Використання нетрадиційних форм роботи з батьками

Практика свідчить, що одним із головних шляхів підвищення ефективності родинного виховання на засадах народної педагогіки є використання нетрадиційних форм і засобів роботи з батьками, які ґрунтуються на народно-педагогічних традиціях родинного виховання. Серед них − функціонування консультпунктів з проблем родинного виховання, конференції батьків з обміну досвідом щодо організації раціонального дозвілля дітей, семінарів-практикумів з відродження національних традицій в родинах, родинних свят у школі. Вони поєднуються з традиційними, такими як: університети педагогічних знань для батьків, позакласний батьківський всеобуч, батьківські збори, вечори запитань і відповідей, збори-практикуми, бесіди, дискусійні клуби „Діалог", клуби батьківського спілкування та ін.

Засідання дискусійних клубів передбачають різноманітну тематику та форми роботи. Серед них:

1. Лекція-консультація „Народна педагогіка та її основні принципи, форми і метод виховання".

2. Дискусія „Роль батьків у вихованні дітей".

3. Вечір запитань і відповідей „Методика родинного виховання: принципи та підходи".

4. Родинне свято „Роде наш красний, роде наш прекрасний".

5. Диспут „Ваші діти. Які вони?"

6. Круглий стіл „Давайте розберемося спільно, що заважає нашим дітям бути вихованими?"

7. Дискусії: „Що означає вірно виховувати?", „У чому секрети виховання?"

8. Родинний вогник „Традиції нашої сім'ї".

9. Сімейний портрет „Місце дозвілля в нашій сім'ї".

10. Бесіда „Відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини".

11. Лекція „Українська козацька система виховання і розвитку − глибоко самобутнє явище".

12. Вечір запитань і відповідей „Сутність і особливості козацької педагогіки".

13. Круглий стіл „Сім'я і суспільство".

14. Розмова-діалог „Виховний ідеал української сім'ї".

15. Особистісно-ролева гра „Година козацького дозвілля".

16. Дискусія „Ідеал вільної і незалежної в своїх прагненнях до свободи людини: як це розуміти?"

17. Родинне свято „Із бабусиної скрині".

18. Конференція „Співробітництво батьків, вчителів, дітей: досвід і проблема".

Під час проведення клубних днів батьки знайомляться з народною педагогікою і її компонентами, з козацькою педагогікою, концепціями родинного виховання, широко вивчають провідні напрями родинного виховання, обговорюють проблеми удосконалення виховного процесу в родині, дискутують, обмінюються досвідом роботи. Всі проблеми, які обговорюються на клубних засіданнях, оцінюються з погляду української етнопедагогіки та її основних напрямів.

При цьому педагоги виявляють творчу ініціативу, самостійність, неабияку педагогічну майстерність.

Немає сумніву в тому, що результативність народознавчої діяльності в класі залежить від спільної роботи вчителя і родини. Сформувати в молодого покоління знання і відчуття роду неможливо без залучення батьківської громадськості, підвищення її педагогічної культури. Як вказувалось вище, саме через відчуття роду і завдяки йому кожна людина приходить до світлого образу Батьківщини, до щирих, глибоких і чесних роздумів про найістотніший, найголовніший сенс людського життя.

Отже, в своїй практичній діяльності вчителі області, як свідчить досвід, використовують національні особливості виховання дітей у сім'ї і тримають тісний зв'язок з батьками.

Вони вивчають вплив атмосфери родинного виховання на формування дитини, її ставлення до праці, трудового укладу: загальну культуру, рівень педагогічної культури батьків, систему взаємин батьків і дітей та їх вплив на виховання дитини. В своїй роботі вчителі спираються на основні народно-педагогічні традиції родинного виховання дитини: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь і дідусів, названих батьків та кумів; народні колискові пісні, забавлянки; народні дитячі ігри та пісеньки в перші роки життя дитини, відзначення Дня матусі, днів народження дітей і батьків, дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії, святкування Дня пам'яті загиблих чи померлих родичів та ін.

Цікаво і змістовно проводяться батьківські збори. Тематика їх різноманітна, форми проведення також. Так, збори на тему „Умови успішного виховання дітей в родині" передбачали розгляд таких питань:

1. Родина − міцний і дружний колектив.

2. Здоровий родинний мікроклімат.

3. Довір'я у вихованні.

4. Ставлення до найстарших членів родини.

5. Єдність вимог дорослих у ставленні до дітей.

Виховання дітей в сім'ї має, безперечно, суб'єктивний характер і залежить від рівня моральності і культури батьків, їх життєвих планів, ідеалів, вчинків, родинних традицій тощо. Загальновідомо, що сім'я може сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості або гальмувати його.

Загальну для всіх формулу успішного виховання дітей у сім'ї дати не можна. Тому варто повести розмову про основні умови виховання учнів, які можуть бути використані у кожній конкретній сім'ї з урахуванням її особливостей.

У народі кажуть, що гарна та сім'я, в якій виростають гарні діти. І це справедливо. Адже врешті-решт долю дітей визначають не прекрасні поривання, мрії, слова, а загальний мікроклімат родинного виховання, його тональність, загальна спрямованість. Часто можна почути: „Погляньте, ніяких спеціальних цілей сім'я не ставила, а діти виросли прекрасні". Гадаємо, що нічого випадкового тут немає. Мабуть, батьки живуть не заради дітей або себе, а живуть всі разом цілеспрямованим і радісним життям маленького колективу, де всі люблять один одного, тепла, справжньої турботи. Це і є по-справжньому добрий родинний і педагогічний мікроклімат.

Досвід показує, що діти, які ростуть у таких сім'ях не помічають свого щастя як повітря, яким дихають. Вони природно і гарно розвиваються, живуть своїм багатобарвним життям, скороминучими бажаннями і мріями, їх розмови щирі, а сміх веселий і дзвінкий.

Аналіз родинного виховання показує, що добрі родинні взаємини не виключають розбіжності думок, суперечок. Але в дружній родині вони розв'язуються без роздратувань, приниження людської гідності, за будь − яких обставин тут не буде крику, взаємних образ, люди поважатимуть думку один одного , цінуватимуть авторитет батька і матері, дідуся і бабусі.

Досвід стверджує, що школа переважно переконує, спонукає, навчає, а сім'я − це невичерпне джерельце народної педагогіки, практична школа духовності дитини. І якщо в сім'ї здоровий мікроклімат, діти виховуються особистим прикладом батьків в дусі патріотизму і високої духовності.

Однією з умов успішного родинного виховання є довір'я до дитини, її самостійності. Якщо малюк бачить, що дорослі вірять в його сили, чесність, доброту, порядність, вірять в те, що він може перебороти труднощі в навчанні, виправити поведінку, то це довір'я окрилює його, вселяє впевненість в своїх силах, породжує бажання стати кращим.

Традиційні форми роботи з батьківською громадськістю вдало доповнюються нетрадиційними формами, такими, як:

Педагогічний десант:

  • виступи педагогів з актуальних проблем виховання дітей на підприємствах, в організаціях, де працюють батьки;
  • влаштування виставок;
  • випуски спеціальних стіннівок тощо.

Дерево родоводу:

  • зустріч поколінь;
  • роздуми над проблемами родинного виховання;
  • звернення до народної педагогіки.

У родинному колі:

  • анкетування батьків;
  • індивідуальна допомога родинам через консультації, практичний показ, зустрічі з лікарями, психологом, юристами.

Родинний міст:

зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

Народна світлиця:

  • звернення до народний традицій;
  • формування особистості школяра через природу;
  • спільна діяльність батьків, дітей, педагогів.

День добрих справ:

спільна трудова діяльність педагогів, учнів, їх батьків.

Вечір великої родини:

участь беруть батьки, школярі, педагоги: організація відпочинку, ігри, вистави театру тощо.

Альбом-естафета:

„Як ми відпочиваємо" − досвід організації відпочинку в родині.

Дискусійний клуб:

  • обговорення проблем виховання школярів;
  • „Родинні традиції";
  • проведення диспутів, банків ідей;
  • випуски рукописних газет, інформаційних бюлетенів;
  •  бесіди, підбір літератури, надання практичної допомоги.

Родинна скарбничка:

добірка матеріалів з досвіду родинного виховання.

Азбука родинного виховання:

  • обговорення проблем, труднощів виховання дітей у неповних сім'ях;
  • виступи лікарів, юристів, психологів;
  • надання індивідуальної допомоги.

Дні довір'я:

прийом батьків з особистих питань педагогами, лікарями, психологами, працівниками правоохоронних органів.

Родинні свята в класі:

спільне проведення днів народження дітей, календарних народних свят.

Практикуються і такі форми роботи з батьківською громадськістю як дні відкритих дверей. Проводяться вони раз в місяць, в залежності від умов школи, проблем у вирішенні тих чи інших педагогічних проблем. На день відкритих дверей запрошуються всі батьки. Вони відвідують класи, де навчаються їх діти, знайомляться з роботою педагогів, ведуть спостереження за працею дітей на уроках та ін. Після такого ознайомлення батьки влаштовують дискусії, де обмінюються думками з приводу удосконалення спільної роботи школи та сім'ї.

В багатьох школах області організовуються педагогічні гуртки, на заняттях яких батьки оволодівають уміннями і навичками організації життя і виховання дітей. Цікавими були заняття, на яких батьки одержували конкретні рекомендації: як організувати читання дітей в сім'ях, як вчити вірші, слухати музику, аналізувати твори мистецтва, правильно організувати дозвілля тощо.

Дослідження показали, що ефективною формою роботи з батьківською громадськістю є конференції. В їх організації і проведенні активну участь беруть батьківські комітети. На таких конференціях іде обмін досвідом родинного виховання. Цікавими виявились тематичні конференції „Шануймо свій рід", „Батьківський авторитет", „Батьки-вихователі" та ін. На цих конференціях ставились і вирішувались складні проблеми виховання дітей в родині, взаємовідносини в сімейному колективі, організація родинного побуту та ін.

Традиційними стають проблемні „круглі столи", на обговорення яких виноситься найрізноманітніша тематика. Для прикладу наведемо один із них: „Авторитет, особистий приклад і педагогічний такт батьків". На обговорення були винесені такі питання:

1. Що таке батьківський авторитет? Які шляхи його утвердження?

2. В чому полягає мудрість батьківської любові?

3. Чи дотримуєтесь Ви правил, принципів розумного виховання:

  • ніколи не займаєтесь виховною роботою в поганому настрої;
  • чітко визначаєте, що Ви хочете від дитини (і пояснюєте це їй), а також з'ясовуєте, що вона думає з цього приводу;
  • надайте дитині самостійності, не контролюйте кожен її крок;
  • не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до цього та обговорюйте з дитиною її вірні та невірні кроки до мети;
  • вказуєте дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її;
  • оцінюйте вчинок а не особистість; пам'ятаєте, що сутність людини і окремі її вчинки − не одне й те саме;
  • даєте дитині відчути, що співчуваєте їй, вірите в неї не дивлячись на помилку, якої вона допустилась;
  • буваєте твердим, але добрим.

4. Оцініть традиційні стосунки у Вашій сім'ї між дорослими і дітьми.

У системі педагогічного всеобучу часто використовуються педагогами педагогічні задачі і завдання для батьків (логічні, практичні, навчальні). Зокрема:

1. Логічні завдання. Головна мета застосування логічних завдань полягає у стимулюванні активності батьків до самостійного набуття педагогічних знань, умінь, осмислення важливих положень педагогіки, виховання дітей у сім'ї. Логічні завдання допомагають аналізувати прочитане і зіставляти з практичною діяльністю виховання дітей в родині і в школі, робити висновки і намічати перспективи та шляхи поліпшення виховання.

2. Практичні завдання допомагають батькам формувати і розвивати педагогічні навички і вміння, застосовувати їх в конкретних ситуаціях виховання дітей в родині. Це може бути дослідження конкретних умов виховання дітей, вивчення причин недоліків у вихованні і розробка на цій основі заходів по удосконаленню навчально-виховного процесу в родині і в школі.

3. Навчальні завдання. Цей вид завдань широко застосовується педагогами в системі батьківського всеобучу. Виконуючи такі завдання, батьки індивідуально чи колективно аналізують літературу з питань навчання та виховання школярів, розробляють шляхи і способи їх поліпшення, обговорюють педагогічні ситуації тощо. Обов'язковою умовою індивідуального розбору цих завдань є, зокрема перевірка й оцінка правильності висновків, зроблених батьками.

4. Навчальні задачі − конкретні ситуації з родинного виховання, які формують у батьків прийоми і засоби аналізу навчання і виховання дітей в родині, узагальнюють знання теорії і практики родинної педагогіки. Навчальні задачі включають яскраво виражені суперечності, конфлікти, дилеми та чітко сформульовані запитання. Розв'язують ці задачі батьки на заняттях, а також в процесі самоосвіти. Важливим є те, що батьки знаходять оптимальні і практично можливі та важливі варіанти розв'язків. Обов'язковими дидактичними умовами тут є: тематична спорідненість задачі чи завдання з темою заняття та логічна вмотивованість їх застосування в структурі заняття.

На заняттях педагогічного всеобучу вчителі допомагають батькам знайти найбільш аргументовану педагогічне грамотну відповідь і разом з тим визначити завдання на наступне заняття. Часто педагоги пропонують і диференційовані завдання, їх зміст найчастіше враховує конкретні педагогічні умови класу, стосунки вчителя і учнів, батьків і дітей, взаємовідносини в класі. Характер, форма і обсяг завдань визначаються з врахуванням особистості батька чи матері.

Наведемо приклад таких завдань:

1. Раніше у Толі було все гаразд. Я не працювала і дуже багато часу приділяла йому. Потім пішла працювати. І відразу посипались у нас двійки. Приходжу ввечері додому, перевіряю уроки − страхіття! Частина не зроблена, а те, що зроблено, треба переробляти − бруд, помарки.

  • Про які недоліки у вихованні дитини свідчить ця ситуація?
  • Проаналізуйте поведінку своєї дитини. Подумайте, які навички самоконтролю розвинуті в неї добре, а які недостатньо.
  • Які методи доцільно застосовувати для формування у дітей навичок самоконтролю в процесі навчання?

Ефективними виявились і такі нетрадиційні форми роботи як проведення родинних „вогників" „Традиції нашої родини", свят „Від роду − до народу", „Рідна мова − мова мого народу", свят-сюрпризів „Любій матусі", присвячених Всесвітньому Дню Матері, родинних портретів „Портрет нашої родини", особистісно-ролевих ігор „Година козацьких ігор і забав".

В багатьох школах області функціонують кабінети батьківського всеобучу, їх зміст включає такі матеріали:

1. Оформлення стендів:

а) нормативні документи про школу, сім'ю та виховання учнівської молоді;

б) матеріали про педагогічний всеобуч батьків;

в) педагогічна самоосвіта батьків:

  • вислови видатних педагогів про родинне виховання;
  • інформація про методи виховання дітей в родині;
  • анотація новинок літератури з питань родинного виховання;
  • інформація про кращій досвід родинного виховання.

2. Рубрики:

  • „Кращі батьки";
  • „Заповіді батьків";
  • „Кращі мами";
  • „Режим дня школяра";
  • „Організація дозвілля сім'ї";
  •  „Книга в сім'ї";

3. Інформаційні матеріали:

  • „Ви − мама";
  • „Роль батька у вихованні дитини";
  • „Рекомендації щодо проведення єдиних днів педагогічного всеобучу";
  • „Фотоматеріали про участь батьків у вихованні дітей";
  • „Журнальні та газетні статті про досвід родинного виховання".

Оновленню змісту роботи вчителів з батьками сприяє цілеспрямована діяльність вчителів і родин з відродження основних народнопедагогічних традицій сімейного виховання дітей: вшанування новонародженої дитини і її батьків, бабусь, дідусів, названих батьків та кумів; відзначення Дня повноліття, першого заробітку, проводів до армії та інше.