В основу методичного підходу до вивчення теми «Комп’ютери та їх застосування» у 2-му класі покладено такі принципи:
Головна мета застосування комп’ютера в молодших класах повинна носити світоглядний, загальнокультурний характер, бути спрямованою на розвиток логічного мислення та особистості дитини взагалі, формування основ комп’ютерної грамотності в учнів.
Функції комп’ютера:
- Комп’ютер – інструмент формалізації знань про предметний світ.
- Комп’ютер – активний елемент предметного світу.
- Об’єднання розвитку логічного та образного мислення дитини.
- Зміст і методика викладення мають бути спрямовані на розвиток теоретичного мислення та здобуття учнями відповідних практичних умінь і навичок.
- Комп’ютер є не тільки об’єктом вивчення, а й засобом реалізації, збагачення та сприяння розвитку міжпредметних зв’язків.
- Формування культури роботи за комп’ютером.
Молодші школярі повинні оволодіти навичками роботи за комп’ютером, ознайомитися з його можливостями, розвинути логічне мислення, навчитися використовувати комп’ютер для складання текстів, малюнків, розвивати творчі здібності.
Здібність учнів розвивається в процесі діяльності, тому уроки слід будувати так, щоб урахувати вікові та індивідуальні особливості учнів, бо непосильні завдання можуть дати негативний результат (використання диференційованого навчання). Слід врахувати поступовий і цілеспрямований розвиток творчих здібностей і розвиток мислення дитини. Особлива увага повинна приділятися застосуванню здоров’язберігаючих технологій навчання, а саме:
- створення сприятливих умов навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);
- оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
- повноцінний та раціонально організований руховий режим.
Урок починається з «хвилинки-розминки» (використовую завдання на розвиток пам’яті, уваги, а також логічні, математичні та лінгвістичні завдання). Потім повідомлення теми та завдань уроку. Важливо викликати інтерес до теми, показати необхідність її вивчення. В ході перевірки домашнього завдання і повторення вивченого здійснюю активізацію мислення школярів і готую до сприйняття нового матеріалу. Підвищити працездатність школярів, їхню увагу і зібраність вдається за рахунок проведення невеликої письмової роботи (графічного диктанту або розв’язання логічної задачі). На другому етапі уроку намагаюся чітко й доступно пояснити матеріал, ставлю перед учнями нове завдання або проблемну ситуацію, розв’язання якої здійснюється колективно. Основні етапи, правила, алгоритми, сформульовані під час колективного обговорення розв’язання задачі (проблеми), можуть бути записані школярами в робочі зошити. Перед наступним етапом роботи обов’язково проводиться фізкультхвилинка. Далі відбувається організація індивідуальної роботи учнів за комп’ютером. Особливу увагу приділяю постановці навчального завдання, здійснюю контроль і координацію роботи учнів, за необхідністю консультую учнів з найбільш складних питань. Успішне виконання практичної роботи за комп’ютером забезпечує кожному учневі комфортне середовище. Це дозволяє організовано перейти до завершального четвертого етапу уроку – пояснення домашнього завдання, підбиття підсумків.
Основна увага спрямована на розвиток практичних навичок роботи за комп’ютером, а також на розвиток логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння аналізувати і узагальнювати, що зміцнює зв’язки між інформатикою та іншими предметами.
Умовою успіху в розвитку критичного мислення є висока пізнавальна активність учнів. Навчальний матеріал стає предметом активних розумових і практичних дій. Тому кожен урок будую так, щоб підтримувати в учнів стійкий інтерес, навчальну активність, бажання творити і пізнавати. Застосовую ігрові технології, проблемне навчання, комунікативні технології, інтерактивні методи навчання. Великий вплив на розумовий розвиток мають логічні ігри. Маніпулюючи з різноманітними варіантами зображень, використовуючи алгоритм розгадування, учень не лише краще запам’ятовує терміни, а й розвиває логічне мислення та винахідливість.
Під час навчання слід використовувати різноманітні форми і методи, види діяльності – ігрову, навчально-ігрову, практичне експериментування, конструювання, художню діяльність, дослідження, співпрацю в парі, групову взаємодію. Однією з найцікавіших та найефективніших для молодших школярів є ігрова діяльність. При виборі ігор необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей, їх моральний та фізичний розвиток, інтереси та уподобання, а також мету кожного конкретного уроку.
Для молодшого школяра знання починаються від здивування і задоволення, від одержання відповідей на запитання, які виникають у нього в процесі отримання інформації під час пізнання навколишнього світу. Завдання вчителя – зробити цей процес цікавим і навчити дитину здобувати знання.
Курс інформатики в початковій школі вносить значущий внесок до формування інформаційного компоненту загальнонавчальних умінь і навичок, вироблення яких є одним з пріоритетів загальної освіти. Більш того, інформатика як навчальний предмет, на якому цілеспрямовано формуються уміння і навички роботи з інформацією, може бути одним з провідних предметів, що допомагає придбанню учнями інформаційного компоненту загальнонавчальних умінь і навичок.