Класифікація методів навчання:
1. наукові методи навчання (загальнодидактичні методи), тобто методи наукової діяльності, адекватні відомим розумовим операціям (спостереження і дослід, порівняння, аналіз і синтез тощо), а також методи наукового дослідження (індуктивний, дедуктивний та ін.);
2. навчальні методи (частково-дидактичні), тобто методи, які були спеціально створені з метою здійснення ефективного вивчення навчального предмета. Наприклад, сюди належать евристичний метод, навчання на моделях, метод доцільних завдань, метод телекомунікаційних проектів.
До найпоширеніших можна віднести дві класифікації:
1. Класифікація методів навчання за джерелом одержуваних учнями знань (іншими словами за способом передавання інформації від вчителя до учнів). За даною ознакою методи навчання поділяють на: вербальні, наочні, практичні.
2. Класифікація методів за рівнем пізнавальної активності і самостійності учнів (за характером розумової активності) або за характером пізнавальної діяльності, яку організовує вчитель і здійснюють УЧНІ в навчальному процесі.
М.Н. Скаткін і І.Я. Лернер поділяють ці методи навчання на:
1. пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний;
2. репродуктивний;
3. проблемне навчання;
4. частково-пошуковий або евристичний;
5. дослідницький, метод проектів.
Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи:
1)репродуктивні (1-й і 2-й метод), при використанні яких учень засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності;
2)продуктивні (4-й і 5-й), які відрізняються тим, що учень здобуває суб'єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності.
Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи творчої діяльності.
У зв'язку з розвитком засобів комп'ютерних телекомунікації широке розповсюдження одержують дистанційні освітні проекти, в яких беруть участь учні із різних шкіл, міст, країн.
Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна творча або правова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерних телекомунікацій, яка має спільну мету — дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності.
Закономірності навчання передбачають ряд цілей, які є похідними від загальних і характерні для деяких аспектів навчання або окремих його етапів (формування інтересу, організація уваги, закріплення знань, індивідуалізація і диференціація навчання та ін.). Відносно цих частково-дидактичних цілей використовуються частково-дидактичні методи, які є конкретною формою одного чи поєднання кількох загальних методів.
Частково-дидактичні методи навчання визначаються з урахуванням цілей, змісту навчання, специфіки навчальної дисципліни, зокрема інформатики.
З частково-дидактичних методів можна виділити метод доцільно дібраних задач та метод демонстраційних прикладів. Основну ідею використання при навчанні методу доцільно дібраних задач, залежно від мети використання задач, можна умовно подати так:
• задачі — засіб для закріплення теоретичного матеріалу: теорія —задача — теорія;
• задачі — засіб для пізнання теоретичного матеріалу: задача —теорія — задача.
При навчанні інформатики з використанням цього методу важливо пам'ятати:
1) що одним з основних методів інформатики (як науки) вважається обчислювальний експеримент;
2) необхідно використовувати навчальні прикладні задачі. Одним із частково-дидактичних методів, що базується на ідеях методу доцільно дібраних задач, є моделювання. Метод комп'ютерних моделей був розширений з виділенням «навчальних інформаційних моделей», які одержали назву «демонстраційні приклади», а новий метод навчання з їх використанням — метод демонстраційних прикладів.