ПРО ГІГІЄНУ І ОХАЙНІСТЬ ДБАЄМО, АДЖЕ СЕБЕ ТА ІНШИХ ПОВАЖАЄМО

Виховна година Привабливий зовнішній вигляд має велике значен­ня для налагодження та підтримання добрих взаємин між людьми, тому дітей слід змалечку при­вчати дбати про одяг і взуття, доглядати за шкірою, нігтями й волоссям тощо.

Аби виховні заняття такого спрямування учні не сприймали як моралізаторство, варто залучати їх до виконання різноманітних розвивальних інтерактивних завдань, "запрошувати в гості" яскра­вих казкових персонажів і навіть... запропонувати малим школярикам вступити до Товариства дру­зів чистоти.Тема. Твій зовнішній вигляд.

Мета. Закріплювати в учнів навички самообслу­говування. переконувати у необхідності дотримува­тись гігієнічних вимог. Розвивати мовлення школярів, уміння пояснювати зміст слів, прислів'їв. Виховувати охайність, акуратність, бажання дотримуватися на­станов щодо формування корисних звичок.

Матеріали та обладнання: предметні малюнки, зображення одягу різного призначення, картки — "смайлики настрою", фішки "Моя позиція", записи на дошці, добірка прислів'їв, картки з діагра­мою Венна. пелюстки ромашки і жовте коло, "Лист Мийдодіра", малюнки до ігор "Зачаклований малю­нок* та "Що переплутав художник?".

Хід заняття І. Вступна частина (3-4хв)

  1. Вправа "Мій настрій"

Якщо про чистоту ти дбаєш, То і здоров'я добре маєш, А отже, завжди гарний настрій. Здоров'я — запорука щастя.

Учні викладають на парти"смайлики настрою", що відповідають їхньому емоційному стану.

  1. Гра •Займи позицію"
  2. — Визначмо, що означає бути охайним. Прикріпіть фішку "Моя позиція" там, де вважаєте за потрібне.

На дошці запис, біля обраних рядочків якого учні мають прикріпити свої фішки.

Орієнтовний зміст завдання

Бути охайним — це означає:

  • стежити за чистотою свого одягу;
  • дотримуватись правил особистої гігієни;
  • дбати про чистоту шкіри, волосся, нігтів.
  • — Дізнаймося, як визначають охайність учні. II. Робота над темою заняття (32-33 хв)
  1. Представлення результатів інтерв'ю.

Виступи учнів

Наші кореспонденти отримали завдання взяти інтерв'ю в учнів початкових класів, старшокласників, учителів і вихователів. Послухаймо їхній звіт про ре­зультати опитування.

Орієнтовний зміст повідомлень

Кореспондент 1. Учні початкових класів відповідали на запитання "Яку людину можна назвати охайною?".

Нами було опитано 20 учнів 1 -4-х класів. П'ятеро шко­лярів зауважили, що охайним назвали б того, хто гарно поводиться зі своїм головним убором, портфелем, осо­бистими речами, дбає про своє взуття. Решта сказали, що охайна людина має гарний, акуратний вигляд, бе­реже особисті та шкільні речі, чистить зуби, миє руки.

Кореспондент 2. Старшокласники відповідали на запитання "Що ми розуміємо під зовнішнім виглядом людини?" та "Яку людину можна назвати привабливою?"Позакласна робота • Морально-етичне виховання

На думку опитаних, зовнішній вигляд людини — це і чистота тіла, й охайність зачіски, одягу та взуття, а бути привабливим може будь-хто, якщо він або вона тримає в порядку свої речі, одяг, стежить за своїм зовнішнім ви¬глядом та мовленням і поважає інших.

Кореспондент 3. У вчителів та вихователів ми запитували, як вони розуміють вислів 'Кожна людина творить себе сама".

усі опитані дорослі були одностайні у тому, що кожна людина справді творить себе сама. Адже кожен з нас сам керує своєю поведінкою. І лише від самої людини залежить її зовнішній вигляд, вчинки, стосунки з ото¬ченням, те, якою її бачать інші. Недаремно великий російський письменник А. П. Чехов казав: "У людині все має бути прекрасним: і обличчя, й одяг, і душа, і розум".

  1. Розповідь учителя

—      Зовнішній вигляд людини відображає П культуру. От узяти хоча б одяг. Його винайшли ще первісні люди — щоб захистити тіло від холоду, вітру і дощу. А ще одяг може багато розповісти про людину, її смаки, характер, рівень культури, професію. Так, представники багатьох професій носять спеціальну форму.

Учитель демонструє зображення одягу різного призначення, учні називають відповідні професії.

—      Головна ознака зовнішнього вигляду культурної людини — охайність, акуратність. Неохайність свід¬чить про неповагу до людей і до самого себе.

—      А в чому проявляється охайність учня?

—      Чи завжди дітей, що мають охайний вигляд, можна назвати справді охайними? Згадаймо опові¬дання О. Буценя "На вулиці".

  1. Робота над літературними творами Учні читають оповідання О. Буценя 'На вулиці".

—      Як ви вважаєте, чи бувають ліниві охайними?

—      А зараз послухаймо вірш Марійки Підгірянки "Школярка".

Підготовлений учень читає вірш напам'ять.

—      Якою ви уявили собі Гапинку?

  1. Порівняльна характеристика літературних персонажів. Діаграма Венна Учні в парах отримують картки з колами, що пере¬тинаються. Заповнюють кола, вписуючи риси, при¬таманні дівчаткам — персонажам кожного з творів, у місці перетину зазначають спільне.

— Хто з дівчаток вам більше сподобався? Чому? 5. Гра "Дзеркало" (робота у парах)

Діти обговорюють зовнішній вигляд одне одного, Дають ввічливі поради щодо виправлення недоліків.

  1. Сценка "Бруднуля в гостях у школярів"

Стуку двері. До класу заходить Бруднуля (учениця). Бруднуля. Ой, куди це я потрапила? І чому це у вас усі такі чистенькі, гарненькі, свіженькі? Фе-е-е! Не люблю таких. От я вам зараз дам дуже гарні поради.

Шкідливі поради Не вмивайтеся ніколи І не мийте навіть рук — Це заняття непотрібне Нічогісінько не дасть. Знов брудними стануть руки, Шия, вуха — все-все-все... Нащо ж сили марнувати І даремно гаять час? Стригтися також не варто, Та й резону в тім нема, Бо однаково на старість Облисіє голова... (За Григорієм Остером) — Ну як вам мої поради? Правда, чудові? Якщо ви будете їх дотримуватись, я візьму вас до свого Коро¬лівства Бруднуль. Згода? Діти (хором). Ні!!! Бруднуля. А чому?

Учитель. Наші учні не такі. Вони всі охайні, старанні й неледачі. Але ми знаємо діток, що гідні стати жите¬лями Королівства Бруднуль. Послухай вірш про них. Підготовлений учень читає вірш.

Отак у нас щодня

Дзвенить за вікнами трамвай:

 "До школи час!

 Вставай, вставай!"

 ...У хаті — метушня.

 Сестра гукає:

— Де пальто?

— А де пальто, не зна ніхто,

 Шукаєм навмання.

 Згубив портфеля старший брат,

 Сорочку — середульший брат,

Штанці — молодший брат.

А я згубила черевик,

І олівець раптово зник

— Шукаєм все підряд!

 Пальто знайшли ми у кутку,

 Портфель — в садочку, на бузку.

Ну, а штанців нема!

Коли дивлюся — ось вони:

 Лежать під лавкою штани,

 На них Мурко дріма.

Дев'ята б'є...

Ну, так і є

 — Спізнились на урок!

Порозмовлявши віч-на-віч,

 На місце класти кожну річ

Даєм собі зарок.

...А ранком знов лунає крик:

— Де мій портфель?

Джерело:

Автор: Галина Волошина, Тетяна Самар. Журнал: «Учитель початкової школи», 2017, № 5