Буду я природі другом (Урок-проект, 2-й клас)

Тип проекту: Ознайомлювально-ілюстративний,груповий.
Об'єкт пізнання: інформація про птахів нашої місцевості; твори різних жанрів про птахів. Провідна проблема: виявлення цінності птахів для довкілля.
Спосіб розв'язання проблеми: збір та аналіз інформації про птахів, поширення її серед учнів класу, малювання малюнків.
Кінцевий продукт: книжка-розкладка на тему «Буду я природі другом».
Обладнання: малюнки із зображеннями птахів, таблиці для читання, слайди «Допомога птахам», аудіозапис пташиних голосів.

 

Мета: формувати навички правильного виразного читання тексту з відповідною інтонацією. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати вміння робити висновки, відстоювати свою думку, презентувати свої дослідження. Розширити знання дітей про птахів. Виховувати ціннісне ставлення до природи.

Учитель. Діти, сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості — це свято. Тож проведемо урок так, щоб нашим гостям було цікаво.
Учні. Доброго дня — птахам голосистим! Доброго дня — травам росистим!
Доброго дня — сонечку ясному,
Гостям дорогим і усьому прекрасному! Учитель. Ось почули ми дзвінок, він покликав на урок.
Кожен з вас вже постарався — до уроку готувався.
Тож девіз тепер згадаймо і урок розпочинаймо!
Учні. (Девіз) Ми всі господарі природи, тож збережемо її.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Діти! Пригадайте, який ми розділ вивчаємо? (Відповіді дітей.)
Учитель. Сьогодні у нас підсумковий урок за проектом «Буду я природі другом». Про свої дослідження прозвітують команди: «Журналісти», «Художники», «Літератори», «Народознавці».
- Слово надається капітанам команд.

(Капітани один за одним представляють свої команди, кожна команда промовляє девіз, під яким працювали над реалізацією проекту.)

«Журналісти». З природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі.
- Ми розповімо про птахів та їх користь.

«Літератори». Ми вміємо красою милуватися і берегти її.
- Ми побували у бібліотеці, працювали з додатковою літературою і підготували вірші про птахів.

«Художники». Нехай птахи співають усюди, збережемо ми їх, люди.
- Ми підготували малюнки із птахами.

«Народознавці». Любіть птахів і бережіть їх — ми на планеті не одні.
- Ми прислів'я, приказки й прикмети підготували. У цьому нам трішечки батьки допомагали.
(Учитель проводить фронтальну бесіду. Учні відповідають на запитання, доводять правильність своїх міркувань. У ході бесіди учитель спрямовує учнів до формулювання висновку.)

Учитель.
- Що таке природа?
- А птахи — це природа?
- Як треба ставитися до птахів?
Висновок. Отже, перед нами стоїть завдання берегти красу, що нас оточує, не завдавати лиха птахам.
- Яких птахів ви знаєте?
(Діти називають відомих їм птахів, учитель прикріплює на демонстраційну дошку ілюстрації із їх зображеннями.)

Учитель. Група «Художники» намалювали птахів. Розгляньте твори однокласників, спробуйте визначити їх настрій та відповідність реальності.
(Учні цієї групи показують, яких птахів намалювали, і мотивують свій вибір. Доцільно попросити учнів порівняти дитячі малюнки та фотографії.)

Створення асоціативного куща
Учитель. Що ви бачите, уявляєте, коли чуєте слово птахи?
(У ході роботи учні називають відповідні асоціації, учитель прикріплює картки з відповідними написами до дошки (записує на дошці) таким чином, щоб вони об'єднувались за певними ознаками: звуки, політ, перелітні (зимують), настрій, почуття людей.)

Учитель. А зараз про свою роботу розповість команда «Журналісти».

(Учні розповідають про те, яку інформацію вони отримали під час реалізації проекту, картки прикріплюють на стенді, запрошують однокласників більш докладно ознайомитись зі змістом повідомлень, додати власні.)

Птахи — це справжня окраса природи. Хто з нас не милувався пташиним польотом. Багато з них живуть поблизу осель, чарують людей своєю красою, дзвінким неповторним співом. А як добре вийти на світанку в поле! Високо в небі чути спів. Це жайворонок дзвінкоголосий піснею зустрічає сонце. А ось у травні на світанку лише починає підніматися сонце, а діброви відразу наповнюються різноголоссям солов'я. Цей спів радує людину.

Птахи — це давні друзі людини. Вони відіграють велику роль у боротьбі зі шкідниками полів, садів і лісів. Птахи ведуть активний спосіб життя і можуть споживати таку кількість комах, що перевищує їх власну масу. Птахи допомагають у розмноженні деяких рослин. Вони розносять насіння на великі відстані, де з нього виростають нові рослини.

Пара синиць з'їдає близько тисячі гусениць за день. За рік одна сім'я синиць здатна очистити від шкідників близько 40 яблунь. Сім'я горобців за період годівлі одного виводка знищує близько трьох тисяч комах. А таких виводків буває 2-3 за весну і літо. Одна сова за літо знищує тисячу польових мишей, зберігаючи 1 тонну хліба. Один грак чи галка за один день під час оранки поля з'їдає 400 личинок хруща.

 

Зозуля поїдає волохату гусінь, яку не їдять інші птахи. Ластівка за рік поїдає близько двох тисяч кілограмів комах (це може бути заповнений кузов вантажної машини).

Розпитування за таблицею
Розповідь про Ліну Костенко
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р, у містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936 р. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про «балетну школу» замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.

Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається у Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті їм. О, М. Горького, який закінчила 1956 р. Ліна Костенко була однією з перших і найбільш помітних авторів у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів «Проміння землі» (1957) та «Вітрила» (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Книги Л. Костенко «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її подальший розвиток.

Творче життя Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не було позбавлене труднощів. Обмеження свободи творчої думки, різні «опали» за часів застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, окрім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим твором — романом у віршах «Маруся Чурай», за який вона в 1987 р. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Перу поетеси належать також збірка поезій «Сад нетанучих скульптур» (1987) та збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987). Живе та працює Ліна Костенко м. Києві.

Підготовка до сприймання твору
Робота із скоромовкою

        Скоромовка
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
- Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.

 

Учитель. Ви почули від групи журналістів про шпаків. Чому їх називають друзями лісу?

 

Робота над заголовком
Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- Чому може бути перекинута шпаківня?
(Відповіді учнів. Доцільно прокоментувати відповіді.)

Первинне ознайомлення із віршем
Завдання перед читанням (Учитель пропонує учням ознайомитись із текстом, перевірити, чи справдились припущення, висловлені у ході бесіди. Спосіб первинного сприймання змісту вірша обирає учитель залежно від рівня підготовки класу.)

Обговорення змісту твору за питаннями
- Чому пташенята такі безпорадні?
- Хто перекинув шпаківню?
- Поясніть вислів «денцем догори».
- Чому поетеса називає вітер чорногривим? У кого може бути чорна грива?

 

Читання вірша «ланцюжком»
Підготовка до читання
- З якою інтонацією треба читати слова шпаченят?
- Чому плаче шпак?
- Де була прибита шпаківня?
- Які слова передають щирі співчуття поетеси до птахів?

Виразне читання вірша
Вправа «Диктор телебачення»
- Діти, а ви бачили перекинуту шпаківню?
- Що ви будете робити, коли побачите таке?

 

 

Учитель. Що краще, полагодити шпаківню і залишити в ній пташенят, чи забрати їх додому? (Відповіді учнів).
- Відповісти на це запитання вам допоможе оповідання І. Сенченка «Жаль, та не дуже, плакала б, та не хочеться»

Первинне ознайомлення з оповіданням
Завдання перед читанням
(Учні мають прочитати текст твору та визначити, що об'єднує зміст оповідання та вірша.)
Учитель. Чого вчить це оповідання. (Відповіді дітей.)

Словникова робота

Оздобив	мжичка	брязкальцями
Намистинками	мжичить	пориваєшся

 

(Спосіб тлумачення значення слів обирає учитель: добір синонімів, спостереження за значенням слова в контексті, демонстрування відповідних зображень, застосування власного досвіду дітей.)

Читання оповідання учнями
Читання оповідання за особами
Учитель. З якою інтонацією треба читати слова Юрчика?
- А синички?

Аналіз змісту оповідання
- Де Юрчик взяв синичку?
- Куди він посадив пташку?
- Як доглядав хлопчик синичку?
- Що запитав у синички?
- Що вона відповіла йому?
- Чи схоже оповідання на казку?
- Що в ньому казкове?
- Що справжнє?

Звіт групи «Літератори»
(Діти декламують вірші, які написали самі або знайшли в дитячих виданнях.)
                          Горобчики
В зимні дні на стовпчиках, на вітах, на дахах
Сидять малі горобчики у сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами, чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола поживу замела.
Сніги, мов білі килими, і долі ні зерна.
Я хліба накришила їм, посипала пшона.
Горобчики наїлися і наче у теплінь
Всі радо розлетілися.
"Цвірінь — цвірінь — цвірінь".
                                                     Г. Бойко
              Шпак
Прилетіли вже шпаки —
перші вісники весни.
Дуже любим цих птахів:
знищать гусінь, слимаків.
Птах цей гарний теж співак,
ось такий чудовий шпак.
Ми шпаківні змайстрували,
про житло птахам подбали.
                Грак
По полю ходить грак поважно,
Роздивляється уважно.
Не сховається комаха
Від дзьобатого птаха.
Знищить він і гризунів,
Походивши кілька днів.

Звіт групи «Народознавці» (Учні пропонують однокласникам вправи з народними прислів'ями та прикметами: пояснити зміст, відновити деформовані речення.)

Прислів'я про птахів

Учитель. Діти, вашу творчість ми помістимо у книжку-розкладку. Ми закінчили роботу над проектом, але на закінчили цієї теми, далі будемо спостерігати за птахами, шанувати і оберігати їх.
- Чого ви навчилися на сьогоднішньому уроці?
- Коли на уроці ви раділи, а коли було хвилювання?
- Складіть правила поведінки у природі по відношенню до птахів.
(Діти складають відповідні правила поведінки у лісі, правила підгодовування птахів.)
Учитель. Пам'ятайте, де б ви не були — у лісі чи у полі, у гаю чи в парку, — не ображайте нікого, пташок не чіпайте, робіть для шпаків шпаківні, взимку — годівнички, приносьте птахам їсти. Вони будуть вдячні за ваше добре ставлення.
Слухання співу пташок

 

- Виразно читати вірш «Перекинута шпаківня».
- Продовжити оповідання. Як же могла закінчитися історія з синичкою?