«У душі кожної дитини залишаю частинку тепла свого серця»
Актуальність проблеми. Нині впроваджуються освітні моделі, що ґрунтуються на гуманістичних засадах, тобто є особистісно зорієнтованими. Вони відображають особливості сучасного соціокультурного простору та забезпечують реалізацію завдань нового Державного стандарту загальної початкової освіти.
В умовах інтеграції України в європейський освітній простір набуває актуальності проблема пошуку шляхів підвищення ефективності та результативності навчального процесу в початковій школі. Сучасний соціокультурний процес характеризується глобалізацією масмедійного простору. Інтенсивне проникнення в освітній простір інформаційно-комунікаційних технологій викликали в початковій освіті появу не лише позитивних тенденцій, пов'язаних насамперед із розширенням горизонтів її доступності, а й нових суперечностей і ризиків, викликаних стрімким поширенням інформації.
12.11.2014-1-1
Отже, нині важливого значення набуває впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес. В Україні прийнята державна цільова програма «Сто відсотків», метою якої є впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій. За допомогою ІКТ створюються умови для формування ключових та предметних компетентностей школяра, його повноцінної самореалізації, адже вони дають змогу максимально розкрити зміст уроку, стимулюють активність учнів, розвивають їхні творчі здібності. Усвідомлення важливості створення таких умов у навчально-виховному процесі зумовило вибір теми дослідження: «Використання ІКТ на уроках у початкових класах».
Основна ідея дослідження базується на положенні про те, що застосування інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу зацікавити учнів, зробити урок захопливим, яскравим, емоційно насиченим та сприяти ефективнішому навчанню школярів. Учні матимуть змогу слухати, чути, аналізувати, висловлювати власні думки про вивчений матеріал, розвивати практичні навички користування сучасними ІКТ із метою розв'язання життєвих та навчальних завдань.
Використання комп'ютерних програм, конструкторів уроків, тренажерів, презентацій, анімації, аудіо-, відео- та фотоматеріалів створює новий мультимедійний контент уроку. Принциповим положенням є гармонійне поєднання комп'ютерної грамоти з українською мовою, літературним читанням, математикою, природознавством, музикою, образотворчим мистецтвом, трудовим навчанням і, як результат, — створення нового, якісного, сучасного інтегрованого уроку.
Об'єкт дослідження: учні початкових класів.
Предмет дослідження: інформаційно-комунікаційні технології навчання як засіб формування ключових та предметних компетентностей учнів.
Метою роботи є визначення ефективних методів та форм використання інформаційно-комунікаційних технологій для:
  • формування вміння свідомо й творчо працювати в інформаційному просторі;
  • підвищення зацікавленості до навчання;
  • виховання ініціативності та відповідальності;
  • розвитку вміння ставити цілі та досягати їх;
  • формування ціннісного ставлення до знань.

На основі визначеної мети вирішуються такі завдання:

  • визначити роль і місце ІКТ у навчальному процесі;
  • визначити роль і місце ІКТ у стимулюванні творчої активності учнів;
  • перевірити ефективність застосування ІКТ на уроках у початкових класах.
Науково-теоретичне обґрунтування досвіду
Теоретичну основу дослідження склали роботи з питань сучасних педагогічних технологій (О. Пометун, Л. Пироженко, Л. Масол, Л. Аристова). Дослідження вчених і педагогів-практиків (Л. Масол, І. Красильникова, І. Гудчина, Р. Петеліна, С. Полозова, В. Едігей, В. Скворцова) переконливо свідчать про те, що використання ІКТ під час навчально-виховного процесу має такі основні переваги: здійснюється диференціація навчального процесу; розширюється контроль за навчальною діяльністю учнів і забезпечується на цій основі зворотний зв'язок; створюються умови для підвищення рівня зацікавленості учнів у навчальній діяльності завдяки внесенню елементів новизни. Практична значущість дослідження полягає у створенні рекомендацій щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні предметів, які стануть у пригоді вчителям початкових класів, а особливо молодим спеціалістам. Шляхи реалізації науково-методичної проблеми. Системне використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй педагогічній діяльності протягом останніх років сприяло підвищенню якості освіти учнів.
Технології реалізації
Зупинимося на докладнішому висвітленні технології реалізації досвіду методичної проблеми. При підготовці та проведенні уроків використовую пакет МS Оfficе, що містить текстовий редактор Word, електронні презентації PowerPoind. Електронні презентації дають змогу при незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, складені за допомогою PowerPoind, — видовищні й ефективні в роботі з інформацією.
12.11.2014-1-4
Вивчення програмового матеріалу забезпечується шляхом мотивації до навчальної діяльності: створення проблемних ситуацій, ознайомлення учнів із різними стандартними та нестандартними ситуаціями, аналіз практичного значення засвоєних понять та термінів. Адже такі завдання сприяють формуванню в учнів компетентності в життєвих ситуаціях шляхом розв'язання ситуативних завдань, формують особистісне ставлення до проблеми, що вирішується, вчать орієнтуватися в навчальному матеріалі та переносити ці знання на інші сфери життя. Застосування на уроці комп'ютерних тестів і діагностичних комплексів дає змогу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу і своєчасно його скоригувати. Як результат — формуються ключові та предметні компетентності учнів, адже ця робота пов'язана з культурою мислення, аналітичною рефлексією, вчить самостійно приймати рішення. Так, на підсумковому етапі уроку під час закріплення програмового матеріалу учні розгадують кросворди, тести. Значну роль у роботі з підготовки та накопичення дидактичних матеріалів відіграє комп'ютер: моделювання та конструювання навчальних занять, позакласних заходів, створення мультимедійних презентацій, електронних засобів навчання. Все це дає змогу сформувати банк даних. З метою реалізації принципів особистісно зорієнтованого навчання, створення умов для розвитку, саморозвитку творчих здібностей учнів використовуємо нетрадиційні форми проведення уроків. З метою активізації особистісної позиції учня в навчальному процесі на основі вміння самостійно отримувати нові знання, формування активної життєвої позиції в педагогічній діяльності застосовуємо метод проектів. Професійна діяльність не обмежується лише уроками, власні педагогічні ідеї реалізую також у позаурочній та гуртковій роботі. Це дає змогу формувати ключові та предметні компетентності учнів, розвивати їхні творчі здібності. Важливу роль у цій роботі також відіграє використання ІКТ. Для створення творчих робіт навчаю дітей використовувати Інтеренет-ресурси. У класі постійно діє «Творча майстерня» — виставка найкращих робіт, яка постійно оновлюється. Щодо форм та методів навчання, добираю ті, які найбільше імпонують моїм учням, мені як учителю, є оптимальними для мети, якої намагаюся досягти, не орієнтуючись на педагогічну моду. Цікавлюся усім новим. Застосовую елементи проектної технології, інтерактивні методи, ІКТ у навчанні й вихованні.
12.11.2014-1-5
Результативність роботи. Моніторинг якості знань учнів класу адміністрацією школи засвідчив підвищення середнього та достатнього рівнів навчальних досягнень. Це підтверджує те, що я змогла правильно окреслити шляхи індивідуального розвитку кожного учня, враховуючи його психофізіологічні особливості.
Результативність роботи прослідковується в тому, що учні:
  • уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;
  • охоче виконують творчі, презентаційні роботи;
  • уміють співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;
  • успішно опановують навчальні програми відповідно до вимог Державного стандарту загальної початкової освіти;
  • самостійно використовують Інтернет-ресурси.

Учні, які досягнули високого рівня знань, займають призові місця у районному турі знавців української мови ім. Петра Яцика. Вони беруть активну участь у районних олімпіадах із математики та природознавства, є переможцями всеукраїнських конкурсів «Колосок», «Соняшник», «Патріот» та міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру». Стали переможцями у всеукраїнській акції «Нагодуй горобчика». Брали участь і отримали нагороди у багатьох шкільних, районних, міських, всеукраїнських конкурсах художньої праці, а саме: «Осіння феєрія», «Енергія — це життя», «Я ліплю із пластиліну...», «Динамо» тощо.

Але найголовніше—це те, що за час навчання у початковій школі учні стають особистостями, які вміють самостійно вчитися, думати, виявляють зацікавленість до навчання, докладають вольових зусиль, добирають, знаходять потрібні знання, способи розв'язання задачі, уміють організовувати свою працю і працю в кооперуванні з іншими.
У своїй роботі намагаюся правильно організувати життя й навчання кожної дитини з її неповторною індивідуальністю, забезпечити таке спілкування з дитиною на кожному етапі її розвитку й навчання, яке дасть максимальний ефект. Підтримую систематичний контакт із батьками. Спрямовую їх на продуктивну співпрацю та долучаю до навчально-виховного процесу, дотримуючись поєднання: школа — дитина — сім'я.
Якщо підтримувати, стимулювати перші паростки самостійності, самовираження, то цілком можливо, що мої вихованці стануть успішними творчими особистостями, здатними пізнавати й творити навколишній світ і своє життя. А в майбутньому вони стануть конкурентоздатними на ринку праці.
Висновки. Отже, використання ІКТ на уроках у початковій школі дає змогу підвищити якість навчання, формувати необхідні ключові та предметні компетентності, навички практичного застосування набутих знань, створює умови для ефективної взаємодії педагогів з учнями та батьками, розвиває творчі здібності, що є необхідною умовою подальшої максимальної реалізації особистості в сучасному житті.
Ольга ГОЛЯК вчитель початкових класів спеціалізованої школи № 211 Оболонського району м. Києва Всеукраїнська газета для вчителів початкових класів «Початкова освіта» № 3 (723), лютий 2014