Дистанційне навчання (ДН) — освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем (або групою викладачів), віддаленим у просторі або часі від учня (або групи учнів).
Сучасне дистанційне навчання здійснюється в основному за допомогою технологій і ресурсів мережі Інтернет.
Термін «дистанційне навчання» іноді вживається для позначення форм навчання, що існували задовго до появи комп'ютерів: заочне, кореспондентське, домашнє навчання, екстернат, для яких характерно навчання на відстані, дистанції.
Серед тлумачень змісту дистанційного навчання виділяють два підходи, які істотно розрізняються з дидактичної точки зору.
Перший досить розповсюджений сьогодні підхід такий: дистанційне навчання — обмін інформацією між учителем і учнем (групою учнів) за допомогою електронних мереж чи інших засобів телекомунікацій. Учень розглядається як одержувач деякого інформаційного змісту і системи завдань для його засвоєння. Результати самостійної роботи повертаються знову вчителю, який оцінює якість і рівень засвоєння матеріалу. Під знаннями розуміється трансльована інформація, а особистий досвід учнів і їх діяльність щодо конструювання знаньмайже не організовуються.
Другий підхід принципово відрізняється від попереднього. Основою дистанційного навчання виступає особистісна продуктивна діяльність учнів, яка будується за допомогою сучасних засобів телекомунікацій. Цей підхід припускає інтеграцію інформаційних і педагогічних технологій, що забезпечують інтерактивність взаємодії суб'єктів освіти і продуктивність навчального процесу. Обмін і пересилання інформації відіграють у цьому випадку роль допоміжного середовища організації продуктивної освітньої діяльності учнів. Навчання відбувається в реальному часі (чат, відео зв’язок, спільні для віддалених учнів і вчителя «віртуальні дошки» із графікою тощо), а також асинхронно (телеконференції на основі електронної пошти, форуми). Паралельно зі створенням учнями освітніх продуктів відбувається їх внутрішнє освітнє зростання. Особистісний, креативний і телекомунікативнийхарактер освіти — основні риси дистанційного навчання цього типу. В процесі дистанційного навчання передбачається наявність викладача і учнів, їх спілкування, спілкування між собою, а також наявність у системі підручника, необхідного комплекту засобів навчання.
Розвиток системи дистанційного навчання обумовлений сукупністю переваг і можливостей. Це насамперед більш гнучкі умови навчання для дітей, які не змогли чи не можуть здобути її традиційним шляхом через віддаленість від кваліфікованих навчальних закладів, фізичних недоліків, індивідуальних особливостей і потреб.
Дистанційне навчання спроможне задовольнити додаткові освітні потреби учнів, особливо з навчальних дисциплін, змістовна частина яких дуже швидко змінюється, до яких слід віднести інформатику. Талановитий учень сільської школи може, наприклад, одночасно навчатися дистанційно у висококваліфікованих фахівців, які знаходяться в будь-якому куточку країни і світу, не залишаючи свого місця проживання. За допомогою електронних мереж учень з будь-якого міста чи села має доступ до світових культурних і наукових скарбів, вчиться в престижних університетах світу.
Дистанційне навчання має такі переваги перед очним
- - оперативні (подолання бар'єрів у просторі та часі, одержання актуальної «свіжої» інформації, швидкий зворотний зв'язок),
- - інформаційні (зростає доступність освітньої інформації, що знаходиться на спеціалізованих серверах, постачається учневі за допомогою інтерактивних веб-каналів, публікується в телеконференціях, списках розсилання й інших засобах мережі Інтернет),
- - комунікаційні (збільшується кількість потенційних учасників навчання — школярів, учителів, фахівців, які оперативно взаємодіють один з одним за допомогою електронних мереж, ліквідуються територіальні обмеження для проведення Інтернет-уроків, проектів, олімпіад),
- - педагогічні (внаслідок специфіки дистанційних телекомунікацій навчання стає більш мотивованим, інтерактивним, технологічним індивідуалізованим, спрощується публікація учнівських робіт у мережі, їх експертиза та оцінка),
- - психологічні (створення більш комфортних, порівняно з традиційними, емоційно-психологічних умов для самовираження учня, зняття психологічних бар'єрів і проблем, усунення помилок усного спілкування),
- - економічні (загальні витрати па навчання зменшуються через економію транспортних витрат, витрат на оренду приміщень, скорочення «паперового» діловодства і тиражування посібників),
- - ергономічні (учні і вчителі мають можливість розподіляти час занять за зручним для себе графіком і темпом, вибирати і використовувати для занять найбільш придатну техніку і комп'ютерне устаткування)
У таблиці 2.1 наведено порівняльні ознаки традиційної освіти і ДН
Таблиця 2.1
|
№ з/п |
Ознакипорівняння |
Традиційна освіта |
Дистанційна освіта |
|
||||
|
1 |
«Центр»освітньоїпарадигми |
Школа, вчитель, його професійні знання, жорстко визначені освітні технології |
Учень та вибрані ним методи, технології і засоби навчання |
|
||||
|
2 |
Сутність процесунавчання |
Репродукція знання учителя в учнях з використанням спрощених проблем |
Постановка учнями реальних проблем і детальне вивчення кроків, методів і засобів розв'язування цих задач |
|
||||
|
3 |
Роль учителя |
Практично єдиний доступний експерт в даній галузі та єдине джерело інформації |
Радник і помічник учню |
|
||||
|
4 |
Роль учня |
Пасивно вбирає знання відучителя |
Активна (учень сам ставить реальні задачі, або одержує їх від компаній, і шукає підходи до їх розв'язання) |
|
||||
|
5 |
Навчальнапрограма інавчальний курс |
Жорстка, статична |
Гнучка, динамічна |
|
||||
|
6 |
Час навчання |
Жорстко регламентується |
Визначається самим учнем |
|
||||
|
|
7 |
Підручник з курсу |
Друкований, пасивний, некольоровий, статичний |
Постійно поновлюється, електронний, мультимедійний, активний, кольоровий з можливістю виклику зовнішніх програм; необмежені дже рела глобального інформаційного простору |
||||
|
|
8 |
Технічні засоби навчання |
Лабораторії і комп'ютерні мережі, що надаються школою |
Домашній комп'ютер і/або підключення до інтернету. віртуальні наукові лабораторії |
||||
|
|
9 |
Додаткові інформаційні джерела з курсу |
Локальні, лімітовані |
Глобальні найкращі світові інформаційні джерела, необмежені |
||||
Дистанційна форма навчання передбачає створення і використання єдиного інформаційно-освітнього середовища, яке містить різні електронні джерела інформації, а саме:
- - курси дистанційного навчання, електронні підручники, розташовані на вітчизняних освітніх серверах (для різних моделей дистанційного навчання):
- - віртуальні бібліотеки;
- - бази даних освітніх ресурсів;
- - веб-квести, призначені для цілей навчання;
- - телекомунікаційні проекти;
- - віртуальні методичні об'єднання вчителів;
- - телеконференції, форуми для вчителів і учнів;
- - консультаційні віртуальні центри (для вчителів, школярів, батьків);
- - наукові об'єднання школярів.
Навчальне середовище формується таким чином, щоб учень мав вільний доступ з будь-якого курсу до:
- - інформаційного забезпечення (довідники з відповідних предметів, енциклопедії, консультаційний центр);
- - необхідних розділів курсів із суміжних галузей знань;
- - лабораторних робіт, практикумів;
- - веб-квестів;
- - проектів.