Українська енциклопедія слово 'саморегуляція' тлумачить, як 'здатність біологічної системи до відновлення стабільного рівня тих чи інших функцій після їхньої зміни.' При саморегуляції керуючи фактори не діють на систему ззовні, а виникають самочинно.
Останнім часом це поняття все ширше застосовується в педагогічних науках,як важливий фактор процесу навчання і поведінки учнів.
З практики роботи в школі відомо, що першокласники з радістю приходять до школи, з цікавістю навчаються. Але з часом їх успішність знижується, бо увага здебільшого сконцентрована на вивченні програмного матеріалу, а не на формуванні навичок правильного виконання дій.
Формування саморегуляції навчальних дій варто починати з моменту вступу дітей до школи. В педагогіці навчання дітей з шестилітнього віку як методичний прийом велике місце займає гра. Керуючи іграми вчитель виховує активна прагнення дитини пізнавати навколишнє,проявити ініціативу, збагачує духовний світ дітей, що сприяє формуванню саморегуляції. Недостатня чіткість у проведенні гри знижує її пізнавальне і виховне значення.
Вдосконалювати саморегуляцію допомагають ігри - вправи. Навіть таке просте і розповсюджене завдання: 'Знайти п'ять листків різних дерев і назви їх' - вчителі дають по - різному. Більшість обмежуються лише постановкою мети. Для дитини ж важливо,щоб учитель провів її через усі ланки прцесу саморегуляції.Тому класоводу необхідно вказати вид дерев, ознаки листків, розміри, кількість, конкретизувати місце збирання (ліс, парк, сад), час виконання завдання.
Вчитель намічає детальну прграму дій - зібрати листки, вибирати екземпляри за вказаними ознаками прикріпити до білого аркуша паперу і принести на наступний урок. Урок починається з оцінки результатів виконаного завдання і корекції неправильних дій.
Привчання дітей до чіткої організації гри стає основою дій і при самостійному проведенні ігор, а згодом і вправ. Беручи участь у будь-якій грі,учень має чітко усвідомити мету.В наведенному прикладі мета булла поставлена вчителем прямим шляхом.У зв'язку з психологічними,фізіологічними особливостями молодших школярів,зацікавленість у виконанні завдання може бути тоді,коли мета ставиться не прямо.Тоді навчальні дії прходять в ігровій формі.Наприклад,на урок математики завітали персонажі дитячих книжок та мультфільмів - Незнайко,Буратіно,Барвінок та ін.Вони просять допомогти їм у виконанні математичних завдань:
- на дотик,із закритими очима відгадати, які геометричні фігури стоять на столі вчителя;
- сказати скільки і які фігури зображені на дошці ,назвати їх;
- розв'язати задачі, приклади тощо.
Якщо такі ігри проводяться прямою метою, то це - безпосередня допомога казковим персонажам ,а засвоєння навичок навчальних дій є побічним результатом ігрової діяльності.
Під час ігор на визначення ознак предметів,на орієнтацію в просторі і часі, вчитель формує важливу ланку саморегуляції - визначення моделі значущих умов. Ця группа ігор дає змогу не тільки дивитися на предмети, а й бачити їх у розвитку і взаємодії, формує діалектику мислення. Такі ігри мають велике значення при викладанні всіх предметів, особливо природознавства.
Завдання на визначення ознак предметів можуть бути такими:
1.Порівняти два предмети,що мають однакову назву,вказати істотні ознаки.Це можуть бути овочі,фрукти,іграшки,деталі одягу тощо.
2.Розглянути малюнки,на яких зображені сніговики, петрушки,метелики. Кожен з предметів однієї назви має однакові та відмінні ознаки з іншими предметами цієї групи.Назвати їх.
3.Ігрові завдання-вказати ознаки:
-знайти і зібрати найкращі листки,
-відібрати найкращий листок,
-знайти дерево чи кущ за попереднім описом,
-знайти відповідний корінь до гички з різних видів овочів,
-до овочів знайти їхнє листя,
-'Розплутай плутанину'-дитині пропонують закрити очі,а вчитель Тим . часом перекладає плоди до листя з іншого дерева чи куща.
Відкривши очі дитина 'розплутує плутанину'.
4.Завдання-гра на визначення кольору предметів:'Скласти кольоровий візерунок за зразком','Розкласти геометричні фігури'.
5.Завдання на просторові уявлення:високо-низько,далеко-близько,вліво-вправо та ін.Наприклад гра 'Фігури вищого пілотажу'.Вчитель розповідає,що під час святкових парадів льотчики виконують на літаках різні фігури вищого пілотажу:літак то здіймається в гору,то падає вниз,робить повороти.'Літак'-учень,який стоїть перед классом,і руками зображає різні напрями руху,а 'льотчики'-учні,визначаютьзміну маршруту і по сигналу вчителя хором коментують його,вживаючи слова-вправо,вліво,вгору,вниз,справа наліво,зліва на право.
У 2 та 3 класах ці завдання ускладнюються,діти вже можуть визначити сторонни світу,складати план,масштаб місцевості,працювати з картою.
6.Класифікація предметів за істотними ознаками:'Що з чого зроблено'.
Важливим методичним засобом саморегуляції навчальних дій є корекція,тобто перевірка помилок по ходу виконання завдання.Одна з таких ігор для перевірки 'Вчитель-учень'.Мета її-формувати навички корекції під час виконання завдання.
Класс ділиться на два варіанти чи команди-перший варіант 'учень' виконує завдання,запропоноване 'чителем',другій-'учень'-його сусід по парті,по ходу дії перевіряє завдання,вказує на помилки й оцінює роботу.Потім пропонується інше завдання й учні обмінюються ролями. Помилка виправляється,правильна форма записується на полях.Ці роботи також оцінює вчитель.Перемагає команда,яка знайшла найбільше помилок.
У наведених іграх відпрацьовується важлива ланка саморегуляції.
Аналіз контрольної роботи можна подати у формі гри.Вчитель повідомляє,що вчора на контрольній роботі у класі був такий Незнайко,який у товаришів списав приклад из помилками.У кого списав Незнайко?На дошці вчитель записує кілька неправильних прикладів (з робіт школярів).Учні впізнають свої помилки і виправляють їх.
Отже.чітка сорганізація ігор,відпрацювання кожної ланки саморегуляції привчає дітей організовувати свою навчальну діяльність,вчить учитися.
Гра як засіб пізнання
Цікаво і захоплююче пізнають шестирічки світ звуків і букв.Весь урок навчання грамоти-своєрідна драматизація,де діють не лише школярі і казкові герої,а й персоніфіковані звуки,букви,склади.Для приклада розглянемо букву з.Вона стежить за першими пізнавальними кроками своїх маленьких друзів.Радіє,коли вони правильно виконують завдання,ображається,якщо про неї забувають.
Фантазія,Казка,гра-це частка духовного життя першокласника,що пробуджує в душі кожного з них добрі почуття,роздмухує вогник дитячої думки і творчості.
Від уроку до уроку змінюються сюжети,ігрові ситуації.Та незмінною залишається владна сила поетичного образу:маленькі школярі прислухаються до перлин народної творчості,потім самі охоче декламують жартівливі пісеньки,скоромовки,лічилки,загадки.Розповідають в особах казки, де розкривається торжество добра над злом.У дітей народжується почуття захоплення красою мови,слова.Поступово цікава гра,мовленнєва творчість переростають у навчальну працю.Вчителі прагнуть сформувати у вихованців чіткі мовні уявлення й поняття,виробити міцні навички та вміння,прищепити прийоми і способи опанування знань,привчити дітей допомагати один одному,
Способи організації мовленнєвих та ігрових ситуацій вчітелька обирає відповідно до мети етапу уроку.Ознайомлюючись з новим звуком,буквою,вона використовує дохідливі для молодших школярів текст из виразними алітераціями.Часта повторюваність тут певного звука є засобом створювання комічних ситуацій,поетичних образів.Класовод спеціально дібраними текстами у поєднанні з малюнком ч игрою допомагає дітям відчути живописну роль звука у мовленні,виділити його ознаки.Наприклад:
а)Зима морозяна надворі.
Замети білі на землі.
Зоріють в небі ясні зорі.
Заснули зайчики малі.
(Н.Забіла)
б)Заєць зілля з'їв у Зіни.
Захотів заїсти сіном.
Зіна зойкнула у сінях:
-Де ж узяти зайцю сіна?
1.Який звук найчастіше звучить у тексті?В яких словах ви його чуєте?Поділіть слова на склади.Назвіть послідовно звуки у кожному складі. Побудуйте модель слова.
2.Вимовимо разом слово 'коза'.Назвіть перший склад.(Ко).А другий?(За).Вимовте звуки в першому складі,назвіть хором перший звук:з-з-з-з-з.Чому це приголосний?
Оволодіння способами читання
Великий розвивальний ефект мають створювані учителем ігрові та мовленнєві ситуації,спрямовані на активізацію складової діяльності дітей під час оволодіння способами чітання складів,речень,текстів.
Відомо,що першокласники швидко запам'ятовують текст з Букваря і часто чітають слова по пам'яті,не усвідомлюючи при цьому,як сааме звуки зливаються у склади.Тому педагог особливої ваги надає роботі з деформованим текстом,побудові складів,слів,зіставленню їх за звуковою будовою та значенням.Цікаві ігрові та казкові сюжети тут є засобом незвичайної постановки завдань.Цим педагог запобігає втомлюваності дітей.Прагне весь урок підтримувати у класі бадьорий,працездатний настрій,щоб не знижувалась дитяча допитливість,
Способи незвичної постановки завдань:
1.'Чарівна квітка'.На малюнку-багряна гвоздика.Під ним-буква з,на
пелюстках-е,и,а,о,і,у.
-Розгляньте чарівну квітку.Тут жива буква з зі своїми подругами.Прочитайте їхні імена (е,и,а,о,і,у).Якщо з стане поруч із кожною,то утвориться склад.Прочитаємо їх разом:зе,зи,за,зо,зі,зу.
2.'Чарівні сніжинки'.На малюнку-усміхнені сніжинки з казковими іменами:ке,та,ра,се,ма,ло.
-Зима послала до нас на урок сругленьких сніговичків із подружками-сніжинками.Кожна сніжинка має чарівне ім'я.Прочитаємо їх разом:ке,та,ра,се,ма,ло.
3.Прочитайте слова,вставляючи пропущений склад:са...ли,де...ва,но...ли,мо...ді (си,ди,ло,ре).
Учні знаходять:садили,носили,молоді.Зтримка сталась зі словом де...ва.Вчителька допомагає:'Один склад блукає,ніде не знаходить собі місця.Спробуємо вставляти склади по черзі (си,ди,ло,ре).Якій склад вибиремо? (ре).Прочитаємо слово разом:дерева.
4.Зіставлення слів за звуковим складом та їх значенням.Формування уявлень про однину і множину (один-багато).
-Прочитайте пошепки слова на набірному полотні:сад,сади.Що означає слово сад?Коли ми говоримо сади?
Змінилося слово?Як? (До слова сад додали и).Отже,одна буква зміінює значення слова:сад-один,сади-багато.
-Прочитайте пошепки на набірному полотні:дерево,дерева.
-Що змінилося в другому слові? (о відняли,а додали).Одна буква змінила слово:дерево-одне,дерева-багато.
5.Зіставлення слів за звуковим складом та їх значення.Спостереження за словотворчою роллю суфіксів (без вживання термінів).
-Прочитайте пошепки слова на набірному полотні:Данило,Данилко.Що змінилось у другому слові? (Вставили букву к).Одну букву приєднали і утворилось новее слово.Коли кажуть Данилко? (Якщо звертаються до маленького хлопчика,пестливо).
6.Читання слів.Формування уявлень про спільнокореневі слова (без уживання термінів).
'Знайди зайве слово'.Класовод показує малюнок:котик-у центрі,а внизу сірі мишкі.
ліз казати
ліс розказати
лізти переказувати
злізти косити
перелізти відказати
-Котик Мурчик прийшов не просто так.Він не звичайний котик.Ловить не мишок,а склади і слова,та не прості,а слова-родичі!
-Прочитайте пошепки слова у першому стовпчику.Яке з них тут зайве? (Ліс).Чому?Яка частинка однакова в усіх інших словах?Прочитайте пошепки слова другого стовпчика.А тут яке зайве?(Косити).Так,це слово не є родичем.Яка однакова частина об'єднує слова-родичі? (Каз).
7.Читання слів.Уявна подорож до 'зоопарку'.
-Покладемо руки на коліна-ми їдемо в електропоїзді.Закривайте очі,відпочивайте. (Тим часом учитель чи хтось з учнів роздає квитки).От ми і приїхали:зупинка 'Зоопарк'.Нам потрібні вхідні квитки.Де їх узяти?А погляньмо на парти.Візьміть квитки і прочитайте один одному,кого ви побачите у зоопарку (на смужках паперу записано назви різних звірів).Якщо правильно прочитати слова,то нас пропустять.
Школярі читають,а вчитель роздає малюки із зображенням тварин.Захоплені красою слова,радістю колективного пошуку,діти 'відкривають'закони граматичної будови мови.Водночас оволодівають методами пізнання,вчаться виділяти характерні особливості мовних явищ (звуків,складів,слів,речень),аналізувати,абстрагувати,порівнювати,доводити правильність своїх тверджень.
Застосування ігрових та мовленнєвих ситуацій
Відомо,що навчити можна того,хто бажає вчитися.Учні-не вийняток з цієї істини.
Матеріал на уроках не завжди цікавий.Є ускладнений,тому на таких заняттях помічаєш пасивність,втому,недисциплінованість,байдужість.
Щоб зацікавити вихованців,вчителі намагаються знайти форми подачі та засвоєння матеріалу,які б викликали у дітей інтерес до засвоєння знань.Готуючись до уроку,продумують,яку б проблемну,мовленнєву,ігрову ситуацію створити,як мотивувати необхідність опанування цього матеріалу,щоб учні мимовільно спрямовували свою увагу,активізували,пам'ять,мислення та засвоєння знань.Добирають предметні та сюжетні малюнки,дидактичний матеріал,багато наочностей виготовляють за власним задумом.
Для шестиліток складають подорожі в уявні казкові міста,країни,до лісу і т.д.Іноді вони епізодичні,на кілька хвилин заняття,а часом розраховані на весь урок,скажімо 'Подорож до казкового містечка' на уроці 'Закріплення вивчених звуків і букв'.Використовують касу букв,силуетнімалюнки квітів,звірят,будиночка,Чебурашки,яблуні з яблуками,кросворд.Подорож проводиться за таким планом:
1.Оголошення теми і мети.
-Діти,сьогодні ми з вами побуваємо у чудовому казковому містечку.Це містечко не просте,ми повинні добре знати вивчені букви,щоб подорожувати в ньому.Давайте насамперед виберемо вид транспорту.
-На чому поїдемо?Поїздом?
-Без чого не можна їхати?
-Правильно,без квитків.
2.Купівля квитків.
Квитками служать квіточки з кольорового паперу,на яких надруковані слова,що вивчались на попередніх уроках.
-Щоб 'купити' квиток,треба правильно прочитати слово. (Слова для квитків:чистота,лавочка,синичка,Марічка,вівчарі,овечка,смичок,чудеса,стрічка,чотири,вечір,річка,рівчак,дівчинка,горобчик,синочок,булочка,былочка,сонечко,читати,смерычка,дывчата,чабан,бичок.,чытко,чистить,чекати).
3.Дорога у 'поїзді'.
-Наш поїзд мчиться через ліс.Уявіть собі,що ви бачите дерева і квіти.
-Які дерева ви встигли побачити?
-Які квіти ростуть у цьому лісі?
4.Пропуск у казкове містечко.
-Біля воріт стоїть варта.Пропустить нас у місто тільки тоді,як відгадаємо загадку (магнітофонний запис):
Дуже я потрібна всім-
І дорослим,і малим.
Всіх я Розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга).
-Бачите,я ж вам говорила,що треба дружит из книгою,щоб побувати у казковому містечку.
5.Подорож по місту.
1.Вулиця Будівельна.
-Свою подорож ми почнемо з вулиці,першої від воріт міста.Хто вже знає її назву? (назва вулиці написана на папері і прикріплена до дошки).
-Правильно,Будівельна.Як бачите,це буде нова вулиця,крім назви,на ній ще нічого немає.А горобчики вже чекають житла.Отже,ми зможемо їм допомогти спорудити будиночок.
-Його можна побудувати з чарівних цеглинок,коли прочитати написи на них. (Зі зворотнього боку картонних прямокутників,що служать цеглинами,написані речення з прочитаних оповідань.У класі залунала весела пісенька про козлика.Прибув журавель до лисички на обід.)
- З яких оповідань ці речення?
Учні читають речення на чарівних цеглинах,називають,з яких вони оповідань,'зводять'будиночок.
-Які букви вивчили горобчики і показують з вікон свого будиночка? (На кожній цеглині є одна буква:(к,и,в,ї).
-Яке слово можна з цих букв скласти? (Київ).
-Скільки тут букв?Складіть з каси букв це слово.
-Скільки звуків,чому?
2.Вулиця Садова.
-Далі ми повертаємо на вулицю Садову.
-Чому вона так називається?
-Хто збирає яблука? (Їжачки).
-Давайте допоможемо їжачкам.Кожне яблуко незвичайне,зірвати і покласти в кошик можна тоді,коли прочитаєш речення (дібрані з книжок)
-Ось уже всі яблука у кошиках,їжачки вам дякують.Можна рушати далі.
3.Вулиця Загадок.
-Ось яку загадку нам приготували на вулиці Загадок (кросворд).
-Як ви думаєте,хто нам цю загадку загадав?
-Спробуємо дізнатись,Давайте спочатку впишемо у клітинки букви,яких не вистачає у словах.
-Хто здогадався,від кого ця загадка? (Від Гении).
-А ось зараз ми зустрінемся ще з одним героєм,коли відгадаємо ще одну загадку (магнітофонний запис):
Що за лялька,не Людина,
Дружить він із крокодилом...
-Хто ж це?На якій вулиці чекає нас Чебурашка?
4.Вулиця Весела.
-Чому так називається ця вулиця?
-Разом із Чебурашкою ми потанцюємо (фізкультхвилинка під музику 'Пісенька крокодила Гени')
5.Вулиця Київська.
-На честь якого міста названа вона?
-Що ви знаєте про Київ?
Робота з Букварем.Вибіркове читання.
-Як називається столиця України?
-Як називається дівчинка,що живе у Києві?
-Який музей збудовано на схилах Дніпра?
6.Вулиця Квіткова.
-Які квіти ви впізнали на цій вулиці?
-А ось і казкова квітка.Вона спить чарівним сном.Її можна розбудити,якщо добре знати букви.Кожна пелюстка відкривається тільки тоді,коли ми дуже швидко згадаємо п'ять слів,які б починалися цією буквою (а,с,х,м,о,л,н).
Діти відкривають пельстки квітки.
-На яку казкову квітку вона схожа? (Семицвітик).
7.Повернення з казкового містечка.
-Оце на сьогодні і вся подорож.Час вертатися назад.Чи сподобалось вам?
-Іншим разом ми проведемо подорож по іншим вулицям містечка.
Часто в першому класі використовують зустрічі з казковими персонажами,виготовленими з картону,поролону,Але найбільше дітям подобається Незнайко,виготовлений із старої ляльки.Вона прикріплена рухомо на паличці до столу,завдяки чому можна відтворювати деяки рухи,оживляти цього героя.Він допомагає ознайомлюватись з письмовим приладдям моленьким школярам,правильно користуватись зошитом,ручкою,олівцем.Пояснює правильну позу під час письма.Обведення фігур,зображених пунктиром.
Фрагмент уроку
1.Ознайомлення з завданнями уроків письма.
Незнайко:Доброго дня,друзі!Сьогодні я швидко навчу вас писати,читати,бігати...
Вчитель:Стривай,стривай,що ти сказав?Діти,хто він такий і чого хоче?
Школярі:Незнайко.
Незнайко:Правильно,малята.Я-Незнайко.Прийшов навчити вас писати,читати,бігати...
Вчитель:Бігати-це добре.А от чи вмієш ти читати і писати?
Незнайко:Я дуже гарно пишу і малюю.
Вчитель:Як ти малюєш,ми бачили в мультфільмі.А от писати...Напиши щось на дошці.
Незнайко:Та я напишу іншим разом.Я не...В мене дуже болить рука.Я поспішав,упав,забив руку...
Вчитель:Не соромно обманювати,Незнайку?Краще сідай та вчись разом з учнями.
Далі вчитель ознайомлює школярів із заванням уроків письма.
2. Ознайомлення з письмовим приладдям.
Вчитель:Незнайко,як називаються ці предмети,що лежать у мене на столі?
Незнайко:Це-ручка,це-палички (на олівці),це-коробочка (на пенал)...
Вчитель:Зажди,не так.Це все шкільні речі,або письмове приладдя.Діти,назвіть їх,а ти,Незнайку,запам'ятай.
Далі в ході заняття Незнайко називає дітей,які правильно сидять під час письма,в кінці показує зошити з друкованою основою тих учнів ,у яких найкраще виконано завдання.
З тих пір Незнайко часто з'являвся на уроках,обов'язково доводячи своїми незнаннями і своїм невмінням потребу старанно засвоювати матеріал.
Наприкінці уроку у першому класі та надалі вчитель використовує сюжетні таблиці,виготовлені власноруч,у які вплітаються завдання мовні та з читання.За допомогою картонної декорації створювалися мовленнєві та ігрові ситуації 'Розмова по телефону','Чарівна квітка','Знайди качкам каченят','Збери квочкам курчат','Збери врожай груш' (яблук,грибів,горіхів,шишок та ін.).
Гру 'Збери букетик' можна використовувати на уроках мови,де вивчається розбіжність у написанні.Наприклад,у третьому класі при вивченні теми 'Вправи на розрізнення префіксів і прийменників'.Гру 'Збери гриби' та аналогічні можна використовувати на уроках читання у першому класі для кращого засвоєння вивчених букв.На зворотньому боці картонних грибочків-слова ,наприклад до теми уроку 'Закріплення букви ф і звука [ф]'(асфальт,фігура,Софія,туфлі,фарба,фіалка,фабрика,форма,Федір,фара,ферма).Гра 'Прикрась ялинку' використовується в кінці другої чверті першого класу на підсумковому уроці.Це якраз напередодні Новорічних свят.На дошці прикріплюється велика ялинка з картону (а ще краще синтетична серед класу). До неї-іграшки,на яких написані речення про зиму,ігри тощо.Процитавши їх виразно,правильно,учень одержує право прикріпити іграшку на ялинку.Аналогічно можна провести ігри 'Будуємо дім','Формуємо поїзд','Збираємо букет'.
Школярі підростають,і з кожним роком важче їх здивувати.Іграшки,які діють у першому класі,у третьому постають смішними.Тому у третьому використовують сюжетно-рольові ігри.
Взяти гру 'Закінчення'.Педагог називає звуки,якими закінчується слово,учні мають згадати такі слова:[а]-парта,книга;[о]-вікно,дерево.
За кожне правильнее слово команда одержує одне очко,за повторне чи неправильне слово очко знімається.Обирається учень-судья,він веде рахунок на дошці чи табло.Другий варіант цієї гри:вчитеть показує предметні малюнки,діти називають тільки значення у слові-назві.Третій варіант:показує сюжетні малюнки,школярі відшукують предмети,назви яких закінчується цим звуком.
Дуже подобається вихованцям гра 'Хто більше',її можна використовувати на будь-якому уроці.Наприклад,при вивченні теми 'Прикметник'.До поданих іменників добирати влучні прикметники:Батьківщина(яка?);мова(яка?).
У ході таких ігор вчитель намагається здійснити і міжпредметні зв'язки.Далі використовуючи такі іменникі:вугілля (яке?);газ (який?)?нафта(яка?);торф (який?);вапняки (які?);.
Діти у першому півріччі вивчали корисні копалини,а на цьому уроці їх повторять.
При опануванні теми 'Загальне поняття про дієслово'проводиться гра 'Звук,відгукнись!'.Учні одержують картки з двома реченнями,в яких треба відшукати дієслова.За сигналом учителя вони називають дієслова,що починаються певним звуком.Для гри беруться дієслова,що починаються трьома-чотирма звуками.Вихованцям подобаються кросворди,ребуси,загазки.Наприклад,на уроці 'Подовжені м'які приголосні' застосовують кроссворд,у який треба вписати слова з подовженими м'якими приголосними.
Підвищують інтерес до навчання та активність учнів вправи-загадки у віршованій формі.Наприклад,третій класс,тама 'Прикметник'.У вірш вставити потрібні іменники і виписати їх стовпчиком у зошити,дібрати до них прикметники,виділити закінчення,визначити число,рід.
Щоб города перекопати,
Що беруть до рук?
(Лопати).
Потім з рук в м'яку грядку
Висівають що?
(Зернятка).
Щоб зернятко ожило,
Треба сонце і (тепло).
А чому рослинка сходить?
Бо корінчики п'ють (воду).
При засвоєнні теми 'Антоніми' використовують загадки на зразок:
Я антонім слову сміх
Не від радості,потіх.
Я буваю мимоволі
Від нещастя,горя,болю,
Від образи і невдач.
Відгадали слово?
(Плач).
На уроці 'Спостереження за вимовою слів з ненаголошеними [е],[и].Правило про написання слів з такими буквами'використовують такі загадки:
Прийшла вона із довгим віником
На бесіду з нашим півником,
Схопила півня на оюід
Та й замела мітлою слід
(Лисиця).
І маленькі,і старенькі
Влітку,взимку,навесні
Всюди вдягнені гарненько
У зеленій сукні всі.
(Ялинки).
Відгадати загадки,виписати в зошити слова на це правило,дібрати перевірні слова.
Третій класс,україньська мова,тема 'Споріднені слова.Корінь слова'.Відгадати загадку,до відгадки дібрати споріднені слова.
На весні веселить,
Влітку холодить,
Восени годує,
Взимку гріє.
(Дерево).
Дерево-дерев'яний,деревина,деревце.
Гра 'Відгадай прикметник' проводиться на уроці 'Загальне поняття про прикметник'.
1.Не солодкій,не кислий,не солоний. (Гіркий).
2.Не мокрий,не вологий. (Сухіи).
3.Не високий,не середній. (Малий).
Ігрові ситуації застосовують і на уроках читання.Зокрема,загадки чи вірші для оголошення теми та мети заняття.
Більший інтерес до опрацювання матеріалу викликає використання атрибутів для читання в особах,обігрування деяких предметів,епізодів з тексту.
Звичайно зловживати іграми на уроці не варто.Тільки правильно продумані ігрові форми з використанням виключно матеріалу занять допомагають навчатися цікаво,невимушено.
Ігрові прийоми навчання читати
Мова-це найсильніша зброя в руках вдумливого педагога, а інколи і єдиний засіб ефективного впливу на учнів. Рідна мова є одним з найважливіших предметів у системі навчально-виховного процесу.Їїособливе місце серед інших предметів визначається тим, що саме від знань, умінь і навичок з мовою безпосередньо залежать успіхи школярів в оволодінні знаннями з усіх предметів, зростання їх загального, культурного рівня. приділяючи велику увагу грамотності учнів, В.О. Сухомлиньський вказував на позитивну роль гри у підвищенні якості знань з мови. 'Дуже велике значення має ігровий елемент у процесі навчання',- писав він.
Цінним у використанні гри в навчанні учнів рідної мови є те,що учитель може використати при цьому спеціальни посібники.Хотілося б назвати книги:'Цікаві вправи та ігри з української мови в початкових класах','Ігри та цікаві вправи з української мови в перших-третіх класах','Мовні ігри в групі продовженого дня'.Але ці посібники учитель може використати,готуючись до уроків граматики.Вивчаючи рідну мову,дитина не лише опановує ті чи інші граматичні правила,а й,насамперед,читання.У цьому-запорука успішного засвоєння матеріалу з інших предметів.Від них часто можна почути,що,переходячі з молодших класів у старші,школярі ще слабко вміють читати.Звичайно,не все абсолютно залежить від учителя,але,безумовно,він-головна фігура в навчально-виховному процесі і від нього залежить багато.
При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів штабелювати один т той же текст ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю.А якщо сюди внести елемент загадковості,то виникне інтерес до навчання.І таким засобом,за допомогою якого можна зацікавити учнів,викликати в них інтерес до виучування матеріалу,є гра.Про використання гри з навчальною метою на сьогоднішній день написано багато.Але потрібно приділити увагу іграм саме на уроках читання.
Всім відомо,що процес читання на початковій його стадії-надзвичайно важливий для дітей,потребує від них значних розумових зусиль.А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій,невимушеній формі.
Ігри,які проводяться на уроках читання можна умовно поділити на такі види:
1.Ігри добукварногоперіоду;
2.Ігри букварного періоду;
3.Ігри,що сприяють виробленню і вдосконаленню навичок читання.
В добукварний період діти ознайомлюються з реченням,словом,голосними та приголосними звуками,спостерігають за утворенням цих звуків,а також ознайомлюються з умовними позначеннями вищезгаданих термінів.тут доцільно використати розрізну 'Азбуку в картинках'.Для цього розрізаємо на окремі картинки,наклеюємо на картон і складаємо в коробку по буквах.Ці картки дають можливість провести ігри при ознайомленні дітей з термінами 'склад','звук'.