Процес європейської інтеграції вносить зміни в усі сфери людської діяльності, не оминаючи і системи вищої освіти. Починаючи з 2004 року, Україна чітко визначилася з основними напрямками освітньої діяльності у контексті європейських вимог, зокрема входження до Болонського процесу.
Болонська декларація констатує тенденції до інтеграції, які проявляються в системі вищої освіти в рамках Європейського Союзу, і формулює ряд заходів, необхідних для розвитку і зміцнення цих тенденцій. На жаль, передбачувані конкретні заходи не завжди трактуються однозначно, а у випадках перекручень, пов'язаних з впровадженням основних засад Болонського процесу, викликають негативну реакцію з боку викладачів, студентів та громадськості.
Так, введення двоциклового навчання (бакалаврат і магістратура) суттєво звужує сферу застосування компетенцій, набутих на рівні бакалаврата, що викликає занепокоєння, адже кількість бюджетних місць в магістратурі (наступна ступінь) буде обмежена, а бакалаври, швидше за все, будуть незатребувані на ринку праці. Особливо це стосується підготовки учителів-предметників. Наприклад, згідно з діючими стандартами, бакалавр фізики, математики, хімії, мови тощо, має право викладати лише в основній школі; магістр – в старшій, але ж учнів старшої школи не зменшиться, оскільки в Україні загальна середня освіта є обов'язковою.
Поняття «Болонський процес» і «Болонська система» часто вживаються як ідентичні поняття і пов'язуються з уніфікацією системи освіти в Європі, тобто створенням єдиної освітньої системи, що є в корені невірним, оскільки у документах Болонського процесу з достатньою ясністю говориться, що його метою є не створення, а узгодження різних національних систем освіти між собою та приводяться можливі механізми їх узгодження, тому на національну систему освіти ніхто не зазіхає.
Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), яка має бути накопичувальною, здатною працювати в рамках концепції "навчання упродовж всього життя" у багатьох випадках ідентифікують з впровадженням кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вузі (КМСОНП), яка по ідеї мала би служити лише інструментом для впровадження ECTS. Такому перекрученню слугує недосконалість законодавчої бази (при організації навчального процесу у вишах до сьогоднішнього дня користуються «Тимчасовим положенням про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців», затвердженого Наказом МОН України від 23 січня 2004 р. N 48) та відсутність роз'яснювальної роботи серед працівників освіти і студентства. В жодному документі Болонської декларації немає вказівки чи то вимоги щодо форм здійснення контролю за навчально-пізнавальною діяльністю студента, так само як і щодо фіксованого обсягу обов'язкової і варіативної компоненти в навчальних планах. Єдине, що пропонується, це фіксація певної кількості кредитних одиниць у додатку до диплома європейського зразка за кожен успішно пройдений студентом курс.
Розширення мобільності студентів, викладачів та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом (за умови проведення змін у національних законодавчих актах щодо працевлаштування іноземців) також викликає занепокоєння у широкого кола представників української інтелігенції, пов'язаного з «витоком розуму» з України. Насправді, «витік розуму» був, є і буде, якщо не вирішиться проблема залучення молодих талановитих кадрів у сферу науки та виробництва, надання їм можливості самовдосконалюватися. Оскільки, пригнічений маленькою зарплатою і величезним навантаженням, позбавлений можливості самовдосконалюватися, здібний фахівець, в кінцевому підсумку з ентузіазмом прийме запрошення працювати в зарубіжному закладі, який створить йому умови для нормального життя і саморозвитку, дасть можливість розвиватися як ученому і вчителю. Тому ніякі штучні перешкоди не зупинять «витік розуму», а лише спростять процедуру отримання якісних знань, що зробить саму людину – студента, викладача, дослідника, працівника – конкурентоздатнішою на ринку праці, а сама освіта стане більш живою та відкритою до нових тенденцій, фундаментом для зміцнення міжкультурних та міжнародних зв'язків.
Джерело:http://pedagogika.at.ua/publ/problemi_vprovadzhennja_bolonskogo_procesu_v_ukrajini/1-1-0-527