Необхідність модернізації початкової осягти в Україні поставила перед школою нагальні проблеми від вирі­шення яких, у значнім мірі, залежить майбутнє нашого суспільства. Це, у першу чергу, забезпечення процесу соціалізації та формування навчальних та життєвих компетентностей дітей молодшого шкільного віку.

З цією метою планується змінити навчальні програми, наблизивши їх до життя, інтегрувати зміст навчальних дисциплін, відмовитися від контролю темпу читання, запровадити змістовну та рефлексивну оцінку начальних досягнень, використовувати методи та прийоми розвитку пізнавальних інтересів учнів.

У Проекті концепції початкової освіти зазначено: "Уся діяльність навчального закладу спрямовується на сприяння становленню особистості як творця і проектувальника власного життя, гармонізації й гуманізації відносин між учнями й педагогами, школою й родиною".

Вирішення цих складних питань потребує нових під­ходів до навчання та виховання, нового педагогічного мислення та рефлексії самого вчителя. При цьому дуже важливо усвідомити та актуалізувати досвід, нагромадже­ний у галузі світової педагогічної практики, у діяльності кращих учителів та вихователів.

Однією з найбільш апробованих гуманістично спрямованих педагогічних систем, яка може бути корисною та актуальною на сучасному етапі реформування української освіти, є вальдорфська педагогіка. Вона має тривалу історію, апробована в країнах Європи та в експериментальних закладах України.

Як свідчить аналіз вітчизняної педагогічної теорії та практики, ідеї вальдорфськоі педагогіки багато в чому співзвучні як кращим гуманістичним традиціям української педагогіки, так і сучасним тенденціям розвитку освіти в нашій країні. їх запровадження може стати важливим кроком у перебудові освіти на основі гуманістичних поглядів на природу та розвиток людини.

Головною метою вальдорфської педагогіки є соціалізація людини, світоглядне, соціальне та професійне самовизначення кожної окремої особистості в контексті усвідомлення власної індивідуальної свободи та відповідальності.

Основна ідея педагогічної системи — орієнтація на вільний усебічний розвиток особистості у відповідності до тенденцій віку та потенціальних можливостей людини.

Саме тому процес навчання та виховання будується з урахуванням поступового природного розвитку дитини, її фізичного, душевно-духовного та інтелектуального ста­нів на кожному з етапів. Навчання у вальдорфській школі грунтується на основі принципів та підходів, досвід використання яких може бути актуальним та корисним у реформуванні початкової освіти в нашій країні.  

  •  акцент на художній та художньо-ремісничий коц. моменти навчального процесу через живопис, музику різноманітну практичну діяльність дітей, що розвивають вольову, емоційну та інтелектуальну сферу учнів;
  •  викладання узагальненими блоками ( епохами*), посилює можливості для глибокого переживання навчаль­ного матеріалу, інтеграції знань та сприяє економії часу
  •  відсутність традиційної оцінки в балах до 8 класу,
  •  запровадження "гігієнічної організації навчання орієнтація на ритм дня, тижня, року, інтеграція лікаря у життя школи;
  •  викладання іноземних мов з першого класу за особливими програмами;
  •  щотижневі конференції вчителів з метою постійного вдосконалення системи навчання та спостереження за учнями;
  •  колегіальне самоврядування школи;
  •  співробітництво вчителів та батьків.

Слід також зазначити, що навчання у вальдорфській школі не зводиться до передачі знань, умінь та навичок, воно створює умови для виховання в широкому розумін­ні, коли мислення приводиться в правильне співвідно­шення з волею, почуттями, бажаннями. У школі створюється педагогічно сформований простір, сприятливий для цілісного розвитку особистості та збереження фізичного, психічного та духовного здоров'я дітей.

Досягнення учнів до восьмого класу не оцінюються в балах, оцінка носить змістовний, стимулюючий характер Кожне досягнення дитини розглядається як вияв її самореалізації. Класний учитель разом з іншими колегами та шкільним лікарем стежать за загальним розвитком учня та інформують батьків про успішність та можливі ускладнення в розвитку. Наприкінці року пишеться розгорнута характеристика на кожну дитину.

Практика підтверджує, що відсутність традиційної оцінки в балах позитивно впливає на формування внутрішньої навчальної мотивації та створює комфортні умови для розвитку дитини. Як свідчить попередній досвід, учні вальдорфських шкіл не тільки засвоюють навчальні програми на рівні Державного стандарту, але й отримують знання з історії мистецтв, живопису, ремесел тощо. Це створює перспективи для адаптації в суспільстві, вибору професії, подальшого розвитку особистості дитини.

Джерело: журнал «Початкова школа» Ольга Передерий кандидат педагогічних наук, учитель Дніпропетровської вальдорфськоі школи, м .Дніпро