Перспективна система освіти повинна створюватися на основі поєднання НОВІТНІХ природничо наукових і гуманітарних знань, однією з своїх пріоритетних цілей мати формування у людей таких якостей, які дозволять їм з успіхом адаптуватися, жити і працювати в умовах нового століття. Серед таких якостей можна виділити:
• системне наукове мислення;
• екологічну культуру;
• інформаційну культуру;
• творчу активність, толерантність;
• високу моральність.
Саме ці якості людей повинні забезпечити виживання і подальший стійкий розвиток цивілізації. Тому саме вони і повинні бути пріоритетними цілями для системи випереджальної освіти.
Швидкий розвиток змісту знань і актуальної діяльності стосовно предметної галузі, а значить і змісту навчання інформатики передбачає корекцію цілей навчання і відіграє ведучу роль у розвитку цього навчального предмета.
У той же час не можна не відзначити прямого постійного впливу і встановлених цілей навчання на добір змісту навчання з предмету.
Нове бачення цілей навчання (їхня орієнтація на конкретні очікуванні результати навчання, особистісні запити, і багаторівневість і профілізацію) вимагає вирішення проблем зміст;' навчання в конкретних освітніх навчальних закладах на основі освітніх стандартів з інформатики як для загальноосвітньої школи і шкіл нового типу, так і для педагогічних вищих навчальних закладів. На добір змісту шкільного курсу інформатики впливають дві групи основних чинників:
1. Науковість і практичність. Зміст навчального курсу інформатики повинен йти від науки інформатики (тобто не суперечиш сучасному стану науки І бути методологічно витриманим); вивчення предмета повинно давати такий рівень фундаментальних знань учнів, який дійсно міг би забезпечувати підготовку учнів до майбутньої професійної діяльності в різних сферах (практична мета).
2. Доступність і загальноосвітність. Матеріал, який включається до курсу інформатики, має бути доступним для засвоєння учнями. Курс інформатики повинен, крім того, відображати найбільш загальнозначущі, загальнокультурні, загальноосвітні відомості з відповідної галузі наукових знань.
Обумовлюючи зміст навчального предмета цілями навчання, саме через поняття і міру їх сформованості в учня можна визначити досить точно, чи досягнуті поставлені цілі. Взаємовплив цілей І змісту навчання двосторонній: при формулюванні цілей необхідно як можна детальніше описати необхідні результати навчання, виділивши системи понять, що формуються, і умінь, визначивши і приписавши кожному компоненту вагову характеристику, що відображає його важливість на даному етапі навчання, а також розробити систему тестів для ефективного контролю управління навчально-пізнавальною діяльністю на всіх етапах навчання. Таким чином, рівень сформованості системи понять, що вивчаються, є одним з основних критеріїв досягнення цілей навчання.
Питання полягає у доборі основ класифікації напрямів профільної диференціації при вивченні інформатики.
В системі освіти США можна виділити три основні моделі комп'ютерної освіти:
1) модель поточного програмування ;
2) "бізнес-модель";
3) "користувацька" модель.
В першій моделі ставиться мета навчити дітей використовувати комп'ютери, які є у них в школі і вдома. Зрозуміло, існують певні переваги такого підходу, оскільки він будується на існуючій матеріальній базі.
Другий підхід полягає в тому, що зміст навчання курсу визначається, виходячи з вимог, які висуваються різними фірмами, коледжами і університетами. У цій моделі ще і сьогодні перевага віддається вивченню мов програмування. "Програмістський" ухил у навчанні інформатики в США можна пояснити тим, що професія програміста протягом цілих десятиріч є найбільш престижною і високо оплачуваною. Як видно, в перших двох моделях формування комп'ютерної грамотності в США основною метою є уміння програмувати, щоправда., нарізних рівнях.
Деякі школи США відмовилися від навчання програмування як ведучої компоненти комп'ютерній грамотності. Ці школи обрали "ухил користувача" при навчанні інформатики. Основний аргумент, який вони висувають на користь цього, полягає в тому, що кожному доведеться працювати з комп'ютером, але лише тільки мала частина випускників стане програмістами.
При визначенні змісту профільного навчання інформатики можна піти різними шляхами: можна враховувати категорії користувачів обчислювальних систем: інженери, оператори, програмісти (системні, проблемні), проектувальники, адміністративні працівники.
За іншою класифікацією профільні курси можна поділити на два напрями - фундаментальний І прикладний. Для фундаментальних курсів основною функцією їх навчання є формування наукового світогляду, а для прикладних - підготовку до практичної діяльності.
Актуальним сьогодні при виділенні цілей профільного навчання є врахування майбутньої практичної діяльності школярів за рівнем використання комп'ютері, що дозволяє виділити такі напрями в підготовці школярів.
1) Користувач:
• не програмуючі користувачі - які будуть вирішувати свої задачі за допомогою комп'ютера, не вивчаючи мови програмування; їх часто називають кінцевими користувачами; підготовка предметних фахівців (лікар, адміністратор, педагог, інженер та ін.), у співпраці з якими системний аналітик вирішуватиме задачі перекладу змістових представлень предметної галузі на мову формалізованих моделей і описів. При цьому лікар або адміністратор може навіть не мати уявлення про будову та принцип функціонування комп'ютера і принципи програмування, але володіння основами системно-інформаційного підходу для успішного виконання роботи йому необхідне;
• програмуючі користувачі - пишуть програми для розв'язування своїх задач;
2)Системні аналітики. Для них особливо важливим є знання теоретичних принципів і практичні навички побудови формальних моделей і роботи з ними; "Інформатика для економістів", аналіз діяльності підприємства, розробка і випробування моделі, інформаційні системи і бази даних.
Цей список можна продовжити. В кожному з таких курсів вивчається той розділ інформатики, предмет якого перетикається з предметом відповідної науки. Основне завдання курсів подібного типу - розвиток наукових уявлень, формування наукового світогляду, збагачення навчання основ інших фундаментальних наук методами наукового пізнання, які були розвинуті в галузі інформатики (моделювання, формалізація і ін.). Очевидно, що в кожному курсі, незалежно від його спрямованості, до найважливіших тем буде віднесена тема - "Програмне забезпечення".
Крім того, сьогодні виділяють такі напрями предметної спеціалізації:
3) Програмісти:
- системні програмісти - створюють та налагоджують програмне забезпечення, яке полегшує працю інших програмістів, наприклад, транслятори, операційні системи;
- прикладні програмісти ~ створюють прикладні програм;
4) Конструктори ЕОМ та іншої обчислювальної техніки. Для них важливі знання інженерно-фізичних принципів функціонування комп'ютерів і автоматизованих систем, а також їх проектування.
Спрямованість підготовки майбутніх користувачів також може бути різною, наприклад:
• "Інформатика для математиків", для учнів, що займаються в математичних класах, містить питання розробки і реалізації на комп'ютері різних чисельних методів; моделювання різних процесів і явищ; зображення геометричних тіл, їх перетинів, рух тіл і фігур та ін.;
• "Інформатика для філологів", аналіз і генерація текстів, робота з різними словниками тощо;
• "Інформатика для біологів", розробка і використання готових класифікаторів, моделювання поведінки різних істот і їх груп в різних умовах та ін.;