Система освіти дорослих – це сукупність закладів і установ формальної (загальноосвітні та професійні навчальні заклади) та неформальної освіти дорослих (учнівство на робочому місці, різноманітні курси для здобуття нової спеціальності і задоволення пізнавальних, соціальних потреб), наукових, науково-методичних, методичних установ, науково-виробничих підприємств, інформаційних служб, інших юридичних та фізичних осіб, які мають право на надання освітніх послуг, а також державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування.
Метою діяльності системи освіти дорослих є реалізація права особи на освіту впродовж життя; залучення її до професійного та громадського життя шляхом надання необхідного для цього рівня грамотності. Провідними типами освіти дорослих є: а) загальна (здобуття загальної грамотності або її підвищення); б) професійна (набуття нових професійних компетенцій або їх підвищення); в) корективна (вивчення державної мови, набуття навичок цивільного спілкування тощо).
До основних завдань системи освіти дорослих відносять: задоволення потреб особистості в інтелектуальному, культурному і духовному розвитку через отримання неперервної освіти; формування в осіб, які навчаються, громадянської позиції, здатності до праці й життя в умовах сучасної цивілізації, її демократичного розвитку; збереження та примноження мо¬ральних, культурних, наукових цінностей суспільства; поширення знань серед населення; підвищення його культурного та освітнього рівня.
Функціями системи освіти дорослих є:
• адаптивна – пристосування до нових вимог життя в суспільстві, що динамічно змінюється;
• компенсуюча – відтворення освітніх можливостей, які раніше були відсутні або втрачені;
• розливальна – збагачення діяльнісних можливостей людини та її духовного світу;
• аналітична – дослідження й аналіз чинників, що впливають на потребу громадян у неперервній освіті;
• перетворювальна – зміна освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня особи впродовж життя, а також інтелектуального та культурного рівня суспільства;
• прогностична – наукове передбачення розвитку особи й суспільства;
• комунікативна – передавання соціального досвіду від покоління до покоління;
• заохочувальна – стимулювання освітніх потреб людини.
Формами здійснення освіти дорослих є:
• очна (стаціонарна) – з відривом від виробництва на певний термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою;
• вечірня (змінна) – без відриву від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять упродовж навчання у вільний від роботи час;
• заочна – без відриву від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом навчання, під час настановчих та заліково-екзаменаційних сесій;
• екстернатна – передбачає самостійне вив¬чення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми, складання підсумкових контрольних заліків у навчальному закладі. Є особливою формою навчання без відриву від виробництва;
• дистанційна передбачає вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми за допомогою комп'ютерних та телеко¬мунікаційних технологій, складання підсумкових контроль¬них заліків у навчальному закладі. Належить до особливих фор¬м навчання без відриву від виробництва;
• педагогічний патронаж – навчання осіб з особливими соціальними потребами;
• самоосвіта – неформальна освіта через засвоєння освітніх програм при мінімальній організації освітнього процесу або без керівництва цим процесом з боку педагогічних працівників;
• комбінована – передбачає інтеграцію різних форм або їх окремих елементів.
Важливим аспектом реформування вищої школи, що справляє значний вплив на її організацію і діяльність, є розвиток післядипломної освіти як складової освіти дорослих. Підвищення освітнього рівня впродовж усього життя – це підви¬щення професійного (набуття знань із фаху) й загальноосвітнього (набуття знань з культури і політики) рівня.