С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ІСТОРІЯ ТРЕТЯ «СУХА КВІТКА»

С. ГАВРИШ «МАЛЕНЬКІ ІСТОРІЇ ПРО ВЕЛИКІ ІСТИНИ». ІСТОРІЯ ТРЕТЯ «СУХА КВІТКА»ПРАВА ДИТИНИ. РОЗРОБКИ УРОКІВ
ВАРІАТИВНОГО КУРСУ. 3-Й КЛАС.
ДОДАТОК (ДЛЯ КОПІЮВАННЯ)
 
У великій кімнаті кам'яного будинку сидить хлопчик. Він старанно виводить на папірусі слова, які вимовляє його вчитель. Писати ієрогліфи дуже важко. Уже чотири години малий Рамон, не розгинаючи спини, вчиться красиво писати. А за вікном сяє сонце і цвітуть сади. На зеленому пагорбі бідна дівчинка пасе худобу. Рамон бачить її усміхнене обличчя, і йому нестерпно хочеться побігати разом із нею, помахати палицею на корів і телят, посидіти на запашній траві і просто поговорити з гарненьким дівчатком.

- Учителю, можна я піду на вулицю?

- Ні, не можна, ти повинен вчитися. Так велів твій батько. Ти ж знаєш: якщо ти до дванадцяти років не осягнеш науку красного писання і не продемонструєш своє вміння Великій раді фараона, твій батько втратить посаду головного писця Єгипту. Його з ганьбою виженуть із палацу й усю вашу сім'ю зневажатимуть. Твої сестри не зможуть вийти заміж, і ні ти, ні твої менші брати ніколи не будуть призначені на важливі державні посади при дворі фараона. То ж берися до роботи! Перепиши і вивчи напам'ять оцей уривок.
 
01.05.2015-1-8рр

Хлопчик знову взявся виводити на папірусі складні ієрогліфи. Але сонце припікало все сильніше, настала обідня пора, і старий учитель задрімав. Рамон не міг більше втриматися, вистрибнув через вікно у двір і чимдуж побіг на зелений пагорб. Там він познайомився з дівчинкою, у якої були чудові сині очі й довге чорне волосся. Звали її Алія.

Вона дуже сподобалася Рамону. Алія була дочкою пастуха і тому кожен день, з ранку до вечора, в будь-яку погоду пасла худобу.

Діти довго гралися, пустували, сміялися, купалися в річці, аж поки сонце не почало ховатися за обрій. Алія погнала худобу додому, а на прощання подарувала Рамонові гарну лугову квітку, яка весь день прикрашала її волосся. Хлопчик сховав квітку під сорочку, а коли повернувся додому, то поклав її у своїй кімнаті біля ліжка. Увечері, милуючись квіткою, він поринав у мрії, згадуючи свою нову знайому. У Рамона було радісно і весело на душі, все здавалося прекрасним і добрим.

Пізно ввечері повернувся батько. Він покликав Рамона до себе в залу.

- Чому ти сьогодні втік від учителя? - суворо запитав він.

- Я хотів помилуватися луговими квітками і познайомитися з синьоокою дівчинкою. Вона така гарна і розумна: знає все про корів і телят.

Не встиг Рамон договорити, як батьків ляпас обпік йому щоку. З губи малого засочилася кров, а на очі набігли сльози. Поруч стояли слуги і бачили його приниження.

- Не смій плакати: ти — чоловік,— суворо сказав батько. — Ми живемо у великій державі і служимо нашому повелителю фараону. Ми всі виконуємо роботу, визначену кожному родові богами. Тому ти повинен учитись, аби стати гідним своїх предків і заслужити милість богів та їх намісника на землі - фараона. Це я тобі велю.

- Дідуню, чому батько так суворо повівся з сином?
 
03.05.2015-1-9кв

- Розумієш, онучку, звичаї Давнього Єгипту вимагали, щоб діти в усьому слухалися батька й корилися йому. Якщо хтось був неслухняним, його називали невиправним, кривим і вважали, що боги обділили його розумом.

Спливали дні, Рамон навчався, набував усе нові й нові знання і премудрості, а в його кімнаті на красивій тарелі всихала квітка.
 
05.05.2015-4с           05.05.2015-4сс

- Може, ти не знаєш, онучку, але єгиптяни першими навчилися виготовляти скло. Тому, як кожна нова і рідкісна річ, воно дуже цінувалося. Його могли мати тільки найзаможніші.

Рамон поклав квітку дівчинки на найдорожчу річ у своїй кімнаті. Вечорами він часто згадував той щасливий день і синьооку красуню Алію. І туга стала нестерпною. Рамон пішов до батька і став благати дозволити йому ще хоч раз погратися з дівчинкою.

- Добре, сину,— відповів батько. — Якщо ти слухатимеш мене, я дозволю тобі побачитися з донькою пастуха.

- Добре, батьку, я зроблю все, що ти накажеш.

- Тоді піди до себе в кімнату, візьми квітку дівчини, зітри її на порох і віддай мені.

Сумно і боляче стало хлопчикові. Але він звик коритися батькові, до того ж він сам пообіцяв виконати будь-який його наказ. З очей Рамона не впала жодна сльоза, коли він перетирав на порох квітку. Хлопчик уже навчився стримуватись і приховувати свої почуття. На тій самій скляній тарелі Рамон відніс батькові все, що лишилося від прекрасної квітки.

- Я виконав твій наказ, батьку. Тепер дозволь мені піти до Алії.

Батько подивився на Рамона, пересипав порох у маленьку золоту коробочку, що висіла в нього на поясі, й узяв сина за руку.

- Ми підемо разом.

Вони вийшли з двору і невдовзі прийшли до селища бідняків. Насилу знайшли хижу пастуха. Зайшовши всередину, побачили, що на соломі в кутку лежить бліда, хвора Алія. Вона важко дихала і, здавалося, помирала.

- Не підходь,— звелів батько.

Стара,— звернувся він до матері дівчинки,— візьми цю траву і залий її окропом.

Батько Рамона висипав із золотої коробочки в кухоль розтовчену лугову квітку.

Нехай постоїть у темному місці до вечора, а потім давай пити малій цю настоянку два дні, вранці й увечері.

Збентежений хлопець вийшов разом із батьком. Мовчазні, вони дійшли до свого дому.

- Іди до вчителя й учися. Через три дні в тебе перший іспит перед жерцями. Якщо ти його витримаєш, я представлю тебе фараонові. Може, він оцінить твої знання і призначить тебе на якусь посаду.

У той день, коли мав відбутися іспит, зранку Рамон зайшов до батька за напутнім словом.

- Підійди до мене, сину, і поглянь у вікно.

І хлопчик побачив, що на зеленому пагорбі, як і в той пам'ятний день, бігала дівчинка, збирала квіти і наглядала за худобою. Вона була весела, безтурботна й така гарна, як квіти довкола.

- Ти зрозумів, Рамоне, що таке знання? Сину, я передам тобі все, що знаю, а ти мусиш передати ці знання своєму синові, а твій син — своєму.
 
03.05.2015-1-10кв

Оберігай ці знання від чужих і примножуй їх. Вони допоможуть тобі стати великою людиною. Сьогодні твій перший іспит. Не осоромся, покажи все, на що ти здатен, чого я тебе навчив, і тоді жерці визнають тебе дорослим.

Ідучи до храму, хлопчик думав, як він примножуватиме знання, одержані від батька, і як він стане видатним придворним мудрецем. До нього підбігла чарівна Алія з букетом живих квітів.

- Тримай,— засміялася вона, простягаючи йому букет.

- Висуши це зілля і тоді принеси мені! — зверхньо мовив хлопчик і впевненим кроком пішов до храму.

Він ішов через море квітів, і на їх зламаних стеблах виступала волога, як і на синіх очах дівчинки.
 
- Дідусю, а чому хлопчик повівся так жорстоко?

- Він не жорстокий. Він справжній син свого батька і свого часу. Єгипет — велика держава. І все в цій державі мусило служити піднесенню її величі і возвеличенню намісника бога на землі — фараона. Заради процвітання великої держави піддані фараона змушували малі річки повертати назад, зносили пагорби, зводили величезні піраміди. То був час, коли людина відчула силу для змагання з природою. Але зберегти складну систему знань для досягнення відчутних успіхів можна було лише за наявності жорсткої системи розподілу влади й обов'язків. Кожен повинен був добре виконувати свою роботу. Саме єгипетські вчені відкрили найважливіші закони у галузі геометрії, арифметики, астрономії, подарували світові знання про будівництво мурованих будинків, ремісники винайшли різні способи виготовлення скла і добування металу з руди, але то не все, за що ми вдячні давнім єгиптянам.

- Дідуню, а що інші країни подарували людству?

- Хочеш, я розкажу тобі про Давню Грецію, яку називають колискою сучасної Європи?

- Як це — колискою?

- Онучку, Давня Греція — це місце, де зародилися і розвивалися філософія, література, мистецтво. Саме давній грек Аристарх першим довів, що Земля рухається навколо Сонця, а Гомер вважається основоположником європейської літератури. Давні греки змалечку гартували свій дух і тіло і започаткували Олімпійські ігри — випробування для сильних тілом і чистих духом.

- Ну добре, дідусю, швидше вже розказуйте мені про дітей Греції.

Запитання та завдання

1. Які суспільні порядки панували у Давньому Єгипті?

2. Завдяки чому ця країна досягла високого рівня розвитку?

3. Чому для Рамона так важливо було здобути знання? Прочитайте, що вчитель сказав йому про це.

4. Чому батько так жорстоко повівся з Рамоном? Чи врахував він здібності та інтереси свого сина?

5. Як батько довів синові силу знань? Чого не навчалася Алія?

6. Які права дитини щодо розвитку її здібностей забезпечує Конвенція про права дитини?
 
 
Навчальне видання «Права дитини. Розробки уроків
варіативного курсу. 3-й клас» - Х. : Вид. група «Основа»,
2014. – 158,[2] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип. 4 (124)).

Останні статті

Нові виховні заходи