Лизнув я масла ...
Млинцем ... Гризнув ковбаси ...
Ковбасою... Над'їв млинця ...
ІІ частина
а) Учні мовчки читають II частину.
- Як ви розумієте вислів бездонний глечик? (Шлунок — рос. м. «желудок».)
- Так, наш шлунок має форму, схожу на глечик.
б) Виразне читання учнями та вибір компонентів читання.
Темп читання — нормальний, а коли «танцюють» — прискорений.
Сила голосу — звичайна.
Тон читання — радісний.
- Що можна зобразити до цієї частини небилиці? (Пиріжечки і варенички)
Учитель кріпить на дошку ілюстрацію до цієї частини.
в) Читання II частини хором із рухами.
ІІІ частина
а) Учні мовчки читають останню частину.
б) Виразне читання хором.
Темп читання — прискорений, у кінці — повільний.
Сила голосу — звичайна.
Тон читання — схвильований, у кінці — радісний.
в) Читання групами.
Дівчатка до другого знаку оклику: схвильовано.
Хлопчики — далі до кінця частини: радісно.
г) Гра «Рими».
(Римування - це співзвучне звучання кінцевих звуків у рядках.)
- Слово швидко ти спіймай, йому риму відшукай. (Діти знаходять слова, що римуються.)
? Шкварчить — ... (пищить)
? рятувати—... (добувати)
? викладати — ... (грати)
? шкварчати — ... (пищати)
? на льоду— ... («ду-ду-ду»)
? смішная — ... (втішная)
? рятувати—... (добувати)
? викладати — ... (грати)
? шкварчати — ... (пищати)
? на льоду— ... («ду-ду-ду»)
? смішная — ... (втішная)
Варто зазначити, що виконуючи інтонаційні етюди, молодші школярі вчаться розуміти авторське ставлення до подій, аналізують вчинки героїв через художньо-образні засоби, інтонаційне забарвлення. Так у них формуються навички самостійного вибору засобів виразності, передавання власних емоцій через слово.
У структурі уроку читання слід систематично використовувати літературні ігри та вправи для створення позитивного емоційного настрою, пожвавлення творчої діяльності школярів, адже їх застосування сприяє індивідуалізації навчального процесу, формує позитивні якості та допомагає особистості самовиражатися. Також діти ефективніше засвоюють літературознавчі поняття та явища, усвідомлюють композиційний та ідейно-тематичний задум письменника у процесі аналізу програмового твору та у ході літературно-творчої ігрової діяльності.
Літературні ігри та вправи, хоча і дуже прості на перший погляд, але приносять велику користь, тому що вчать учнів творчо застосовувати набуті знання, уміння та навички в інших умовах, активізують різноманітні розумові процеси (увагу, пам'ять, мислення тощо).
Отже, досвід роботи свідчить про ефективність використання літературних ігор та вправ як засобу формування літературно-творчої діяльності.
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).