Останніми роками у світовій практиці бізнес-освіти все частіше використовуються інтерактивні лекції, а метод кейсів – для того, щоб застосовувати отримані теоретичні знання для розв'язання реальних проблем управління. Комбінація цих методів дає ефект синергії.
При такому підході кейс є поглибленим аналізом бізнес-ситуації. Метод кейсів акцентує увагу не на самому процесі навчання, а на участі в обговоренні, де викладачі виступають як модератори, спрямовуючи дискусії студентів відповідними питаннями та оцінюючи ідеї, що генеруються в аудиторії. Такі групові обговорення подібні лабораторним заняттям в інженерних ВНЗ, що дає студентам практичний досвід застосування основ теоретичних знань, отриманих на лекціях.
Ще одна мета методу кейсів ? дати студентам проаналізувати реальні конфліктні ситуації ділового життя, примушуючи їх вирішувати проблеми, з якими вони рано чи пізно зіткнуться на практиці, перетворюючи їх на відповідальних лідерів і членів команди. І це саме по собі вже є перевагою даного методу.
Обговорення в аудиторії збагачується внеском усіх членів групи, які представляють різні галузі економіки, маючи різний діловий досвід і посадові обов'язки. Такий обмін ідеями між членами однієї групи є ще однією перевагою методу кейсів.
Якщо в аудиторії зібралася група із 30-ти студентів, і кожний має хоча б 4?5-річний досвід роботи, то сумарний досвід вийде більше, ніж у будь-якого, навіть найдосвідченішого викладача. Добрий викладач і досвідчений керівник, присутній при обговоренні, ще більше посилюють цей ефект.
Безперечна перевага методу кейсів полягає в тому, що процес навчання більш ефективний тоді, коли студенти навчають інших або спираються на досвід інших учасників, ніж коли вони просто слухають чи конспектують.
Ці переваги зробили метод кейсів популярним у бізнес-школах у всьому світі, а деякі бізнес-школи взагалі зробили метод кейсів основною своєї навчальної програми.
Не дивлячись на ряд істотних переваг, недоліками методу кейсів керівники західних бізнес-шкіл називають такі:
Кейси можуть бути дуже самодостатніми. Студенти одержують повний набір інформації – усе, що треба знати про ситуацію у структурованому вигляді. У цьому випадку вони вже не повинні проводити дослідження або з'ясовувати, що проблема насправді в чомусь іншому... Така ситуація штучно блокує пошук додаткової інформації, в якій вони можуть мати потребу. Як студенти можуть навчитися справлятися з недостовірною або неповною інформацією, коли у представленому кейсі вже все розкладено по поличках? З іншого боку, початкові дані кейса часто, навпаки, дуже обмежені й не дають повної свободи прийняття рішень.
Щоб зробити внесок в обговорення, користуючись своїм досвідом, студенти повинні вже мати цей досвід роботи. Тому на курсі програм, де немає жорстких вимог до попереднього досвіду роботи, ефект від обміну ідеями повною мірою не досягається.
Якщо студентів треба навчити чогось дійсно простого, кейси можуть зайняти дуже багато часу.
Кейс-метод не дуже підходить для галузей, де можуть бути свої унікальні вірні відповіді. Складно, та й не треба організовувати викладання фундаментального курсу фізики з використанням методу кейсів. Уважається також, що кейси не дуже ефективні в таких точних дисциплінах, як фінанси, бухоблік, статистика тощо.
Серед керівників українських бізнес-шкіл існує думка, що хоча метод кейсів і використовується дуже широко, його слабкістю часто є контент зарубіжних країн і мова, якою написана більшість подібних продуктів. З іншого боку, українське бізнес-середовище й законодавча база настільки часто міняються, що кейси дуже швидко застарівають.
Директор МВА-програм Києво-Могилянської бізнес-школи Володимир Павелко із цього приводу каже: «Я з цим і згоден, і не згоден. Якщо кейс, хай і іноземний, містить певну управлінську інформацію та правильно поставлені запитання, то це - гімнастика для розуму. До того ж, занурюючись у контекст іншої країни, менеджер виходить за рамки звичної для нього ситуації. Безперечний мінус - розгляд застарілих кейсів.
На думку директора МВА-програм kmbs, кейси – це прекрасний матеріал для того, щоб закласти та розвинути певні концептуальні основи бізнес-мислення. Кейсовий метод виховує проактивну поведінку людини та допомагає відпрацювати рішення бізнес-ситуацій, причому в різних умовах.
«Інший момент - чому ми так скаржимось, що в нас іноземні кейси? Хто нам заважає створювати свої? У світі найбільшим виробником кейсів є Гарвардська бізнес-школа. В Україні найбільшим виробником бізнес-кейсів є Києво-Могилянська Бізнес Школа, яка розробила свій підхід – ми працюємо з "живими" кейсами"», - розповідає Володимир.
Kmbs створює власні "живі кейси" за методологією іноземних: вони включають опис контексту, бізнес-ситуації, управлінської дилеми, але усе це стосується конкретної української компанії (або іноземної, яка працює в Україні). Усі питання в кейсі стосуються не минулого, а теперішнього та майбутнього організації.
Після вивчення кейсу учасники програми виїжджають до цієї компанії, де декілька днів працюють над рішеннями – спілкуються з власниками та топ-менеджментом, клієнтами, проводять дослідження і т.д. Такі кейси готуються з урахуванням цілісної навчальної методики kmbs, та спрямовуються на відпрацювання вже вивченого матеріалу на програмі, а також для виявлення зон, що потребують подальшого розвитку учасника MBA програми.
За словами Володимира, створення власних кейсів – досить затратна справа в плані інтелектуальних ресурсів бізнес-школи, але вона того варта, оскільки дає додаткову цінність для учасників МВА програм.
Про питання історії виникнення методу кейсів Володимир Павелко розповідає: «На жаль, усі думають, що метод кейсів виник у Гарварді і що вперше він був застосований близько ста років тому. Насправді, метод кейсів зародився ще в часи Арістотеля, який використовував цей метод для навчання своїх учнів, серед яких були такі люди як Олександр Македонський».
Віце-президент Міжнародного інституту бізнесу Юрій Зеленін пропонує розглядати метод кейсів з точки зору студента й викладача. З точки зору студента, завдяки наявності кейса в навчальному курсі в нього з'являється можливість не просто переключитись на інший рід діяльності ти передихнути, а і продемонструвати на живому прикладі свою компетентність колегам у групі та викладачу.
Новизна тематики кейса для студента корисна тим, що він одержує багато нової інформації про ті галузі та сфери діяльності, з якими він дотепер не стикався. Недоліком новизни кейса є те, що студент ситуативно намагається розібратись у тематиці, не маючи необхідної теоретичної бази знань або, наприклад, розуміння специфіки роботи в конкретній галузі. Це може призвести його до невірних висновків і невірного рішення завдань, передбачених кейсом, але тут і проявляється перевага методу.
Особливість кейсів, зокрема недетермінованих (тобто не на 100 % прив'язаних до конкретної бізнес-ситуації в конкретній компанії), полягає в тому, що грань «вірна?невірна відповідь» досить розмита. Як і в реальному житті, однозначних відповідей на те, як вірно виконати завдання кейса, не існує.
Окрім того, студент, знаходячись «поза рамками», не маючи стереотипів, нав'язаних конкретною роботою у специфічній галузі, має набагато більш широкі горизонти для прийняття нестандартного рішення, яке може на ділі бути саме тим єдино оптимальним виходом із бізнес-ситуації, якого не змогли досягти в реальній практиці реальні фахівці.
Без сумніву, у таких випадках кейси допомагають розвивати людську інтуїцію, настільки необхідну сучасному менеджеру в умовах сьогодення, коли багато управлінських рішень треба приймати миттєво або за дуже короткий проміжок часу, звичайно недостатній для ретельного аналізу ситуації та складання прогнозу розвитку подій.
Ще однією перевагою методу кейсів зі студентської точки зору є необхідність групової роботи, що провокує дискусію навколо заданої теми. За час рішення завдань кейсів чужі один одному люди перетворюються на згуртовану команду, яка, стисло в часі здійснюючи «мозковий штурм», видає на-гора цікаві ідеї та нестандартні рішення.
Цінність таких дискусій під час групової роботи може набагато перевищувати цінність викладацьких лекцій, і, за відгуками багатьох студентів Міжнародного інституту бізнесу, як мінімум половина знань і вмінь вони придбали саме завдяки груповій роботі, що, проте, була чітко та правильно спрямована викладачем.
Розглядаючи метод кейсів з точки зору викладача, Юрій Зеленін уважає великою перевагою кейсів те, що їх можна підганяти під задачі курсу, іноді навіть додумувати деякі деталі для того, щоб адаптувати кейс під реалії вітчизняного бізнесу, або для того, щоби студентам було просто цікавіше.
Наприклад, один з викладачів МВА розробив кейс про одну крупну вітчизняну мережу аптек і «вплів» реальної бізнес-ситуації в канву безсмертного твору Артура Конан Дойля. Кейс так і назвали – «Шерлок Холмс і доктор Ватсон». Усі студенти, які вчились на курсі цієї програми, дуже добре запам'ятали й сам кейс, і захоплення й азарт, що виникли під час дискусій і подальших презентацій команд.
На думку віце-президента МІБ, недоліком кейсів, особливо недетермінованих, може бути те, що реальне рішення бізнес-ситуації, запропоноване викладачем, студенти можуть критикувати або навіть оспорювати. Але тут одночасно закладена величезна перевага методу, що полягає в тому, що під час вивчення та дискусії навкруг кейсів проявляється та синергія, яка і є щонайпотужнішим імпульсом для особового та професійного зростання не тільки студентів, а й самих викладачів.
Багато викладачів відзначали, що на курсі програм МВА вони пізнали багато нового від самих студентів, що допомагало викладачам при підготовці подальших курсів. Часто студент, будучи топ-менеджером, володіє своїм неповторним бізнес-досвідом, своєю унікальною логікою та моделями поведінки в тій чи іншій ситуації, завдяки застосуванню яких бізнес його компанії розвивається та процвітає. У такому разі нерідко відбувається так, що студент є носієм тієї самої новизни, яка має прикладний характер і яка особливо цінна у сфері бізнес-освіти саме завдяки своєму практичному застосуванню.
Як бачимо, достоїнств у методу кейсів набагато більше, ніж недоліків і проблем, але більшість із них при бажанні можна перетворити на великі можливості та незаперечні достоїнства.
Джерело:http://osvita.ua/add-education/mba-ukraine/36530/