Форми виховної роботи

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховної роботи. Форми виховної роботи — це варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховної справи. У психолого-педагогічиій літературі поняття «виховний захід» використовується для позначення різних видів і форм виховної роботи. Однак учені відзначають невідповідність означеного поняття фактичному смислу виховної роботи, адже «захід передбачає фрагментарність».

Систематичність, комплексність, послідовність, безперервність виховання точніше передає поняття «виховна справа», якому останнім часом надають перевагу теоретики і практики. Виховна справа — це вид (форма) організації і здійснення конкретної діяльності з метою виховання. Головна особливість виховної справи — необхідність, корисність, здійсненність. Виховні справи мають колективний і творчий характер. Зазвичай виховні справи організовують у вільний від навчальних занять час, тобто у години дозвілля. У цікавих, змістовних, захопливих виховних справах діти беруть участь добровільно. Враховуючи, що дозвіллєва діяльність за своїм змістом мас бути соціально значущою, тобто сприяти всебічному розвитку особистості (а такою є вся діяльність, що пронизує позакласні виховні справи), то всі виховні справи, організовані у години дозвілля, є формами, в яких виявляється дозвіллєва діяльність школярів. Отже, кожна форма дозвіллєвої діяльності має бути виховною справою.
Якщо розглядати виховні справи як уособлені системні утворення, можна виділити їх узагальнену структуру:
• цілепокладання, планування;
• організація і підготовка;
• безпосереднє здійснення справи;
• аналіз досягнутих результатів.

Різноманітність форм позакласної виховної роботи постійно поповнюється новими формами, що відповідають умовам шкільного життя, яке постійно змінюється. Часто основи їх змісту і методики черпаються з популярних ігор телевізійних передач (КВК, «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Відгадай мелодію», «Поклик джунглів», «Чудова сімка», «Розумниці і розумники» тощо). Значний вклад у розробку нових форм виховної роботи зроблено 1. П. Івановим (80-ті роки XX ст.) та Н. Є. Щурковою (90-ті роки XX ст.).
Усю багатоманітність форм виховної роботи з учнями поділяють на три групи — залежно від основного завдання, яке реалізується у процесі використання тієї чи іншої форми:
1) форми управління і самоуправління шкільним життям (збори, лінійки, мітинги, години класних керівників, засідання представницьких органів учнівського самоврядування, стінна преса тощо);
2) пізнавальні форми (екскурсії, походи, фестивалі, усні журнали, інформації, газети, тематичні вечори, студії, секції, виставки тощо);
3) розважальні форми (ранки й вечори, свята, ігрові програми тощо).   
Кожна форма, яка використовується у педагогічному процесі, допомагає реалізовувати не одне виховне завдання. Наприклад, форми управління шкільним життям вирішують не лише завдання організації діяльності учнівського колективу, а й завдання просвіти школярів (насамперед — у питаннях менеджменту) і вироблення у них управлінських навичок. З цією метою педагоги використовують у ролі організаторів цих форм роботи не тільки здібних учнів, а й тих, хто спочатку не виявляє організаторських здібностей. У цьому, зокрема, полягає смисл регулярної зміни органів учнівського самоврядування, залучення до управлінської діяльності у різних сферах шкільного життя якомога більшої кількості учнів.
Розважальні форми роботи не можуть і не повинні виконувати тільки розважалигу функцію: вони будуть розважати по-справжньому тільки тоді, коли вноситимуть у свідомість і почуття дітей уявлення та знання про щось раніше невідоме і впевненість у власній значущості в системі міжособистісних взаємин. Л щоб забезпечити це, потрібно добре продумати організацію справи, залучити до її організації та проведення мак-симальїгу кількість учасників (в оптимальному випадку — всі учасники повинні почувати себе відповідальними оріанізаторами форми роботи, яка проводиться), зробити так, щоб вихованці добре відпочили.
Огжке, розважальні форми виховання (якщо вони правильно педагогічно продумані, підготовлені і проведені) сприяють інтелектуальному і духовному розвитку школярів, зміцненню їхнього здоров'я.