МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

МОТИВАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
 
Літературна творчість є ефективним засобом розвитку творчих здібностей, потреб та інтересів учнів в усіх сферах їхньої діяльності. Діти готуються до дорослого життя, де щодня їм потрібно буде розв'язувати складні питання, використовуючи свої знання, уміння, навички та творчі здібності. Адже творчість безпосередньо пов'язана із діяльністю, тому необхідно навчити школярів творити, придумувати щось нове, цікаве та креативне.

У працях психологів Д. Б. Богоявленської, Г. С. Костюка, О. М. Лука, П. І. Мазур, В. П. Ягункової докладно розглянуто мотиваційний аспект творчої діяльності школярів, зокрема такі провідні мотиви:

● прагнення самовираження;
● самопізнання та пізнання інших;
● самоактуалізація.

В. П. Ягункова шляхом ґрунтовного експериментального дослідження виявила, що «слабка мотивація літературно-творчої діяльності, зниження інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку, так і окремих інтелектуальних процесів». [17; 104] У результаті цього дослідження з'ясувалося, що повноцінна мотивація літературної діяльності формується цілеспрямованим стимулюванням емоцій, почуттів та інтересів учнів.


За допомогою творчості діти підвищують власний престиж, дають задоволення батькам, рідним, учителеві. Також школярі вчаться самовиражатися та спілкуватися засобами мистецтва слова.

На підготовчому етапі розвитку мотивами літературної творчості стають уроки читання. Тематика і зміст програмових творів відображають різні сторони життя людей; розширюють світогляд школярів; сприяють засвоєнню морально-етичних та загальнолюдських цінностей; формують шанобливе ставлення моїх учнів до батьків та людей, повагу до національних традицій, культури народів України; виховують любов до рідної мови, землі, природи.

Слід розвивати вміння школярів співпереживати, чутливо реагувати на художню красу твору, створювати власні судження та міркування за змістом прочитаного.

«Педагогічною умовою, що формує у дітей активне ставлення до світу, є створення ситуацій естетичного переживання. Завдяки цьому розв'язуються такі завдання:

● сформувати навички співпереживання з героями художніх творів;
● розвинути здатність відгукуватися на естетичні прояви об'єктивного світу;
● практикувати «вихід» естетичних переживань від мистецтва до повсякденного життя;
● використовувати досвід естетичних переживань у власній літературній творчості». [8; 138]

Досвід свідчить: під час аналізу змісту твору у дітей виникає відчуття близькості, зв'язку із переживаннями героя, тоді вони зможуть проявити співчуття до реальних людей. Учні вчаться на літературних прикладах розуміти вчинки, бажання, думки інших людей, що допомагає їм сформувати найкращі людські якості.

Етичний та естетичний розвиток молодшого школяра стає підґрунтям головного мотиву літературної творчості — спілкування засобами мистецтва слова.

Прийоми щодо стимулювання естетичних переживань

● Використання музичних та образотворчих засобів мистецтва для глибшого розкриття змісту програмового твору.
● Спостереження за змінами у природі для навчання дітей бачити і відчувати прекрасне.
● Емпатія — співпереживання з героями твору, людьми, рослинами, тваринами шляхом перевтілення у ці образи:

- гра «Я — герой» — учень входить в образ героя, фантазує;
- гра «Перевтілення» — персоніфікація, коли школяр описує відчуття та переживання неживого або живого предмета;
- гра «Якби я був...»;
- гра «Показуха» — лише за допомогою жестів та міміки показати героя або певний момент твору.

● Формування досвіду переживання відчуття краси.

Наприклад: 3-й клас. Вірш «Як не любити зими...» М. Рильського (с. 98)
 
Як не любити зими сніжно-синьої
на Україні моїй,
саду старого в пухнастому інеї,
сивих, веселих завій?
Як не любити весни многошумної,
меду пахучих суцвіть,
як не любити роботи розумної,
праці, що дух веселить?
 
Відповіді на запитання до вірша

- Які пори року згадано у вірші?
- Як автор описує зиму, іній, завії?
- Чому він назвав весну многошумною?
- Які речення за метою висловлювання використав автор? Чому? (Питальні. Він нібито звертається до нас із запитанням, чи поділяємо ми його думку.)
- Яку пору року любите ви і за що? (Відповіді дітей.)

● Прийом предметного унаочнення художньої деталі, що розвиває образне мислення, мовлення, фантазію, спостережливість.
● Звернення до високохудожніх зразків літератури з метою їх емоційного сприйняття.
● Споглядання, слухання, емоційне переживання побаченого й почутого — це перше віконце в світ краси і творчості. Важливу роль у цьому відіграють подорожі, екскурсії, спостереження за явищами природи, поетичні образи та яскраве слово вчителя.

Молодшим школярам важко одразу охопити емоційно-образний зміст вірша чи тексту, адже вони сприймають тільки сюжет чи окремі деталі, а не цілісну пейзажну картину, тому аналіз проводжу поетапно.

Наприклад: 3-й клас. Читання. Етап роботи над текстом Василя Сухомлинського «Як дзвенять сніжинки» (с. 86).

Звучить музика із циклу «Пори року» А. Вівальді, на екрані — картина зимового вечора
.
Читання тексту за абзацами та відповіді на запитання.

1-й абзац — виразне читання.

- Оберіть ознаки вечора. (Темний, зимовий)
- Що слалося із сніговим килимом? (Зарожевів)
- Чому? (Забарвився сонячним промінням.)

2-й абзац — мовчазне читання.

- Звідкіля насунула чорна хмара? (З півночі)
- Куди лягали сніжинки? (На поле, ліс, на дорогу)
- Що почув автор? (Ніжний дзвін)
- На що він був схожий? (Немов бринить велика кришталева чаша.)

3-й абзац — читання «ланцюжком» (по реченню).

- Звідки линув дзвін? (Від маленької ялинки)
- Чому дзвеніли сніжинки? (Торкаються одна одної, немов срібні дзвіночки.)

Висновок. Чого хотів навчити нас автор? (Бачити красу природи взимку.)

Музичні та образотворчі зразки сприяють духовному й естетичному збагаченню дітей. Музика може супроводжувати читання вчителем твору або створити сприятливий емоційний фон для виконання літературно-творчих видів завдань. Тому в роботі доцільно використовувати музичний супровід, що допомагає школярам активізувати кольоровість уяви та образне мислення.

Науково доведено, що поєднання впливів різних видів мистецтв поліпшує та урізноманітнює чуттєвий досвід учнів. Образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення молодших школярів; його взаємодія із мистецтвом слова є основою для дитячого мовленнєвого фантазування.

Досвід свідчить, що таке поєднання (слово-музика-образ) стимулює літературно-творчу діяльність учнів, поліпшує написання творів-описів, віршів та казок.

Отже, створення на уроці ситуацій естетичного переживання стає педагогічною умовою мотиваційної підготовки до літературно-творчої діяльності. Для цього у роботі доцільно використовувати літературні та мовні ігри, проблемні запитання, систему творчих завдань у поєднанні зі зразками музичного й образотворчого мистецтв.

Опосередкованим впливом на процес мотивації щодо творчої діяльності є створення сприятливої атмосфери на уроці, заснованої на моделі особистісно-орієнтованого навчання.

Мотиваційні моменти:

● використовувати різноманітні форми й методи організації діяльності молодших школярів;
● створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дає змогу кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, виявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи;
● стимулювати учнів до виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, створити ситуацію успіху;
● створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній діяльності, так і в роботі всього класного колективу;
● заохочувати прагнення учнів до самостійної творчої діяльності, самоствердження, самореалізації;
● зберігати в будь-якій ситуації особисту гідність дитини;
● відзначати та підтримувати будь-які прояви діяльності школярів, які сприяють досягненню мети;
● аналізувати не лише правильність виконання творчого завдання, але й самостійність, оригінальність, бажання учнів шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

Тобто, учень на уроці має бути налаштований на ефективний процес творчої діяльності, мати в ньому особисту зацікавленість, розуміти, що й навіщо він виконуватиме.

Варто зазначити, що таке навчальне спілкування створює розвивально-творче середовище з метою забезпечення умов для розвитку літературно-творчих здібностей з урахуванням інтересів та нахилів кожної дитини. Тому стає зрозуміло, що мотивація літературно-творчої діяльності дає позитивний результат.
 
 
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).

Останні статті