Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійс­нюють директор, його заступники з навчальної та виховної роботи, помічник директора з господарської частини. їхні права та обов'язки окреслені Положенням про середній за­гальноосвітній навчально-виховний заклад.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівни­ка державного, комунального загальноосвітнього навчаль­ного закладу здійснює відповідний орган управління осві­тою. Посаду керівника загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми влас­ності може займати особа, яка є громадянином України, має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше трьох років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, вста­новленому Міністерством освіти і науки України.

Призначення на посаду і звільнення з посади заступни­ків керівника та інших педагогічних працівників держав­ного загальноосвітнього навчального закладу здійснюють відповідні органи управління освітою за поданням керів­ника навчального закладу, комунального — власник за по­годженням з відповідним органом управління освітою.

Директор школи виконує такі обов'язки: забезпечує реалізацію державної освітньої політи­ки, діє від імені навчально-виховного закладу; розпоряджається в установленому порядку шкіль­ним майном і коштами, затверджує за погодженням з ра­дою навчально-виховного закладу кошторис та забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в уста­новах банків і є розпорядником кредитів; видає в межах своєї компетенції накази та розпоря­дження, обов'язкові для всіх учасників навчально-вихов­ного процесу; організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом і результатами, відповідає за якість і ефективність роботи педагогічного колективу, за дотриман­ня вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умо­ви для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі; за погодженням з радою навчально-виховного закла­ду призначає і звільняє своїх заступників, педагогічних працівників, помічника з господарської частини; за погодженням з профспілковим комітетом затвер­джує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'яз­ки працівників навчально-виховного закладу; створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, пошуку та використання ними ефективних форм і методів навчання та виховання; несе відповідальність за свою діяльність перед учня­ми, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

Заступник директора з навчальної роботи організо­вує та контролює процес навчання школярів, їх загально­освітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і пове­дінку; перевіряє виконання навчальних планів і програм, якість знань, умінь і навичок учнів; здійснює керівництво методичною роботою з учителями школи. Заступник директора з виховної роботи організовує позакласну виховну роботу і дозвілля учнів школи, надає необхідну допомогу класним керівникам, вихователям та іншим працівникам школи, що залучаються до проведен­ня виховної роботи з учнями, підтримує зв'язки з поза­шкільними установами, громадськими організаціями і державними органами, причетними до виховання молоді. Помічник директора з господарської частини відпові­дає за збереження шкільних будов і майна, матеріальне за­безпечення навчального процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

Не менш важливе дотримання керівником педагогіч­ного такту у взаємодії з педагогічним колективом. Загалом керівник має дотримуватися у своїй роботі таких правил:

1. Однаково ставитись до всіх членів колективу, нічим не виявляти свої симпатії чи антипатії, оцінювати вчите­лів за їхньою працею.
2. Бути принциповим у значущому і поступливим у дрібницях. Зайва принциповість у дрібному сприймаєть­ся як адміністративна амбіція намагання продемонс­трувати свою владу, обмежити самостійність у творчості вчителя.
3. Радитися з колективом. Це правомірним є тоді, коли керівник не цілком впевнений у своєму рішенні, і тоді, коли він цілком впевнений у ньому. Порада підлеглого, неза­лежно від її цінності, зближує його з керівником.
4. Не виносити на загальне обговорення нетипові по­милки чи діяльність вчителів, які не дають нічого пов­чального для колективу. Про них ведуть мову тільки з тим, хто їх допустив.
5. Керівництво і контроль мають здійснюватися дифе­ренційовано, в групових та індивідуальних формах. Дирек­тори, які полюбляють виступати перед широкою аудиторі­єю, зловживають нотаціями, часто втрачають зв'язок з ко­лективом.
6. Формулюючи зауваження, необхідно передбачати можливу реакцію на них учителів.
7. Не перетворювати конфліктну ситуацію у тривалий конфлікт. Керівник незрівнянно менше, ніж рядовий учи­тель, має право ображатись, не розмовляти, не вітатись то­що. Навіть здогадка, що керівник «помстився» комусь, кидає тінь на його репутацію.
8. Поділ учителів на кращих і гірших має бути вмоти­вованим і переконливим.
9. Не допускати образ, приниження людської гідності вчителя ні перед колективом, ні перед учнями, ні в індиві­дуальній розмові, навіть тоді, коли доводиться вести мову про його професійну непридатність, переведення на непедагогічну роботу.
10. Виявляти делікатність у своїх запитаннях, реплі­ках, жестах, поглядах, поведінці. Якою б не була оцінка вчителя, вона не повинна супроводжуватися ні іронічним тоном, ні зневажливим жестом чи поглядом.

У багатьох школах діє і такий громадський орган, як щомісячна нарада при директорі школи. Залежно від обго­ворюваної проблеми на її засідання запрошують всіх пра­цівників школи або лише тих, кого вона стосується. Така форма роботи дає змогу оперативно розв'язувати питання навчально-виховної діяльності школи, здійснювати кон­троль за виконанням рішень наради та рішень засідань пе­дагогічної ради і ради школи.

Перспективний план розвитку школи, як правило, охоплює аналіз роботи школи за попередній період, визна­чення важливих завдань на новий період, зміну контин­генту учнів і класів-комплектів, організаційно-педагогічні проблеми розвитку школи, головні напрями вдосконален­ня навчально-виховної роботи, роботу з педагогічними кадрами, адміністративно-господарську діяльність, розви­ток матеріально-технічної бази.

Річне планування діяльності школи. Планування на рік дає змогу поєднувати перспективні завдання з конкрет­ними завданнями на семестр, місяць навчального року.