РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ. ВСТУП

РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ — ОСНОВА ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
 
Дві сили найуспішніше впливають на виховання культурної
людини. Це наука і мистецтво. Обидві ці сили сполучені в книзі.
М. Горький
 
В умовах оновлення сучасної початкової освіти актуальною є проблема мовленнєвого розвитку молодших школярів. Розвиток мовлення учнів — одне із основних завдань літературного компоненту Державного стандарту. Варто зазначити, що від рівня сформованості мовленнєвих умінь і навичок, читацької компетентності залежить успішність вивчення всіх навчальних предметів початкової школи, а також їх подальше усвідомлене засвоєння у середніх та старших класах.

У новому Державному стандарті перевагу надано розвитку читацької компетентності, що є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей. Також особливу увагу приділено формуванню загальних уявлень про літературу як вид мистецтва і підготовці учнів до її систематичного вивчення.

«Читацька компетентність є інтегрованим результатом взаємодії знань, умінь і навичок та ціннісних ставлень учня, що набувається в процесі засвоєння курсу «Літературне читання» у 3-4-х класах.

У процесі навчання читати українською мовою відбувається становлення юного читача, відбувається його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні, морально-етичні уявлення й поняття, почуття громадянськості, виховується цікавість до читання українською мовою». [10; 131] «Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві вміння — закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим).

Цілеспрямоване формування читацької діяльності молодших школярів знаходить своє продовження й розвиток в організації самостійної роботи з текстом, дитячою книжкою, роботи з інформацією як на спеціально відведених заняттях у класі, так і в позаурочний час». [10; 132]

Тобто, у новому Держстандарті зафіксовано спрямованість на більшу самостійність та творчу діяльність учнів. Ця спрямованість пов'язана також із переходом до особистісно орієнтованої моделі навчання та виховання, що сприяє повноцінному розвитку здібностей, умінь і навичок, потреб та інтересів учнів.

Таким чином, літературно-творча діяльність є ефективним способом розвитку творчих здібностей школярів, сприяє формуванню їхньої культури та духовності.

Видатні педагоги та психологи Л. І. Айдарова, Л. С. Виготський, В. О. Левін, В. О. Сухомлинський та провідні українські методисти А. М. Богуш, М. С. Вашуленко, О. Я. Савченко досліджували літературну творчу діяльність як спеціальний вид художньо-творчої діяльності.

Психолог В. П. Ягункова ґрунтовно дослідила проблему індивідуальних та вікових особливостей формування літературних здібностей школярів. Експериментально було доведено, що «...слабка мотивація літературно-творчої діяльності, зниження інтересу до неї призводить до того, що розвиток здібностей уповільнюється, незважаючи на високий рівень як загального розвитку, так і окремих інтелектуальних процесів». [17; 104]

У новому Держстандарті була повною мірою оцінено роль мотиваційної підготовки до творчої діяльності на уроках літературного читання. Художній твір розглядають з точки зору жанру, теми та основної думки, сюжету та композиції (без уживання термінів), структури, фактів і подій, аналізують його персонажів, їхні характери і вчинки, художні засоби тощо. Молодші школярі вчаться використовувати набуті знання й уміння на іншому матеріалі, що є свідченням не лише високого рівня їх сформованості, а й літературознавчої компетентності.

Отже, кожен програмовий твір є засобом формування читацьких умінь і навичок, сприяє розвитку мовленнєвих умінь та засвоєнню морально-етичних цінностей. Водночас розвивається літературно-творча діяльність учнів, зокрема:

● висловлення власної думки щодо змісту прочитаного;
● складання варіантів завершення казок, творів-мініатюр про героїв, власних віршів, загадок, лічилок і небилиць;
● читання за ролями, інсценізація, римування тощо.

Тому об'єктом проекту є читацька компетентність, що є базовою складовою комунікативної та пізнавальної компетентностей.

Предметом дослідження є робота з формування літературної компетентності учнів початкових класів.

Мета: розробити систему роботи вчителя щодо розвитку літературно-творчої діяльності (на основі Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, 3-4 класи. Літературне читання. Автори — О. Н. Хорошковська, О. Я. Савченко).

Завдання проекту:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу за темою проекту.
2. Виявити найефективніші форми, методи і прийоми роботи щодо розвитку літературно-творчої діяльності молодших школярів.
3. Створити збірку дитячих творів «Сонячні промінчики».

Гіпотеза: розроблена система роботи вчителя щодо розвитку літературно-творчої діяльності учнів є ефективною для формування літературної компетентності та сприяє поліпшенню творчих здібностей школярів.

Термін проведення: довготривалий.
 
 
Навчальне видання «Формування літературної
компетентності учнів початкових класів» / Скоблікова О. В. –
Х. : Вид. група «Основа», 2014. – 112 с. – (Б-ка журн. «Початкове
навчання та виховання»; Вип. 12 (132)).

Коментарі:

blog comments powered by Disqus