Проблема розвитку людини стає пріоритетною в умовах сучасної соціокультурної, економічної ситуації. Саморозвиток, самовдосконалення людської особистості, її потенціалу - головний чинник успішності, ефективності реформ в різних галузях, а особливо в освітній. Професійне самовдосконалення як специфічний вид професійної діяльності - невід'ємна складова підготовки і перепідготовки спеціалістів.
Питання, пов'язані з посиленням непевного характеру навчання і професійного удосконалення педагога як умови його активної адаптації до нових обставин і моделей діяльності, підготовки до рішення нових професійних завдань набувають особливої актуальності в контексті модернізації освіти. В основі ідеології неперервної освіти лежить ідея підпорядкованості системи освіти завданням розвитку людей, їх особистісного розвитку, а не вузькоспеціалізованої підготовки або індивідуального навчання по окремим предметам. При цьому розвиток людини трактується як саморозвиток. Головне, що необхідно сучасній людині сьогодні навчитися швидко, раціонально, економно навчатися протягом життя, користуючись знаннями як інструментом у вирішенні життєвих проблем.
В умовах модернізації вітчизняної освіти, підвищення професіоналізму педагогів, перепідготовка відповідно до вимог сьогодення першочергове завдання, умова реформування всієї освітньої системи. Провідна роль в управлінні процесом неперервного професійного удосконалення належить методичній службі, що також потребує оновлення, реорганізації, побудови діяльності на принципах маркетингу, розповсюдження сучасних передових освітніх технологій, існуючих в межах регіональної системи освіти. Ключовою фігурою цього процесу - є вчитель. Для активного забезпечення участі учителів у процесі власної неперервної освіти необхідно обов'язково: виявити професійні потреби, утруднення; створити необхідні умови для мотивації освітньої діяльності; допомогти у визначення власних: мети, завдань власної педагогічної діяльності; створити умови для задоволення освітніх потреб, підібрати відповідні форми організації навчання дорослих, що забезпечать його ефективність.
Орієнтир методичної служби на конкретні потреби педагогів - ресурс ефективної взаємодії всіх суб'єктів навчально-виховного процесу і безперервного підвищення професійної майстерності керівних і педагогічних кадрів.
Потреби особистості - це внутрішній спонукачі до певної діяльності, психологічну структуру якої складають: потреби - завдання - засоби - рішення - дії - рефлексія. Потреби залежить від рівня розвитку людини, її оточення, культури, задоволення елементарних потреб веде до появи нових, але більш складних, розвинутих, головні з яких - самореалізація і самоствердження. У потребах проявляється взаємозв'язок людини з діяльністю, яку вона виконує, вони втілюються в бажаннях, мотивах поведінки, спонукають до активної діяльності, в той же час породжують певний комплекс обмежень щодо досягнення майбутнього результату.
Опора на особистості потреби та запити керівників і педагогічних кадрів та їх задоволення актуалізує особистісно орієнтований характер науково-методичної роботи, дозволяє залучати творчий потенціал педагогів до вирішення освітніх проблем сьогодення і водночас сприяє професійному розвитку і саморозвитку педагога, а в результаті і підвищенню якості освіти. Діагностика професійних потреб-умова, вимога, вагомий чинник, підвищення професійної майстерності керівних і педагогічних кадрів, основа освітнього маркетингу.
Маркетинг (від англ. market - ринок) передбачає вивчення ринку споживачів освітніх послуг, їх запитів, їх інтересів; розробку системи дій із реалізації освітніх послуг, ознайомлення з ними, забезпечення рекламою. Сучасні зміни в освіті диктують нові вимоги до організації освітнього процесу, зумовлюють необхідність використання освітнього маркетингу, «маркетинг важливо націлити на вирішення головного завдання освіти - на ефективне відтворення особистості як носія, споживача, користувача національного і світового інтелектуального потенціалу», «допомогти особистості оволодіти життєтворчістю; навчитись мистецтву життя, вчитися продовж життя». Головна функція маркетингу - організація комплексної діяльності щодо виробництва і збуту освітніх послуг, просування на освітній ринок послуг-новинок. Освітня послуга (educational services) - організаційний процес навчання для отримання (здобуття) необхідних знань, навичок і вмінь. Це особливий інтелектуальний товар, який надається однією стороною, котра організовує і здійснює процес навчання і отримується другою стороною.
Якщо проектувати дане визначення маркетингу на сферу діяльності методичного кабінету, доходимо висновку, що маркетингова діяльність методичного кабінету - це орієнтація на створення методичного продукту, надання освітніх послуг в рішенні проблем підвищення кваліфікації в між курсовий період, що задовольняють потреби, індивідуальні запити, вимоги вчителів на сучасному етапі і в майбутньому.
Організація роботи методичної служби на підставі маркетингу дозволяє максимально управляти процесом створення і реалізації освітніх послуг в рішенні проблем підвищення кваліфікації в міжкурсовий період, що задовольняють потреби, індивідуальні запити, вимоги вчителів на сучасному етапі і в майбутньому.
Організація роботи методичної служби на підставі маркетингу дозволяє максимально управляти процесом створення і реалізації освітніх послуг, сприяти вирішенню основних протиріч освітньої практики:
між потребою в сучасних знаннях, що професійно забезпечують педагога в умовах регіональної освітньої системи і відсутністю достатньої розробленості їх в системі методичної роботи в міжкурсовий період;
між потребою в новітніх технологіях навчання, виховання учнів, інтерактивних формах і методах роботи і недостатньою організацією процесу практичної допомоги педагогічним і керівним кадрам в підборі й опануванні актуальним змістом освіти і методами його реалізації;
між бажанням педагогів в самопізнанні, саморозвитку і їх готовністю до самоорганізації на рівні опанування новітніми технологічними і методичними знаннями, вміннями, рефлексією власної професійної діяльності;
між розмаїттям сучасних науково-методичних розробок щодо організації навчального-виховного процесу й недостатньою поінформованістю педагогів, готовністю до їх опанування і впровадження;
між необхідністю впровадження в методичну практику інноваційних форм і методів роботи з педагогічними і керівними кадрами на засадах андрагогіки та використання переважно традиційних форм і методів методичної роботи;
між спрямованістю на діагностику й задоволення освітніх потреб учителів і відсутністю системи аналітико-прогностичної роботи на діагностичних засадах.
Вирішити дані протиріччя можливо за умови цілеспрямованої діяльності щодо вивчення освітніх потреб, запитів педагогів, управління процесом розвитку професіоналізму через внутрішні і зовнішні фактори, активне запровадження спеціальних діагностичних методик, технологій аналізу, узагальнення попиту, управління процесом його задоволення.
Особливого значення ця проблема набуває в умовах сільського регіону, у контексті створення рівного доступу до якісного навчання. Віддаленість від методичних центрів, незначний рівень освітніх запитів сільського населення до школи, ускладнюють процес систематичного підживлення кваліфікації, а недостатнє науково-методичне, інформаційне забезпечення освіти знижує якість викладання, гальмує процес впровадження освітніх інновацій. Методичним кабінетам сільських регіонів необхідно змінювати вектори методичної роботи, надавати таку методичну допомогу сільським учителям, котра могла б забезпечити їх підготовку відповідно до сучасних вимог: у відборі змісту навчання, застосування інтерактивних технологій, оволодінні методами проектування особистісного розвитку учнів. Надати таку кваліфіковану допомогу, створити систему неперервного підвищення кваліфікації можливо лише за умов систематичного вивчення освітніх потреб і запитів педагога з опорою на особистісно орієнтований, особистісно-діяльнісний підходи.
Маркетингова діяльність методичного кабінету передбачає:
вивчення пріоритетних напрямків розвитку сучасної освіти й управління, усвідомлення проблеми регіональної системи уроків;
вивчення ринку освітніх потреб у методичних послугах педагогічних і керівних кадрів різних типів навчальних закладів;
визначення кола потенційних споживачів методичних послуг;
створення методичного продукту, визначення відповідності сучасним вимогам;
просування методичного продукту на ринку послуг шляхом взаємодії з освітніми, методичними організаціями;
наліз задоволеності користувачів методичним продуктом, освітньою послугою, мотивація до задоволення нових освітніх потреб;
прогнозування нових освітніх потреб педагогічних і керівних кадрів в умовах інноваційного розвитку.
Діяльність РМК щодо забезпечення умов надання маркетингових послуг в процесі підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів передбачає послідовність дій:
1. Вивчення та аналіз актуального стану розвитку освіти в регіоні, виокремлення проблем.
2. Вивчення освітніх потреб і запитів керівних і педагогічних кадрів шляхом:
діагностування;
анкетування;
індивідуальних співбесід;
вивчення адресних заломлень щодо актуальних проблем сьогодення;
застосування інтерактивних технологій навчання;
методичних десантів.
3. Аналіз, систематизація виявлених проблем, потреб, запитів.
4. Визначення форм, методів роботи з керівними і педагогічними кадрами в міжкурсовий період, корекція існуючих програм, планів підвищення кваліфікації.
5. Інтеграція з облІППО, освітніми установами освітнього округу та в межах освітнього простору міста (району), використання їх науково-методичного потенціалу.
6. Створення методичного продукту його презентація, встановлення відповідності задоволенню потреб і запитів педагогів.
7. Випуск інформаційно-методичного довідника з рекламою нових науково-методичних розробок і заходів щодо підвищення професійної майстерності керівних і педагогічних кадрів.
Пріоритетним напрямом роботи МК щодо запровадження освітнього маркетингу як засобу удосконалення системи підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів є діагностико-прогностична діяльність, що включає:
діагностику потреб педагогічних і керівних кадрів у підвищенні кваліфікації;
діагностику рівня педагогічного професіоналізму;
діагностику інформаційних потреб педагогів.
Забезпечення якості процесу неперервного підвищення кваліфікації, передбачає:
володіння методистами методами діагностування потреб села, міста, вимогах соціального замовлення до випускника, а також потреб в освітніх послугах, необхідних для його реалізації;
забезпечення випереджального розвитку науково-методичних служб і системи підвищення кваліфікації;
мотивація і стимулювання професійно-педагогічного саморозвитку педагога.
Діагностика потреб конкретного села, міста щодо змісту та вимог соціального замовлення до випускника сільської, міської школи і потреб учнів, батьків у освітніх послугах дозволить спроектувати зміст освітнього процесу, використати потенціал єдиного освітньо-культурного простору регіону, в якому інтегруються і взаємодіють усі структури дошкільного, шкільного, додаткового освітніх закладів, бібліотеки, Дому культури.
Створення і використання діагностичного пакету матеріалів на рівні міської (районної) методичної служби, кожного навчального закладу дозволить організувати цілеспрямовану, прогнозовану роботу з управління процесом удосконалення професійної компетентності та неперервного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх підготовки до вирішення сучасних проблем освіти в контексті переходу на новий зміст, структуру та 12-річний термін навчання.
Джерело:http://osvita.ua/school/manage/teaching/3988/