1. Макроекономічна – активний розвиток глобалізаційних тенденцій світової економіки та ринку праці, що перетворюють конкурентоспроможність національної економіки на пріоритетний детермінант розвитку національної освіти.
2. Економічна – розвиток економіки знань, у контексті якої освіта трактується як продуктивна сила, що є основним виробником людського капіталу – однієї з провідних складових блага нації; висунення в таких умовах якісно нових вимог до підготовки робочої сили та застосування якісно нових форм контролю за досягненням централізовано визначених цілей.
3. Макрополітична: утворення вашингтонського консенсусу як ідеологічної основи глобалізації політики розвинених країн, що визначає пріоритетну підтримку ринкових стратегій освітніх реформ.
4. Соціально-політична: домінування політичного курсу неоліберальної спрямованості, здійснюваного з певними варіаціями як консервативними, так і демократичними партіями.
5. Соціальна: подовження строків обов'язкового навчання, що несе за собою певні проблеми; зростання соціальних проблем; поява у великих містах шкіл для майбутніх потенційно безробітних; зростання вимог населення до рівня освітніх послуг; зниження рівня соціальної та політичної активності молоді.
6. Демографічна: падіння рівня народжуваності та старіння населення; активізація міграційних процесів.
7. Інформаційно-технологічна: завдяки інформаційним технологіям знання та освіта стають доступнішими.
8. Макроосвітня: поява міжнародних вимірів якості знань.
9. Соціально-освітня: активне втручання в діяльність школи різних суспільних груп.
10. Професійно-освітня: зміна умов праці вчителя та вимог до нього