Одним із принципів Болонського процесу є активна участь студентів як конструктивних партнерів в управлінні та визначенні змісту і якості освіти [1]. Зокрема у документах Болонського процесу зазначено, що «студенти повинні брати участь і впливати на організацію і зміст освіти в університетах та інших навчальних закладах....» (Декларація міністрів вищої освіти «На шляху до європейського простору вищої освіти» 2001 р.), «...студентство – повноправний партнер в управлінні вищою освітою. Міністри закликають університети і студентство до активнішої участі в управлінні вищою освітою...» (Декларація міністрів вищої освіти «Утворення європейського простору вищої освіти» 2003 р.).
Зупинимося на реаліях «самоурядування» на теренах західного освітнього простору. У північноєвропейських державах студенти досить потужно представлені в університетських радах та комісіях. Наприклад, у Швеції студентам належить три місця у керівному органі університету – стільки ж, скільки й викладачам, а загалом така рада, як правило, складається із 20-25 осіб.
Студентське самоврядування у Європі не залежить від адміністрації вузу чи міністра освіти. Для підтримки своєї діяльності бельгійські студентські спілки отримують фінансування від університетів, а у Швеції студенти напряму сплачують певну суму органам студентського самоврядування. Багато європейських студентських спілок отримують фінансування від своїх урядів.
Основним фактором у румунській системі вищої освіти є великий ступінь автономії вузів. Завжди треба про це пам'ятати, говорячи про конкретні аспекти функціонування університетів. Якщо говорити про вплив студентів на систему університетського врядування, то студенти мають 25% квоту у всіх університетських органах, які приймають рішення, що зачіпають інтереси студентів, включаючи сенат, факультетські ради, комісії з етики, які, наприклад, аналізують причини виключення студента перед тим, як фінальне рішення буде прийнято сенатом. Жоден університетський орган не може ухвалювати рішення, якщо студентські представники відсутні на засіданні.
В Румунії немає стандартної схеми фінансування студентського самоврядування. За законом, студентські ради повинні фінансуватися університетами, і ми маємо багато випадків успішної співпраці студентів та адміністрації, коли університет повністю підтримує студентську організацію, забезпечуючи приміщення, адміністративні кошти, відрядження, оплату телефонних переговорів, витрати на утримання офісу.
Щоб відповідати вимогам європейського освітнього простору, Національний альянс студентських організацій Румунії надає дуже великого значення залученню студентів до прийняття рішень. Вони створили мережу із більш ніж 170 студентів, які працюють у цьому напрямку. Їх називають «підбурювачами болонського процесу» (Bologna Instigators). Україна ще перебуває на шляху створення та розбудови інституту «речників болонського процесу».
Німеччина має федеральну державну систему, кожен із 16 штатів має свою освітню політику і відповідає за імплементацію болонських приписів та створення демократичних умов для функціонування органів студентського самоврядування на своїй території.
Участь студентів в університетських радах також регламентується федеральними законами, але зазвичай студенти завжди у меншості. Частка студентів в університетських радах складає від 5 до 15 відсотків. Оскільки існування органів студентського самоврядування у більшості штатів передбачено законом, їм дозволено отримувати фінансування від студентів, яких вони представляють. Це фінансування чимось нагадує податок, який сплачує кожен студент за те, що студентська рада відстоює його права перед адміністрацією. Крім цього, студентські спілки заробляють гроші, надаючи студентам соціальні послуги, такі як студентські проїзні квитки, гранти для малозабезпечених, різні види суспільної та культурної діяльності. Розмір фінансування зі сторони кожного студента варіюється, але зазвичай не виходить з меж 5-10 євро за семестр.
Цікавим є досвід діяльності польських органів студентського самоврядування, які, окрім реального вирішення за допомогою цього інституту власних проблем, мають закріплене законом право брати участь у вирішенні загальноуніверситетських справ. Для цього студентська громада обирає своїх представників до колегіальних органів, які функціонують при університеті. Це – Сенат університету і його комісії, Наукова рада, контрольно-ревізійна комісія, бібліотечна рада тощо. Згідно з законом, максимальна кількість студентів, яку можуть обрати до колегіальних органів «державного» університету, становить 25% загального складу колегіального органу.
У Польщі студентське самоврядування на рівні академічної групи переважно відсутнє. Це зумовлено тим, що академічних груп із постійним особовим складом, за деяким винятком, просто не існує, бо студенти значну частину предметів обирають за власним бажанням і через це постійно опиняються в нових групах. На думку одного з польських студентів, для виборів у Студентські Ради властива повна відкритість і прозорість виборчого процесу, хоча не у всіх університетах цих принципів дотримуються самі функціонери органів студентського самоврядування. Наприклад, вибори у Вищій торгівельній академії відбуваються за участю студентів як денного, так і заочного відділень, а також аспірантів і докторантів, але за наявності різних квот. Кандидати чи групи кандидатів формують команди і провадять передвиборчі кампанії виступаючи з публічними промовами, роздаючи невеличкі подарунки у вигляді безкоштовних тістечок чи чогось подібного.
Суттєвою особливістю органів студентського самоврядування в Польщі є їх потужна матеріальна база і фінансово-правова незалежність від адміністрації навчального закладу. Річний бюджет органів студентського самоврядування, наприклад, Варшавського університету становить близько 200 тисяч доларів на рік. Ці кошти щороку обов'язково, згідно із Законом про вищу освіту, виділяються з бюджету університету на діяльність самоврядування. До цієї суми долучаються добровільні пожертви і внески спонсорів. Площа приміщень, які займає студентське самоврядування Варшавського університету дорівнює 450 кв.м. Кошти, які виділяються органам студентського самоврядування, витрачаються на діяльність центральних органів студентського самоврядування університету, зокрема на: утримання приміщення і апарату; діяльність органів студентського самоврядування на відділеннях і факультетах, які самостійно розпоряджаються частиною виділених коштів; гранти для студентських товариств і об'єднань, які діють при університеті.
Важливим важелем впливу на адміністрацію ВНЗ органів студентського самоврядування в Польщі є право визначати розмір оплати за навчання в університеті. У випадку тиску з боку адміністрації на активістів студентського самоврядування, останні можуть, умовно кажучи, довести університет до важкого фінансового стану. Ще один, уже не фінансовий, але все-таки суттєвий засіб впливу – це вирішальне право органів студентського самоврядування затверджувати проректора зі студентських питань (в українському варіанті – проректора з виховної роботи).
У Польщі, крім органів студентського самоврядування, в університетах функціонує загальнодержавний студентський парламент, делегатів якого обирають студенти вищих навчальних закладів. Цей орган має дорадчі функції і висловлює позицію студентства стосовно певних законодавчих чи адміністративних змін, які можуть зачепити їх інтереси.
В Україні існує проблема неналежного законодавчого оформлення та, відповідно, необхідність удосконалення нормативно-правової бази функціонування студентського самоврядування. Згідно з існуючим законодавством, права участі студентського самоврядування в розв'язанні питань, що стосуються вищої освіти, є лише декларативними, а порівняно з аналогічними правами професійних спілок – дуже обмеженими. Така юридична незахищеність студентських самоврядних органів лише посилює ефект, викликаний небажанням адміністрації ВНЗ делегувати органам студентського самоврядування свої функції та ділитися з ними певними інструментами впливу.
В Україні відсутнє законодавче положення, яке б чітко визначало, що представники органів студентського самоврядування беруть участь і можуть впливати на організацію і зміст освіти як на рівні вищого навчального закладу, так і на інших рівнях. Тільки статтею 51 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року передбачено можливість участі студентів в органах громадського самоврядування навчального закладу, якими для ВНЗ третього-четвертого рівня акредитації є загальні збори (конференція) трудового колективу. Проте механізм такої участі не визначено. Окрім того, завжди представниками студентства в органах громадського самоврядування ВНЗ виступали професійні спілки студентів, яким це право також гарантоване Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» га іншими актами про працю.
Отож незважаючи на те, що впровадження Болонського процесу завершується, відповідного положення та механізмів такої участі студентів та органів студентського самоврядування в українському законодавстві поки що немає.
Характеризуючи ситуацію з упливом органів студентського самоврядування на прийняття управлінських рішень у освітньому просторі України зазначимо, що у вересні 2005 року Верховна Рада ухвалила зміни та доповнення до деяких статей Закону України «Про вищу освіту». Зокрема, зміни торкнулися статті 38 «Студентське самоврядування». Відповідно до неї створення у ВНЗ органів студентського самоврядування (ОСС) віднині покладається на самих студентів. Передбачається, нововведення значно розширять повноваження ОСС. Ними обумовлено 10-відсоткове представництво студентства у вчених та педагогічних радах, можливість участі спудеїв у виборах ректорів і керівників факультетів та завідувачів кафедр. У всіх навчальних закладах органи самоврядування є виборними і формуються терміном на один рік шляхом таємного голосування студентів.
Згідно змін до Закону адміністрація ВНЗ має узгоджувати з лідерами самоврядування рішення про: відрахування студента з навчального закладу на підставах, не пов'язаних з академічною заборгованістю; поселення студента в гуртожиток та виселення з нього, крім випадків, пов'язаних з невиконанням умов договору про надання гуртожитку (у разі його укладення); правила поведінки студентів та правила проживання в гуртожитках; участь у програмах міжнародного обміну студентами тощо.
Але зміни до Закону України «Про вищу освіту» ветовані Президентом 22 вересня 2005 р. Проте не через розширення прав і повноважень органів студентського самоврядування, а через фінансові розбіжності у тлумаченні Закону.
Змінами передбачено активне залучення молоді до роботи комісій з ліцензування та акредитації ВНЗ. Улітку 2008 року Міністерство освіти і науки України звернулося до керівників ВНЗ з проханням уключити представників органів студентського самоврядування до складу апеляційних комісій при зарахуванні абітурієнтів до навчання.
У більшості вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації Полтавського регіону реалізується позиція, згідно якої органи студентського самоврядування здійснюють поселення у гуртожиток, але, нажаль, цей механізм це не достатньо врегульований у нормативно-правовому полі. Тому актуальною є необхідність прийняття цілісних рекомендацій на рівні Міністерства освіти і науки України, які б утілювали положення Закону України «Про вищу освіту».
Крім відсутності юридичного інструментарію є ще одна, не менш важлива для незалежності органів проблема: відсутність достатніх фінансових можливостей для реалізації завдань та виконання власних функцій. Таким чином, на відміну від іноземних «колег» (австрійський приклад: 13,5 євро – законний внесок студента на розвиток студентського самоврядування; польський досвід: обов'язковість фінансового та матеріального забезпечення функціонування органів студентського самоврядування з університетського бюджету закріплено законом) українські органи студентського самоврядування найчастіше стають фінансово залежними або ж від адміністрації ВНЗ, або ж від місцевої влади. Але ж погодьмося, фінансова незалежність – це запорука свободи та самостійності дій.
Не можна оминути увагою ще одного успадкування радянської доби, яке породжує спільні проблеми для всіх органів студентського самоврядування. Мається на увазі дуалізм самоврядних органів і студентських профспілок. Ситуацію «профспілки-студентське самоврядування» можна охарактеризувати приблизно так: конкуренція, збіг функцій та повноважень, однак за всього того профспілка має безліч законодавчо закріплених прав, повноважень та гарантій, які й не снилися органам студентського самоврядування. З такими унікальними гарантіями, закріпленими законом, профспілка має такі грандіозні можливості впливати на адміністрацію, захищаючи студентські права, яких не має жодна інша громадська організація. Фактично єдиною «перевагою» органів студентського самоврядування порівняно з профспілками є їхня потенційно більша «масовість», адже членство в профспілці вимагає сплати коштів, тоді як право студентського самоврядування набувається водночас із вступом до ВНЗ.
Шляхи усунення такого протистояння та ліквідації проблемного співіснування цих двох структур можуть бути різними: від ліквідування самої структури студентської профспілки (що, власне, і сталося в Польщі) до закріплення на законодавчому рівні однакових гарантій для обох структур, за чого профспілки належить перевести в ранг альтернативних органам студентського самоврядування студентських організацій (що в перспективі має створити здорову конкуренцію, а відтак, вірогідно, забезпечити більш ефективне відстоювання прав студентства) [2].
Окреслені проблеми мають загальний характер для студентських самоврядних організацій як для України, так і Полтавської області. Інтегратором органів студентського самоврядування в регіоні є Студентська рада м. Полтави (голова Ради О. Слизько), яка об'єднує представників студентських громад 24 ВНЗ. З часу реорганізації Ради (2006 р.) нею проводиться спектр заходів зорієнтованих на розвиток студентського самоврядування, організацію змістовного та цікавого дозвілля молоді, дослідження різноманітних процесів у молодіжному середовищі, соціальних захист студентів. У активі Студентської ради м. Полтави організація мультифестивалю «Студентська республіка», стажування активної молоді у виконавчих органах місцевого самоврядування, зменшення вартості проїзду для студентів у транспорті міста, студентські бали тощо.
Студентська рада Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (голова ради Ю. Кращенко) виступає центром екологічних і соціальних ініціатив молоді. Так, протягом 2007-2008 рр. самоврядування є базовим у організації молодіжних екологічно-природоохоронних загонів по боротьбі з амброзією полинолистою; організовано ряд соціальних акцій (для дітей-сиріт міста проведено «Свято Миколая» спільно з УМВС України у Полтавській області і виконавчим комітетом Полтавської міської ради; благодійні акції по збору коштів для потреб хворих дітей «Серце до серця», «Квітка надії»). У результаті співпраці студентської ради з адміністрацією мережі «Пошук» підключено до Інтернету гуртожитки №№ 1 і 2 університету. Студентська рада проводить тренінги з виховання лідерських якостей майбутнього педагога.
Студентський парламент Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка (президент Парламенту О. Маркова, заступник Президента парламенту О. Бічуріна) має значні традиції самоврядності. У 2008 р. провели акцію «Студенти ПолтНТУ за здоровий спосіб життя»; парламент тісно співпрацює з підшефною Градизькою школою-інтернатом. Активісти парламенту прикладають максимум зусиль при зборі гуманітарної та матеріальної допомоги, підтримують тісний зв'язок з вихованцями закладу.
На базі Полтавського національного технічного університету імені Ю. Кондратюка проведено вже два семінари «Школи майбутнього депутата» за участю керівництва та представників депутатського корпусу Полтавської обласної ради.
Рада студентів і аспірантів Полтавського університету споживчої кооперації України (голова Ради О. Клепач) у Міжнародний день студента щороку обіймає посади адміністрації ВНЗ – тобто виступає партнером в управлінні закладом. Члени Ради проводять для першокурсників лекції про студентське самоврядування. У січні 2008 р. студентською радою гуртожитків спільно зі студентським містечком було розроблено нове Положення про студентський гуртожиток ПУСКУ. Студентська рада університету активно долучається до акцій, які спрямовані на благоустрій території міста: прибирання територій музеїв, парків. Одним із пріоритетних напрямів роботи у даній сфері є пропаганда здорового способу життя. Напередодні Міжнародного дня студента, студентська рада ПУСКУ прийняла активну участь у підготовці та проведенні загальноміського благодійного студентського балу. Щомісячно тиражем 200 екземплярів виходить листівка «Хвиля ПУСКУ», яка поширюється серед студентства університету безкоштовно.
Студентський парламент ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (голова Парламенту А. Микитенко) відзначає шестиріччя з початку функціонування. Парламент цього навчального закладу – перший в Полтавському регіоні організатор мультифестивалю «Студентська республіка» на рівні ВНЗ. Студентське самоврядування займається низкою соціальних проектів (співпраця з Полтавським будинком-інтернатом імені Крупської, реалізація тренінгів «Рівний рівному» спільно з благодійною асоціацією «Світло надії»). У арсеналі парламенту – тренінги з розвитку лідерських та комунікативних якостей.
Студентська рада Полтавської державної аграрної академії (голова Ради Н. Панченко) здійснювала у 2008 р. поселення студентів у гуртожитки; проводила благодійну акцію «Наповни барвами життя» (зібрано одяг та кошти для дітей-сиріт, відвідали вихованців школи-інтернату, проведено концертно-розважальну програму). Нещодавно студентська рада провела школу студентського самоврядування для студентів І-ІІ курсів з метою оволодіння знаннями, уміннями і навичками організації заходів та проектів.
Таким чином, інститут студентського самоврядування у освітньо-виховному середовищі вищих навчальних закладів Полтавської області відіграє вагому роль у вихованні лідерських якостей, відстоюванні прав та інтересів студентства, організації раціонального дозвілля молоді. Слід також додати, що у предмет розгляду даної статті не увійшли органи студентського самоврядування навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Полтавщини. Це – привід для окремої аналітичної розвідки на шпальтах даного видання.
Отже, студентське самоврядування України розвивається у фарватері європейських традицій самоврядності, проте, потребує якісних трансформацій у законодавчому полі функціонування нашої країни. У освітньо-виховному середовищі вищої школи зарубіжжя та України студентські самоврядні організації є каталізаторами утвердження демократичних принципів і громадських інноваційних змін.
Джерело:http://pedagogika.at.ua/publ/1-1-0-80