Сутність, принципи та завдання виховної роботи

Усе, що проводиться в закладі освіти з метою здійснення виховної роботи у позаурочний час, у деяких педагогічних джерелах об'єднується одним спільним поняттям — позакласна виховна робота. В інших джерелах поряд із позакласною роботою виділяють ще й позаурочну роботу з навчальних предметів (предметні гуртки, секції, олімпіади, виставки творчих робіт тощо).

 

Також позаурочна робота визначається як цілеспрямована виховна робота зі школярами, яку організовують і здійснюють учителі, вихователі у школі після уроків. Успіх цієї роботи значною мірою залежить від діяльнісного зв'язку з позашкільними навчально-виховними закладами. До позакласної роботи належить робота класних керівників, шкільного бібліотекаря і всіх інших шкільних працівників з учнями, яка проводиться після уроків, але не має спеціально вираженого предметного характеру (не спрямована на вивчення якогось одного навчального предмета). Ця робота може проводитися у стінах школи чи за її межами, але організовується й проводиться працівниками школи (збори, класні години, лінійки, вечори відпочинку, виставки, екскурсії, ігрові програми, конкурси, походи, зустрічі, вікторини, агітбригади, диспути, КВК, тренінгові заняття, свята, колективні творчі справи, колективне
ігрове спілкування тощо). 
Особливість позакласної виховної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст діяльності відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності, самодіяльності учнів (урахування бажань дітей, їхніх пропозицій).
Виділяють і позашкільну освітньо-виховну роботу. Вона здійснюється у спортивних, музичних і художніх школах, станціях юних натуралістів та юних техніків, клубах за місцем проживання, центрах творчості дітей та юнацтва тощо, тобто проводиться під керівництвом не шкільних педагогів, а працівників позашкільних установ і відзначається більшою, порівняно з позакласною роботою, практичною спрямованістю і спеціалізацією.
Позаурочну виховну роботу розглядають як поєднання позакласної та позашкільної роботи, як взаємодію двох важливих ланок виховання (позакласної та позашкільної), спрямованих на досягнення єдиної мети — гармонійного розвитку дітей та молоді, виявлення талановитих і обдарованих вихованців, створення умов для їх виховання 11 рознггк) творчих здібностей і задатків.
Розкриття сутності позаурочної виховної роботи не буде повним, якщо не врахувати виведених із практичної виховної діяльності суттєвих закономірностей, які одночасно виступають і принципами процесу виховання:
1) виховання особистості відбувається тільки у процесі її включення у діяльність;
2) виховання неможливе без стимулювання активності особистості, яка формується;
3) у процесі виховання необхідно виявити високий гуманізм і повагу до дитини у поєднанні з високою вимогливістю;
4) необхідно розкривати перед учнями перспективу їхнього росту, допомагати їм досягати успіху;
5) необхідно виявляти й орієнтуватися на позитивні риси учнів;
6) необхідно враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів;

7) виховання має здійснюватися у колективі і через колектив;
8) у вихованні необхідно прагнути до єдності зусиль учителів, сім'ї та громадськості.
Завдання позаурочної виховної роботи у державних документах визначається таким чином:
1) закріплення і поглиблення знань, набутих у процесі навчання;
2) розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування у них наукового світогляду;
3) формування інтересів до різних сфер науки, техніки, мистецгва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів;
4) організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг. 
У сучасних умовах значно ускладнюються функції позаурочної виховної діяльності вчителя, збагачується її зміст. За таких умов педагог повинен добре знати, на яких напрямах зосередити свої зусилля, на які виховні ідеали орієнтуватися, як організувати роботу в дитячому колективі, як на практиці здійснювати демократизацію та гуманізацію виховного процесу в школі.
Для позаурочної виховної роботи з молодшими школярами найбільш оптимальними є такі види діяльності: пізнавальна, трудова, ігрова, художньо-естетична, спортивна. Пріоритетним є значення ігрової діяльності в житті молодших школярів. Ігрова діяльність молодших школярів виступає як спеціальна форма колективної діяльності і як елемент, важлива складова всіх інших видів діяльності.
Педагогічними умовами ефективної організації виховної роботи з молодшими школярами в позаурочннй час є:
1) провідна роль педагога щодо об'єднання зусиль батьків, позашкільних закладів освіти, громадськості, забезпечення особистісної активності молодшого школяра;
2) домінальний характер ігрової діяльності;
3) залучення дітей до планування;
4) забезпечення такої системи перспектив, яка відповідала б інтересам колективу і кожної окремої особистості.