Як працювати із сором’язливими учнями

Вчити дітей непросто. У кожної дитини свій характер, свої особливості. І вчителеві доводиться знаходити ключик до кожного учня, щоб не залишити нікого без уваги, навчити кожного, незважаючи на труднощі. Є діти, які не хочуть вчитися, тому що не бачать в цьому сенсу. Є ті, хто лінується і воліє бути двієчниками і нічого не робити.

А є діти, які можуть бути неуспішними через свою невпевненість, через те, що вони соромляться виступати перед класом, бояться контролю з боку вчителя, побоюються бути смішними в очах однокласників. І ця сором'язливість заважає їм учитися і проявляти свої знання і здібності. У таких випадках саме вчитель може прийти на допомогу. І хоча працювати з такими дітьми так само непросто, як і з двієчниками або гіперактивними дітьми, терплячий і мудрий учитель завжди знайде підхід.

ЯК РОЗПІЗНАТИ СОРОМ'ЯЗЛИВУ ДИТИНУ?

Сором’язливі діти є в кожному класі. Іноді їх помітно відразу, але деякі діти начебто маскуються, і ви не можете їх одразу розгледіти. Здається, що все нормально, начебто дитина і відповідає на уроках, начебто поводиться, як усі, але раптом чомусь забуває відповідь, говорить не до ладу і абсолютно неправильно. Як же побачити сором’язливого учня? Зверніть увагу на дітей,
які...

  • пишуть дуже дрібними літерами. їхній почерк більше схожий на бісер. Літери немов раптом вирішили зробитися зовсім непомітними;
  • говорять дуже тихим голосом. Це теж спосіб стати невидимим, не привертати увагу вчителя й інших дітей;
  • ховаються за партою. Здається, що дитина сидить не за партою, а майже під нею. І це теж для того, щоб не було помітно;
  • рідко підводять руку, щоб відповісти. їм узагалі важко говорити публічно. Такі діти воліють виконувати письмові роботи;
  • починають відповідати, але потім губляться і забувають відповідь. Це діти, чия впевненість у собі не надто висока, тож вони, не діставши підтримки і схвалення, губляться й одразу всі забувають;

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ВІДПОВІДАТИ З МІСЦЯ?

Якщо дитина розгублена, соромиться відповідати навіть з місця, можете використовувати кілька прийомів.

  • Ви можете долучати дитину до роботи тоді, коли в класі всі діти дають відповіді. Наприклад, це може бути усний математичний диктант або вікторина, коли вчитель «кидає» м’ячик, як в пінг-понгу, то одному, то іншому учневі класу.
  • Ви можете дати дитині заздалегідь той матеріал, який будете питати. Це дозволить їй бути впевненою у своїх знаннях і почуватися впевненіше.
  • Сором’язливі діти зазвичай не можуть відповідати швидко. їм потрібен час, щоб зібратися з духом, зосередитися. Тому краще попередити
    дитину за кілька хвилин до того, як ви її викличете відповідати.
  • Хваліть дитину навіть за просту, однозначну відповідь. Навіть якщо учневі просто вистачило сил підвестися і сказати кілька слів при всьому класі, для нього це може бути великим досягненням, яке вчитель обов’язково
    повинен помітити й оцінити.
  • Намагайтеся вловити настрій класу. І якщо ви розумієте, що однокласники не підтримують дитину, не ставте її в незручне становище,
    пропонуючи підступні запитання. Навпаки, спробуйте створити для неї ситуацію успіху, коли всі побачать, що вона молодець.
  • Іноді дитині простіше відповісти з місця сидячи. Не вважайте справою принципу домогтися, щоб діти обов’язково підводилися відповідаючи. Для сором’язливої дитини парта є гарною захисною черепашкою, за яку можна сховатися. Відповідати сидячи значно простіше, ніж стоячи посеред класу.

ЯК ВИКЛИКАТИ СОРОМ'ЯЗЛИВУ ДИТИНУ ДО ДОШКИ ?

Якщо ви на кожному уроці викликаєте кілька учнів відповісти біля дошки, пам’ятайте, що для сором’язливої дитини похід до дошки подібний до шляху на ешафот.

Ось думки дітей, які бояться виходити до дошки:

«Зараз я почну відповідати, і всі будуть наді мною сміятися!»

«У мене нерозумний вигляд, тому, що біля дошки все забуваю».

«Я боюся, що вчитель скаже мені щось погане» .

«Мої однокласники зараз побачать, що я нічого не знаю».

«Я не можу себе змусити говорити, коли на мене всі дивляться, хоча я все знаю».

Дитина, яка соромиться говорити публічно, потребує тренування, підтримки і схвалення. Тому, помітивши в класі таких дітей, не поспішайте викликати їх до дошки. Використовуйте для них письмовий варіант опитування або запитуйте з місця. Адже навіть парта для таких дітей є рятівним прихистком.

Вивчайте сором’язливу дитину поступово. Наприклад, починайте з індивідуального опитування: залиште дитину на кілька хвилин після уроку
і запитайте в неї вивчений матеріал. Потім можете питати її з місця, навіть сидячи.

Потім з місця, але вже стоячи. І, нарешті, ви викликаєте дитину до дошки. Нехай для початку це буде групова відповідь, коли біля дошки опиниться одразу кілька людей. А вже потім — індивідуальна відповідь.

Під час цієї відповіді ви можете і словом, і поглядом підтримувати дитину. Найгірше на неї діє мовчання вчителя, тому що дитина одразу вважає, що вона відповідає неправильно.

Не забудьте похвалити учня, коли він все-таки відповість біля дошки.

Деяким дітям простіше відповідати, маючи перед очима конспект або сторінку підручника.
Для сором’язливої дитини — це гарна психологічна підтримка.

Навіть якщо дитина добре знає матеріал, вона, зважаючи на свій характер, все одно може розгубитися.

Тому, щоб дитина почувалася впевненішою, ви можете дозволити їй якийсь час спиратися на текст.

ЯК ПОБАЧИТИ СИЛЬНІ СТОРОНИ ДИТИНИ?

Нерідко вчителі воліють не чіпати соромливих, небалакучих дітей. Значно швидше й ефективніше викликати того, який говорить активно, легко відповідає на ваші питання і навіть, не надто добре володіючи матеріалом, швидко зорієнтується.

7 КРОКІВ ДО УСПІХУ ПІД ЧАС РОБОТИ ІЗ СОРОМ'ЯЗЛИВИМ УЧНЕМ

  1. Розмовляйте із сором'язливими учнями спокійно і м'яко, але водночас упевнено. Використовуйте вирази:

► Ти можеш.

► Я в тобі не сумніваюся.

► У тебе вийде.

► Ти сміливий.

► Ти знаєш.

При цьому намагайтеся не вживати такі фрази:

► Знову ти немов води в рот набрав.

► Не мовчи, тебе тут ніхто не з’сть.

► Іди до дошки, зараз ми подивимося, на що ти
здатний.

► Діти, подивіться всі на Ваню.

► Вічно ти в класі двох слів зв'язати не можеш.

► Ти як собака: все знаєш, тільки сказати не можеш.

Такими словами ви програмуєте дитину і далі бути сором'язливим і скутим.

  1. Не кричіть на сором'язливу дитину. А також не стійте над нею, над її партою, не «свердліть» поглядом. Не робіть їй зауважень у при-
    сутності всіх.
  2. Діти, які соромляться відповідати самі, можуть чудово відповісти, якщо будуть це робити з кимось із однокласників. Тому використовуйте парну роботу на уроці, щоб потім діти могли відповісти разом.
  3. Спробуйте зрозуміти, коли така дитина почувається комфортно. Почніть з нею працювати саме тоді, коли вона перебуває в такому стані. Можливо, це буде перерва або час після уроків, коли дитина зможе поспілкуватися з вами віч-на-віч.
  4. Розкажіть дитині, як упоратися з нервуванням. Адже ви знаєте всі прийоми під час роботи із нервуванням, тому що самі ними користуєтесь.
  5. Спілкуйтеся з дитиною в неформальній обстановці — після уроків, на перервах і навіть поза школою, якщо є така можливість. Це допоможе дитині розслабитися, почуватися на ваших уроках більш вільно.
  6. Відзначайте успіхи дитини, говоріть їй слова підтримки.

Джерело та автор статті: Чуб Н.В. Науково-методичний журнал «Фізичне виховання в школах України» №9, 2017р.