Оформлення: на сцені берізка із зламаним верхом.

Книжкова виставка: "Полум'я  полинне - на тлі чорнобильського болю".
Плакати: 1. В 10 разів збільшилась кількість онкозахворювань у дітей.
2. Демографічна криза. За 1996 рік кількість померлих перевищує на 157600 кількості      народжених.
3. Дегенерація нації. 12,5% - іномутантів. 14% -кризовий стан здоров'я людей.
4. Земля в біді просить захисту. Ведучий . Добрий день, друзі! Дозвольте розпочати засідання літературної вітальні. Всіх нас привела сюди і з'єднала трагічна подія. Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнибильської трагедії все одно хвилюватиме людей, - і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від скривдженої землі. Проблеми Чорнобиля - це біль України. Наш поет-провидець Т. Шевченко писав так.
(звучить музика)                          
Світе тихий, краю милий, моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш ?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
                      Чи ти діточок непевних
                      Звичаю не вчила?
"Молилась, турбувалась, день і ніч не спала,
Малих діточок доглядала, звичаю навчала".
(Акорди музики збільшуються, а потім стихають і натомість чути дзвін 10 раз. Під звуки дзвонів виходять учасники - 10 учнів в чорному, а 10 учнів в національних костюмах. Учні в національних костюмах зупиняються в залі столиків, а в чорних костюмах піднімаються на сцену і ставлять кругом берізки свічки і також приєднуються до інших учнів. Стихають дзвони і звучить тиха музика)
Учениця: Чорнобильська трагедія. Це повість, що зіткана із правди, скорботи, мужності людей, зібраних у Зоні неприборканої стихії. Конкретні факти: діти, що грають у дворі, не знаючи про дозу радіації, яку вони одержують. Покинуті пустуючі будинки, неподалік від яких розки¬дані заражені радіацією собаки. Рудий, помираючий  ліс. Провал четвертого енергоблоку АЕС, оплетений сріблястий? смертоносним димом... - все тут сприймається як докір нашій безвідповідальності, як перестереження світу, що крокує в грізне атомне століття.
Учениця: Ми летіли над Україною, потопаючою в квітучих садах. Мине яких-небудь сім-вісім годин, і настане для цієї землі нова йра, ера біди і ядерного бруду. Гарна річка Прип'ять! Вода в ній коричнева, мабуть, тому, що витікає із торф’яних поліських болот, течія мідна, бистра. Зачерпнеш рукою терпку коричневату воду, і шкіру відразу стягне від бо¬лотних кислот. Це вони згодом після вибуху реактора і радіоактивного викида стануть добрими коагулянтами - носіями радіоактивних часток та одиниць ділення.
 Тут, в Чорнобилі, земля - древня. Тут князь Святослав
наречену собі вибирав. Більше тисячі років цьому маленькому
містечку. Та ось вистояв, не помер...
Учениця: 1 година 23 хвилини 58 секунд - в різних приміщенях блоку пролунали послідовно три вибухи. Щоб оцінити масштаби радіоактивного виділення, нагадаємо, що атомна бомба, скинута на Хіросиму, важила 4,5 т. Реактор четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС ви¬кинув в атмосферу 50 тонн випарованого палива (тобто 10 хіросимських бомб, а на додаток 70 тонн палива і близько 700 тонн радіоактивного реакторного  графіту, що осів в районі аварії).
 Учень 1: І засурмив третій янгол - і велика зоря
спала з неба, палаючи, як смолоскип, і спала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій - Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона...
Учень:
Зоря - полин
Леонід Вишеславський Я народився в полиновім краї,
Де легенди сивої розкрилля,
Де себе знаходить і втрачає
Вік новий в гіркому Чорнобиля.
Ні біди, затаєної злоби...
Раптом зразу в пелену туману
Чорнобилям чорним на Чорнобиль
Впало одкровення Іоанна.
Ось спекотний вечоровий захід
Променями пізніми сплива,
І меднявий, неповторний запах
Виділяє далеч степова.
Та певне цей погляд - погляд смерті-Полинових зір із небокраю?
І вони так страшно, так відверто
І до нині нас застерігають?