Успішна виховна робота з дітьми неможлива без по­стійного співробітництва школи і сім'ї, метою якого є узгодження, координування виховних впливів. З цією ме­тою педагоги використовують такі форми і методи роботи з батьками учнів, як відвідування їх удома, запрошення їх до школи, дні відкритих дверей у школі, класні батьків­ські збори та ін.

Відвідування батьків удома.

Допомагає встановити зв'язок з усією сім'єю, з'ясувати її загальну та педагогічну культуру, умови життя учня, його місце в сім'ї і ставлення до нього старших, ознайомитися з досвідом батьківського виховання, дати поради і домовитися про єдині вимоги до школяра. Деякі вчителі помилково вважають, що відвіду вати потрібно лише родини, діти з яких створюють певні проблеми у школі. Безумовно, з батьками таких учнів слід передусім встановити тісний контакт, проте відвідувати бажано сім'ї всіх учнів.

Успіх відвідування сім'ї залежить не лише від сумлін­ної підготовки, а й від поведінки вчителя. З перших хвилин зустрічі з батьками необхідно створити атмосферу довір'я і доброзичливості. В сім'ях, які не мають систематичного зв'язку зі школою, візит учителя розглядають як сигнал бі­ди, батьки насторожуються, готуються до захисту дитини. Тому, завітавши в сім'ю, слід одразу «зняти» настороже­ність батьків. Бесіду про дітей починають з позитивних ха­рактеристик їх поведінки, поступово переходячи до обгово­рення негативного у поведінці учня. Свої судження педагог має висловлювати спокійно, тактовно, наводячи незапереч­ні докази і уважно слухаючи пояснення батьків.

Запрошення батьків до школи.

За необхідності вчи­тель запрошує батьків окремих учнів до школи на розмо­ву, під час якої дуже важливо дотримуватися педагогічно­го такту, створити атмосферу доброзичливості. Щоб ви­кликати батьків на відвертість, треба розмовляти з ними про учня наодинці, переконати їх в конфіденційності роз­мови. Така бесіда буде корисна і для вчителя, і для бать­ків. Педагог відповідає на запитання батьків, висловлює їм свої вимоги. Батьки отримують корисні поради і допо­могу від педагога, переконуються в його уважному став­ленні до них, турботі про їхню дитину. У такій розмові пе­дагог має бути особливо тактовним, пам'ятаючи, що над­мірне акцентування на недоліках учня викликає в батьків насторогу, неприязнь, навіть якщо вони відчувають, що він має рацію.

День відкритих дверей у школі.

Цей вид роботи потре­бує єдності школи, батьків, учнів, сприяє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у школі проводять бать­ківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, ор­ганізовують виставки, вечори, читацькі конференції. В од­них школах день відкритих дверей для батьків проводять щосеместру, в інших — щомісяця. Роботу з його підготов­ки очолює батьківський комітет і комісія з питань педаго­гічної пропаганди. Його доцільно починати з лекції, допо­віді, конференції, в яких задіяні всі батьки. Відтак вони працюють диференційовано. Хоч би якою була програма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх ді­тей і поговорити з директором, його заступниками, учите­лями, класними керівниками, шкільним лікарем, органа­ми дитячого самоврядування.

Класні батьківські збори.

Є важливим колективним видом роботи класного керівника з батьками учнів  їх про­водять 1—2 рази на семестр. Такі збори сприяють форму­ванню громадської думки батьків, об'єднанню їх в єдиний колектив.

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Збори можуть відбуватися у формі лекцій або до­повідей класних керівників, виступів батьків, обміну дос­відом виховної роботи із залученням учнів, показом їхніх класних робіт і художньої самодіяльності, демонструван­ням кінофільмів.

Учитель ще до зборів повинен поговорити з окремими батьками, звернути їхню увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету. До­повідь або виступ вчителя слід виголошувати вільно.

Подібну підготовчу роботу проводять і перед загальношкільними батьківськими зборами, на яких обговорю­ють питання, що стосуються всіх батьків: про підсумки навчально-виховної роботи з учнями за півріччя або на­вчальний рік, про літній відпочинок школярів тощо.

З метою пропаганди педагогічних знань серед батьків організовують бесіди і лекції на педагогічну тематику.

Глибшому пізнанню методики сімейного виховання сприяють тематичні вечори і вечори запитань та відпові­дей, на які запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів та інших фахівців, причетних до проблем ви­ховання підростаючого покоління.

Для педагогічної пропаганди серед батьків використо­вують також диспут. Він найприйнятніший за умови, що в класі або в школі сформувався дружний батьківський колектив і кожен може відверто висловитися стосовно обго­ворюваної проблеми.

Для пропагування педагогічних знань практикують конференції, на яких батьки обмінюються досвідом сімей­ного виховання з певної проблеми.

Активно співпрацюють школи з батьками під час прове­дення усних журналів, прес-конференцій, зустрічей «за круглим столом», батьківських університетів, вечорів сімей­них традицій та ін.

Відповідну роль у педагогічному навчанні батьків ві­діграє їх самоосвіта — читання науково-популярної літе­ратури з питань сімейної педагогіки, тематичні радіо- і телепередачі.