Відомості про текстильні волокна та їх види

Трудове навчання (обслуговуюча праця)

5 клас

Автор:

Моргач Олена Іванівна,

вчитель обслуговуючої праці Глевахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Києво-Святошинського району, спеціаліст вищої категорії

Тема. Відомості про текстильні волокна та їх види

Мета:

-                           Забезпечити засвоєння учнями  знання про текстильні волокна та їх види;

-                           формувати вміння визначати властивості текстильних матеріалів;

-                           закріплювати прагнення працювати;

-                           виховувати позитивне ставлення до трудової діяльності.

Дидактичні засоби: зразки ткацьких переплетень тканин, схема роботи сучасного ткацького верстату, стародавня ткацька рама.

Ключові слова: полотняне переплетення, натуральні й хімічні волокна, човник, бердо, основа уток, пруг, лицьовий і виворітний боки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

1. 1.
2. 2.

Перевірка домашнього завдання.

1. Що таке деревина?

2. На які породи поділяються всі дерева?

3. Які види тонкого металу ви знаєте?

1. 3.

Бесіда про текстильні матеріали та їх застосування.

Якщо із тканини висмикнути нитку, розпушити її, то можна побачити, що вона складається з великої кількості тоненьких гнучких ворсинок - волокон. Волокна бувають натуральні і хімічні. Натуральні волокна створені природою, а хімічні отримують штучним шляхом із різних матеріалів - продуктів переробки нафти, газу, вугілля тощо.

Натуральні волокна бувають рослинного походження (з льону, бавовни, конопель та ін.), тваринного (шерсть, шовк) і мінерального (гірський мінерал, азбест) (мал. 1).

Мал.1

1. 1.
2. 2.
3. 3.

Усі волокна, які йдуть на виготовлення тканин, ниток, називають текстильними волокнами.

Скручуючи окремі текстильні волокна між собою в одному напрямку можна отримати пряжу (мал. 2).

Мал.2

1. 4.
2. 5.

Процес створення пряжі з волокнистої маси називають прядінням. Упродовж багатьох століть люди пряли руками без будь-яких інструментів. Потім почали використовувати ручні веретена (мал. 3).

Мал. 3.

Прядіння було надзвичайно важкою і кропіткою працею. Пізніше, коли з’явилася прядка з ножним приводом (мал. 4), роботу виконували значно швидше, а пряжа виходила рівною і міцною. Прядку приводили в рух за допомогою ножної педалі.

Мал.4.

На сучасних прядильних підприємствах пряжу виготовляють за допомогою складних машин в кілька послідовних етапів. Волокна спочатку розпушують, очищають від сміття, перемішують і розчісують. Потім волокна витягують в тоненьку рівну стрічку, ледь перекручують її і на прядильних машинах виробляють пряжу. готова пряжа (нитки) йде на виготовлення тканин. із пряжі виробляють також нитки для шиття, в’язання, вишивання.

Для виготовлення одягу, білизни, домашнього взуття, м’яких меблів, парасольок, наметів, сумок та інших виробів використовують різні тканини. Вони відрізняються між собою за кольором, товщиною, м’якістю та іншими ознаками.

Тканина складається із поздовжніх і поперечних ниток, які переплітаються між собою. Нитки, що йдуть уздовж тканини, називають основою, а ті,  що впоперек тканини утоком (мал. 5). З обох боків по краю тканини проходить пруг, в якому нитки розміщені щільніше. Завдяки пругові краї тканини не обсипаються.

Мал. 5.

Процес вироблення тканини називають ткацтвом. Ткацтво було відоме дуже давно – ще в 4 тис. до нашої ери. На малюнку 6 зображена стародавня ткацька рама, на якій виготовляли тканину. Нитку утоку протягували між натягнутими нитками основи. Спочатку це робили вручну загостреною паличкою. Пізніше нитку утоку почали закладати у спеціальну коробочку, що мала форму човника. Саме таку назву вона й дістала.

Мал. 6

На малюнку 7 зображена схема роботи найпростішого ткацького верстата на сучасному підприємстві. Процес утворення тканини відбувається наступним чином. Нитки основи натягують на вали. Частина ниток основи (наприклад, через одну нитку) періодично піднімається, а інша в цей час опускається. Між ними утворюється проміжок, крізь який пролітає човник і прокладає за собою нитку утоку. Нитка утоку прибивається до тканини за допомогою берда. Потім нитки основи міняються місцями, знову утворюючи проміжок. Човник пролітає у зворотному напрямку. Таким чином нитки основи і утоку переплітаються між собою. Цей процес повторюється до того часу, поки не закінчаться нитки основи, які натягнуті на вали.

Мал.7.

Ткацькі верстати постійно удосконалюються. Усі основні операції на сучасних верстатах виконуються автоматично, без участі людини.

На ткацькому виробництві основною професією є ткач. Ткачі повинні добре знати вимоги до якості тканини, уміти розпізнавати дефекти тканини, знаходити причини їх виникнення. Під час виготовлення тканини вони стежать за роботою ткацьких верстатів.

Працюючи з тканиною, треба вміти визначити її лицьовий і виворітний боки.

Ознаки лицьового і виворітного боків тканини:

1. 1.У тканини з вибійним малюнком малюнок на лицьового боці тканини яскравіший і чіткіший.
2. 2.У гладко фарбованих тканин лицьовий бік більш гладенький, а виворітний – більш ворсистий.
3. 3.Кількість вузликів, петельок, кінців обірваних ниток па лицьовому боці менша, ніж з вивороту.
4. 4.У тканин з гладкою поверхнею (атлас, сатин) лицьовий бік блискучий, а з виворітного боку – матовий.
5. 5.

Якщо уважно подивитися на поверхню різних тканин, то можна побачити, що нитки основи і утоку в них переплітаються по-різному. Найпростіший і найпоширеніший вид ткацького переплетення ниток тканин – полотняне переплетення. У полотняному переплетенні нитки основи й утоку чергуються через одну – на лицьовий бік тканини почергово виходить то основа, то утокова нитка (мал. 8).

Мал. 8.

1. 6.Закріплення нового матеріалу.
2. 1.
3. 2.
4. 3.
5. 4.За якими властивостями роблять вибір тканини для столової та
   постільної білизни?
6. 7.Лабораторно-практична робота.
7. 1.Визначення лицьового та виворітного боків тканини.
8. 2.Визначення ниток основи та підткання (за зразками тканин).
9. 3.Визначення полотняного переплетення з наявних зразків тканини.
10. 4.Оформлення лабораторно-практичної роботи.

1. Укажи назви всіх елементів тканини, вибравши відповідні слова в колонці поряд з малюнком.

Нитка утоку

Нитка основи

Пруг

Волокна

1. 2.Який робочий орган протягує за собою нитку утоку між нитками основи у ткацькому верстаті?

Веретено, вал, човник, бердо.

1. 3.На якому із малюнків зображено полотняне переплетення?

1. 8.

Виставлення оцінок з теми.

1. 9. виконати в картонному віконечку 8 х 8 см полотняне переплетення.