Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання та креслення у 2009/10 навчальному році

Навчальні плани та програми.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних зак­ладів (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009, № 66) на вивчення трудового навчання передбачено:

• у 5, 6, 9 класах - 1 год на тиждень;
• у 7-8 класах - 2 год на тиждень;
• у 10-11 класах універсального профілю - 2 год на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003, № 306);
• у 10-11 класах технологічного профілю - 5 (+1) год. на тиждень (наказ ^Міністерства освіти і науки України від 20.05.2003, № 306).

Крім цього, кількість годин на вивчення предмета у 5-9 класах може збільшуватись до 2 за рахунок додаткового часу варіативної складової на­вчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індив­ідуальні заняття та консультації.

Учні 5-9 класів навчатимуться за програмою з трудового навчання для 12-річної школи.

Учні 10-11 класів, за рішенням педагогічної ради, можуть навчатися за одною з перерахованих програм (термін дії програм подовжено, протокол засідання комісії з трудового навчання і креслення Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України від   28.05.09р., № 3).

Предмет трудове навчання (художня праця, технології) обов'язково вив­чається у 1-12 класах 12-річної школи усіх загальноосвітніх навчальних зак­ладів (Типові навчальні плани для 12-річної школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009р., № 66).

Вивчення трудового навчання відбувається окремо для хлопців та дівчат. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, зат­верджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. №128, і відбувається при наявності в класі більше 27 учнів для шкіл розташованих у містах, і більше 25 учнів для шкіл, розташованих у сільській місцевості.

Навчальними програмами передбачено два варіанти організації навчаль­ного процесу: перший варіант - для хлопців, другий - для дівчат. Однак не ^ виключається можливість комплектування змішаних груп у малокомплектних школах або за бажанням учнів. Для спільного навчання слід застосову­вати поєднання обох варіантів навчальних програм. Співвідношення на­вчального матеріалу при цьому залежить від контингенту учнів у класі (більшість хлопців чи дівчат), матеріально-технічної бази закладу, регіо­нальних умов та спеціалізації вчителя (обслуговуючі чи технічні види праці). Не допускається навчання змішаних груп лише за одним з варіантів програми. При плануванні практичних робіт слід враховувати фізіологічні особливості хлопців і дівчат, їхні інтереси та нахили.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 класі техно­логічного та фізико-математичного напрямів (1 год на тиждень).

У перехідних навчальних планах 11-річної школи передбачено також мож­ливість вивчення креслення окремо або інтегровано з іншими предметами. Якщо креслення викладається у 8-9 класах як окремий предмет, то на його вивчення використовуються години з варіативної складової навчального плану (в обсягах, передбачених навчальними програмами). Міністерство ос­віти і науки України рекомендує програму «Креслення. 8-11 класи» (В.К.Си­доренко. К.: Шкільний світ, 2001), яка забезпечена підручниками «Креслен­ня» для загальноосвітніх навчально-виховних закладів (В.К.Сидоренко. К: Школяр, 2004) і «Технічне креслення» для професійно-технічних та загаль­ноосвітніх навчальних закладів (В.К.Сидоренко. Львів: Оріяна-Нова, 2000).

Допрофільна та профільна підготовка

У межах профільного навчання можлива як допрофесійна так і професій­на підготовка старшокласників. При цьому, професійна підготовка прово­диться згідно ліцензійних вимог до зазначеного напряму навчальної діяль­ності (постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.03 р., №1380). Мережа навчальних груп, визначається на основі контингенту учнів стар­ших класів, яких направляє школа, а їх наповнення регламентується ліцензійними нормами.

Випускникам, які успішно закінчили повний курс навчання з професійної підготовки, надається право складати державні іспити на присвоєння квалі­фікації з видачею документа про професійну освіту єдиного державного зраз­ка України.

При упровадженні технологічного напряму на базі міжшкільних на­вчально-виробничих комбінатів (МНВК) загальноосвітні навчальні зак­лади передають в комбінати педагогічне навантаження в обсязі, достатнь­ому для  забезпечення якісного  оволодіння учнями  обраного  напряму діяльності (для виконання вимог державних стандартів професійно-тех­нічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників до передбачених 5(+1) годин додаються години, передбачені Типовими навчальними пла­нами на поглиблене вивчення предметів, введення курсів і предметів за вибором - до 7 годин).

Триває перехід старшої школи на профільне навчання. Концепцією профільного навчання, затвердженою рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25.09.2003 р., № 10/12-2, передбачено упровадження допрофільної підготовки, яка здійснюється у 8-9 класах з метою профільної орієнтації учнів.

Формами реалізації навчальними закладами допрофільної підготовки є: вивчення окремих предметів на диференційованій основі; упровадження профорієнтаційних курсів, курсів за вибором, позакласної та гурткової робо­ти відповідного напряму.

Допрофільні курси за вибором є, як правило, короткочасними і розрахо­вані на 9, 18, рідше - 35 годин. Програми курсів друкуються на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» (12 випусків на рік) та фахової газети «Трудове навчання» (12 випусків на рік). Упровадження зазначених курсів покликане ознайомити учнів з різними напрямами техно­логічного профілю навчання.

Зазвичай, загальноосвітній навчальний заклад може забезпечити 1-2 на­прями технологічного профілю. Для ознайомлення з ними достатньо часу передбаченого варіативною складовою навчальних планів. Великі можли­вості у вирішенні цього питання мають міжшкільні навчально-виробничі комбінати. Вони можуть забезпечувати понад 10 напрямів навчання. Для усвідомленого вибору учнями напряму технологічного профілю забезпечен­ня допрофільної підготовки на базі МНВК у 8-9 класах може здійснюватись за рахунок годин варіативної складової навчальних планів та годин трудово­го навчання. Навчальні програми, при цьому, повинні мати гриф Міністер­ства освіти і науки України.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси за вибором. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар'єри» для учнів 10-11 класів. Програма курсу «Людина і світ професій» була надрукована у журналі «Трудова підготовка в закладах освіти» № 1 за 2008 рік.

Якщо профільне навчання здійснюється на базі МНВК, то і допрофільну підготовку учнів 8-9 класів бажано проводити також на базі комбінату. У міжшкільних навчально-виробничих комбінатах можуть проводитися уроки трудового навчання для учнів 5-11 класів.

Всеукраїнські конкурси та олімпіади з трудового навчання

З метою виявлення творчих здібностей учнів та сприяння підвищенню авторитету трудового навчання як компонента загальної середньої освіти у м. Луганську з 22 по 27 березня 2009 р. проходив заключний етап XXVII Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання. Для участі в олімпіаді прибуло 27 команд з усіх регіонів країни. Найчисленнішими були команди Луганської, Херсонської, Рівненської, Полтавської областей та м. Києва. Змагання проходили окремо серед хлопців 9 класу, дівчат 9 класу, хлопців 11 класу та дівчат 11 класу. У  IV етапі олімпіади змагалися 90 учасників. Всього ж у XXVII Всеукраїнській учнівській олімпіаді з трудо­вого навчання взяли участь більше 40 тисяч школярів.

Заключний етап складався з 3 турів. На теоретичному турі учасники роз­в'язували тестові завдання, що містили також запитання з креслення. Пере­важна більшість учнів дали правильні відповіді більш як на 60 відсотків запитань. Однак тестування показало, що далеко не у всіх навчальних закла­дах належну увагу приділяють таким розділам навчальної програми як «Тех­нологія вирощування рослин», «Електротехнічні роботи», «Раціональне ве­дення домашнього господарства».

Комплексна робота поєднувала практичну роботу з творчою. Спочатку учні виготовляли частину виробу за визначеними розмірами та умовами, а потім оздоблювали його або ж доробляли іншу частину у довільній формі, і Критеріями оцінювання комплексної роботи були: відповідність заданим розмірам; привабливість (акуратність, естетична цінність) виробу; якість технологій обробки; функціональність виробу; культура праці. Головними недоліками комплексних виробів стала їх нефункціональність. Так хлопці робили вішалки без кріплення, нераціонально компонували елементи ви­робу, застосовували ненадійні з'єднання; дівчата дитячий одяг прикраша­ли елементами, які легко псуються (особливо при пранні).

Домашні роботи учасники представляли у вигляді захисту проекту. Учні виготовили вироби за такими напрямами:

• хлопці 9 клас - таця;
• хлопці 11 клас - настінний календар;
• дівчата 9 клас - сумочка для мобільного телефону;
• дівчата 11 клас - «знімний» комір.

Оцінювання проектів здійснювалося за такими критеріями: відповідність ви­могам умов проекту (напрям, пояснювальна записка, захист); функціональність виробу та зручність у користуванні; привабливість (естетична цінність) виробу; оригінальність роботи та новизна у підході до вирішення завдань.

Члени журі відзначили високий рівень розроблення, оформлення та захисту учнівських проектів. Під час виконання домашнього завдання учні вико­ристовували різноманітні джерела інформації, проводили дослідницьку ро­боту, розробили технічну документацію та зробили елементарне економічне обґрунтування. Щодо самих виробів, то, як і у випадку з комплексними роботами, втрачалися бали за функціональність виробу.

Окрім того, під час проведення олімпіади традиційно проводилася вис­тавка творчих робіт. З творчого доробку учнів за період, що пройшов від минулої олімпіади, керівники команд формували стенд області. Цьогоріч­ними переможцями стали команди м.Києва, Хмельницької, Волинської, Київської, Донецької, Вінницької, Сумської, Харківської, та Рівненської областей.

За підсумками виконання завдань кращі результати показали учасники Луганської, Хмельницької, Миколаївської, Херсонської областей.

Абсолютну першість виборола учениця 8 класу Музичанської загально­освітньої школи І-ІІІ ступенів відділу освіти районної державної адміні­страції Києво-Святошинського району Київської області Масовець Кате­рина.

Кращими у своїх класах також стали: учень 8 класу Черкаського колегіуму «Берегиня» Черкаської міської ради Черкаської області Дяченко Радомир, учень 11 класу Глухівської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів №2 Глухівської міської ради Сумської області Вихрищук Євген та учениця 11 класу Донецького навчально-виховного комплексу №91 з поглибленим вивчен­ням іноземних мов Донецької міської ради Донецької області Лобенко Світлана.

У 2009/10 навчальному році планується проведення Всеукраїнського кон­курсу «Учитель року» у номінації трудове навчання. Запрошуємо взяти участь у конкурсі.

Технології у 12-річній школі.

З 2010/11 навчального року старша школа починає перехід на 12-річний термін навчання. Типовими навчальними планами для 1.2-річної школи (на­каз Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009р., № 66) передба­чається вивчення технологій у 10-12 класах усіх напрямів профільної школи по одній годині на тиждень (окрім технологічного профілю).

Зважаючи на це, підготовлена навчальна програма з технологій для учнів 10-12 класів (авт.: Сидоренко В.К. та ін.).

Нова програма має модульну структуру і складається з двох частин - інва­ріантної та варіативної. Основою інваріантної складової є базовий модуль «Проектні технології у перетворюючій діяльності людини». На вивчення ба­зового модуля   у 10-11 класах відводиться   по 12 годин.

Старшокласники навчаються застосовувати проектну технологію як інструмент для розв'язання проблем, що на уроках повинно бути пред­ставлено у формі навчальних і творчих проектів.

Вивчення другої частини програми ( варіативної) передбачається в об­сязі по 20 годин (один варіативний модуль) у 10 і 11 класах і 35 годин (два варіативних модулі) у 12 класі. Модулі слід обирати з урахуванням поба­жань учнів, матеріально-технічної бази навчальних шкільних майстерень, фахової підготовленості вчителя. Це дасть можливість учням, незалежно від профілю навчання, оволодіти практичними технологіями, які викликають зацікавленість.

Варіативні модулі мають засвоюватися старшокласниками через проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.

Загальний тематичний план

Для 12-річної школи затверджена структура технологічного профілю на­вчання (Наказ Міністерства освіти і науки України від 01.10.2008, № 893).

Технологічний профіль

Навчально-методичне  забезпечення

На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 05.08.2008р., №729 «Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів» проходив Всеукраїнський конкурс підручників для 9 класу з трудового навчання. За його результатами визнано переможцями конкурсу підручники, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 29.01.2009 р., №1/1-19):

• «Трудове навчання. Технічні види праці» 9 кл. (авт. Терещук Б.М., Туташинський В.І., Загорний В.К.) в-во «Генеза»;
• «Трудове навчання. Технічні види праці» 9 кл. (авт. Мадзігон В.М. та ін.) в-во «Педагогічна думка»;
• «Трудове навчання. Обслуговуючі види праці» 9 кл. (авт. Богданова СІ.) в-во «Літера»;.
• «Трудове навчання. Обслуговуючі види праці» 9 кл. (авт. Денисенко Л.І. та ін.) в-во «Педагогічна думка».

З метою ефективної організації уроків трудового навчання започатковано феєрію зошитів з трудового навчання для учнів 5-9 класів (авт.: Терещук А.І. та ін.). Наразі підготовлено «Зошит з трудового навчання. 5 клас. Технічні види праці».

Дидактичний посібник складається з двох частин. У першій частині роз­міщено навчальний проект, виконуючи який учень засвоює основи проект­ної діяльності,   набуває вмінь продуктивного мислення.

Друга частина містить технічні задачі та вправи, які допоможуть навчати учнів творчо та сміливо мислити, бачити у звичайних речах нові якості, долати труднощі під час розв'язку практичних нестандартних завдань.

Особливістю навчання за загальнотехнологічним спрямуванням є те, що учні засвоюють обрану спеціалізацію досконало вивчаючи певні її частини. У навчальному процесі головна увага звертається на здобуття практичних навичок.

Спеціалізації професійного спрямування передбачають оволодіння про­фесіями, за якими заклад здійснює підготовку у межах профільного навчан­ня відповідно до отриманої ліцензії. Робочі навчальні плани розробляються навчальним закладом на основі державних стандартів професійно-технічної освіти з підготовки кваліфікованих робітників.

Зміст навчального матеріалу програм інженерно-технічного спрямування являє собою «вступ до спеціальності» технічних вузів за конкретною спеціа­лізацією. Передбачається, що за цим спрямуванням навчатимуться учні, які у майбутньому отримуватимуть вищу технічну освіту.

За наявності відповідного грифа Міністерства освіти і науки України про­фільне навчання може здійснюватися за авторськими програмами з інших, не передбачених даною структурою, спеціалізацій.

Технологічним напрямом 12-річної школи не передбачається так зване «допрофесійне навчання», коли навчання здійснювалося за програмами про­фесійного навчання, але без присвоєння робітничої кваліфікації, оскільки заклад не мав ліцензії на підготовку кваліфікованих робітників.