НЕ ВДАВСЬ ПОЛІТ - НЕ ВАРТО СУМУВАТИ! Є ДОСВІД - Є НАД ЧИМ ПОМІРКУВАТИ

НЕ ВДАВСЬ ПОЛІТ - НЕ ВАРТО СУМУВАТИ! Є ДОСВІД - Є НАД ЧИМ ПОМІРКУВАТИ

Багатоплановість художніх творів космічної тематики

Сучасних дітей дуже цікавить усе, що пов’язане з космосом та міжпланетними подорожами. Інформацію з цієї теми вони черпають зі шкільного курсу природознавства, пізнавальних програм, науково-популярних книжок і навіть з комп’ютерних ігор, Але розширити знання молодших школярів про Всесвіт можна також опрацьовуючи художні твори Одним з них є оповідання Всеволода Нестайка “Як ми літали в космос”.

 З оповіданням “Як ми літали в космос” Всеволода Нестайка учні ознайомлюються в 2-му класі. Воно має великий пізнавальний, виховний та емоційно-естетичний потенціал. Детальніше розкриємо, як на уроці літературного читання реалізувати кожен з названих аспектів.

Пізнавальний потенціал оповідання

Після прочитання твору доцільно проаналізувати його, використовуючи прийом “Услід за автором”. Це дасть змогу розкрити великий пізнавальний потенціал оповідання.

Перш ніж приступити до аналізу, вчитель має налаштувати маленьких читачів на сприйняття змісту, розмірковування над ним. Для цього варто провести бесіду, під час якої можна з’ясувати, що учням відомо про космос.

Орієнтовний зміст запитань

1. Чи цікава вам тема космічних польотів?
2. Чим саме?
3. Що ви знаєте про космос?
4. Хто з людей першим побував у міжпланетному просторі?
5. Хто вийшов на навколоземну орбіту раніше, ніж людина?

• Як називають людей, що здійснюють космічні польоти?

Після такої бесіди необхідно визначити ті моменти у змісті твору, які допомагають актуалізувати чи розширити знання дітей про космос та історію його освоєння людьми.

Так, у першому рядку оповідання говориться: “Ця історія відбувалася ще за три роки до польоту Юрія Гагаріна”. Отже, постає запитання: у якому році відбулися описані у творі події? Щоб відповісти на нього, треба знати, коли полетів у космос Гагарін. Педагог має запитати в учнів, чи відома їм дата першого космічного польоту людини, і якщо ні, назвати її.

Як бачимо, за три роки до польоту Юрія Гагаріна хлопчики хотіли стати першими у світі людьми, що вийшли у міжпланетний простір — першими українцями у космосі.

На цьому етапі доречно запитати, чи можуть учні назвати космонавтів-українців, вихідців з Украіни, можливо, своїх земляків. (Павло Попович, Георгій Береговий, Георгій Шонін, Володимир Ляхов, Леонід Кизим, Леонід Попов, Володимир Васютин, Олександр Волков, Анатолій Левченко, Анатолій Арцебар- ський, Леонід Каденюк).

Перед тим як ознайомлюватися з текстом далі, варто з’ясувати, що учням відомо про перший політ

людини в космос. Для цього можна застосувати бесіду з елементами розповіді.

Орієнтовний зміст запитань для бесіди

6. Звідки стартував космічний корабель з людиною на борту?
7. Як виводили ракету на орбіту?
8. Скільки разів облетів Гагарін Землю?
9. Скільки часу він перебував у польоті? (1 годину 48 хвилин).
10. Який колір мала Земля з космосу? (Блакитний).

“Рухаючись за автором", переходять до речення 'Космонавт бачив Землю з ілюмінаторівНа цьому етапі педагог привертає увагу учнів до будови космічного корабля, з'ясовує, що їм відомо про апарати, які використовують для вивчення просторів Всесвіту.

Орієнтовний зміст завдань для вибіркового читання

Відшукайте у тексті відповіді на запитання.

11. 3 чого конструювали персонажі твору супутник “Ліра"?
12. Чи могли вони щось бачити з "Ліри"?
13. Як планували відірватися від Землі?
14. 3 чого майстрували механізм для старту свого супутника?

Педагог привертає увагу дітей до слів "супутник треба герметично закрити". Чи правильно міркували персонажі оповідання? Після того як учні висловлять свої припущення, варто продемонструвати їм зображення космічного корабля і в доступній для молодших школярів формі пояснити, як він побудований.

У наступній частині тексту йдеться про підготовку хлопчиками продовольчих запасів для польоту. Діти зачитують рядки тексту, в яких про це розповідається. Тут можна обговорити, якою насправді є їжа космонавтів, і продемонструвати зображення продуктів, які космонавти беруть у космос.

Стежачи за подальшим розгортанням подій, з’ясовують низку моментів.

15. Як одягнулися діти, збираючись у космічний політ?
16. Як називається костюм космонавта?
17. Про скількох “космонавтів”, що вилетіли у “супутнику”, пише В. Нестайко?
18. Хто став небажаним членом екіпажу?
19. Зі скількох космонавтів зазвичай складається екіпаж космічного корабля?
20. Як ви гадаєте, що має велике значення під час спільного польоту?

(Повна злагодженість у діях,

доброзичливе ставлення членів екіпажу одне до одного).

21. Що відбувалося на “Лірі”?
22. Коли спрацювала катапульта?
23. Що викликало у вас сміх?
24. Чого не врахували і не зробили діти?
25. Чому космонавти в космічному кораблі наче плавають? Як називають такий стан?
26. Що планували хлопчики зробити з Тетянкою підчас польоту? ("У крайньому разі ми її викинемо по дорозі").
27. Що сталося б з дівчинкою за межами корабля?
28. А як можна виходити у відкритий космос? Чи знаєте ви, хто з космонавтів першим вийшов у відкритий космос? (Олексій Леонов).
29. Чим закінчився космічний політ для Тетянки і хлопчиків?
30. Якого висновку дійшли хлопчики після свого польоту? (Щоб побудувати супутник, треба знати ма - тематику).
31. До якого висновку підводить читачів автор твору?

На завершення вчитель пропонує школярам пригадати, що нового про польоти в космос вони дізналися.

Формування морально-етичних цінностей учнів

Описана вище методика роботи з твором розкриває його пізнавальний потенціал, але оповідання має велике значення і для морального виховання молодших школярів.

Аби максимально розкрити виховний потенціал твору, варто обговорити з учнями такі питання:

1. Що спонукало дітей покинути Землю?
2. Як друзі майстрували катапульту?
3. Як хлопчики готувалися до польоту?
4. Як друзі поводилися з Тетянкою?
5. Які враження залишилися у “космонавтів" від "космічної подорожі"?
6. Яке рішення прийняли "космонавти”-невдахи після першого “польоту"?

Обговорення кожного питання слід завершувати короткою оцінкою моральних якостей дійових осіб. Розглянемо, на які важливі моменти має звернути увагу дітей учитель під час обговорення.

Що спонукало дітей покинути Землю?

У першій частині, яка, по суті, є зав’язкою в композиції твору, йдеться про нудне і нецікаве життя дійових осіб оповідання на Землі.

Обговорюючи її зміст, скористайтеся наступними запитаннями:

1. Чому Землю вирішив покинути Льонька?
2. Як ви гадаєте, чи міг він у такий спосіб розв’язати свою проблему, чи просто вирішив від неї втекти?
3. Чому Ромка без вагань погодився розлучитися із Землею?
4. Як би ви охарактеризували хлопчиків?

Отже, покинути Землю дітей спонукало бажання прославитися, їх вабила роль героїв — вони не хотіли почуватися невдахами. Льонька і Ромка мріяли, що всі люди на Землі з хвилюванням стежитимуть за їхнім польотом.

Як друзі майстрували катапульту?

Цікаво організувати спостереження за роботою хлопчиків під час виготовлення катапульти.

1. Чи знали друзі, як робити катапульту?
2. Як вони працювали? Що сказав автор твору про їхнє ставлення до роботи? (Робота була “каторжна, виснажлива ”, хлопці “попомучилися ”, але закінчили її).
3. Виберіть з переліку риси характеру, притаманні хлопчикам.

Винахідливість, нетерплячість, цілеспрямованість, наполегливість, організованість, уміння працювати в парі      

Як Льонька і Ромка готувалися до польоту?

Учитель має підвести дітей до думки, що слід добре знати справу, за яку берешся.

1. Що Льоня і Роман знали про особливості міжпланетного простору? (Думали, що так прикріпили кришку-люк супутника, що ніякі космічні сили не зможуть її відкрити).
2. Чи вірили діти, що вони злетять?
3. Як хлопчики подбали про безпеку під час польоту? (На випадок зіткнення з якою-небудь планетою вимостили дно діжки сіном та ковдрою. Вважали, що це їх захистить. Коли діжка перестала обертатися, вирішили, що летять у верхніх шарах атмосфери).
4. Як збиралися в політ? Що взяли з собою з харчів?

Ознайомлюючи учнів з інформацією про космічн¹ польоти і особливості перебування на орбіті, педа гог демонструє, що знання Льоні й Роми про навколоземні польоти та життя в невагомості були доволі обмеженими.

Як друзі поводилися з Тетянкою?

Досить яскраво риси характеру дітей розкриваються у подіях безпосередньо перед початком та під час “польоту”. У цій частині оповідання описується поведінка вже трьох дійових осіб — Льоні, Романа й Тетянки. Кожному з них слід дати характеристику.

1. Хто порушив плани хлопчиків?
2. Як відреагував Ромка на появу Тетянки?
3. Як поводилась Тетянка?
4. Як Ромка запросив Тетянку в “Ліру”?
5. Що при цьому прошепотів на вухо другові?

Які враження залишилися у “космонавтів ” від “космічної подорожі”?

Доцільно перечитати фрагмент оповідання, у якому В. Нестайко описує лічені хвилини перебування “космонавтів” у “польоті”, і проаналізувати, як змінювався настрій дітей.

1. Як почувалися “космонавти” у перші секунди після старту?
2. Як передає їхні емоції автор?
3. Як письменник описує емоційний стан Тетянки?
4. Як “заспокоїв” Ромка дівчинку, коли вона пошкодувала про свій вчинок?
5. Які риси характеру хлопчика проявилися у цей момент?
6. У якому емоційному стані перебували діти в “польоті”?
7. Чим усе закінчилося для “космічних мандрівників”?
8. Кому перепало найбільше?

Яке рішення прийняли “космонавти”-невдахи після першого “польоту”?

Педагог має спонукати учнів до оцінки дій персонажів твору.

9. Чи правильний шлях розв’язання своїх проблем обрали діти?
10. Що найважливіше усвідомили хлопчики після польоту?
11. Коли Льоня і Роман зрозуміли, що потрібно для досягнення успіху?

Дуже важливо підвести молодших школярів до думки, що успіх не приходить сам і досягти високих результатів у будь-якій справі можна, тільки доклавши значних зусиль.

Варто поговорити з учнями також про те, як у школі поставилися до “польоту” Льоньки, Ромки і Тетянки. Хоч задум і не вдався, але ж вони робили пристрій, який мав підняти їхній супутник. Придумали, як! Розмірковували, наполегливо працювали і мали велике

бажання! їм не вистачало знань, але ж вони доклали багато зусиль для створення свого апарата, а це теж чогось варте. Можливо, у майбутньому вони присвятять себе саме цій діяльності. Але ровесники зовсім не помітили досягнень “творців супутника” і тільки допікали їм насмішками.

Можна запитати учнів, що б вони порадили своїм одноліткам у такій ситуації, як підтримали б дітей, що зазнали невдачі.

Таке обговорення сприятиме формуванню дружних взаємин у дитячому колективі, вміння бути уважними одне до одного, вихованню чуйності, товариськості.

Емоційно-естетичне багатство твору

Під час аналізу оповідання В. Нестайка “Як ми літали в космос” не можна залишити поза увагою яскравий гумор твору та вміння автора влучно передавати емоційний стан персонажів.

На кожному з етапів опрацювання тексту педагог має спонукати учнів до пошуку яскравої, образної, емоційно насиченої лексики.

Наприклад

1. У тій частині твору, де друзі розробляють план польоту, сидячи в темному кутку під сходами, автор влучно передає хвилювання головного персонажа: він говорив захлинаючись.
2. Коли настав час старту, хлопці стояли в урочистому мовчанні.
3. Перед стартом Льончик так хвилювався, що “Ну, пішли” промовив тремтячим голосом.
4. Поява Тетянки і її радісне: “Ой, хлопці, як це чудово! Візьміть і мене!” викликали в хлопців справжнє потрясіння: "Що-о?”.
5. Команду “Приготуватися! Даю старт” Льоня промовив писклявим голосом. Ромка і Тетянка затамували подих.

З’ясувавши емоційний стан персонажів твору, цю частину можна прочитати в особах.

Наступний фрагмент тексту, в якому описується, як “космонавти" “виводили супутник на орбіту”, в читача викликає сміх. Але дітям у діжці було не до сміху, адже вона шалено оберталась і підстрибувала. Автор дуже яскраво описує ці події.

6. "Космонавти” вірили, що все йде по плану, і раділи: “Ура! Ми лети...”.
7. Ромка у цей момент промовив урочисто: “Ми вийшли на орбіту!”.
8. До Тетянки Ромка злорадно захихикав: “Ото не треба було летіти. А тепер — усе!”.

Особливо сильне враження справляє на читачів ефект контрасту: спершу напружений момент — діти прислухаються до “космічної тиші”, і раптом зовсім не космічна, а комічна розв’язка — над ними стоїть двірничка з мітлою...

“Космонавти” не досягли бажаної мети. Ніхто не захоплювався їхнім “польотом”, навпаки, всім добряче перепало; у школі їм не давали проходу — на- смішливо запитували про “враження від польоту”. Хлопчикам було соромно.

А щоб закінчити роботу над твором в емоційно- піднесеному настрої, варто зачитати дітям враження Павла Поповича після польоту: “Коли літав, згадував Україну, мій рідний Узин, осокори вздовж дороги, верби над Россю, дім, у якому ріс, рідних, друзів. І так захотілося додому...”. Його вітали на рідній землі багатолюдними мітингами. Зі сльозами радості, з короваєм зустрічали земляка в Узині.

Не зайвим буде запропонувати учням послухати “Дивлюсь я на небо” — першу українську пісню, яка прозвучала в космосі у виконанні Павла Поповича, першого космонавта-українця.

Додатково до уроку діти можуть підготувати фото космонавтів та різних космічних об’єктів, зображення планет і світлини, зроблені з борту космічного корабля. Будь-яка додаткова інформація збагатить урок, сприятиме розширенню знань молодших школярів про безмежжя Всесвіту та розвитку їхнього пізнавального інтересу.

Роботу над “космічною” темою учні можуть продовжити на уроці трудового навчання — створивши аплікацію зоряного неба і супутників, що мчать у космічну глибінь. 

Джерело: журнал “Початкова школа”,2017 №2

Автор статті Віра Науменко - вчитель початкових класів.