Тема уроку. Сприйняття кольору, світла, простору. Лабораторна робота №2 «Визначення сліпої плями на сітківці ока».
Мета уроку: дати загальне уявлення про сприйняття кольору, світла, простору.
Обладнання та матеріали: таблиця зі схемою будови сітківки; електронні зображення паличок і колбочок; картка для демонстрації сліпої плями ока.
Базові поняття й терміни: фоторецептори, фусцин, колбочки, палички, зоровий нерв, жовта пляма, родопсин, йодопсин, куряча сліпота, дальтонізм, поле зору, гострота зору.
Концепція уроку: спираючись на вже наявні знання про анатомічну структуру ока, освітити докладніше особливості його функціонування.
Структура і зміст уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Запитання до учнів.
1) Чому говорять, що в темній кімнаті усі кішки сірі? Чи важливе для людини вміння розрізняти кольори? Ми живемо в тривимірному просторі. Чому ми його бачимо об'ємним?
Чому ми не промахуємося, коли беремо зі столу який-небудь предмет? Як ми оцінюємо відстань до того чи іншого предмета?
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
1. Сприйняття світла.
2. Сприйняття кольору.
3. Сприйняття простору.
Інформація до теми уроку
Гострота зору
Гостротою зору називається здатність ока бачити роздільно дві точки. Нормальному окові це доступно, якщо величина їх зображення на сітківці дорівнює 4 мкм, а кут зору складає 1'. За меншого кута зору ясного бачення не виходить, точки зливаються. Для пояснення цього явища звернімося до відомого факту. Якщо розглядати з великої відстані ілюміновану електричними лампочками споруду, вона здається прикрашеною світляними лініями. При наближенні замість суцільних ліній стають видними окремі лампочки. Чим це пояснюється? Якщо промені, що падають на сітківку, збуджують суцільний ряд колбочок, то око бачить лінію. Якщо ж при цьому збуджуються колбочки, що стоять через одну, то око бачить окремі точки.
Для роздільного бачення двох точок необхідно, щоб між збудженими колбочками була мінімум одна не збуджена. Оскільки діаметр колбочок у місці найбільшої гостроти зору, у центральній ямці плями, дорівнює 3 мкм, то роздільне бачення можливе за умови, що зображення на сітківці не менше 4 мкм. Така величина зображення виходить, якщо кут зору 120.
Гостроту зору визначають за спеціальними таблицями, на яких зображено 12 рядів літер. З лівого боку кожного рядка написано, з якої відстані він має бути видний людині з нормальним зором. Випробуваного поміщають на певній відстані від таблиці й знаходять рядок, який він прочитує без помилок.
Гострота зору збільшується за яскравої освітленості й дуже низька за слабкого світла.
Поле зору
Весь простір, який бачить око при нерухомо спрямованому вперед погляді, називають полем зору. Розрізняють центральний (в області жовтої плями) й периферичний зір. Найбільша гострота зору — в області центральної ямки. Тут розташовані тільки колбочки, діаметр їхній невеликий, вони тісно прилягають одна до одної. Кожна колбочка пов'язана з одним біполярним нейроном, а той, у свою чергу,— з одним гангліозним, від якого відходить окреме нервове волокно, що передає імпульси до головного мозку.
Периферичний зір відрізняється меншою гостротою. Це пояснюється тим, що на периферії сітківки колбочки оточені паличками і кожна вже не має окремого шляху до мозку. Група колбочок закінчується на одній біполярній клітині, а множина таких клітин посилає свої імпульси до однієї гангліозної. У зоровому нерві приблизно 1 млн. волокон, а рецепторів в оці близько 140 млн.
Периферія сітківки погано розрізняє деталі предмета, але добре сприймає їхні рухи. Бічний зір має велике значення для сприйняття зовнішнього світу. Для водіїв різних видів транспорту порушення його неприпустиме.
Поле зору визначають за допомогою особливого приладу. Поле зору є найбільшим у зовнішній бік, до скроні — 90°, до носа і догори, і донизу — близько 70°. Можна визначити межі колірного зору і при цьому переконатися в дивовижних фактах: периферичні частини сітківки не сприймають кольорів, колірні поля зору не збігаються для різних кольорів, найвужче поле має зелений колір.
Адаптація ока
Виходячи з темного приміщення на яскраве світло, ми спочатку осліплені й навіть можемо відчувати біль в очах. Дуже швидко ці явища минаються, очі звикають до яскравого освітлення. Зменшення чутливості рецепторів ока до світла називається адаптацією. При цьому відбувається вицвітання зорового пурпуру. Закінчується світлова адаптація в перші 4—6 хв.
При переході зі світлого приміщення в темне відбувається темнова адаптація, що триває більше 45 хв. Чутливість паличок при цьому зростає в 200 000—400 000 разів. Загалом це явище можна спостерігати при вході до затемненого кінозалу.
Сприйняття кольору
Колірний зір крім естетичного задоволення, радості, яку відчуваємо при спогляданні кольорової гами, має велике практичне значення: він поліпшує видимість предметів і забезпечує додаткову інформацію про них.
Сприйняття кольору забезпечується колбочками. У сутінках, коли функціонують тільки палички, кольори не розрізняються. Існує сім видів колбочок, що реагують на промені різної довжини і викликають відчуття різних кольорів. В аналізі кольору беруть участь не тільки рецептори ока, але й центральна нервова система.
Колірна сліпота
Порушення колірного зору називається дальтонізмом. Від ньо-потерпають приблизно 8 % чоловіків і 0,5 % жінок. Розрізняють форму порушення колірного зору, за якої відсутнє сприйняття червоного, зеленого чи фіолетового (трапляється рідко) кольору. Дуже рідко виявляється повна сліпота на кольори — ахромазія. Для таких людей світ пофарбований в усі відтінки сірого, як на безбарвній фотографії. Людина, котра не сприймає червоного кольору, не відрізняє світло-червоного від темно-зеленого, а пурпурового й фіолетового — від синього; ті, в кого відсутнє сприйняття зеленого кольору, змішують зелені кольори з темно-червоними.
Порушення колірного зору встановлюють за допомогою спеціальних таблиць. Люди, які потерпають від дальтонізму, не можуть бути водіями транспорту, бо не розрізняють колірних дорожніх сигналів.
Бінокулярний зір і його значення
Око здатне сприймати розмір, форму, об'єм предмета, малюнок, колір, яскравість, рух, розташування в просторі й відстань. Велике значення при цьому має зір двома очима, або бінокулярний зір.
Стереоскопія, або здатність бачити предмет рельєфним, об'ємним, заснована на неоднаковому сприйнятті предмета лівим і правим оком. Ліве око бачить більше з лівого боку предмета, праве — з правого. Це можна довести, зробивши знімок предмета спочатку з положення лівого ока, а потім — правого. Знімки будуть відрізнятися. Якщо промені, що йдуть від обох знімків, сполучити за допомогою спеціальних лінз, як це робиться в стереоскопі, то виходить рельєфне зображення предмета.
2. Лабораторна робота № 2 «Виявлення сліпої плями на сітківці ока».
Хід роботи
1. Прикрити ліве око рукою або цупким папером, помістити картку на відстані приблизно 15 см від очей.
2. Дивлячись правим оком на хрестик, повільно наближати картку до себе, то віддаляти її доти, доки один із трьох кружечків не буде видний. Пояснити це явище.
3. Повторити дослід, закриваючи праве око.
4. Обговорити результати і зробити висновок.
III.УЗАГАЛЬНЕННЯ, СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
Бесіда.
1) Для чого необхідний чорний пігмент — фусцин?
2) Які клітини називають фоторецепторами?
3) Чи поєднуються фоторецептори з нервовими клітинами?
4) Дайте характеристику жовтої плями.
5) Чи можуть колбочки збуджуватися при слабкому освітленні?
6) Чи є в складі жовтої плями палички?
7) Як називається простір, охоплюваний оком при фіксованому положенні очного яблука?
8) Що таке сліпа пляма? Чи є люди, у яких вона відсутня?
IV.САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ
Дати відповіді на запитання.
1) Чи залежить сприйняття об'єкта від фону, на якому він знаходиться?
2) Які типи колбочок ви знаєте?
3) Яке відчуття виникає при одночасному й однаковому збудженні всіх типів колбочок?
4) Чим пояснюються розлади колірного зору?
5) Чому порушення колірного зору одержало назву дальтонізму?
6) Що називають гостротою зору? Як вимірюється гострота зору?
7) Чи для всіх тварин світ представлений у кольорі? Яку роль можуть відігравати кольори в житті тварин?
V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
§ 82 підручника.
ХРОНОМЕТРАЖ УРОКУ
Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності 8 хв.
Вивчення нового матеріалу 27 хв.
Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів 8 хв.
Домашнє завдання 2 хв.