«Вона, як дивовижний світ...» Урок за поезією Ігоря Калинця , «Писанки» 6 клас

1. Виразне читання учнями віршів І. Жиленко «Жар-птиця», «Підкова», «Гном у буфеті».

2. Учні демонструють власні ілюстрації до прочитаних поезій, їх однокласники добирають назви — цитати з цих творів.

3. Учні читають мікротвори на тему «Мені наснився новорічний сон».

II. Повідомлення теми й мети уроку

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель літератури. Сьогодні ми здійснимо заочну подорож у світ художнього слова Ігоря Калинця. Його поезія земна, чиста, добра, пронизана сонячним промінням, радістю й великою любов'ю.

Ваші однокласники розкажуть про життєвий шлях поета.

Перший учень. Народився Ігор Калинець 9 липня 1939 року в містечку Ходорові на Львівщині. В автобіографії він пише: «З Ходоровом пов'язані не тільки мої дитячі враження й спогади, бо звідти не тільки джерело натхнення — там зараз на цвинтарі люди, що дали мені життя й виховали в здоровому національному дусі. Я також ніколи не міг забути, що я хрещений у греко-католицькому обряді й що брат моєї матері — студент Львівського університету — був закатований у тюрмі на Донського, де 30 років опісля довелося мені й моїй дружині як правозахисникам побувати в час слідства й суду над нами. Неопізнані останки мого вуйка в котрійсь із братських могил у Львові. Про могили я також ніколи не забував — занадто багато сумної пам'яті доводиться нам, українцям, двигати... я виростав на традиціях рідної землі, народної обрядовості і Розстріляного Відродження».

Другий учень. У 1961р. закінчив Львівський університет і до 1972 працював в обласному архіві. У радянські часи І. Калинець переслідувався владою, був засуджений на 9 років за «антирадянську агітацію і пропаганду». Покарання відбував на Уралі та в Забайкалі.

«В ув'язненні працював токарем і кочегаром. І був у табірному русі опору. Радів з того, що лишився людиною. Поезія допомогла вистояти і в перший, і в другий періоди», — так пише І. Калинець в автобіографії.

Третій учень. Поет повернувся до рідного Львова в 1981р. До цього часу вже мав 17 поетичних книжок, які 1991р. об'єднали у два томи: «Пробуджена муза» й «Невольнича муза». З них лише перша книжка «Вогонь Купала» вийшла друком 1966р. в Києві.

Четвертий учень. До 1991р. поезія І. Калинця була відома українському читачеві в основному із «самвидаву». У цьому ж році в Україні з'явилася книжка вибраного «Тринадцять аналогій», за яку автора удостоєно Національної премії ім. Т. Шевченка. На початку 1992р. І. Калинець став лауреатом премії ім. В. Стуса.

П'ятий учень. У творчому доробку І. Калинця є книжки й для дітей, зокрема, збірка віршів «Книжечка для Дзвінки».

Цим іменем звалася кохана дівчина ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Дзвінка — ім'я доньки поета. Вона була ще зовсім юною, коли батько писав цикл віршів «Дивосвіт». Для неї зовнішній світ поставав загадково-чарівним, солодкоголосим, різнобарвним.

Учитель літератури читає напам'ять вірш «Писанки».

Обмін враженнями.

— Які думки й почуття викликала у вас ця поезія?

— Яка тема твору?

Вчитель літератури. Писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу.

Могутній бог Род нібито мав здатність перетворюватися в сокола. У предковічні часи він зніс золоте яйце, яке мало всередині не жовток з білком, а зародок усього світу.

Була люта зима. Птахи не встигли відлетіти у вирій і стали гинути. Люди позабирали птахів до своїх осель, відігріли, а навесні відпустили у вирій. Пернаті не барились, повернулися, а на крилах разом із весною принесли дивні яєчка. Відтоді з приходом великого весняного дня люди писали писанки.

Учні читають вірш «Писанки».

Усне малювання.

Опишіть картини, що виникли у вашій уяві під час читання вірша.

Який настрій вірша?

Вчитель трудового навчання. Ті орнаменти, що наносили писанкарі на яйце, були не простими малюнками, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами. Писанки були вірними помічниками й захисниками наших предків. До речі, писанкарі не починали роботу, коли з кимось посварилися або були в гніві, адже писанки — символ добра й сонця.

— Які слова й вирази застосовував І. Калинець, щоб краще читач уявив матір за святою роботою?

Вчитель трудового навчання. Для писанки найкраще вибирати маленькі сирі яєчка. їх треба помити в літній воді, додаючи одну ложку соди. Після цього на 2—3 хв. покласти у воду з легеньким розчином оцту. Коли яєчка просохнуть, їх можна розписувати.

Це ви вчора вдома зробили, зараз будемо розписувати писанки.

Щоб перша ж вас не розчарувала, не треба братися за складні орнаменти. Почнемо з найпростішої писанки, що називається «сосонка».

Спочатку олівцем малюємо лінії майбутнього орнаменту. Потім трьома пальцями лівої руки тримаємо яйце, а трьома пальцями правої — писачок. Мізинець правиці підтримує рівновагу майбутньої писанки.

Набираємо писачком гарячого воску, притуляємо його отвір до яйця й записуємо лінії, позначені олівцем. Отвір писачка повинен приставати до шкаралупи рівно, ми тримаємо його на місці, а лівою рукою обережно обертаємо яйце. Від цих ліній малюємо малесенькі рисочки, схожі на соснову глицю.

Після цього яєчко опускаємо в зелену фарбу. Увечері покладете писанку в духовку, віск розтане — і ви легко зітрете його. Писанка «сосонка» готова.

Учитель літератури. Якими фарбами мама фарбує писанки? Прочитайте.

(Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі — і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній).

Учитель трудового навчання. Колись кожна писанкарка готувала фарби сама. Коричневу — з дубової фори, червону — із лушпиння цибулі, жовту — з кори молодих яблуневих гілок, чорну з підсоленого відвару молодої вільхи.

Учитель літератури. Які орнаменти малювала мама на писанках? Прочитайте.

(Від слів: «То вже вона, як дивовижний світ..». до слів: «... геометричний космацький орнамент»).

Учитель трудового навчання, (демонструє зразки орнаментів і «прочитує» їх).

Писанка «безконечник».

Ось гляньте, у цьому орнаменті немає ні початку, ні кінця, як немає початку-кінця життя на землі. «Безконечник» нагадує вічний рух спокійної морської хвилі. Цю писанку пасічники клали під вулики, щоб безкінечно роїлися бджоли.

Писанка «рожа».

Спершу яйце ділимо лінією навпіл, а потім повздовж від торця до торця. На перехресті ліній змальовано прямі, навскісні, ламані хрести. Ці лінії з'єднані кутниками, що утворюють восьмипелюсткову зорю-рожу. Якщо поміж пелюстками-кутниками поставимо «баранячі ріжки», то буде «рожа косичаста».

Писанка «Берегиня».

Жіноча постать із зведеними догори руками. Берегиня — слов'янська богиня життя й родючості.

Писанка «небесні олені».

Це стародавня гуцульська писанка. «Небесні олені» нібито породили всіх людей і тварин на світі.

Півень, за народними віруваннями, відвертав грім і блискавку. Тому писанку із зображенням цього птаха клали під кут хати, аби уберегти її від блискавки.

Квіти, за українським повір'ям, були обличчями ненароджених дітей. Бездітні жінки намагалися писати багато писанок з квітами й дарувати їх дітям.

Вчитель літератури. Отже, ми переконалися, що кожна писанка — то джерело знань, дія, що дає життя сучасникам, творить його продовження. «У народі кажуть, що кінець світу настане тоді, коли жодна дитина не колядуватиме й жодна господиня не розписуватиме яєчко, не готуватиме крашанок».

(Микола Ткач)

На Гуцульщині ще й донині розповідають легенду, співзвучну з думкою поета М. Ткача.

Рольова гра

Автор. Злий Ірод, прикутий у пеклі, щороку посилає своїх слуг на землю й питає їх, коли повернуться.

Ірод. А чи люди писанки пишуть, чи ні?

Слуга. Пишуть усі люди.

Автор. Тоді Ірод аж заходиться від плачу, бо писанкарі — то не його люди. Плаче Ірод, зривається з ланцюгів, але ковалі знову потовщують залізо.

Тож доки пишуть люди писанки, доти буде світ, а як перестануть, тоді світ має скінчитися.

Учитель літератури. Які ви знаєте звичаї, пов'язані з писанками?

Перший учень. Коли дівчина дарує парубкові писанку, значить, зізнається йому в коханні.

Другий учень. Подаровану писанку вдячні господарі мають за окрасу й тримають на полиці.

Третій учень. Кращі писанки зберігають у прискринку до наступного Великодня.

Четвертий учень. Дівчата й жінки кладуть писанку у воду й умиваються нею, щоб лице було миловидним, здоровим, а на щічках горів рум'янець.

П'ятий учень. Шкаралупи з писанок закопують на озимині, ярині, викидають на грядки, щоб добрий урожай був.

Шостий учень. Виїдені писанки чіпляли на цвяхи під образами, щоб оберігали хату й сім'ю від грому.

Сьомий учень. Червоне яйце дає силу, здоров'я, красу. Якщо вмитися водою, у якій плавало червоне яєчко, зачувши перший грім, то поталанить на красу, щастя, здоров'я.

Восьмий учень. Померлим на Великодньому тижні кладуть у домовину писанки й крашанки.

Клас об'єднується в чотири групи, і кожна демонструє народну гру з писанками.

Перша група. Навбитки.

По черзі двоє учнів б'ють яйце об яйце. У кого розіб'ється, той віддає свою крашанку переможцеві й виходить з гри. Останній грає навбитки з наступним гравцем.

Друга група. Навкотки.

По двоє котять крашанки, стукають одну в одну. Чия розбилася, той її втрачає й виходить із гри, поступаючись іншому учневі.

Третя група. Китця.

Яйце беруть між ніски черевиків і котять. Недалеко поставлена ще одна крашанка. Якщо гравець попадає китцею в неї, то виграє.

Четверта група. Сліпець.

Обіруч закривають очі і йдуть до писанки. Коли зупиняються коло неї, то виграють.

Вчитель трудового навчання. Із прийняттям християнства на писанках з'явилися нові малюнки-символи Христової віри: хрест і невелика церква. Є й писанки зі знаками державного походження. На них, окрім орнаменту, зображають тризуб, на інших — читаємо напис: «Христос воскрес! Воскресне Україна!»

Українська писанка разом із нашими земляками помандрувала в далекі світи. І тепер багато американців, австралійців, німців, канадців не уявляють Великоднього свята без писанки.

У канадському місті Едмонтоні встановлено пам'ятник українській писанці.

Учитель літератури. Назвіть метафори й порівняння, що зустрічаються у вірші «Писанки».

Метафори:

«Мандрує писанка по мисочках...»

«… і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній».

«… вона ... дзвенить...»

«І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень...»

«І я поплив у світ дитячих мрій на білі колискові оболоні...»

«Котилися писанками ізгори, ясні сонця у мамині долоні».

Порівняння:

«… вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця...»

— Які асоціації викликає у вас слово «писанка»?

(Великдень, сонце, квітень, крашанка, дряпанка, паска, воскресіння Ісуса Христа, «Христос воскрес! — Воістину воскрес!», радість).

IV. Підсумок уроку

«Мікрофон».

1) Що мені подобається у вірші «Писанки».

2) Моя улюблена писанка.

VI. Домашнє завдання: вивчити напам'ять вірш «Писанки»; намалювати ілюстрацію до віршів із циклу «Дивосвіт» (за вибором учнів).