ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ У КОРОЛІВСТВІ НОРВЕГІЯ(НА ПРИКЛАДІ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВА І РЕМЕСЕЛ
УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КОЛЕДЖУ ТЕЛЕМАРК м. НОТОДДЕН)
 
Незважаючи на складні умови сучасного суспільного розвитку, в Україні набуває особливої ваги вивчення і творче впровадження найкращих зразків зарубіжного, насамперед європейського, досвіду в галузі освіти. Базуючись на цінностях вітчизняної педагогічної спадщини, значна частина якої визнана надбанням світового значення, система підготовки майбутніх учителів, і зокрема вчителів технологій, зумовлює перебудову професійної підготовки майбутніх учителів відповідно до міжнародних освітніх стандартів. В очікуванні впровадження в життя положень Реформи вищої школи України педагогічні колективи вищих навчальних закладів, де здійснюється підготовка фахівців із технологічної освіти, потребують насамперед уважного ознайомлення з досвідом визнаних на сьогоднішній день у світі найкращими освітніх систем.
 
Особливу зацікавленість викликають системи освіти найбільш успішних країн, де освіта є беззаперечним пріоритетом у розвитку суспільства, де її вплив визначає високий рівень життя громадян. З огляду на такі показники, постійно вказують на досягнення освітніх систем країн Північної Європи. Серед них особливе місце посідає Королівство Норвегія - країна, яка впродовж багатьох років є одним із лідерів в Європі за рівнем життя своїх громадян.

Вітчизняні і зарубіжні вчені в численних публікаціях як теоретичного, так і практичного характеру (Б. Вульфсон, О. Джуринський, К. Корсак, Н. Ничкало, Л. Пуховська, А. Сбруєва), визначаючи складові успіху системи вищої і освіти Норвегії, звертають увагу на практикоорієнтованість підготовки скандинавських педагогів як одну з найважливіших складових якості їх професійної освіти. Північноєвропейські вчені Й. Расмуссен, Г. Торбйорнссон, Б. Магне, Г. Стангвік, А. Аламакі, Т. Кананойя, К. Борг, Л. Ліндстрем у різний час визначали практикоорієнтований підхід фундаментом розвитку і подальшої перебудови структури і змісту освіти майбутніх учителів технологій у Норвегії.

ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ  НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯМОДУЛЬ 7ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ  НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

ПРИЙОМИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

 

► Розгадати кросворд

Кросворд (перехрестя слів) – це задача-головоломка, розв’язок якої полягає у заповненні рядів клітинок, що перехрещуються (по вертикалі та горизонталі), словами за заданими значеннями. Спочатку пропонується відгадати значення слів у горизонтальних рядах, а потім у вертикальних. Є різні варіації кросвордів, зокрема, квадрворд – має горизонтальну та вертикальну осі симетрії.

Учитель може поставити завдання розв’язати квадрворд з метою визначення базового поняття, наприклад «візерунок».

10.09.2014-1-1

1. Корінь слова, що означає найпростіший орнамент композиції петриківського розпису (біг від. сл. «бігунець»).

Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицямиМОДУЛЬ 6.Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями

Технологія виготовлення виробів, в’язаних спицями

Тема 6.1. Матеріали синтетичного походження, їх властивості

Загальні відомості про волокна синтетичного походження та їх властивості. Речовини, з яких виготовляють синтетичні волокна. Технологія виготовлення синтетичних волокон.

Синтетичні волокна – це волокна хімічного походження, які виготовляють із високомолекулярних речовин (полімерів) шляхом синтезу низькомолекулярних сполук – продуктів переробки нафти, газу та кам’яного вугілля (етилену, бензолу, фенолу, пропілену, толуолу тощо).

Процес виробництва синтетичних волокон складається з таких етапів:

  1. Отримання та попередня обробка сировини;
  2. Приготування прядильної маси (розчину, сплаву, м'якого полімеру);
  3. Формування ниток;
  4. Оздоблення ниток;
  5. Первинна текстильна обробка ниток.

Види синтетичних волокон. Властивості тканин, виготовлених із синтетичних волокон. Використання матеріалів, виготовлених із синтетичних волокон у виробництві.

Основними видами синтетичних волокон є капрон, лавсан, нітрон, анід, спандекс, хлорин та вінол. Вони мають низьку гігроскопічність, тепло- та світлостійкість. Наприклад, під впливом світла волокно капрону жовтіє, стає жорстким та крихким, а під дією гарячої води – різко зменшує свої розміри. Важливою властивістю синтетичних волокон є їх хімічна стійкістьдо дії кислот, лугів, окислювальних речовин та інших реагентів, бактерій, мікроорганізмів, плісняви та молі.

Технологія виготовлення  швейних виробівМОДУЛЬ 5.Технологія виготовлення  швейних виробів

Технологія виготовлення швейних виробів

Тема 5.1. Матеріали хімічного походження (штучні) та їх властивості

  • Види матеріалів. Штучні матеріали, їх переваги і недоліки порівняно із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Тканини хімічного походження (штучні) та їх властивості.

Штучні волокна – це волокна хімічного походження, які виготовляють із природних високомолекулярних речовин (полімерів). Сировиною для виробництва штучних волокон є целюлоза, яку отримують із відходів деревообробної або бавовняної промисловості, а також білкові (казеїн, соя, протеїн) та мінеральні (метал, скло) речовини. До штучних відносять віскозне, мідно-аміачне, ацетатне, триацетатне волокна, металеві та металізовані нитки.

У XX ст. виробництво хімічних волокон, зокрема штучних, набуло значного поширення. Це зумовлено меншими затратами праці на їхнє виробництво та переробку, доступністю сировини, більш дешевою ціною порівняно із натуральними волокнами. Застосування сучасних виробничих технологій дозволяє отримувати волокна із наперед заданими властивостями. Тому тканини зі штучних волокон не поступаються за своїми фізико-хімічними та експлуатаційними властивостями натуральним. Зокрема вони приємні на дотик, довго залишаються сухими, мають високі повітропроникні властивості, не мнуться, не збігаються, добре зберігають форму.

Разом із тим слід пам’ятати, що виробництво штучних матеріалів шкідливо впливає як на навколишнє середовище, так і на організм людини. Наприклад, токсичні речовини, що потрапляють в атмосферу, можуть містити пари хімічних розчинників, формальдегід, сірководень, з’єднання різних металів, а у стічні води, – хімічні барвники. Залишки формальдегіду та інших сполук важких металів у тканині можуть викликати алергію або подразнення шкіри людини. З метою зменшення кількості шкідливих відходів у процесі виробництва штучних волокон використовують натуральні рослинні барвники.

МОДУЛЬ 4.  Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачкомМОДУЛЬ 4.

Технологія виготовлення виробів, в’язаних гачком

Тема 4.1. Матеріали природного (тваринного) походження, їхні властивості

  • Види матеріалів природного (тваринного) походження. Короткі відомості про волокна тваринного походження (шовк, шерсть), способи їх отримання та використання.

До натуральних належать волокна природного походження: рослинного, тваринного, мінерального.

Тваринні волокна – це виділення залоз гусені шовкопряда (тутового, дубового), чи волосяний покрив різних тварин (овець, верблюдів, кіз, лам тощо). Найбільш розповсюдженими з матеріалів тваринного походження є шовк і вовна.

Вовна – тонка довга шерсть тварин, що використовується у текстильній промисловості як сировина для виготовлення тканин. Основними виробниками і експортерами вовни є Австралія, Нова Зеландія, Китай, Уругвай, Аргентина, ПАР, країни Середньої Азії.

Основну масу вовни (94 - 96 %) для підприємств текстильної промисловості поставляє вівчарство. Овець стрижуть у чітко визначений сезон, але вовна, знята з овець, зазвичай забруднена і неоднорідна за якістю. Тому, перш ніж її використати у домашніх умовах чи відправити на текстильне підприємство, вона піддається первинній обробці. Етапи первинної обробка вовни: сортування за якістю, розпушення і тіпання, мийка, сушіння, упаковка. Потім її фарбують і прядуть. У всіх названих процесах є свої особливості, які додають вовняній пряжі різних якісних характеристик.

МОДУЛЬ 3.  Технологія виготовлення вишитих виробівМОДУЛЬ 3.

Технологія виготовлення вишитих виробів

Тема 3.1. Види конструкційних матеріалів. Текстильні матеріали рослинного походження

  • Натуральні волокна рослинного походження. Способи їх отримання.

Сировиною для отримання пряжі, з якої виготовляють тканину, служить волокно. До натуральних відносяться волокна рослинного і тваринного походження.

Волокна рослинного походження: бавовна, льон, джут, коноплі, кенаф.

Технологія виготовлення вишитих виробівБавовну отримують із насіннєвих коробочок бавовнику. Вона являє собою тонке, коротке, м’яке і пухнасте волокно. Зазвичай волокна бавовни мають білий колір.

Волокна льону розташовані в корі стебла рослини льону як пучки. Волокна льону довгі, товсті, прямі, жорсткі.

Волокна бавовни і льону після попередньої обробки потрапляють на текстильні фабрики. Там з них виготовляють пряжу і тканину.

На ткацьких фабриках із пряжі отримують тканину. Цей процес називається ткацтвом. Виготовляється тканина на ткацьких станках.

Тканину отримують шляхом переплетення ниток. Нитки, що йдуть уздовж тканини, називаються нитками основи, а нитки, розташовані впоперек тканини, називають нитками піткання.

“Трудове навчання у 5-9 класах - обов’язковий блок:  основи матеріалознавства, технологія виготовлення виробів. Блок 2”МОДУЛЬ 2.

Технологія виготовлення виробів з аплікацією

Тема 2.1. Види конструкційних матеріалів. Матеріали для виготовлення аплікацій. Текстильні волокна

Конструкційні матеріали та їх вибір. Види конструкційних матеріалів для виготовлення текстильних виробів: тканина, нитки, пряжа, неткані матеріали. Види текстильних волокон. Будова тканини (нитка основи, піткання, пруг). Поняття про ширину та довжину тканини. Лицьовий і виворітний боки тканини.

Для виготовлення машин, одягу, меблів, іграшок та іншої продукції на виробництві використовують різні конструкційні матеріали. Найпоширеніші серед них – це метал, деревина, пластмаси, папір, картон, тканина тощо. Вони дуже різняться за зовнішнім виглядом і властивостями. Для того, щоб виготовити якісну річ, необхідно правильно підібрати матеріали. Саме тому важливо вміти розрізняти найпоширеніші види конструкційних матеріалів, знати їх основні властивості.

У швейному, меблевому виробництві, будівництві, транспорті тощо широко використовують текстильні матеріали. З них виготовляють одяг, взуття, спортивні товари, меблі тощо. До текстильних матеріалів відносять тканину, нитки, пряжу, трикотажні та неткані полотна. Їх виробляють на текстильних підприємствах.

Спільним для текстильних матеріалів є те, що сировиною для їх виготовлення є волокна: натуральні та хімічні. Натуральні волокна створені природою, а хімічні отримують штучним шляхом із різної сировини – продуктів переробки нафти, газу, вугілля тощо (мал. 2.1).

 
 

Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначенняМОДУЛЬ 7.

Технологія виготовлення виробів інтер’єрного призначення

Тема 7.1. Конструкційні матеріали та їх властивості

Конструкційні матеріали, що використовують для виготовлення виробів інтер’єрного призначення та їх вплив на форму предметів. Властивості матеріалів, що використовуються для виготовлення предметів інтер’єру. Сучасні конструкційні матеріали, їх властивості, переваги та недоліки. Економне використання матеріалів.

Більшу частину свого життя людина проводить у приміщеннях: житлових чи виробничих. Мабуть, саме цим пояснюється наша цікавість до дизайну й якості предметів інтер`єрного призначення: меблів, санітарно-технічного обладнання, приладів для освітлення помешкання, аксесуарів, предметів декору, кімнатних квітів тощо.

Надійність і форма таких виробів та їх технічна й економічна ефективність значною мірою залежать від матеріалів, з яких їх виготовлено. Сучасне виробництво має в своєму розпорядженні широкий вибір матеріалів. Метал, скло, бетон, натуральне дерево, пластик, папір є серед них традиційними. Ці матеріали ми можемо побачити в кожній звичайній оселі, а їх використання визначається характером конструкції предметів, призначенням та умовами експлуатації.

В об’єктах елементарної конструкції матеріал використовується в моноліті, наприклад, у пластиковому посуді або металевих інструментах. Тобто, у найпростіших конструкціях форма об’єктів в основному залежить від самого матеріалу. Так, меблі, у яких використовується метал як основний конструкційний матеріал, відрізняються більш вільною формою та можливістю її трансформації. Але, у більшості випадків, матеріал впливає на форму не безпосередньо, а через конструкцію.

29.08.2014-4МОДУЛЬ 6.

Технологія використання та ремонту побутових електроприладів

Тема 6.1. Поняття про електричну енергію. Джерела та споживачі електричної енергії

Поняття про електричну енергію

Електрична енергія є одним із найпоширеніших видів енергії, яку використовує людство. Вона з великою швидкістю передається від місця генерування до місця використання, легко перетворюється на інші види енергії (наприклад, на теплову, механічну), її можна легко розподілити і передати широкому загалу споживачів, легко контролювати і регулювати її параметри. Ці властивості, а також відсутність шкідливих викидів у довкілля під час її перетворення, зумовили широке її використання у народногосподарському комплексі країни.

Електрична енергія виникає у процесі цілеспрямованого перетворення первинних природних форм існування енергії: хімічної, механічної, ядерної тощо. Це енергія електричного струму, яка утворюється й існує у електромагнітному полі. Загальна характеристика енергії – це здатність виконувати роботу. Основною ознакою процесів генерування і використання електроенергії є їх одночасність: електричну енергію практично не вдається нагромаджувати у чистому вигляді для майбутнього використання.

Людство з давніх-давен цікавилося природними електромагнітними явищами (електричними розрядами, магнетизмом тощо). З історичних джерел відомо також про існування за 250 років до нашої ери гальванічного елемента, однак про його застосування можна тільки здогадуватися.

Сторінка 1 із 3


Останні статті