С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА «СПІВ СОЛОВ’Я»

С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА «СПІВ СОЛОВ’Я»ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВ
ВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
 
У Давній Греції кожне місто було окремою державою. Такі міста-держави називалися полісами. У кожному полісі були свої закони і свої правила. Говорили греки різними діалектами, але розуміли мову один одного. На той час, коли у Греції влаштовувались Олімпійські ігри, припинялися всі війни й усіляка ворожнеча між містами. Олімпійськими ігри були названі на честь гори Олімп, де, на думку греків, мешкали боги. Цим богам і присвячували свої змагання найкращі атлети.

Якось під час такого перемир'я зустрілися на широкій дорозі, що вела до Олімпу, два хлопці. Один був родом із міста Спарти (яке ще називали Лаконією), звали його Агідом. А інший мешкав в Афінах, і звали його Демаратом. Вони йшли і дорогою розповідали один одному про свої краї.
- Кажуть, що ви, спартанці, навіть не вмієте читати,— кинув Демарат.

- То все неправда. Я вмію читати не гірше, ніж ти. Я з семи років живу разом зі своїми друзями. У нашому загоні немає боягузів і немічних. Ми кожен день ходимо на заняття, самі готуємо собі їжу, самі ламаємо очерет для ліжка. Ми всі вміємо читати, а найголовніше те, що всі ми - воїни.
 
04.05.2015-1-1сол

- А я живу зі своїми батьками. Коли я був ще малим, то мешкав на жіночій половині дому і за мною доглядали няньки. Вони мене ніколи не били, а тільки навчали, що добре, а що погано. Якось за погану поведінку мені заборонили йти на урок. Я залишився сам і дуже засмутився. До мене підійшла моя мати і почала втішати. Вона сказала, що коли я буду слухняним хлопцем, то обов'язково буду вчитися і мене навіть віддадуть до школи.

- О, так ти ще й плакав! — вигукнув Агід. — Я не плакав навіть тоді, коли мене били батогами.

- За що ж тебе били?

- Та, то пусте,— трохи знітився Агід. — Мене спіймали, коли я на базарі вкрав овочі.

- Красти — недобре. Правильно, що тебе покарали.

- То ви, афіняни, вважаєте, що красти недобре. А ми, спартанці, вважаємо, що недобре, коли тебе спіймають на гарячому.

- От дива! Мабуть, ти брешеш. Але я все одно не зможу цього перевірити. Краще розпитаю про це вчителя у школі,— сказав Демарат.

- А що ж ви робите у тій школі, чого вас навчають?

- Нас навчають писати, читати, грати на музичних інструментах, красно говорити й уміти доводити свою думку, а також бути вправними у гімнастиці.

- Ви, афіняни, говорите так довго, що забуваєте, з чого починали. А нас вчать висловлюватися стисло, передавати свою думку кількома словами.

- Нічого ти не розумієш. Нас у школі вчать красномовства, віршування, навчають розуміти і цінувати прекрасне. Вчителі виховують нас різнобічно. А коли ми виростемо, то зможемо займати важливі посади в нашій державі.

- А я, коли виросту, стану воїном і ніколи не працюватиму, а буду вільним, як птах. Нехай раби працюють.

- У нас теж є раби, але я — громадянин, вільна людина, яка має дбати не лише про власні інтереси, але й про державні,— сказав Демарат.

- А я повинен уміти виконувати найскладніші накази, слухатися старших, бути сміливим і витривалим. У нас навіть дівчата змагаються між собою: бігають, борються, метають спис і диск. Вони мають гострий розум, уміють добре танцювати, співати і жартують так, що не хочеться потрапляти їм на язик. От тебе б вони висміяли так, що ніколи не забув би,— хмикнув Агід.
 
04.05.2015-1-2сол

У Давній Греції були закладені основи системи виховання, яка передбачала гартування і духу, і тіла дитини.
 
06.05.2015-1сн          06.05.2015-1сс

- Чому б це вони мене засміяли?

- Та подивися, як ти вдягнений! На тобі стільки ганчір'я і прикрас, що вони заважають тобі рухатися.

- Нічого мені не заважає. До речі, ми вже прийшли. Послухай, спартанцю, годі сперечатися. Зараз на площі проводитимуть змагання на кращу імітацію солов'їного співу.

- Навіщо це мені? Хіба я не чув, як співає справжній соловей? — відповів Агід і рушив у напрямку арени, де починалися змагання атлетів.

- Дідусю, а хто з хлопців був правий? Я не можу зрозуміти.

- Хоча школи у грецьких полісах і різнилися, давні греки розуміли, що треба дбати про виховання у дитини почуття прекрасного, проте не варто забувати й про фізичне виховання, гартування мужності й витривалості. Людина повинна виростати освіченою, відчувати потребу в знаннях, переймаючи у кожного народу й кожної епохи найкращі надбання. Проте сталося так, що людство надовго втратило здобутки Давніх Греції й Риму. Племена з північних земель знищили ці держави.

Настала доба Середньовіччя, час величних замків, обнесених мурованими стінами і глибокими ровами. Це— замки феодалів.

Феодали — властителі тієї епохи. Одні з них були багатші, інші бідніші, але всі вони жили за рахунок поту і крові своїх васалів. А ще всі вони — лицарі, тобто воїни. Бачиш на цих картинках закутих у залізо вершників? Це і є лицарі. А на інших — бліді худорляві жінки. Це дами їхнього серця.
 
04.05.2015-1-3сол

- А чому на цих малюнках немає дітей?

- Дітей тоді майже не зображували на картинах. Дитинство вважалося чимось не вартим уваги, бо воно швидко минало. Як тільки діти виростали з пелюшок, дівчаток і хлопчиків одягали в однакові платтячка. Коли дитині виповнювалося три роки, вона починала носити такий самий одяг, як і її батьки. Хлопчикові навіть давали справжній меч, тільки менший і легший, ніж у батька. Хочеш, я розповім тобі про лицарські чесноти?

Запитання та завдання

1. Як жили грецькі поліси? Чим вирізнявся період Олімпійських ігор?

2. Що розповіли про свої школи Агід і Демарат? Як їх там виховували?

3. Які предмети вивчалися в афінській школі?

4. Чия школа більше сподобалася і чому?

5. Розповісти про своє право на навчання. Як ви реалізуєте це право?

6. Створити рекламу своєї школи.
 
 
Навчальне видання «Права дитини. Розробки уроків
варіативного курсу. 3-й клас» - Х. : Вид. група «Основа»,
2014. – 158,[2] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 4 (124)).

Останні статті

Нові виховні заходи