Діагностична та корекційна діяльність класного керівника

Методика „Закінчення речення”
(для учнів 5-6-х класів)

Мета: Виявити рівень розвитку в учнів таких якостей, як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

Учням пропонується прослухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення чи оповідання.

Речення:

1.„Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то...”

2.„Коли я відчуваю утруднення при прийнятті певного рішення, то...”

3.„Обираючи між цікавим, але необов’язковим, і необхідним, але нудним заняттям, я зазвичай...”

4.„Коли в моїй присутності ображають людину, я...”

5.„Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, то я...”

6.„Якби я був на місці вчителя, то я...”

Оповідання:

1.„У шкільній їдальні черговий учень зненацька впустив шматок хліба в котел з молоком і нікому не сказав про це. Його однокласник бачив, що трапилося, але так само ні з ким не поділився. Молоко прокисло, і вся школа залишилася без сніданки.

Я думаю, що...”

2.„На традиційній зустрічі з колишніми випускниками школи мав виступати вокально-інструментальний ансамбль старшокласників, який підготував спеціальну програму. Однак соліст ансамблю, без якого виступ відбутися не міг, у той же вечір мав брати участь у вибіркових змаганнях з боксу. Участь у змаганнях була для хлопця надзвичайно важливою, оскільки відкривала йому можливість увійти до складу збірної команди міста.

Довелося...”

Обробка отриманих даних: якісний аналіз моральних суджень школярів.

Методика „Моя самооцінка”

Мета: Заохочувати учнів до здійснення самооцінки власних якостей особистості, усвідомлення її значення для підлітка.

Спочатку учням пропонується прочитати слова, що характеризують окремі якості особистості: охайність, безтурботність, вдумливість, сприйнятливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, поміркованість, легковірність, повільність, мрійливість, поміркованість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервовість, нерішучість, нестриманість, образливість, обережність, педантичність, підозрілість, принциповість, презирливість, розв’язність, рухливість, розсудливість, рішучість, стриманість, співпереживання, терпеливість, боягузтво, завзятість, поступливість, чуйність, ентузіазм.

Після того, як учні прочитають усі названі якості, їм пропонується скласти два рядки слів по 10-15 у кожному. У перший рядок слів, що записуються на аркуші паперу ліворуч, учні вписують ті слова, що, на їх думку, характеризують їхній ідеал. У рядку праворуч записуються слова, що характеризують так званий антиідеал учня.

Коли слова будуть записані в обох рядках, учням рекомендується з першого (позитивного) і другого (негативного) рядків вибрати ті, які характеризують притаманні їм якості.

Вибір учнями якостей здійснюється дихотомічно: „так” чи „ні”, є певна риса характеру чи відсутня, незалежно від ступеня її прояву.

Обробка результатів і висновки: кількість позитивних рис, які учні відібрали, поділіть на кількість слів, що містяться в рядку „ідеалу”. Якщо результат є близьким до одиниці, учень себе переоцінює. Результат, близький до нуля, свідчить про недооцінку і підвищену самокритичність. При результаті, наближеному до 0,5 можна говорити про адекватну самооцінку, про те, що учень достатньо самокритично сприймає себе.

Подібним чином роблять висновки і на основі подібного порівняння виділених учнем негативних якостей у рядку анти ідеалу. Результат, наближений до нуля, свідчить про завищену самооцінку; до одиниці ? про занижену; до 0,5 ? про адекватну самооцінку.

Для перевірки індивідуальних особливостей старшокласники можуть скористатися наведеною нижче таблицею. Класний керівник звертається до учнів: „У таблиці в рядках ліворуч і праворуч подано опис удаваної поведінки двох різних людей. До кого з них ви більше подібні?

Уважно перечитайте речення спочатку ліворуч, потім ? праворуч. У середині аркуша зробіть у відповідній графі позначення „+” або „P”, якщо ваші якості подібні до якостей першої чи другої людини. Якщо ви подібні до людини, якості якої описано ліворуч, то позначки потрібно поставити в одній з двох граф з лівого боку. Якщо ви подібні до людини, якості якої вказано праворуч, позначку слід роботи ближче до правого рідка. Якщо ви вважаєте, що певні якості обох людей у вас виявляються однаковою мірою, позначку можна поставити посередині. Це означатиме, що ви подібні до першого чи другого типів.

Підрахуйте позначки ліворуч і праворуч і з’ясуйте, які якості у вас переважають.

Класний керівник може поставити ряд питань щодо самоаналізу особистості учнем:

Після діагностики можна використати такі поради із самовиховання:

1.Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.

2.Записуй згідно з важливість свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.

3.Берися за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш. Якщо в кінці тижня/дня залишаються невиконаними один або два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень/день.

4.Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт. Намагайся сам усувати причини невиконання. Спочатку це здаватиметься важко, але з часом ти зрозумієш, що головне ? це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.

5.Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.

6.Не роботи жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо ? „ні”.

7.Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, не став перед собою завдання реальні, ні в якому разі не „заривайся”, бо не спрацює твій внутрішній наказ: „Так треба”, „Я мушу”.

8.Спробуй проаналізувати: на що ти переважно втрачаєш свій вільний час?

9.Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.

10.Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропустити повз уваги і зберегти час.